3.3. причини та результати ризику

В системі  «людина–машина» перша ланка  є найслабшою,  з-за своєї складності, а отже, саме тут можливе зростання  вірогідності проявлення помилок, які спричиняють формуванню ризику. На- приклад,  90\% всіх травм є наслідком  прямої  вини потерпілих  (Ан- глія). Із 100 загиблих  у США пілотів 90 є жертвами  власних поми- лок. Щоб таких помилок  було менше у людини повинна поступово формуватися обережність, яка  є набутою  психічною  властивістю, наслідком  свідомого і дисциплінованого ставлення  людини до пра- ці, обов’язків. Протилежністю є необережність. Це дії, які виходять за рамки вимог безпеки, правил та інструкцій, режиму праці і відпо- чинку, через недисциплінованість чи незнання  технологічних про- цесів і пов’язаних з ними потенційних небезпек. Часто це наслідок анатомо-фізіологічних і психічних вад людини або наслідок звикан- ня до безпеки. Надмірна  обережність  також робить людину незахи- щеною в екстремальних ситуаціях,  які можуть виникнути в інших ланках.

Для зменшення  ризику, як негативного  явища важливою  є така комплексна риса, як компетентність. Це наявність певних знань, умінь і повноважень, необхідних для вирішення справи. Компетент- ність – запорука  підвищення на посаді. Її протилежністю є неком- петентність, яка часто і стає причиною  аварій,  надзвичайних си-

туацій. Часто цьому сприяють зовнішньо-внутрішні фактори. Ними можуть  бути  внутрішні  біологічні  ритмічні  процеси,  на які  впли- вають зовнішні  фактори  – зміни  дня  та ночі, сонячна  активність. Біоритми – внутрішні,  багатофункціональні «годинники»,  в основі роботи яких  знаходяться складні  біохімічні та біофізичні  процеси, які впливають  на життєдіяльність людини. Роботи, пов'язані з під- вищеною небезпекою, несприятливими умовами праці, широко по- ширені. Це призводить до зростання кількості помилок, підвищення напруженості  праці і в результаті  – погіршення  здоров'я  працюю- чих. Виникає  потреба в здійсненні  заходів, спрямованих на враху- вання  «людського  фактора».  Для  запобігання дії від’ємних факто- рів необхідно враховувати їх стресогенний  характер  в ускладнених умовах, коли люди піддаються впливу різних екстремальних факто- рів (наприклад інформаційних). З-за  цього у людини  знижуються адаптаційні  можливості  організму, збільшується число помилкових дій. В результаті  – закономірне виникнення і наступний  розвиток розладів здоров'я.

Для зменшення  небезпеки  необхідно враховувати чотири скла- дових ризику. Перша – професійна, яка враховує  складність  профе- сії і ступінь відповідальності людини за прийняті рішення,  а також медичні, соціальні, екологічні та економічні наслідки її помилкових дій. Друга  – якість психофізіологічних  функцій,  яка  враховує  осо- бливості  зміни професійно  важливих  характеристик за певний  час і відхилення їх рівня від зафіксованого. Третя – період, що пройшов після відпочинку, який впливає  на функціональний стан людини. Четверта  – річна періодична  зміна функціонального  стану  людини, в чому важливу  роль відіграє зміна фаз біоритмів. При неврахуван- ні цих складових  у діяльності  людини в будь-якій  сфері виникають травми, нещасні випадки, причини яких треба вивчати з метою їх запобігання.

Питання

1.   Охарактеризуйте значення психіки людини у прояві ризику.

2.   Яке значення компетентності фа у запобіганні ризику?

3.   Які  професійно-психологічні  характеристика  запобігають проявам ризику?

4.   Охарактеризуйте складові ризику.

5.   Що таке людський фактор?

6.   Що таке компетентність, її значення в безпеці?