Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Навчальний посібник (Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П.)

1. розпорядники коштів

Для  здійснення програм  та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Розпорядниками бюджетних коштів  являються бюджетні уста- нови в особі їх керівників,  що уповноважені на отримання бюджет- них асигнувань,  взяття  бюджетних зобов’язань та здійснення витрат бюджету.

 

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поді- ляються на головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників,  які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення їм бюджет- них призначень.

Бюджетні призначення — це повноваження надане головному розпоряднику бюджетних  коштів, що має кількісне  та часове обме- ження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Розпорядник коштів  нижчого  рівня  — це розпорядник, який  у своїй діяльності  підпорядкований головному розпоряднику, або роз- поряднику вищого  рівня,  або діяльність  якого  координується через останнього.

Розпорядники коштів  нижчого  рівня  поділяються на розпоряд- ників коштів 2 і 3 рівня. Це керівники  підвідомчих установ і організа- цій і які отримують кошти з бюджету через вищого розпорядника на утримання своєї установи.

Одержувачі бюджетних коштів  — це суб’єкти господарювання, громадські  та інші організації, що не мають статусу бюджетної уста- нови, та уповноважені розпорядником бюджетних коштів на здій- снення  заходів, передбачених  бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти бюджету.

Головні розпорядники можуть бути по державному  та місцевому бюджету.

Головні розпорядники коштів Державного  бюджету України  ви- значаються  статтею 22 Бюджетного кодексу та затверджуються зако- ном про Державний бюджет України  шляхом  встановлення їм бю- джетних призначень. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, — установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента Укра- їни, Кабінету  Міністрів  України  в особі їх керівників;  міністерства, Конституційний Суд України, Верховний  Суд України, вищі спеціа- лізовані суди та інші органи, безпосередньо  визначені  Конституцією України,  в особі їх керівників,  а також  Національна академія  наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія  медичних  наук  України,  Національна академія  педагогіч-

 

них наук України, Національна академія правових наук України, На- ціональна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики  у відповідній сфері, в особі їх керівників;

Головні розпорядники коштів  місцевих  бюджетів  визначаються рішенням  про місцевий  бюджет. Зокрема, головними  розпорядника- ми по місцевому бюджету є:

– за  бюджетними   призначеннями, визначеними  рішенням  про бюджет Автономної Республіки Крим, є — уповноважені юри- дичні особи (бюджетні  установи),  що забезпечують  діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства  та інші ор- гани влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

– за бюджетними  призначеннями, визначеними іншими  рішен- нями про місцеві бюджети, — місцеві державні адміністрації, виконавчі  органи  та апарати  місцевих  рад (секретаріат Київ- ської  міської  ради),  головні  управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих  органів  місцевих  рад в особі їх ке- рівників.

Головний розпорядник бюджетних коштів:

– розробляє план своєї діяльності  відповідно  до завдань і функ- цій, визначених  нормативно-правовими актами, виходячи  з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

– розробляє на підставі  плану  діяльності  проект  кошторису  та бюджетні  запити  та подає їх Міністерству фінансів  чи місце- вому фінансовому органу. Бюджетний запит  — документ,  що підготовлений розпорядником бюджетних коштів, і містить обґрунтовані пропозиції  щодо обсягу бюджетних коштів, що необхідні для його діяльності на наступний  бюджетний період;

– отримує  бюджетні призначення шляхом їх затвердження у за- коні про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку  до розпорядників бюджет- них коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) ві- домості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджет- ними асигнуваннями;

 

– затверджує  кошториси  розпорядників бюджетних коштів ниж- чого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

– здійснює внутрішній  контроль  за повнотою надходжень, отри- маних розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюд- жетних коштів;

– одержує   звіти  про  використання  коштів  від  розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів;

– розробляє та затверджує  паспорти  бюджетних програм і скла- дає звіти про їх виконання, здійснює  аналіз  показників вико- нання  бюджетних  програм (у разі застосування програмно-ці- льового методу у бюджетному процесі).

А також виконує інші функції згідно з Бюджетним кодексом.

Для  упорядкованості процесу  розподілу  бюджетних  коштів, го- ловні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів  бюджетних ко- штів за територіями. Ці дані оформляються за встановленою формою головними  розпорядниками на паперових  та електронних носіях та подаються  до Державного  казначейства.  Яке в свою чергу доводить отриману  інформацію  до своїх управлінь.  Таким  чином в управлін- нях держказначейства збирається інформація про мережу (перелік) бюджетних установ та організацій, що будуть отримувати кошти з державного бюджету.