1. розпорядники коштівДля здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядниками бюджетних коштів являються бюджетні уста- нови в особі їх керівників, що уповноважені на отримання бюджет- них асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.
За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поді- ляються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня. Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення їм бюджет- них призначень. Бюджетні призначення — це повноваження надане головному розпоряднику бюджетних коштів, що має кількісне та часове обме- ження і дозволяє надавати бюджетні асигнування. Розпорядник коштів нижчого рівня — це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований головному розпоряднику, або роз- поряднику вищого рівня, або діяльність якого координується через останнього. Розпорядники коштів нижчого рівня поділяються на розпоряд- ників коштів 2 і 3 рівня. Це керівники підвідомчих установ і організа- цій і які отримують кошти з бюджету через вищого розпорядника на утримання своєї установи. Одержувачі бюджетних коштів — це суб’єкти господарювання, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної уста- нови, та уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здій- снення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти бюджету. Головні розпорядники можуть бути по державному та місцевому бюджету. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України ви- значаються статтею 22 Бюджетного кодексу та затверджуються зако- ном про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бю- джетних призначень. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, — установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента Укра- їни, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціа- лізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогіч-
них наук України, Національна академія правових наук України, На- ціональна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет. Зокрема, головними розпорядника- ми по місцевому бюджету є: – за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, є — уповноважені юри- дичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші ор- гани влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; – за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішен- нями про місцеві бюджети, — місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київ- ської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх ке- рівників. Головний розпорядник бюджетних коштів: – розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань і функ- цій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів; – розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити та подає їх Міністерству фінансів чи місце- вому фінансовому органу. Бюджетний запит — документ, що підготовлений розпорядником бюджетних коштів, і містить обґрунтовані пропозиції щодо обсягу бюджетних коштів, що необхідні для його діяльності на наступний бюджетний період; – отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у за- коні про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджет- них коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) ві- домості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджет- ними асигнуваннями;
– затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів ниж- чого рівня, якщо інше не передбачене законодавством; – здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отри- маних розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюд- жетних коштів; – одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів; – розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і скла- дає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників вико- нання бюджетних програм (у разі застосування програмно-ці- льового методу у бюджетному процесі). А також виконує інші функції згідно з Бюджетним кодексом. Для упорядкованості процесу розподілу бюджетних коштів, го- ловні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних ко- штів за територіями. Ці дані оформляються за встановленою формою головними розпорядниками на паперових та електронних носіях та подаються до Державного казначейства. Яке в свою чергу доводить отриману інформацію до своїх управлінь. Таким чином в управлін- нях держказначейства збирається інформація про мережу (перелік) бюджетних установ та організацій, що будуть отримувати кошти з державного бюджету. |
| Оглавление| |