6.3. правова безпека людини

Важливим є порядок звернення до суду. Необхідно подати в район- ний або міський суд позовну  заяву, скаргу, вказавши  докази, що під- тверджують  ваші вимоги. Заява повинна бути обов'язково зареєстро- вана в спеціальному  журналі канцелярії суду, куди і подаються всі необхідні документи.  Треба поставити  реєстраційний номер на копію позову, скарги, що залишається у вас. У випадку, коли заяву відмов- ляються  реєструвати,  ви можетенаідіслати її рекомендованим листом з повідомленням про його вручення. Не забувайте зберегти квитанцію про сплату поштових послуг як доказ того, що ви надіслали свої доку- менти до суду. Велике значення має форма заяви. Якщо вона оформле- на неправильно, суд може залишити  справу без розгляду,  але надасть вам час на виправлення недоліків.  Якщо ви пропустите  терміни,  суд може повернути вам заяву, скаргу, не розглянувши їх. І вона буде вва- жатися неподаною. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: назву суду, до якого подається заява; точні дані позивача і відповідача, їхнє місце проживання, перебу- вання, а також дані про представника позивача; викладені  обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують по- зов; розмір відшкодування, на яке претендує позивач; підпис позивача.

Терміни  звернення  до суду.  Загальний термін  для  захисту  на- ших прав у порядку цивільного  судочинства  визначений в три роки з моменту, коли ви довідалися  про порушення  своїх прав. Триріч- ний термін скорочується до 6-ти місяців,  якщо  справа  стосується: неякісних  проданих речей; явних недоліків у роботі, виконаної за договором про підряд; недоліків у роботі, виконаної за договором побутового замовлення (виготовлення ключів, ремонт взуття і т. д); відшкодування неустойки  (штраф,  пеня).

Сплата державного мита. За загальним  правилом  у випадку звертання  до суду для захисту своїх прав громадянин зобов'язаний

сплатити  державне  мито.  Квитанція про  сплату  додається  до по- зовної заяви. Декрет Кабінету  Міністрів  України  від 21 січня 1993 року «Про державне мито» містить перелік категорій громадян, які звільняються від його сплати. Крім того, з огляду на майновий  стан громадянина,  суддя, у відповідності  зі статтею 68 Цивільного про- цесуального кодексу, може відстрочити сплату мита.

Одержання судового рішення. Судові рішення оголошують, як правило, привселюдно  (крім справ про усиновлення), суд роз'ясняє зміст рішення,  порядок  і термін його оскарження. Якщо  ви не ро- зумієте змісту окремих положень рішення, обов'язково вимагайте такого роз'яснення від суду. Ви також маєте право вимагати обґрун- тування  прийнятого рішення.  За письмовою  заявою, яка подається в десяти денний термін із дня оголошення рішення, сторона, що бере участь у суді, в цей термін обґрунтовує свої вимоги.

Оскарження  судового рішення.  Після  оголошення рішення  суд, який  його виніс, не має права його скасувати  або змінити  його. Це може зробити  суд тільки  вищого рівня. Оскаржити судове рішення у вищестоящому суді (цілком  або частково)  можна шляхом подання апеляційної скарги. В ній треба вказати  причини  своєї незгоди з рі- шенням суду. Апеляційна  скарга на рішення судів першої інстанції подається  протягом  одного місяця  з наступного  дня після його ого- лошення.  Апеляційна  скарга на постанову  суду подається  протягом п’ятнадцяти днів з наступного дня після його оголошення. Саме тому необхідно поспішати одержати рішення суду в письмовій формі. Від- лік часу на оскарження починається не з моменту,  коли  отримано рішення,  а коли це рішення  було оголошено. Апеляційна  скарга по- дається в письмовому виді до суду, який виніс рішення в справі. Для подачі апеляційної скарги необхідно сплатити  державне мито. Якщо апеляційний суд після розгляду справи виніс рішення, що не відпові- дає вимогам закону, можна його оскаржити в суді касаційної інстанції Верховного Суду України. Для цього через суд першої інстанції (суд, що виніс перше рішення) необхідно подати касаційну  скаргу протя- гом одного місяця з моменту оголошення постанови  рішення Апеля- ційного Суду. Звертатися до суду касаційної  інстанції можна лише в тому випадку, якщо є рішення апеляційного суду по даній справі.

Конституційний  суд України. Відповідно  до Конституції Украї- ни і Закона  України  від 16 жовтня  1996 року «Про Конституційний суд», кожен громадянин України  має право звернутися до Конститу- ційного суду, щоб отримати офіційне тлумачення Конституції, законів

України. Конституційне звернення – це письмове клопотання до Кон- ституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України  і законів України  з метою забезпечення захисту конституційних прав, свобод людини і громадянина, а також прав юри- дичних осіб. Якщо вичерпані всі можливі способи захисту прав у наці- ональному судочинстві, треба звертатися до Європейського суду з прав людини. Цей суд створений, щоб гарантувати права, передбачені Євро- пейською  Конвенцією «Про захист прав і основних свобод людини», яка визнана Україною. Оскільки українське  законодавство в багатьох випадках не відповідає нормам Європейської Конвенції з прав людини, перед звертанням в цей суд необхідно одержати консультацію кваліфі- кованого  юриста, а також ознайомитися з діяльністю  Європейського суду з прав людини в юридичних консультаціях, або у спеціально упо- вноваженого від Верховної Ради України з прав людини.

Адміністративне затримання представниками органів влади. Уповноважені органи можуть затримати людину без попереднього рішення  суду у випадках:  здійснено  адміністративне правопору- шення і вичерпані  всі інші заходи впливу, але людина не припиняє свої протиправні дії; здійснено  адміністративне правопорушення і треба скласти протокол, але у порушника  відсутнє посвідчення осо- би і немає свідків, які могли б повідомити  про нього необхідні дані. Адміністративне затримання не може тривати довше 3 годин. Лише у винятковому випадку, пов'язаному з порушенням прикордонного режиму, обороту наркотичних засобів дозволяється затримання на термін до трьох діб. В разі здійснення дрібного хуліганства, злісної непокори правоохоронним органам, образи співробітників і публіч- них закликів  до невиконання їхніх вимог, затримання можливе  до розгляду справи судом. В інших випадках, негайно після з'ясування особистості  та складання протоколу,  громадянин не більш чим че- рез три години після затримки, повинен бути звільнений.

Затримка  за підозрою в здійсненні злочину. Уповноважені органи можуть затримати людину без попереднього рішення суду у випадку обґрунтованої підозри, що вона вчинила  злочин. Але затримка  може бути здійснено  тільки  тоді, коли така підозра грунтується на зазна- чених у законі обставинах: затримали при безпосередньому здійснен- ні злочину; свідки, або потерпілі прямо вказують на підозрюваного у скоєнні злочину; на одязі, у помешканні підозрюваного явні сліди зло- чину. Якщо такі обставини відсутні, але правоохоронні органи мають підстави для підозри, можливе затримання без попереднього рішення

суду у випадках: підозрюваний намагався  втекти, не має постійного місця проживання, або не встановлена його особа. У всіх інших ви- падках затримка без попереднього рішення суду не є законною.

Права громадянина  при затриманні.  У випадку  затримки  за рі- шенням  суду, чи без нього співробітники правоохоронних органів зобов'язані представитися, повідомити  яке  саме  правопорушення вчинено, або на здійснення якого злочину є підозра, роз'яснити під- озрюваному  його права та обов'язки.  Під час затримки  за підозрою в здійсненні  кримінального злочину громадянин має право: не свід- чити проти себе та своїх рідних; давати показання або в будь-який час відмовитися давати їх і відповідати  на питання; мати захисника і побачитися  з ним до першого допиту; представляти докази, заяв- ляти клопотання і відводи; вимагати  перевірки  судом законності затримки;  особисто брати участь в судовому розгляді  щодо взяття під варту. Представники влади повинні роз'яснити людині її права і скласти протокол про затримку  в підозрі здійснення злочину. Піс- ля затримки  може бути здійснений  особистий  обшук  і вилучення речей та документів.  Обшук  повинен  здійснювати  особа однакової статі. Про арешт і місце перебування слідчий  зобов'язаний повідо- мити сім’ю, родичів. Вимагайте, щоб про це повідомили  негайно.

Затриманий має право  на захисника і посадова  особа повинна надати  в цьому йому допомогу. При  неможливості мати платного захисника призначається захисник  безкоштовно.  Вимагайте  захис- ника негайно після затримки. У випадку затримки в підозрі здій- снення  злочину  посадова  особа повинна  якнайшвидше надати  до- кази цього або не пізніше 72 години звільнити.

Відключення комунальних  послуг. Правила  користування елек- тричною енергією, затверджені Постановою Кабінету Міністрів Укра- їни від 26 липня 1999 року №1357 наказують: «У випадку несплати за спожиту  електричну  енергію протягом  10 днів після терміну, зазна- ченого в договорі, платіжному документі, і неотриманні енергопоста- чальником  повідомлення про оплату на 20 день, споживачу  надсила- ється попередження про відключення електричної енергії. У випадку несплати за спожиту енергію на 30 день після одержання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити  споживача від електричної мережі». Забороняється відключення споживачів  пе- ред вихідними  і святковими днями (пункт 27) Правил користування електричною  енергією. Відповідно до пункту 28 цих правил у випад- ку відсутності  в споживача  коштів на оплату заборгованості він по-

винен звернутися до енергопостачальника із заявою  про складання графіка  погашення  заборгованості та відстрочення терміну  оплати. Для  цього треба надати довідки, що підтверджують неплатежоздат- ність. Такими документами можуть бути: довідка про реєстрацію в державній  службі зайнятості,  довідка про одержання  пенсії, довідка про затримку заробітної плати, пенсії.

Існують відповідні правила і по споживанню газу, які затвердже- ні Постановою Кабінету Міністрів від 9 грудня 1999 року №2246. Згідно з ними споживачу  протягом 10 днів після неотримання газо- постачальником сплати за надані послуги, боржнику направляється повідомлення про припинення газопостачання. У випадку несплати за надані послуги  з газопостачання на 10 день після одержання  та- кого попередження газопостачальник має право відключити  спожи- вача від газопостачання. Припинення газопостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично  отри- мані послуги. Підприємствам, що здійснюють енерго-, тепло-, водо-, газопостачання незалежно  від форм власності,  заборонено  відклю- чати житлові  приміщення і відселяти  з житла  громадян  у випадку не внесення  ними плати  за житлово-комунальні послуги  у зв'язку з невиплатою заробітної плати, пенсії та відсутності субсидії (По- станова Верховної ради України  від 18 березня 1999 року, № 512-14

«Про оплату житлово-комунальних послуг населенням  України»). Згідно Постанови  №1497 Кабінету Міністрів  затвердженої  30.12.97 про правила  надання  послуг з водо-, теплопостачання і водовідве- дення, температура  в квартирі  в опалювальний період не повинна бути нижче плюс 18 градусів. За кожен градус зниження температу- ри повітря в житлових  приміщеннях від +18 до +12 градусів оплата знижується на 5\%, а в інтервалі  від +12 до +5 на 10\% за весь період відхилення. При  зниженні  температури в житлових  приміщеннях нижче +5 градусів оплата за опалення  не стягується.

Питання

1.   Який  порядок звернення до суду?

2.   Яка форма та зміст  заяви до суду?

3.   Яке  значення Конституційного суду  України в забезпеченні прав  людини?

4.   В які строки подається апеляційна скарга, яка її мета?

5.   Які права громадянина при затримманні?

6.   Які особливості відключення комунальних послуг?