2.1. причини виникнення та сутність банківських інноваційУ попередньому розділі навчального посібника загальні прин- ципи організації та характерні риси інноваційної діяльності роз- глядалися достатньо узагальнено, не беручи до уваги конкретної сфери її здійснення. Разом з тим, основна увага приділялася все ж таки технологічним продуктовим інноваціям, оскільки вони най- частіше зустрічаються у житті, є найбільш зрозумілими і на їхньому прикладі можна найбільш показово охарактеризувати інноваційний процес. Постає питання: чи є наведені визначення та закономірності правомірними по відношенню до всіх сфер економіки, особливо та- ких специфічних, як фінансова, у цілому, та банківська, зокрема? Підтвердженням, безумовно позитивної відповіді на це запитан- ня можуть бути слова П. Друкера про те, що такі фінансові явища, як страхування та плата у розстрочку самі по собі можна вважати серйозними соціальними (тобто «не технологічними») нововведен- нями. Вивчаючи інновації у банківській сфері необхідно мати на увазі, що, на відміну від виробничих компаній, банки за своєю природою є достатньо консервативними організаціями. Незмінність змісту операцій, організаційних структур, процедур контролю, вмінь спів- робітників, навіть зовнішнього вигляду приміщень протягом три- валого часу складало основу формування їх іміджу як стабільних інститутів та, відповідно, довіри клієнтів. Тобто у сучасних умовах банки вимушені поєднувати те, що взагалі, здавалось би, не поєдну- ється – розумний консерватизм та інновації. У коментарі одного із зарубіжних фінансових аналітиків, напи- саному з певною часткою гумору, навіть зустрічається такий вислів: «банківські інновації – це оксиморон» (від грец. – несумісні по- няття, сполучення протилежних за значенням слів, як то «холодне полум’я», «гарячий лід» тощо). Застосування такого терміну пояс- нюється тим, що впровадження інновацій завжди означає прийнят- тя додаткових ризиків, а банки, взагалі-то, повинні намагатися їх мінімізувати. Тому, як наслідок, перехід до інноваційного типу роз- витку означає для банків повну перебудову їх внутрішнього серед- овища, технологічних платформ, корпоративної культури. Основною причиною виникнення інновацій у банківській сфе- рі, до речі, як і в інших галузях економіки, є перспектива отриман- ня прибутку. Разом з тим, банки, відносини яких з клієнтами бу- дуються на принципах партнерства і взаємовигоди, зацікавлені і в примноженні капіталу своїх клієнтів, які сподіваються за рахунок банківських інновацій, при визначеному рівні ризику, отримати більшу матеріальну користь від співробітництва з банком, ніж рані- ше. Раціональність є реальним двигуном інноваційних процесів, які, у свою чергу, забезпечують неухильний розвиток банківської систе- ми. Для банківського бізнесу повністю справедливими є слова голо- ви компанії General Electric Джеффрі Імельта про те, що «єдиний спосіб отримувати прибуток та єдина причина вкладення коштів у компанії у майбутньому – це їх спроможність впроваджувати ново- введення і ефективно диференціювати себе на ринку». Проте сприятливі умови виникнення банківських інновацій створюються, перш за все, змінами зовнішнього для банків серед- овища. У цьому зв’язку слід зазначити, що, починаючи з 1970-х років, світовий банківський бізнес знаходиться у стані постійного розвитку, чому сприяли дерегулювання банківської діяльності та лібералізація фінансових ринків, пов’язана з кардинальною зміною світової валютної системи. Але ще ніколи зміни не були такими ди- намічними, як тепер, завдяки, перш за все, процесам глобалізації та стрімкому розвитку інформаційних технологій. Під глобалізацією розуміється вихід економічних та політичних процесів за національні рамки і формування єдиного економічного і політичного простору. В епоху глобалізації розвиток усіх галузей економічного життя все більшою мірою визначається дією загально- світових факторів і все меншою – національних. У банківській сфері внаслідок дерегулювання у більшості країн ліквідовані інституційні розмежування між різними видами банківської та фінансової діяль- ності: комерційної, інвестиційної, страхової тощо. У результаті зник- нення вхідних бар’єрів, банки вимушені конкурувати одночасно на багатьох сегментах фінансового ринку, причому не тільки один з од- ним, а і з іншими фінансовими посередниками – страховими компа- ніями, інвестиційними фондами, фінансовими компаніями тощо. Лібералізація фінансової сфери означає відміну обмежень для входу на національні банківські ринки фінансових організацій – не- резидентів, тому вона відкрила простір для розвитку закордонної фі- ліальної мережі банків і формування міжнародного банківського біз- несу. Це, зрозуміло, посилило напругу конкурентної боротьби, проте одночасно активізувало процеси консолідації банківського капіталу. В усіх країнах посилилися процеси злиттів та поглинань, розширили- ся і стали більш різноманітними форми альянсів банків та їх коопера- ції з небанківськими кредитно-фінансовими установами. Одночасно у банківському бізнесі все нові можливості засто- сування отримують інформаційні технології. Якщо зовсім недавно інформаційні системи використовувалися переважно для обробки інформації, рідше – для забезпечення планування і контролю в бан- ках і розглядалися як засіб скорочення ручної праці та зниження ви- трат, то сьогодні інформаційні технології стали основою радикаль- них структурних змін у банківському бізнесі. Вони відкривають банкам цілодобовий вихід на будь-які географічні ринки, при цьому може здаватися, що традиційні конкурентні переваги банків – тісні довгочасні контакти з клієнтами та розвинута філіальна мережа – втрачають своє значення. Нові технології скорочують інформаційну асиметрію, підвищують ступінь прозорості ринку, роблять інформа- цію про клієнтів більш доступною, у результаті чого банки поступо- во втрачають переваги ексклюзивних партнерів компаній. Інформаційні технології так само, як і глобалізація, посилюють конкуренцію у банківській сфері, оскільки, по-перше, он-лайнові технології дозволяють клієнтам без особливих зусиль вибирати найбільш вигідні для них пропозиції послуг, що скорочує для банків можливості маневрування цінами. По-друге, надання банківських послуг стає доступним небанківським організаціям, зокрема, теле- комунікаційним фірмам. Причому останні часто орієнтуються не на проведення стандартних операцій, а пропонують індивідуальний пакет послуг для кожного свого клієнта. Під впливом конкуренції банки постійно працюють над скоро- ченням витрат задля підтримання конкурентних цін на послуги, впроваджуючи схеми контролю затрат та аналізу їх ефективності. Разом з тим, необхідність відповідати вимогам часу змушує їх збіль- шувати фінансування впровадження нових інформаційних та теле- комунікаційних технологій, розвиток електронних каналів продажу. Протиріччя між прагненням до економії та необхідністю значних капіталовкладень – це виклик часу, на який банки повинні постійно знаходити відповідь. Таким чином, два основних фактора, що визначають ситуацію у фінансовій сфері, – глобалізація та інформаційні технології – супер- ечливо впливають на банківський бізнес: з одного боку, відкривають нові можливості, дозволяють активно запозичувати нові ідеї, де б вони не з’явилися, а з іншого – всебічно посилюють конкуренцію. Тиск глобальної конкуренції викликає більш високі темпи іннова- цій, ніж на внутрішніх або замкнутих ринках. Спеціалісти відмічають, що сьогодні банки у розвинутих країнах практично вже вичерпали можливості зростання як органічного, тобто за рахунок звичних внутрішніх джерел, так і за рахунок злит- тів та поглинань. Зниження відсоткової маржі і, взагалі, процеси де- зінтермедіації, тобто відмова кредиторів і позичальників від послуг банків як фінансових посередників та їх орієнтація на пряме фінан- сування за схемою «інвестор – емітент цінних паперів», призводять до суттєвого зменшення доходів банків від традиційних операцій. Таким чином, для забезпечення самозбереження та розвитку у бан- ківських інститутах на перший план об’єктивно виходить потреба у формуванні нового, інноваційного мислення. В усьому світі зростаюча конкуренція і більш досвідчені та вимо- гливі клієнти, як ніколи раніше, вимагають від банків позиціонува- тися, виділятися на ринку. Отримання ними конкурентної переваги залежить від своєчасної відповіді на навіть неявні, приховані потре- би клієнтів. У сучасних умовах це досягається не тільки розробкою нових продуктів та послуг, а постійним запровадженням інновацій в усіх сферах діяльності банку з використанням ідей, що виникають, у тому числі, і за межами банківських приміщень. Створення банківських інновацій пов'язується також з необхід- ністю подолання кризових явищ, що час від часу виникають у бан- ківських системах. Останні, на жаль, завдяки специфіці своєї діяль- ності, більш схильні до нестабільності, ніж інші сектори народного господарства. Кризи розкривають найбільш актуальні проблеми функціонування банків, змінюють склад клієнтури, змушують мо- дернізувати стратегії, тим самим активізуючи інноваційну спрямо- ваність банківського бізнесу. Підводячи підсумок, можна сказати, що, фактично, у сучасних умовах банківська сфера потенційно є однією з найбільш інновацій- них. Проте, враховуючи «технологічну» спрямованість статистики інновацій, особливо у пострадянських країнах, фінансові інститути практично не відображаються нею у числі інноваційно-активних підприємств. Так, дослідження, проведене наприкінці 1990-х років у Росії, зафіксувало, що серед обстежених більш ніж 3,5 тисяч під- приємств сфери фінансового посередництва, інноваційно-активних було тільки 3,7\%, причому частка інноваційних послуг в їх загально- му обсязі склала у них тільки 1,2\%. На жаль, навіть вище керівництво банківських установ нерід- ко ототожнює інновації тільки з технологічними змінами, в той час як реально останні становлять не дуже великий сегмент інновацій- ної діяльності банків. Інновація, як пише британське видання The Banker, це застосування технології до специфічної проблеми, мож- ливості або обставин. Чисельні невдалі IT- проекти є свідченням не- розуміння банками цієї фундаментальної різниці. Проблеми інноваційної діяльності комерційних банків вже три- валий час досліджуються зарубіжною економічною наукою, прикла- дом чого можуть служити відомі праці американських вчених Фре- деріка С. Мишкіна, Джозефа Ф. Сінкі, Тімоті Коха, Пітера Роуза та інших, присвячені фінансовим ринкам та банківському менеджмен- ту. Проте слід відмітити, що у західній літературі зазвичай вживаєть- ся термін «фінансові інновації», під якими найчастіше розуміються нововведення у фінансових інструментах, банківських продуктах та технологіях. Головне, щоб нові продукти та послуги надавали певні переваги споживачам, порівнюючи зі старими. Ось, наприклад, як визначаються найсуттєвіші інновації у банківській справі за останні сорок років ХХ ст. у роботі Т. Коха та С. Макдональда «Банківський менеджмент», що була опублікована у 2003 році (див. табл. 2.1). Науковці з країн колишнього СРСР почали досліджувати про- блеми банківських інновацій зовсім недавно, десь з кінця 1990-х років, що має об’єктивну причину: сучасні закономірності розвитку банківських інститутів могли проявитися тільки після формування самих банківських систем на ринкових засадах. Разом з тим, іннова- ції у банківській сфері відразу почали розглядатися значно ширше, що можна пояснити підходом до їх аналізу з позицій інноваційного менеджменту. Так, вже у перших роботах, присвячених даній тематиці, за- значалося, що поняття «інновація» можна застосувати до всіх но- вовведень в усіх сферах функціонування банку, що мають певний позитивний економічний або стратегічний ефект, як-то приріст клієнтської бази, збільшення частки ринку, скорочення витрат на проведення окремої операції тощо, або створюють умови для вище- зазначеного. Крім того, банківські інновації вже тоді поділялися на внутрішні та зовнішні по відношенню до банку. До перших відноси- лися технологічні (розробка нових продуктів та технологій), адміні- стративні (зміни в організаційній структурі та управлінні), концеп- туальні (зміни стратегії діяльності). Зовнішні інновації включали комунікаційні (маркетингові та рекламні) та інвестиційно-кредитні (фінансування інноваційних проектів інших підприємств). Таблиця 2.1. Фінансові інновації: нові інструменти та ринки
Продовження табл. 2.1
На сьогоднішній день в економічній літературі існують різні за формою, але практично єдині за змістом визначення сутності банків- ських інновацій. Останні пропонується розуміти як удосконалення, оновлення напрямків та інструментів діяльності банку, тобто будь-які зміни, що покращують якісну основу відтворення банківських послуг. Більшість науковців та практичних фахівців погоджуються, що банківською інновацією є результат діяльності банку, спрямованої на отримання додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов формування та розміщення ресурсного потенціалу за допомо- гою нововведень, що сприяють клієнтам в отриманні прибутку. Бан- ківська інноваційна діяльність орієнтована на гармонізацію інтер- есів банку, споживачів та суспільства у цілому у рамках створення продуктів та послуг більш високої цінності, ніж у конкурентів. Серед неодмінних властивостей продуктових банківських ін- новацій називаються новизна, задоволення ринкового попиту та комерційна реалізованість. Проте тут слід зробити два зауваження. По-перше, на фінансових ринках, що розвиваються, новим може вважатися не тільки продукт, який самостійно розроблений банком та не має аналогів на ринку, не тільки вже відомий продукт, але ви- ведений на інший ринок, а і зарубіжний банківський продукт, який тільки що запроваджується у національну практику. По-друге, ви- мога задоволення ринкового попиту та комерційна реалізованість практично не відноситься до управлінських та організаційних інно- вацій, які банк впроваджує для підвищення ефективності власних бізнес-процесів, хоч при успішному втіленні ці інноваційні рішення також можуть бути запропоновані на ринку. Зарубіжними аналітичними компаніями постійно відслідкову- ються тенденції у розвитку інноваційної діяльності світового банків- ського сектору, визначаються лідери. Так, за висновком Бостонської консалтингової групи, найбільш інноваційними банками у 2007 році були: Citigroup, Bank of America (обидва – найбільші у світі за роз- міром капіталу першого рівня американські банки), Goldman Sachs, Fidelity Investments (інвестиційні банки США), ING (Нідерланди). Останнім часом фахівцями було зроблено висновок про зміну природи сучасних інновацій, сутність якої розкривається в огляді «Наважитися бути іншим. Чому банківські інновації зараз мають значення?», підготовленому у 2006 році консалтинговим підрозді- лом корпорації IBM – IBM Global Business Services. Якщо раніше банки, в основному, фокусувалися на продуктових інноваціях, що забезпечували тимчасову перевагу, то зараз основна увага приділя- ється інноваціям бізнес-моделей, які дозволяють значно покращу- вати фінансові показники та є складними для перевершення конку- рентами (див. табл. 2.2).
Зміни у характері інновацій Таблиця 2.2.
|