Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Навчальний посібник (Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П.)

1. характеристика бюджетних установ

Відповідно  до Бюджетного кодексу, що прийнятий 8 липня  2010 року та діє з 1 січня 2011 року, бюджетні установи — це органи дер- жавної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку,  що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Наприклад, лікарні,  школи,  бібліотеки,  судові  органи,  органи  міс- цевої влади, органи державного контролю (контрольно-ревізійне управління), міністерства  та відомства  тощо. Кодекс  відзначає,  що бюджетні установи є неприбутковими.

Для  виконання статутних  завдань  бюджетні  установи  отриму- ють бюджетні асигнування, тобто, кошти з бюджету для здійснення платежів  з конкретною  метою (на утримання установи  з метою ви- конання поставлених перед ними завдань) в процесі виконання бюд- жету.

Бюджет — це план формування та використання фінансових  ре- сурсів для забезпечення завдань і функцій,  які здійснюються  органа- ми державної влади, органами влади Автономної республіки Крим, органами місцевого самоврядування на протязі поточного бюджетно- го періоду.

Бюджетний період  для  всіх бюджетів  є один  календарний рік. Він починається 1 січня та закінчується 31 грудня того ж року. Не- прийняття до 1 січня закону «Про державний бюджет»не є підставою для встановленні іншого періоду.

Розрізняють місцеві бюджети та державний  бюджет.

Місцевий бюджет  — це бюджети Автономної республіки Крим, обласні, районні бюджети, та бюджети місцевого самоврядування (бюджети територіальних общин, сіл, селищ, міст)

Державний бюджет  — це бюджет, що формується на рівні дер- жави.

Державний бюджет України  затверджує  закон  «Про  Державний бюджет  України»,  що містить  положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду;

Державний та місцевий  бюджети, що побудовані  з врахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіаль- ного устрою і врегульована нормами  права становлять бюджетну систему  України.

 

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, що наділені бюджетними  повноваженнями (правами та обов’язками з управління бюджетними  коштами).

Стадіями  бюджетного процесу є:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд  проекту та прийняття закону про Державний бюджет

України  (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи  внесення  змін до закону  про

Державний бюджет України  (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийнят- тя рішення щодо нього.

На всіх стадіях  бюджетного  процесу здійснюються  контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефектив- ності  управління бюджетними  коштами  відповідно  до законодав- ства.

Контроль  за дотриманням бюджетного  законодавства спрямова- ний на забезпечення ефективного і результативного управління бю- джетними  коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного про- цесу його учасниками відповідно  до Бюджетного Кодексу  та іншого законодавства і забезпечує:

1) оцінку  управління бюджетними  коштами  (включаючи прове- дення державного фінансового аудиту);

2) правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової  і бюджетної звітності;

3) досягнення  економії бюджетних коштів, їх цільового викорис- тання, ефективності і результативності в діяльності  розпоряд- ників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;

4) проведення  аналізу та оцінки стану фінансової  і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;

5) запобігання порушенням бюджетного  законодавства та забез- печення інтересів держави у процесі управління об’єктами дер- жавної власності;

6) обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету. Контроль   від  імені  Верховної  Ради  України  за  надходженням

коштів  до Державного  бюджету  України  та їх використанням здій- снює Рахункова палата.

 

Діяльність центральних органів виконавчої  влади, які забезпе- чують проведення  державної політики у сфері контролю за дотри- манням  бюджетного  законодавства (у  межах  їх повноважень,  вста- новлених  Бюджетним Кодексом  та іншими  нормативно-правовими актами), спрямовується, координується та контролюється Кабінетом Міністрів України.

Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організо- вують внутрішній  контроль і внутрішній  аудит та забезпечують  їх здійснення у своїх закладах та у підвідомчих бюджетних установах.

Внутрішнім  контролем є комплекс  заходів, що застосовуються керівником  для забезпечення дотримання законності  та ефективнос- ті використання бюджетних коштів, досягнення  результатів  відпо- відно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ.

Внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована  на удосконалення системи управ- ління, запобігання фактам  незаконного,  неефективного та нерезуль- тативного  використання бюджетних  коштів,  виникненню помилок чи інших недоліків  у діяльності  бюджетної установи  та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього  контролю.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішньо- го аудиту та порядок утворення підрозділів  внутрішнього  аудиту ви- значаються  Кабінетом Міністрів України.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені  бюджетними  повноваженнями (правами та обов’яз- ками з управління бюджетними  коштами.

Рішення про створення бюджетної організації приймається орга- ном державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван- ня при наявності  необхідної матеріально-технічної бази та кваліфіко- ваних спеціалістів, при обов’язковому узгодженні з уповноваженим центральним органом  державної  влади.  Наприклад, створення дер- жавного вищого навчального  закладу  узгоджується з Міністерством освіти, лікарняної організації — з міністерством охорони здоров’я.

Бюджетні  організації є юридичними особами. Вони діють на під- ставі статуту  (положення), мають свою печатку,  рахунки  в органах Держказначейства (чи в установах  банків),  мають права, обов’язки, несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України. Бюд-

 

жетні установи  є платниками податків  та платежів  до бюджетно-фі- нансової системи, а тому при створенні вони обов’язково реєструють- ся в органах виконавчої  державної влади за їх місцезнаходженням та в органах  податкової  служби,  Пенсійному фонді, інших фондах  со- ціального страхування.

Бюджетні  установи  відносять  до організацій  некомерційного ха- рактеру,  для яких  отримання прибутку  не є основною метою діяль- ності. Тому їх відносять до неприбуткових організацій.

Для отримання статусу неприбуткової організації, бюджетні установи  повинні  зареєструватись в податковій  інспекції  по місцю знаходження, як неприбуткова організація  де їй присвоюється код неприбуткової організації, та вона заноситься в Реєстр неприбут- кових  організацій: автоматизованої системи збору і накопичення інформації  про неприбуткові організації.  Код неприбутковості має свою структуру в межах від 0001 до 0004. Внесення бюджетних уста- нов до Реєстру  неприбуткових організацій  надає пільги в оподатку- ванні доходів, зокрема, податку на прибуток.