3.3. кеш – менеджмент як інноваційна послуга для корпоративних клієнтів

Кеш-менеджмент (від англ. cash – готівкові кошти)  і для захід- них комерційних банків є відносно  новою комплексною  послугою, а на фінансових  ринках, що розвиваються, вона тільки запроваджу- ється. Найчастіше він визначається як система управління грошови- ми потоками  та залишками на рахунках юридичних  осіб з метою їх оптимізації,  а також включає  заходи щодо розвитку  розрахунково- платіжних  технологій.

Першим  запропонував кеш-менеджмент як системний  продукт у 1969 році американський Mellon Bank, корпоративні клієнти  яко- го зазнавали  проблем з розрахунками між виробничими підрозділа- ми у зв’язку з відмінностями у регулюванні  банківської  діяльності у різних  штатах. У 1994 році аналогічний продукт  для приватних клієнтів  було розроблено  у Німеччині.  Він отримав назву «рахунок управління готівкою»  і дозволяв  об’єднувати до дев’яти субрахун- ків, за якими  розраховувалося загальне  сальдо; тільки  за ним клі- єнт отримував або сплачував відсотки банку. У наші часи «Cash Management Account»  рекламується зарубіжними банками як раху- нок до запитання з можливістю  отримання чекової книжки  та пла- тіжної картки, за яким сплачуються підвищені відсотки у залежності від суми залишку на ньому. Разом з тим, поняття «кеш-менеджмент» зараз відноситься тільки  до сфери обслуговування великих  корпо- ративних  клієнтів, перш за все компаній холдингового  типу.

Операції  з управління коштами,  що здійснюються  зарубіжни- ми  банками,   дозволяють   ефективно  використовувати  тимчасові

розриви  між надходженням та використанням коштів, управляти кредитною позицією  клієнта, прогнозувати фінансові  потоки тощо. Продукти кеш-менеджменту, в основному, розробляються на основі індивідуальних потреб клієнтів.  Це пов’язано  з тим, що структура менеджменту, стратегічні цілі, галузь діяльності, циклічність бізнесу та інші особливості компаній не піддаються чіткій структуризації.

У функціональному  відношенні послуги кеш-менеджменту можна об’єднати у три модулі – інформаційний, трансакційний, супутні операції.  Інформаційний модуль  надає  клієнту  відомості  про стан рахунків підрозділів  компанії у країні та за кордоном, дебетові та кредитові  обороти у розрізі валют, накопичує  та певним чином об- робляє  дані для наступного  формування аналітичних звітів. Тран- сакційний дозволяє проводити  розрахункові операції, у тому числі за допомогою систем дистанційного доступу до рахунків, та оптимі- зувати  обороти  у середині  компанії  між структурними підрозділа- ми. Супутні послуги можуть включати здійснення банком операцій з нарахування та виплати  заробітної  плати  працівникам компанії, обробку чеків та зарахування їх сум на рахунок  клієнта,  аналіз фі- нансових показників,  потреби у капіталі тощо.

На українському ринку, як і в інших країнах СНД, кеш- менеджмент   з’явився   зовсім  недавно,  зараз  його  активно   поча- ли пропонувати банки  з іноземним  капіталом,  такі як ОТР  Банк, Альфа-Банк (Україна), Райффайзен Банк  Аваль, Укрсиббанк. Ця послуга виявилася необхідною тому, що на сьогоднішній день в Укра- їні працюють великі торговельні мережі, автодилери, фінансово- промислові  групи, компанії холдингового  типу, на вітчизняний ри- нок виходять  і зарубіжні  транснаціональні корпорації.  При  цьому кожен структурний підрозділ зазвичай відкриває  поточний рахунок у місцевих філіях  банків. Як наслідок, у великій  компанії  кількість рахунків, за якими  проводяться операції у значних сумах, може до- сягати кількох десятків.

Крім того, наслідки світової фінансової кризи змінили уявлення про управління фінансовими ресурсами компанії. Тепер ефективний фінансовий менеджмент  означає перш за все раціональне викорис- тання внутрішніх коштів, а не їх залучення. А саме кеш-менеджмент дозволяє централізовано і ефективно управляти грошовими  пото- ками, насамперед  шляхом  дистанційного та он-лайнового доступу до всіх рахунків.

Теоретично існує декілька напрямків оптимізації  розміщення грошових коштів на рахунках холдингу. По-перше, кеш-менеджмент надає можливість  наприкінці дня автоматично  перераховувати всі кошти з рахунків структурних підрозділів  на основний  рахунок компанії,  що отримує  назву master  – рахунок. Ця операція  назива- ється zero balancing & cash pooling (від англ. «нульовий залишок  на рахунку  та об’єднання  коштів»).  У результаті  на master  – рахунку клієнта  накопичується сума, на яку  банк може нарахувати  більші відсотки, ніж за окремими залишками.  Проте за певних умов, навіть без перерахування коштів банк може розглядати суму залишків  на субрахунках як єдиний депозит великого вкладника з нарахуванням підвищених відсотків.

Далі, збирання усіх коштів на єдиний  консолідований рахунок дозволяє збільшити ліміт овердрафту,  оскільки  він залежить  від розміру  обороту.  Крім  того, фінансовий директор  компанії  отри- мує можливість  слідкувати за станом рахунків всіх підприємств, що входять до холдингу, а також встановлювати максимальні ліміти ко- штів, якими можуть користуватися структурні  підрозділи. У випад- ку необхідності, він здатний взагалі позбавити підрозділ можливості здійснювати платежі і зосередити  ці функції у себе, чим зменшуєть- ся ризик  фінансових  зловживань. У більше «м’якому» варіанті  за- безпечується попередній  контроль  (у  вигляді  акцепту)  витратних операцій структурних підрозділів  з боку головної компанії.

Завдяки кеш-менеджменту також зменшуються витрати при ко- роткостроковому кредитуванні у вигляді овердрафту.  Якщо філії мають дебетове сальдо за поточними  рахунками,  а на master  – ра- хунку є вільні кошти, логічним стає перерозподіл ресурсів. За ба- жанням клієнта, банк може самостійно виявляти подібні ситуації та забезпечувати погашення  заборгованості.  Більш  того, у даній ситу- ації банк здатний своєчасно запропонувати клієнту  певні депозитні або інвестиційні продукти  з урахуванням знання  динаміки  грошо- вих потоків: коли і які вільні  кошти можуть бути у компанії,  коли відбудеться надходження,  які плануються витрати тощо.

У рамках кеш-менеджменту використовуються й інші інстру- менти – прямий  дебет (англ.  direct  debit) та регулярні  списання  з поточного рахунку на користь третьої сторони (англ. standing order). Хоч у рекламних  пропозиціях українських банків запозичуються англомовні  терміни, здійснення таких операцій  реально  відповідає українській  нормативній базі банківської  діяльності,  а механізм  їх

проведення   викладений у главі  «Договірне  списання» Інструкції про безготівкові  розрахунки  в Україні в національній валюті, за- твердженою  постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року №

22. Зрештою,  таким чином суттєво  мінімізується кількість  платіж- них документів, що необхідно оформити  клієнту.

У зарубіжних країнах кеш-менеджмент також, як правило, спри- яє спрощенню роботи клієнта із зарахуванням коштів за чеками, що надходять на його користь. Для прискорення процесу одержання грошей банк може запропонувати клієнту  користуватися банків- ською поштовою скринькою, абонованою для нього у поштовому відділенні. Економія  часу внаслідок зменшення  поштопробігу дося- гається і за рахунок перетворення паперових  чеків на їх електронні копії, які потім безперешкодно рухаються  електронними каналами зв’язку.

Кеш-менеджмент передбачає  активну  участь спеціалістів  банку в управління фінансами клієнта, в організації  його грошових пото- ків. Тому  можливо  надавати  відповідні  консультації компаніям зі вже відомою специфікою бізнесу з метою залучення їх на обслуго- вування.

Слід відмітити, що на українському ринку кеш-менеджмент впроваджується складно. Причинами цього, насамперед, є чисельні законодавчі  обмеження,  оскільки  безперешкодно перераховувати кошти з рахунку на рахунок, якщо суб’єкти холдингу є окремими платниками податку, неможливо  і тому для перерахувань  необхід- ні певні  підстави  (відповідні договори).  Крім  того, переваги  кеш- менеджменту  реалізуються тільки  у тому випадку,  якщо  компанія всі свої рахунки тримає в одному банку, який має розгалужену ме- режу філій, що не завжди доцільно з інших точок зору, зокрема, ди- версифікації ризиків.

Суб’єктивною причиною низького попиту на послугу кеш- менеджменту  в Україні може вважатися недостатня  кваліфікація фінансових  директорів  компаній, відсутність у них знань про сучас- ні банківські продукти. Певним чином банки допомагають подолати це, проводячи інформаційні заходи для клієнтів з роз’ясненням  сут- ності послуг, що пропонуються. Прикладом цього можуть служити семінари Укрсоцбанку, який останнім часом навіть створив окремий структурний підрозділ  – департамент  глобальних  трансакційних послуг, що буде займатися кеш-менеджментом у сфері розрахунків не тільки у національній,  а і в іноземних валютах.

Разом з тим, у перспективі якісне надання саме цієї послуги до- зволить  окремим  системним  банкам  отримати  конкурентні пере- ваги та залучити  на комплексне  обслуговування великих  клієнтів. У цьому зв’язку варто зазначити,  що іноземні банки, що приходять, зокрема,  на російський  банківський ринок,  планують,  серед інших послуг,  пропонувати і кеш-менеджмент як  сферу,  де вони  мають явні конкурентні переваги – Rabobank  (Нідерланди), Skandinaviska Enskilda Banken (SEB)(Швеція) та ін.