3.3. причини та результати ризикуВ системі «людина–машина» перша ланка є найслабшою, з-за своєї складності, а отже, саме тут можливе зростання вірогідності проявлення помилок, які спричиняють формуванню ризику. На- приклад, 90\% всіх травм є наслідком прямої вини потерпілих (Ан- глія). Із 100 загиблих у США пілотів 90 є жертвами власних поми- лок. Щоб таких помилок було менше у людини повинна поступово формуватися обережність, яка є набутою психічною властивістю, наслідком свідомого і дисциплінованого ставлення людини до пра- ці, обов’язків. Протилежністю є необережність. Це дії, які виходять за рамки вимог безпеки, правил та інструкцій, режиму праці і відпо- чинку, через недисциплінованість чи незнання технологічних про- цесів і пов’язаних з ними потенційних небезпек. Часто це наслідок анатомо-фізіологічних і психічних вад людини або наслідок звикан- ня до безпеки. Надмірна обережність також робить людину незахи- щеною в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути в інших ланках. Для зменшення ризику, як негативного явища важливою є така комплексна риса, як компетентність. Це наявність певних знань, умінь і повноважень, необхідних для вирішення справи. Компетент- ність – запорука підвищення на посаді. Її протилежністю є неком- петентність, яка часто і стає причиною аварій, надзвичайних си- туацій. Часто цьому сприяють зовнішньо-внутрішні фактори. Ними можуть бути внутрішні біологічні ритмічні процеси, на які впли- вають зовнішні фактори – зміни дня та ночі, сонячна активність. Біоритми – внутрішні, багатофункціональні «годинники», в основі роботи яких знаходяться складні біохімічні та біофізичні процеси, які впливають на життєдіяльність людини. Роботи, пов'язані з під- вищеною небезпекою, несприятливими умовами праці, широко по- ширені. Це призводить до зростання кількості помилок, підвищення напруженості праці і в результаті – погіршення здоров'я працюю- чих. Виникає потреба в здійсненні заходів, спрямованих на враху- вання «людського фактора». Для запобігання дії від’ємних факто- рів необхідно враховувати їх стресогенний характер в ускладнених умовах, коли люди піддаються впливу різних екстремальних факто- рів (наприклад інформаційних). З-за цього у людини знижуються адаптаційні можливості організму, збільшується число помилкових дій. В результаті – закономірне виникнення і наступний розвиток розладів здоров'я. Для зменшення небезпеки необхідно враховувати чотири скла- дових ризику. Перша – професійна, яка враховує складність профе- сії і ступінь відповідальності людини за прийняті рішення, а також медичні, соціальні, екологічні та економічні наслідки її помилкових дій. Друга – якість психофізіологічних функцій, яка враховує осо- бливості зміни професійно важливих характеристик за певний час і відхилення їх рівня від зафіксованого. Третя – період, що пройшов після відпочинку, який впливає на функціональний стан людини. Четверта – річна періодична зміна функціонального стану людини, в чому важливу роль відіграє зміна фаз біоритмів. При неврахуван- ні цих складових у діяльності людини в будь-якій сфері виникають травми, нещасні випадки, причини яких треба вивчати з метою їх запобігання. Питання 1. Охарактеризуйте значення психіки людини у прояві ризику. 2. Яке значення компетентності фа у запобіганні ризику? 3. Які професійно-психологічні характеристика запобігають проявам ризику? 4. Охарактеризуйте складові ризику. 5. Що таке людський фактор? 6. Що таке компетентність, її значення в безпеці? |
| Оглавление| |