Банківські інновації - Навчальний посібник (Єгоричева С. Б.)

2.1. причини виникнення та сутність банківських інновацій

У попередньому розділі  навчального  посібника  загальні  прин- ципи організації та характерні  риси інноваційної діяльності  роз- глядалися достатньо узагальнено,  не беручи до уваги конкретної сфери її здійснення.  Разом  з тим, основна увага приділялася все ж таки технологічним продуктовим інноваціям,  оскільки  вони най- частіше зустрічаються у житті, є найбільш зрозумілими і на їхньому прикладі можна найбільш показово охарактеризувати інноваційний процес. Постає питання: чи є наведені визначення та закономірності правомірними по відношенню до всіх сфер економіки, особливо та- ких специфічних, як фінансова, у цілому, та банківська, зокрема?

Підтвердженням, безумовно позитивної відповіді на це запитан- ня можуть бути слова П. Друкера  про те, що такі фінансові  явища, як страхування та плата  у розстрочку  самі по собі можна  вважати серйозними соціальними (тобто «не технологічними») нововведен- нями.

Вивчаючи інновації у банківській  сфері необхідно мати на увазі, що, на відміну  від виробничих компаній,  банки за своєю природою є достатньо консервативними організаціями. Незмінність змісту операцій, організаційних структур, процедур контролю, вмінь спів- робітників, навіть зовнішнього вигляду приміщень протягом три- валого  часу складало  основу  формування їх іміджу  як стабільних інститутів  та, відповідно, довіри клієнтів.  Тобто у сучасних умовах банки вимушені поєднувати  те, що взагалі, здавалось би, не поєдну- ється – розумний  консерватизм та інновації.

У коментарі  одного із зарубіжних  фінансових  аналітиків,  напи- саному з певною часткою гумору, навіть зустрічається такий вислів:

«банківські  інновації  – це оксиморон» (від  грец. – несумісні  по- няття,  сполучення  протилежних за значенням слів, як то «холодне полум’я», «гарячий  лід» тощо). Застосування такого терміну пояс- нюється тим, що впровадження інновацій завжди означає прийнят- тя додаткових ризиків, а банки, взагалі-то, повинні намагатися  їх мінімізувати.  Тому, як наслідок, перехід до інноваційного типу роз-

витку означає для банків повну перебудову їх внутрішнього  серед- овища, технологічних платформ,  корпоративної культури.

Основною причиною  виникнення інновацій  у банківській  сфе- рі, до речі, як і в інших галузях  економіки,  є перспектива отриман- ня прибутку. Разом з тим, банки, відносини яких з клієнтами  бу- дуються  на принципах  партнерства і взаємовигоди, зацікавлені і в примноженні капіталу  своїх клієнтів,  які сподіваються  за рахунок банківських інновацій, при визначеному рівні ризику, отримати більшу матеріальну користь від співробітництва з банком, ніж рані- ше. Раціональність є реальним двигуном інноваційних процесів, які, у свою чергу, забезпечують  неухильний розвиток банківської  систе- ми. Для банківського бізнесу повністю справедливими є слова голо- ви компанії  General  Electric  Джеффрі Імельта  про те, що «єдиний спосіб отримувати  прибуток  та єдина причина  вкладення коштів у компанії у майбутньому  – це їх спроможність  впроваджувати ново- введення і ефективно диференціювати себе на ринку».

Проте сприятливі умови виникнення банківських інновацій створюються, перш за все, змінами зовнішнього для банків серед- овища.  У  цьому  зв’язку  слід  зазначити,  що, починаючи  з 1970-х років, світовий  банківський бізнес знаходиться у стані постійного розвитку,  чому сприяли  дерегулювання банківської  діяльності  та лібералізація фінансових  ринків, пов’язана з кардинальною зміною світової валютної системи. Але ще ніколи зміни не були такими ди- намічними,  як тепер, завдяки,  перш за все, процесам глобалізації та стрімкому розвитку  інформаційних технологій.

Під глобалізацією розуміється вихід економічних  та політичних процесів  за національні рамки  і формування єдиного  економічного і політичного  простору.  В епоху глобалізації розвиток  усіх галузей економічного життя все більшою мірою визначається дією загально- світових факторів  і все меншою – національних. У банківській  сфері внаслідок  дерегулювання у більшості  країн ліквідовані  інституційні розмежування між різними  видами банківської  та фінансової  діяль- ності: комерційної,  інвестиційної, страхової тощо. У результаті  зник- нення  вхідних  бар’єрів, банки  вимушені  конкурувати одночасно  на багатьох сегментах фінансового ринку, причому не тільки один з од- ним, а і з іншими фінансовими посередниками – страховими  компа- ніями, інвестиційними фондами, фінансовими компаніями тощо.

Лібералізація фінансової сфери означає  відміну  обмежень  для входу на національні банківські  ринки фінансових  організацій  – не-

резидентів, тому вона відкрила простір для розвитку закордонної фі- ліальної мережі банків і формування міжнародного банківського  біз- несу. Це, зрозуміло, посилило  напругу конкурентної боротьби, проте одночасно активізувало процеси консолідації  банківського  капіталу. В усіх країнах посилилися процеси злиттів та поглинань, розширили- ся і стали більш різноманітними форми альянсів банків та їх коопера- ції з небанківськими кредитно-фінансовими установами.

Одночасно  у банківському бізнесі все нові можливості  засто- сування  отримують  інформаційні технології.  Якщо зовсім недавно інформаційні системи  використовувалися переважно  для обробки інформації, рідше – для забезпечення планування і контролю в бан- ках і розглядалися як засіб скорочення ручної праці та зниження ви- трат, то сьогодні інформаційні технології  стали основою радикаль- них структурних змін у банківському бізнесі. Вони відкривають банкам цілодобовий вихід на будь-які географічні ринки, при цьому може здаватися,  що традиційні  конкурентні переваги банків – тісні довгочасні  контакти  з клієнтами  та розвинута філіальна мережа – втрачають своє значення. Нові технології скорочують інформаційну асиметрію, підвищують ступінь прозорості ринку, роблять інформа- цію про клієнтів більш доступною, у результаті чого банки поступо- во втрачають переваги ексклюзивних партнерів компаній.

Інформаційні технології так само, як і глобалізація, посилюють конкуренцію у банківській сфері,  оскільки,  по-перше,  он-лайнові технології дозволяють клієнтам без особливих зусиль вибирати найбільш вигідні для них пропозиції послуг, що скорочує для банків можливості  маневрування цінами.  По-друге,  надання  банківських послуг стає доступним  небанківським організаціям,  зокрема,  теле- комунікаційним фірмам.  Причому  останні  часто  орієнтуються не на проведення  стандартних операцій, а пропонують індивідуальний пакет послуг для кожного свого клієнта.

Під впливом  конкуренції банки постійно  працюють над скоро- ченням витрат задля підтримання конкурентних цін на послуги, впроваджуючи схеми контролю  затрат  та аналізу  їх ефективності. Разом з тим, необхідність відповідати вимогам часу змушує їх збіль- шувати фінансування впровадження нових інформаційних та теле- комунікаційних технологій, розвиток електронних каналів продажу. Протиріччя між прагненням до економії  та необхідністю  значних капіталовкладень – це виклик часу, на який банки повинні постійно знаходити відповідь.

Таким чином, два основних фактора, що визначають ситуацію у фінансовій сфері, – глобалізація та інформаційні технології – супер- ечливо впливають на банківський бізнес: з одного боку, відкривають нові можливості,  дозволяють  активно  запозичувати нові ідеї, де б вони не з’явилися,  а з іншого – всебічно посилюють  конкуренцію. Тиск глобальної  конкуренції викликає більш високі темпи іннова- цій, ніж на внутрішніх або замкнутих  ринках.

Спеціалісти відмічають, що сьогодні банки у розвинутих країнах практично  вже  вичерпали можливості   зростання   як  органічного, тобто за рахунок звичних внутрішніх джерел, так і за рахунок злит- тів та поглинань. Зниження відсоткової маржі і, взагалі, процеси де- зінтермедіації,  тобто відмова кредиторів  і позичальників від послуг банків як фінансових  посередників  та їх орієнтація на пряме фінан- сування за схемою «інвестор – емітент цінних паперів», призводять до суттєвого зменшення  доходів банків від традиційних операцій. Таким чином, для забезпечення самозбереження та розвитку  у бан- ківських інститутах на перший план об’єктивно виходить потреба у формуванні нового, інноваційного мислення.

В усьому світі зростаюча конкуренція і більш досвідчені та вимо- гливі клієнти,  як ніколи раніше, вимагають від банків позиціонува- тися, виділятися на ринку. Отримання ними конкурентної переваги залежить від своєчасної відповіді на навіть неявні, приховані потре- би клієнтів. У сучасних умовах це досягається  не тільки розробкою нових продуктів  та послуг, а постійним  запровадженням інновацій в усіх сферах діяльності банку з використанням ідей, що виникають, у тому числі, і за межами банківських приміщень.

Створення банківських інновацій  пов'язується також з необхід- ністю подолання  кризових  явищ, що час від часу виникають  у бан- ківських системах. Останні, на жаль, завдяки специфіці своєї діяль- ності, більш схильні до нестабільності,  ніж інші сектори народного господарства.  Кризи  розкривають найбільш  актуальні  проблеми функціонування банків, змінюють  склад клієнтури, змушують  мо- дернізувати стратегії, тим самим активізуючи інноваційну спрямо- ваність банківського  бізнесу.

Підводячи підсумок,  можна  сказати,  що, фактично,  у сучасних умовах банківська сфера потенційно  є однією з найбільш інновацій- них. Проте, враховуючи  «технологічну» спрямованість статистики інновацій, особливо у пострадянських країнах, фінансові  інститути практично  не  відображаються нею  у числі  інноваційно-активних

підприємств.  Так, дослідження,  проведене  наприкінці 1990-х років у Росії, зафіксувало, що серед обстежених  більш ніж 3,5 тисяч під- приємств  сфери фінансового посередництва, інноваційно-активних було тільки 3,7\%, причому частка інноваційних послуг в їх загально- му обсязі склала у них тільки 1,2\%.

На  жаль,  навіть  вище  керівництво банківських установ  нерід- ко ототожнює  інновації тільки з технологічними змінами, в той час як реально останні становлять не дуже великий  сегмент інновацій- ної діяльності  банків. Інновація, як пише британське  видання  The Banker, це застосування технології  до специфічної проблеми,  мож- ливості або обставин. Чисельні невдалі IT- проекти є свідченням не- розуміння банками цієї фундаментальної різниці.

Проблеми інноваційної діяльності комерційних банків вже три- валий час досліджуються зарубіжною економічною наукою, прикла- дом чого можуть служити  відомі праці американських вчених Фре- деріка С. Мишкіна, Джозефа  Ф. Сінкі, Тімоті Коха, Пітера Роуза та інших, присвячені фінансовим ринкам та банківському менеджмен- ту. Проте слід відмітити, що у західній літературі зазвичай вживаєть- ся термін «фінансові  інновації», під якими найчастіше розуміються нововведення у фінансових  інструментах, банківських продуктах та технологіях.  Головне, щоб нові продукти та послуги надавали певні переваги споживачам, порівнюючи зі старими. Ось, наприклад, як визначаються найсуттєвіші інновації у банківській  справі за останні сорок років ХХ ст. у роботі Т. Коха та С. Макдональда «Банківський менеджмент», що була опублікована у 2003 році (див. табл. 2.1).

Науковці з країн колишнього СРСР почали досліджувати про- блеми  банківських інновацій  зовсім  недавно,  десь з кінця  1990-х років, що має об’єктивну причину: сучасні закономірності розвитку банківських інститутів  могли проявитися тільки після формування самих банківських систем на ринкових засадах. Разом з тим, іннова- ції у банківській  сфері відразу почали розглядатися значно ширше, що можна пояснити  підходом до їх аналізу з позицій інноваційного менеджменту.

Так, вже у перших роботах, присвячених даній тематиці, за- значалося,  що поняття  «інновація» можна  застосувати до всіх но- вовведень  в усіх сферах  функціонування банку, що мають певний позитивний економічний або стратегічний  ефект, як-то приріст клієнтської бази, збільшення частки  ринку,  скорочення  витрат  на проведення  окремої операції тощо, або створюють умови для вище-

зазначеного. Крім того, банківські  інновації вже тоді поділялися на внутрішні та зовнішні по відношенню до банку. До перших відноси- лися технологічні (розробка нових продуктів та технологій), адміні- стративні (зміни в організаційній структурі та управлінні), концеп- туальні  (зміни  стратегії  діяльності). Зовнішні інновації  включали комунікаційні (маркетингові та рекламні) та інвестиційно-кредитні (фінансування інноваційних проектів інших підприємств).

Таблиця 2.1.

Фінансові інновації:  нові інструменти та ринки

 

Рік

Сутність інновації

1961

Оборотні депозитні сертифікати

1963

Євродоларовий ринок

 

1970

Урядовою національною  іпотечною асоціацією США випущені пропускні цінні папери

 

1971

Страхування з боку третіх осіб як забезпечення муніципальних облігацій

1972

NOW-  рахунки

1972

Валютні ф’ючерси на Чиказькій товарній біржі

1973

Взаємні фонди грошового ринку

1973

Опціони  на акції на Чиказькій опціонній біржі

1976

Ф’ючерси на казначейські векселі на Чиказькій товарній біржі

1978

Ф’ючерси на казначейські облігації у Чиказькій торговій палаті

1978

Поява однорічних ф’ючерсів на казначейські векселі

1981

Відсоткові свопи

1981

Єврооблігації з плаваючою ставкою

1983

Поява євродоларових ф’ючерсів

1983

Поява опціонів на ф’ючерси на казначейські облігації

1983

Поява опціонів на євродоларові ф’ючерси

1983

Вперше емітовані забезпечені іпотечні облігації

 

1984

Активне використання «сміттєвих» облігацій для фінансування покупки контрольного пакета акцій компанії

1985

Сек’юритизація автомобільних, лізингових  та карткових кредитів

1987

Взаємні фонди для визнаних  банками муніципальних облігацій

1988

Страхування покупок з використанням банківських кредитних карток

1990

Універсальна кредитна картка AT&T

1990

Опціони  на відсоткові свопи, кредитні деривативи

 

Продовження табл. 2.1

 

 

1991

Популяризація депозитних  сертифікатів, прив’язаних до біржових індексів

1993

Кредитні картки з фотографіями

1994

Передплачені дебетові картки

1995

Інтенсивне використання автоматичної  оплати рахунків

1996

Інтернет – банкінг

1997

Активне використання кредитних  деривативів

1997

Активізація ринку сек’юритизованих кредитів малому бізнесу

1998

Запровадження ф’ючерсних контрактів на персональні банкрутства

2000

Електронне представлення чеків

2001

Погодні деривативи

На сьогоднішній  день в економічній літературі існують різні за формою, але практично  єдині за змістом визначення сутності  банків- ських  інновацій.  Останні  пропонується розуміти  як удосконалення, оновлення напрямків та інструментів  діяльності банку, тобто будь-які зміни, що покращують якісну основу відтворення банківських послуг.

Більшість науковців  та практичних фахівців  погоджуються,  що банківською інновацією є результат  діяльності  банку, спрямованої на отримання додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов формування та розміщення ресурсного потенціалу  за допомо- гою нововведень, що сприяють клієнтам в отриманні прибутку. Бан- ківська  інноваційна діяльність  орієнтована на гармонізацію  інтер- есів банку, споживачів  та суспільства  у цілому у рамках створення продуктів та послуг більш високої цінності, ніж у конкурентів.

Серед неодмінних  властивостей продуктових банківських ін- новацій називаються новизна, задоволення ринкового  попиту та комерційна  реалізованість. Проте тут слід зробити  два зауваження. По-перше, на фінансових  ринках, що розвиваються, новим може вважатися не тільки продукт, який самостійно розроблений банком та не має аналогів на ринку, не тільки вже відомий продукт, але ви- ведений на інший ринок, а і зарубіжний банківський продукт, який тільки  що запроваджується у національну практику.  По-друге,  ви- мога задоволення ринкового  попиту  та комерційна  реалізованість практично  не відноситься до управлінських та організаційних інно- вацій, які банк впроваджує для підвищення ефективності власних бізнес-процесів, хоч при успішному втіленні ці інноваційні  рішення також можуть бути запропоновані на ринку.

Зарубіжними аналітичними компаніями постійно  відслідкову- ються тенденції у розвитку інноваційної діяльності світового банків- ського сектору, визначаються лідери. Так, за висновком Бостонської консалтингової групи, найбільш інноваційними банками у 2007 році були: Citigroup, Bank of America (обидва  – найбільші  у світі за роз- міром капіталу першого рівня американські банки), Goldman  Sachs, Fidelity Investments (інвестиційні банки США), ING (Нідерланди).

Останнім  часом фахівцями було зроблено  висновок  про зміну природи  сучасних  інновацій,  сутність  якої  розкривається в огляді

«Наважитися бути  іншим.  Чому  банківські  інновації  зараз  мають значення?», підготовленому у 2006 році консалтинговим підрозді- лом корпорації  IBM  – IBM  Global  Business  Services. Якщо  раніше банки, в основному,  фокусувалися на продуктових інноваціях,  що забезпечували тимчасову перевагу, то зараз основна увага приділя- ється  інноваціям  бізнес-моделей,  які дозволяють  значно  покращу- вати фінансові показники та є складними для перевершення конку- рентами (див. табл. 2.2).

 

Зміни у характері інновацій

Таблиця 2.2.

 

Риси дотеперішніх інновацій

 

Риси майбутніх інновацій

Фокус  на інноваціях продуктів та послуг

Широкий перелік, що включає й інновації бізнес- моделей

Рушійною силою є розробки і технології

 

Рушійною силою є клієнти і технології

 

R&D грають центральну  роль

Керівництво та окремі особи грають ключові ролі, в той час як R&D є одним з процесів, що визначають пріоритети  в інноваціях

Здійснюються закрито і всередині організації

Здійснюються відкрито і спільними зусиллями, через організаційні та корпоративні границі

Технологія  створює унікальність

Технологія  та бізнес-інтеграція створюють унікальність