1. характеристика бюджетних установВідповідно до Бюджетного кодексу, що прийнятий 8 липня 2010 року та діє з 1 січня 2011 року, бюджетні установи — це органи дер- жавної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Наприклад, лікарні, школи, бібліотеки, судові органи, органи міс- цевої влади, органи державного контролю (контрольно-ревізійне управління), міністерства та відомства тощо. Кодекс відзначає, що бюджетні установи є неприбутковими. Для виконання статутних завдань бюджетні установи отриму- ють бюджетні асигнування, тобто, кошти з бюджету для здійснення платежів з конкретною метою (на утримання установи з метою ви- конання поставлених перед ними завдань) в процесі виконання бюд- жету. Бюджет — це план формування та використання фінансових ре- сурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органа- ми державної влади, органами влади Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування на протязі поточного бюджетно- го періоду. Бюджетний період для всіх бюджетів є один календарний рік. Він починається 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року. Не- прийняття до 1 січня закону «Про державний бюджет»не є підставою для встановленні іншого періоду. Розрізняють місцеві бюджети та державний бюджет. Місцевий бюджет — це бюджети Автономної республіки Крим, обласні, районні бюджети, та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних общин, сіл, селищ, міст) Державний бюджет — це бюджет, що формується на рівні дер- жави. Державний бюджет України затверджує закон «Про Державний бюджет України», що містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду; Державний та місцевий бюджети, що побудовані з врахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіаль- ного устрою і врегульована нормами права становлять бюджетну систему України.
Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, що наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’язками з управління бюджетними коштами). Стадіями бюджетного процесу є: 1) складання проектів бюджетів; 2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийнят- тя рішення щодо нього. На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефектив- ності управління бюджетними коштами відповідно до законодав- ства. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямова- ний на забезпечення ефективного і результативного управління бю- джетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного про- цесу його учасниками відповідно до Бюджетного Кодексу та іншого законодавства і забезпечує: 1) оцінку управління бюджетними коштами (включаючи прове- дення державного фінансового аудиту); 2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності; 3) досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового викорис- тання, ефективності і результативності в діяльності розпоряд- ників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень; 4) проведення аналізу та оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів; 5) запобігання порушенням бюджетного законодавства та забез- печення інтересів держави у процесі управління об’єктами дер- жавної власності; 6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету. Контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням здій- снює Рахункова палата.
Діяльність центральних органів виконавчої влади, які забезпе- чують проведення державної політики у сфері контролю за дотри- манням бюджетного законодавства (у межах їх повноважень, вста- новлених Бюджетним Кодексом та іншими нормативно-правовими актами), спрямовується, координується та контролюється Кабінетом Міністрів України. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організо- вують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах. Внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективнос- ті використання бюджетних коштів, досягнення результатів відпо- відно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ. Внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управ- ління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезуль- тативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю. Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішньо- го аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту ви- значаються Кабінетом Міністрів України. Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’яз- ками з управління бюджетними коштами. Рішення про створення бюджетної організації приймається орга- ном державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван- ня при наявності необхідної матеріально-технічної бази та кваліфіко- ваних спеціалістів, при обов’язковому узгодженні з уповноваженим центральним органом державної влади. Наприклад, створення дер- жавного вищого навчального закладу узгоджується з Міністерством освіти, лікарняної організації — з міністерством охорони здоров’я. Бюджетні організації є юридичними особами. Вони діють на під- ставі статуту (положення), мають свою печатку, рахунки в органах Держказначейства (чи в установах банків), мають права, обов’язки, несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України. Бюд-
жетні установи є платниками податків та платежів до бюджетно-фі- нансової системи, а тому при створенні вони обов’язково реєструють- ся в органах виконавчої державної влади за їх місцезнаходженням та в органах податкової служби, Пенсійному фонді, інших фондах со- ціального страхування. Бюджетні установи відносять до організацій некомерційного ха- рактеру, для яких отримання прибутку не є основною метою діяль- ності. Тому їх відносять до неприбуткових організацій. Для отримання статусу неприбуткової організації, бюджетні установи повинні зареєструватись в податковій інспекції по місцю знаходження, як неприбуткова організація де їй присвоюється код неприбуткової організації, та вона заноситься в Реєстр неприбут- кових організацій: автоматизованої системи збору і накопичення інформації про неприбуткові організації. Код неприбутковості має свою структуру в межах від 0001 до 0004. Внесення бюджетних уста- нов до Реєстру неприбуткових організацій надає пільги в оподатку- ванні доходів, зокрема, податку на прибуток. |
| Оглавление| |