Адміністративне право. Загальна частина - Навчальний посібник (Алфьоров С. М., Ващенко С. В., Долгополова М. М., Купін А. П.)

ТестовІ завдання з перевІрки знань

1. Адміністративне право є складовою:

a. приватного права;

b. публічного права;

c. приватного права з елементами публічного;

d. суміжних сфер права з елементами приватного;

e. правильної відповіді не має.

2. До джерел адміністративного права належить:

a. Кримінальний кодекс України;

b. Сімейний кодекс України;

c. Господарський кодекс України;

d. Кодекс адміністративного судочинства;

e. Трудовий кодекс України.

3. За способом регулювання адміністративно-правові відносини поді-

ляються на:

a. функціональні та територіальні;

b. майнові та немайнові;

c. субординації та координації; d. матеріальні та процесуальні; e. регулятивні та правоохоронні;

4. Для адміністративно-правових відносин обов’язковою є наявність:

a. взаємної згоди сторін;

b. рівності сторін;

c. владного суб’єкта;

d. правомірного юридичного факту;

e. кодифікованого акта.

5. До методів адміністративного права належить:

a. координація та субординація;

b. законність та дисципліна;

c. взаємної відповідальності суб’єктів;

d. підгалузь права;

e. взаємна згода сторін.

6. Для адміністративного законодавства характерна:

a. повна кодифікація;

b. роздільна кодифікація матеріально-правових та процесуальних норм;

c. відсутність жодного кодифікованого акта;

d. часткова кодифікація;

7. Система адміністративного права включає:

a. Загальну та Спеціальну частини;

b. Загальні та Особливі норми;

c. Загальну, Особливу та Спеціальні частини; d. Загальну, Нормативну та особливу частини; e. правильної відповіді немає.

8. Адміністративне право у системі національного права є:

a.  підгалуззю права;

b. спеціальною галуззю права;

c. фундаментальною галуззю права;

d. комплексною галуззю права;

e. незалежною галуззю права;

9. Норми, які визначають засади адміністративної відповідальності,

входять до системи адміністративного як складова:

a. Загальної частини;

b. Особливої частини;

c. Спеціальної частини;

d. взагалі не входять до системи адміністративного права;

e. правильної відповіді немає.

10. У порівнянні з нормами «Адміністративного права» конституційні норми є:

a. рівноправними;

b. мають майновий характер;

c. базовими;

d. основоположними;

e. правильна відповідь c-d.

11. Методи правового регулювання адміністративно-правових та тру-

дових відносин є:

a. тотожними;

b. не тотожними;

c. похідними одні від одних;

d. взаємозалежними;

e. правильної відповіді немає.

12. Адміністративне та фінансове право мають розбіжності у:

a. методах правового регулювання;

b. предметах правового регулювання;

c. не мають розбіжностей;

d. правильної відповіді не має.

e. предметах та методах правового регулювання.

13. Адміністративне та цивільне право різняться:

a. методами правового регулювання та елементами підпорядкованості;

b. предметом правового регулювання оскільки галузі не регулюють відносини майнового характеру;

c. публічними інтересами та рівністю сторін;

d. приватними інтересами та нерівністю сторін;

e. правильної відповіді не має.

14. Принципи адміністративного права поділяються на:

a. загальні та спеціальні;

b. матеріальні та процесуальні;

c. домінуючі та недомінуючі;

d. правильна відповідь a-c;

e. правильної відповіді не має.

15. До джерел адміністративного права не відноситься:

a. Конституція України;

b. Кодекс України про адміністративні правопорушення;

c. Закон України «Про звернення громадян»;

d. Положення «Про статус голови Верховної Ради України»;

e. Закон України «Про державну службу».

16. До джерел адміністративного права не відноситься:

a. Закони України «Про освіту», «Про об’єднання громадян»;

b. постанови Верховної Ради України; постанови та розпорядження

Кабінету Міністрів України;

c. укази Президента України; накази, інструкції керівників мініс- терств, державних комітетів, органів виконавчої влади зі спеціаль- ним статусом;

d. усе перераховане у п.a-b;

e. правильної відповіді не має.

17. До особливостей адміністративно-правових норм не відноситься:

a. в них закріплюються відносини щодо керування, державного контролю, нагляду, внутрішньоорганізаційна діяльність;

b. метод впливу норм на суспільні відносини має переважно імпера- тивний характер; має місце системність норм адміністративного права;

c. виконання приписів норм гарантується державою за допомогою системи засобів організаційно-роз’яснювального та суспільно- примусового характеру;

d. вони не відповідають вимогам законів України, не носять розпо-

рядчий характер;

18. За спрямованістю змісту адміністративно-правові норми поділя-

ються на:

a. які закріплюють порядок створення і правовий режим суб’єктів правовідносин;

b. які визначають форми і методи управлінської діяльності;

c. які встановлюють порядок проходження державної служби;

d. усе перераховане у п.a-c;

e. правильної відповіді не має.

19. За функціональним призначенням адміністративно-правові норми поділяються на:

a. регулятивні та правоохоронні; b. зобов’язувальні та заборонні; c. матеріальні та процесуальні; d. відсильні та бланкетні;

e. загальні та міжгалузеві.

20. За формою припису адміністративно-правові норми поділяються на:

a. регулятивні, правоохоронні, інформаційні, соціально-моральні,

заборонні;

b. інформаційні, регулятивні, дозвільні, стимулюючі, рекомендаційні;

c. зобов’язувальні, заборонні, дозвільні, стимулюючі,

рекомендаційні;

d. у просторі, у часі, за колом осіб;

e. загальні та міжгалузеві, місцеві, відсильні, бланкетні.

21. За адресатами адміністративно-правові норми поділяються на:

a. для органів державної виконавчої влади; для державних підпри-

ємств, установ, організацій

b. для інших державних органів; для недержавних підприємств, уста-

нов, організацій;

c. для державних службовців; для громадян, іноземних громадян,

осіб без громадянства.

d. усе перераховане у п.a-c;

e. правильної відповіді не має.

22. За змістом адміністративно-правові норми поділяються на:

a. матеріальні та процесуальні;

b. міжгалузеві та місцеві;

c. визначені, відсильні, бланкетні;

d. у просторі та у часі;

e. стимулюючі та відсильні.

23. За межами дії адміністративно-правові норми поділяються на:

a. визначені, відсильні, бланкетні;

b. стимулюючі та відсильні;

c. у просторі, у часі, за колом осіб;

d. матеріальні та процесуальні;

e. міжгалузеві та місцеві.

24. За ступенем загальності адміністративно-правові норми поділяю-

ться на:

a. визначені, відсильні, бланкетні;

b. загальні, міжгалузеві місцеві (локальні);

c. у просторі та у часі;

d. матеріальні та процесуальні;

e. зобов’язувальні, заборонні, дозвільні, стимулюючі,

рекомендаційні;

25. За повнотою викладення змісту адміністративно-правові норми по-

діляються на:

a. матеріальні, процесуальні;

b. загальні, міжгалузеві, місцеві;

c. зобов’язувальні, заборонні, дозвільні;

d. визначені, відсильні, бланкетні;

e. правильної відповіді не має.

26. За юридичною силою нормативних актів адміністративно-правові норми поділяються на:

a. що містяться в законах; що містяться в указах, розпорядженнях;

b. що містяться в постановах; що містяться у рішеннях; c. що містяться у наказах; що містяться в інструкціях; d. усе перераховане у п.a-c.

e. правильної відповіді не має.

27. Реалізація адміністративно-правових норм у формі виконання — це:

a. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо виконання юридичних обов’язків;

b. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо здійснення наданих юридичних прав;

c. пасивна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо дотримання заборон;

d. діяльність органів держави щодо вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, які ґрунтуються на вимо- гах матеріальних і процесуальних юридичних норм.

e. правильної відповіді не має.

28. Реалізація адміністративно-правових норм у формі використання — це:

a. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо виконання юридичних обов’язків;

b. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо здійснення наданих юридичних прав;

c. пасивна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо дотримання заборон;

d. діяльність органів держави щодо вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, які ґрунтуються на вимо- гах матеріальних і процесуальних юридичних норм.

e. правильної відповіді не має.

29. Реалізація адміністративно-правових норм у формі додержання — це:

a. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо виконання юридичних обов’язків;

b. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо здійснення наданих юридичних прав;

c. пасивна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо дотримання заборон;

d. діяльність органів держави щодо вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, які ґрунтуються на вимо- гах матеріальних і процесуальних юридичних норм.

e. правильної відповіді не має.

30. Реалізація адміністративно-правових норм у формі застосування — це:

a. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо виконання юридичних обов’язків;

b. активна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо здійснення наданих юридичних прав;

c. пасивна поведінка суб’єктів адміністративно-правових відносин щодо дотримання заборон;

d. діяльність органів держави щодо вирішення управлінських справ і видання індивідуальних юридичних актів, які ґрунтуються на вимо- гах матеріальних і процесуальних юридичних норм.

e. правильної відповіді не має.

31. Структура адміністративно-правової норми — це:

a. її внутрішня побудова, визначений порядок взаємозв’язку, взаємо-

зумовленості і взаємозалежності складових норми;

b. її зовнішня побудова, визначений порядок взаємозв’язку, взаємозу-

мовленості і взаємозалежності складових норми;

c. її внутрішня побудова, порядок здійснення управлінської діяльності

за допомогою норми;

d. це гіпотеза внутрішньої поведінки і взаємозалежності складових норми;

e. правильної відповіді не має.

32. Адміністративно-правові норми складаються із:

a. виконання, використання, додержання;

b. визначених, відсильних, бланкетних правил;

c. адміністративно-правових відносин;

d. гіпотези, диспозиції, санкції;

e. правильної відповіді не має.

33. Гіпотеза адміністративно-правової норми — це:

a. частина норми, яка вказує на фактичні умови, за наявності яких норма застосовується;

b. частина норми, в якій сформульоване саме правило поведінки;

c. частина норми, в якій вказується на захід впливу з боку держави у випадку порушення правил, передбачених нормою;

d. усе перераховане у п. a-c;

e. правильної відповіді не має.

34. Диспозиція адміністративно-правової норми — це:

•  частина норми, яка вказує на фактичні умови, за наявності яких норма застосовується;

•  частина норми, в якій сформульоване саме правило поведінки;

•  частина норми, в якій вказується на захід впливу з боку держави у випадку порушення правил, передбачених нормою;

•  усе перераховане у п. a-c;

•  правильної відповіді не має.

35. Санкція адміністративно-правової норми — це:

a. частина норми, яка вказує на фактичні умови, за наявності яких норма застосовується;

b. частина норми, в якій сформульоване саме правило поведінки;

c. частина норми, в якій вказується на захід впливу з боку держави у випадку порушення правил, передбачених нормою;

d. усе перераховане у п. a-c;

e. правильної відповіді не має.

36. Адміністративно-правові відносини — це:

a. суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного пра-

ва, суб’єкти яких наділені правами і обов’язками;

b. суспільні відносини у сфері забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб;

c. суспільні відносини у процесі державного і самоврядованого

управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-

політичного розвитку та охорони громадського порядку;

d. усе перераховане у п. a-c;

e. правильної відповіді не має.

37. Загальна частина адміністративного права об’єднує норми які регулюють:

a. загальні принципи державного управління; правове становище суб’єктів адміністративного права;

b. форми і методи управлінської діяльності; адміністративно-правові режими; адміністративна відповідальність;

c. адміністративний процес; засоби забезпечення законності і дисци-

пліни в державному управлінні;

d. усе перераховане у п. a-c;

e. правильної відповіді не має.

38. Особлива частина включає норми:

a. про правове становище суб’єктів адміністративного права;

b. про адміністративно-правові режими; адміністративну відповідальність;

c. які регулюють управління в окремих галузях народного господарства;

d. усе перераховане у п.a-c;

e. правильної відповіді не має.

39. Принципи адміністративного права поділяються на:

a. загальні, спеціальні;

b. загальні та особливі;

c. спеціальні, загальні, особливі;

d. функціональні, координаційні, субординаційні;

e. правильної відповіді не має.

40. Джерела адміністративного права — це:

a. норми, які регулюють управління в окремих галузях народного господарства;

b. зовнішні норми вираження адміністративно-правових норм; c. внутрішні норми вираження адміністративно-правових норм; d. внутрішня структура норми;

e. правильної відповіді не має.

41. До загальних принципів адміністративного права відносяться:

a. законність, принципіальність, виваженість; b. публічність, принциповість, толерантність; c. законність, гуманізм, демократизм;

d. усе перераховане у п.a-c;

e. правильної відповіді не має.

42. До підгалузей адміністративного права не відносяться:

a. транспортне право;

b. будівельне право;

c. адміністративно-деліктне право;

d. сімейне право;

e. енергетичне право.

43. До якого з зазначених варіантів можна віднести визначення:

«Формально визначене, загальнообов’язкове правило поведінки».

a. функції адміністративного права;

b. форма реалізації адміністративного права;

c. адміністративно-правові відносини;

d. адміністративно-правові норми;

e. припис адміністративно-правової норми.

44. До якого поняття відноситься наступне визначення:»Це упорядку- вання та удосконалення нормативного матеріалу, приведення його у певну систему».

a. форма реалізація адміністративно-правових норм;

b. укладання адміністративно-правових норм;

c. систематизація адміністративно-правових норм; d. удосконалення адміністративно-правових норм; e. джерело адміністративного права.

45. Більшість адміністративно-правових норм мають:

a. диспозитивний характер;

b. імперативний характер;

c. необов’язковий характер;

d. виважений характер;

e. правильної відповіді не має.

46. За функціональним призначенням адміністративно-правові відно-

сини поділяються на:

a. регулятивні та правоохоронні; b. матеріальні та процесуальні; c. зовнішні та внутрішні;

d. функціональні та територіальні;

e. майнові та немайнові.

47. За адміністративно-правовим статусом суб’єктів адміністративно-

правові відносини поділяються на:

a. між вищестоящими і нижчими суб’єктами та між непідпорядкова-

ними суб’єктами управління;

b. між органами виконавчої влади і підпорядкованими підприємства-

ми, установами, організаціями; між органами виконавчої влади і

непідпорядкованими підприємствами, установами, організаціями;

c. між органами виконавчої влади і структурами місцевого самовря-

дування; між органами виконавчої влади і об’єднаннями громадян;

d. між органами виконавчої влади і громадянами;

e. усе перераховане у п. a-c.

48. За галузевою належністю адміністративно-правові відносини поді-

ляються на:

•  регулятивні та правоохоронні;

a. матеріальні та процесуальні;

b. зовнішні та внутрішні;

c. функціональні та територіальні;

d. майнові та немайнові.

49. За змістом адміністративно-правові відносини поділяються на:

a. у сферах загального, галузевого, міжгалузевого управління;

b. у галузі економіки, адміністративно-політичній та соціально-

культурній галузях;

c. субординації та координації;

d. що захищаються у судовому та адміністративному порядку;

e. зовнішні та внутрішні.

50. За галузевою діяльністю адміністративно-правові відносини поді-

ляються на:

a. у галузі економіки, в адміністративно-політичній галузі, соціально-

культурній галузі;

b. у сферах загального, галузевого, міжгалузевого управління;

c. між органами виконавчої влади і структурами місцевого самовря-

дування; між органами виконавчої влади і об’єднаннями громадян;

d. субординації та координації;

e. що захищаються у судовому та адміністративному порядку.

51. За спрямованістю адміністративно-правові відносини поділяються на:

a. регулятивні та правоохоронні; b. матеріальні та процесуальні; c. зовнішні та внутрішні;

d. функціональні та територіальні;

e. майнові та немайнові.

52. За механізмом захисту адміністративно-правові відносини поділя-

ються на:

a. у сферах загального, галузевого, міжгалузевого управління;

b. у галузі економіки, адміністративно-політичній та соціально-

культурній галузях;

c. субординації та координації;

d. що захищаються у судовому порядку та що захищаються адміністративному порядку;

e. зовнішні та внутрішні.

53. За способом регулювання адміністративно-правові відносини поді-

ляються на:

a. регулятивні та правоохоронні; b. матеріальні та процесуальні; c. зовнішні та внутрішні;

d. функціональні та територіальні;

e. майнові та немайнові.

54. За майновою належністю адміністративно-правові відносини поді-

ляються на:

a. у сферах загального, галузевого, міжгалузевого управління;

b. майнові та немайнові;

c. субординації та координації;

d. що захищаються у судовому порядку та що захищаються адміні-

стративному порядку;

e. зовнішні та внутрішні.

55. За характером взаємодії суб’єктів адміністративно-правові відно-

сини поділяються на:

a. у сферах загального, галузевого, міжгалузевого управління;

b. у галузі економіки, адміністративно-політичній та соціально-куль-

турній галузях;

c. субординації та координації;

d. що захищаються у судовому порядку та що захищаються аміністра-

тивному порядку;

e. зовнішні та внутрішні.

56. Для виникнення адміністративно-правових відносин потрібна наявність:

a. дій та подій;

b. юридичних фактів;

c. норм поведінки;

d. реєстрації дій;

e. правил поведінки.

57. За наслідками, що настали юридичні факти поділяються на:

a. правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;

b. дії та події;

c. суб’єкти та об’єкти;

d. норми права та правові відносини;

e. правильної відповіді не має.

58. Адміністративно-правові відносини традиційно складаються із:

a. норм права та норм поведінки;

b. юридичних фактів;

c. суб’єктів, об’єктів та змісту;

d. правомірних та неправомірних дій;

e. окремих юридичних подій.

59. Адміністративне право регулює відносини:

a. екологічні;

b. фінансові;

c. управлінські;

d. сімейні;

e. трудові.

60. Норма права, яка передбачає відповідальність за дрібне хуліган-

ство, є:

a. забороняючою;

b. зобов’язуючою;

c. уповноважуючою; d. рекомендуючою; e. пропозиційною.

61. Джерела адміністративного права — це:

a. нормативно-правові акти Верховної Ради України;

b. нормативно-правові акти Президента України;

c. нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України;

d. нормативно-правові акти органів законодавчої та виконавчої влади,

Президента України, а також органів місцевого самоврядування;

e. усі перераховані.

62. Повна адміністративна дієздатність громадян виникає після досягнення:

a. 15-ти років; b. 16-ти років; c. 18-ти років; d. 21-ти років; e. 25-ти років.

63. До якого з понять відноситься наступне визначення: «Це навчаль- на дисципліна, яка вивчається в юридичних вузах та інших навчаль- них закладах з метою ознайомлення майбутніх юристів, працівників управління з системою знань про суспільні відносини управлінського характеру».

a. Адміністративне право як наука;

b. адміністративне право як галузь права;

c. адміністративне право як навчальна дисципліна;

d. адміністративне право як навчальний курс;

e. адміністративне право як сфера управління.

64. До якого поняття відноситься наступне визначення: «Це системати- зовані відповідно до типової програми знання щодо предмета регулю- вання норм цієї галузі права, їх особливостей, встановленого порядку управління в різних галузях державної виконавчої влади та відпові- дальності в сфері державного управління».

a. Адміністративне право як наука;

b. адміністративне право як галузь права;

c. адміністративне право як навчальна дисципліна;

d. адміністративне право як навчальний курс;

e. адміністративне право як сфера управління.

65. Які з перерахованих методів є методами адміністративного права

(методами регулювання суспільних відносин):

a. імперативний;

b. субординації;

c. диспозитивний;

d. координації;

e. усі перераховані.

66. До якого поняття відноситься наступне визначення: «Це здатність суб’єкта адміністративного права мати права і обов’язки у сфері дер- жавного управління».

a. Адміністративна правоздатність;

b. адміністративна субординація;

c. адміністративна правосуб’єктність;

d. адміністративна дієздатність;

e. усе перераховане.

67. До джерел адміністративного права не відносяться:

a. Конституція України;

b. Митний кодекс України;

c. Повітряний кодекс України;

d. Кримінально-процесуальний кодекс України;

e. усі перераховані в п.c, d.

68. Адміністративна правосуб’єктність державних органів і юридич-

них осіб настає з моменту:

a. їх народження;

b. реорганізації;

c. заснування;

d. публікації про заснування в офіційному віснику;

e. усе перераховане.

69. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли віку:

a. 12 років;

b. за окремі правопорушення з 14 років;

c. 15 років; d. 16 років; e. 18 років.

70. Яке з наведених адміністративних стягнень не застосовується до військовослужбовців та інших прирівняних до них осіб:

a. попередження;

b. штраф;

c. оплатне вилучення предмета;

d. позбавлення спеціального права;

e. адміністративний арешт?

71. Адміністративну відповідальність не виключає:

a. неосудність особи, яка вчинила протиправне діяння;

b. похилий вік особи, яка вчинила правопорушення;

c. вчинення дії в стані крайньої необхідності;

d. вчинення дії в стані необхідної оборони;

e. усі перераховані.

72. Яке з наведених адміністративних стягнень є винятковим?

a. попередження;

b. штраф;

c. оплатне вилучення предмета;

d. виправні роботи;

e. адміністративний арешт?

73. Яке з наведених адміністративних стягнень може застосовуватися і як основне, і як додаткове:

a. попередження;

b. штраф;

c. оплатне вилучення предмета;

d. виправні роботи;

e. позбавлення спеціального права?

74. Хто може призначити адміністративний арешт:

a. адміністративна комісія;

b. виконком сільської або селищної ради;

c. районний (міський) суд (суддя);

d. начальник органу внутрішніх справ;

e. прокурор району?

75. Яка з наведених обставин залежно від характеру проступку може не визнаватися обтяжуючою відповідальність:

a. повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення;

b. втягнення неповнолітнього в правопорушення;

c. вчинення правопорушення групою осіб;

d. вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

e. вчинення правопорушення в стані сп’яніння?

76. З дня вчинення правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено (в адміністративному порядку) протягом:

a. 15-ти днів;

b. 20 днів;

c. 2-х місяців; d. 8-х місяців; e. 6-ти місяців.

77. Об’єктивна сторона правопорушення це:

a. сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяння, як правопорушення;

b. психічне ставлення правопорушника до скоєного ним діяння та наслідків;

c. зовнішня сторона правопорушення;

d. сукупність суспільних відносин, які охороняються адміністративно-

правовими нормами;

e. речі матеріального характеру.

78. До якого поняття відноситься наступне визначення:»Це заходи при- мусу, що застосовуються уповноваженими органами від імені держави до осіб, винних у скоєнні адміністративного правопорушення».

a. адміністративний примус;

b. адміністративно-попереджувальні заходи;

c. адміністративні стягнення;

d. заходи адміністративного припинення;

e. заходи виховного впливу.

79. До заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх (за вчи- нення адміністративних правопорушень у віці від 16 до 18 років) відносяться:

a. зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; штраф; догана або сувора догана;

b. догана ; передача неповнолітнього під нагляд батьків або осо- бам, що їх замінюють, чи під нагляд педагогічного колективу за їх згодою;

c. зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у

потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання;

d. передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх за-

мінюють, а також окремим громадянам на їх прохання.

e. попередження; догана або сувора догана; передача неповноліт- нього під нагляд батькам, чи під нагляд педагогічному або трудо- вому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

80. Яке з перерахованих стягнень не відноситься до адміністративних стягнень?

a. Штраф;

b. оплатне вилучення;

c. взяття на поруки;

d. попередження;

e. позбавлення спеціального права.

81. До неповнолітніх віком від 16 до 18 років не застосовуються адмі-

ністративні стягнення у вигляді:

a. попередження;

b. адміністративного арешту;

c. позбавлення спеціального права;

d. штрафу;

e. конфіскації.

82. Визначте обставини, що виключають адміністративну відповідальність:

a. скоєння правопорушення у стані сп’яніння;

b. скоєння правопорушення неповнолітнім;

c. необхідна оборона;

d. виконання службових обов’язків;

e. виконання наказу.

83. Серед зазначених заходів визначте адміністративні стягнення:

a. сувора догана;

b. зауваження;

c. виправні роботи;

d. догана;

e. позбавлення волі.

84. Визначте серед зазначених адміністративних стягнень додаткові:

a. штраф;

b. конфіскація;

c. попередження;

d. виправні роботи;

e. адміністративний арешт.

85. Серед запропонованих заходів визначте адміністративні стягнен-

ня, що застосовуються до неповнолітніх:

a. висилання за межі України;

b. штраф;

c. догана;

d. громадські роботи;

e. адміністративний арешт.

86. З якого віку особу можна притягти до адміністративної відповідальності:

a. 14 років; b. 16 років; c. 18 років; d. 15 років; e. 13 років.

87. Суб’єктами адміністративної відповідальності є:

a. фізичні особи, які досягли віку 16 років;

b. фізичні особи, які досягли віку 16 років, а також в окремих випад-

ках фізичні особи, які досягли 14 років;

c. фізичні особи, які досягли віку 16 років, а також в окремих випад-

ках юридичні особи;

d. тільки юридичні особи;

e. тільки дієздатні юридичні особи.

88. Вищим судовим органом серед судів загальної юрисдикції в

Україні є:

a. Конституційний Суд України;

b. Верховний Суд України;

c. Європейський Суд з прав людини; d. Вищий апеляційний Суд України; e. Рада юстиції України.

89. Які з перелічених понять складають ознаки адміністративного правопорушення?

a. протиправність, винність, караність;

b. дія або бездіяльність;

c. об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона;

d. загальний, родовий, безпосередній об’єкт;

e. місце, засіб, час.

90. Як класифікуються склади адміністративних правопорушень за-

лежно від наявності наслідків?

a. матеріальні і формальні; b. основні і кваліфіковані; c. особисті і службові;

d. однозначні і альтернативні;

e. описові і бланкетні.

91. Яка з перелічених ознак є факультативною ознакою суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення?

a. причинний зв’язок; b. шкідливі наслідки; c. місце;

d. протиправність;

e. мета.

92. Заходом адміністративного впливу, що застосовуються до непо-

внолітніх є:

a. виправні роботи;

b. адміністративний арешт;

c. попередження;

d. конфіскація;

e. позбавлення волі на певний строк.

93. Про який вид стягнення йде мова у наступному визначенні: «Як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках фіксується і іншими установленими способами».

a. попередження;

b. штраф;

c. оплатне вилучення;

d. конфіскація;

e. виправні роботи.

94.  Про  який  вид  стягнення  йде  мова  у  наступному  визначенні:

«Грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі встановлених за- конами України».

a. пеня;

b. штраф;

c. позика;

d. конфіскація;

e. виправні роботи.

95.  Про  який  вид  стягнення  йде  мова  у  наступному  визначенні:

«Вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосеред-

нім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його при-

мусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з переда-

чею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по

реалізації вилученого предмета».

a. адміністративне вилучення;

b. штраф;

c. виїмка;

d. конфіскація;

e. оплатне вилучення.

96. Про який вид стягнення йде мова у наступному визначенні: «Полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держа- ви за рішенням суду».

a. адміністративне вилучення;

b. штраф;

c. виїмка;

d. конфіскація;

e. оплатне вилучення.

97.  Про  який  вид  стягнення  йде  мова  у  наступному  визначенні:

«Застосовується на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем по-

стійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення».

a. адміністративне вилучення;

b. позбавлення спеціального права ;

c. виїмка;

d. виправні роботи;

e. оплатне вилучення.

98.  Про  який  вид  стягнення  йде  мова  у  наступному  визначенні:

«Установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окре-

мі види адміністративних правопорушень».

a. позбавлення волі;

b. позбавлення спеціального права;

c. адміністративне затримання;

d. виправні роботи;

e. адміністративний арешт.

99. До обставин, що не пом’якшують відповідальність за адміністра-

тивне правопорушення відносяться:

a. вчинення правопорушення у стані сп’яніння;

b. щире розкаяння винного;

c. вчинення правопорушення неповнолітнім;

d. відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення;

e. вчинення правопорушення вагітною жінкою.

100. До правопорушень, що не обтяжують відповідальність за адміні-

стративне правопорушення відносяться:

a. продовження протиправної поведінки;

b. повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення;

c. вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання;

d. вчинення правопорушення групою осіб;

e. втягнення неповнолітнього в правопорушення.

101. Про який захід йде мова у наступному визначенні: «За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнад- цяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані:

a. заходи адміністративного стягнення;

b. заходи адміністративного примусу;

c. заходи впливу;

d. заходи попередження;

e. заходи припинення.

102. Про яке право мова ведеться в наступному визначені: «Позбавлення права полювання не може застосовуватися до осіб для яких полювання є основним джерелом існування».

a. позбавлення адміністративного права;

b. позбавлення права на підприємницьку діяльність;

c. позбавлення спеціального права;

d. позбавлення права на об’єкт дозвільної системи;

e. позбавлення невід’ємних прав.

103. Про який кодекс йде мова в наступному визначенні: « Кодекс, що регулює водні відносини в Україні».

a. морський;

b. господарчий;

c. річковий;

d. водний;

e. водостічний.

104. До органів, які наділені правом встановлення адміністративної відповідальності відносяться:

a. Конституційний Суд;

b. прокуратура;

c. адміністративні комісії; d. органи внутрішніх справ; e. Верховна Рада України.

105. Максимальний строк, на який застосовується такий вид стягнення як позбавлення спеціального права становить:

a. 3 роки;

b. 12 місяців;

c. 2 роки;

d. 6 місяців;

e. 5 років.

106. Виправні роботи застосовуються на:

a. строк до 3-х місяців з відрахуванням до 20\% заробітку; b. строк до 2-х місяців з відрахуванням до 20\% заробітку; c. строк до 4-х місяців з відрахуванням до 10\% заробітку; d. строк до 6-ти місяців з відрахуванням до 10\% заробітку; e. строк до 6-ти місяців з відрахуванням до 20\% заробітку;

107. Якій орган адміністративної юрисдикції має право призначати ад-

міністративний арешт?

a. адміністративні комісії;

b. районні (міські) суди;

c. органи внутрішніх справ та районі (міські) суди;

d. прокурор району та органи внутрішніх справ;

e. виконком сільської або селищної ради.

108. Адміністративне стягнення може бути накладено:

a. не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення;

b. протягом 10 днів з дня винесення постанови в справі про адміні-

стративне правопорушення;

c. не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття;

d. протягом 2-х місяців з дня винесення постанови в справі про адмі-

ністративне правопорушення;

e. протягом 15 днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення інших матеріалів справи.

109. Адміністративна комісія і виконком селищної чи сільської ради можуть вирішити питання про відшкодування майнової шкоди, заподія- ної адміністративним правопорушенням, якщо її розмір не перевищує:

a. 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; b. 5-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; c. 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

d. 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

e. 1-го неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

110. Яке з наведених адміністративних стягнень не застосовується до військовослужбовців та інших прирівняних до них ociб:

a. штраф:

b. оплатне вилучення предмета;

c. позбавлення спеціального права;

d. виправні роботи;

e. попередження.

111. Максимальний строк, на який застосовуються виправні роботи,

становить:

a. до двох місяців;

b. до 10 днів;

c. до 20 днів;

d. до одного місяця;

e. до трьох місяців.

112. Майнова шкода має бути відшкодована порушником:

a. не пізніш як через 15 днів з дня вчинення правопорушення;

b. протягом 10 днів з дня вручення йому копії постанови;

c. протягом 7 днів з дня залишення скарги по справі без задоволення;

d. протягом двох місяців з дня винесення постанови в справі про ад-

міністративне правопорушення;

e. не пізніш як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про адміністративне правопорушення.

113. Не є звільненням від адміністративної відповідальності:

a. передача матеріалів на розгляд громадської організації;

b. передача матеріалів на розгляд трудового колективу;

c. передача матеріалів прокурору, органу попереднього слідства або дізнання;

d. оголошення усного зауваження.

114. Адміністративний арешт може застосовуватись до:

a. до осіб, які не досягли 18 річного віку;

b. осіб жіночої статі, які досягли 55-річного віку, а чоловічої статі —

60 років;

c. до інвалідів 1 та 2 груп;

d. вагітних жінок;

e. жінок, які мають дітей віком до 12 років.

Адміністративна відповідальність регулюється:

a. виключно КУпАП;

b. КУпАП та іншими законодавчими актами;

c. Кримінальним кодексом України;

d. Кодексом законів про працю України;

115. До додаткових адміністративних стягнень відносяться:

a. оплатне вилучення, конфіскація;

b. штраф, адміністративний арешт;

c. видворення за межі України, виправні роботи;

d. конфіскація, позбавлення спеціального права.

116. До адміністративних стягнень не відносяться:

a. виправні роботи;

b. громадські роботи;

c. адміністративний арешт;

d. адміністративне затримання.

117. Адміністративна відповідальність настає з:

a. 17 років b. 14 років c. 16 років d. 18 років

118. До неповнолітніх за вчинення адміністративного правопорушен-

ня не застосовується такі заходи впливу:

a. передача під нагляд педагогічного колективу

b. застереження

c. догана або сувора догана

d. адміністративний арешт

120. 3аходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП, до неповнолітніх застосовуються:

a. районним відділом освіти;

b. адміністрацією навчального закладу;

c. судом;

d. кримінальною міліцією у справах неповнолітніх.

121. До обставин, щo не звільняють від адміністративної відповідаль-

ності та не надають такої можливості відноситься:

a. неосудність особи;

b. передача матеріалів на розгляд товариського суду;

c. передача матеріалів на розгляд громадської організації;

d. передача матеріалів на розгляд трудового колективу;

e. малозначність вчиненого правопорушення.

122. До якої з перерахованих ознак відноситься наступне визначення:

«Необхідно розуміти заборону дій, яка передбачена конкретною адмі-

ністративною нормою»?

a. протиправність;

b. винність;

c. суспільна шкідливість;

d. адміністративна караність;

e. неосудність.

123. До якої з перерахованих ознак відноситься наступне визначення:

«Адміністративним проступком може бути тільки дія, яка вчинена осо-

бою умисно або з необережності».

a. неосудність;

b. протиправність;

c. винність;

d. суспільна шкідливість;

e. адміністративна караність.

124. До якої з перерахованих ознак відноситься наступне визначення:

«Означає, що за вчинення правопорушення особа повинна нести лише адміністративну відповідальність».

a. протиправність;

b. винність;

c. суспільна шкідливість;

d. адміністративна караність;

e. неосудність.

125. До якої з перерахованих ознак відноситься наступне визначен- ня: «Означає, що адміністративний проступок завдає або створює за- грозу заподіяння певної шкоди об’єктам адміністративно-правової охорони».

a. протиправність;

b. неосудність;

c. винність;

d. суспільна шкідливість;

e. адміністративна караність.

126. Який з наведених органів (посадових осіб) не мас права розгляда-

ти справи про адміністративні правопорушення:

a. адміністративна комісія;

b. виконком сільської ради;

c. керівник підприємства (установи, організації);

d. районний суддя;

e. дільничний інспектор міліції.

127. Хто відповідає визначенню: «Особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що підлягають встановленню по даній справі»:

a. потерпілий;

b. свідок;

c. експерт; d. понятий; e. адвокат.

128. Яка з наведених стадій провадження в справах про адміністратив-

ні правопорушення є необов’язковою (альтернативною):

a. порушення справи і попереднє з’ясування її обставин;

b. розгляд справи і винесення постанови;

c. оскарження (опротестування) постанови і перегляд справи;

d. виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

129. Загальний строк адміністративного затримання (крім виняткових випадків) встановлено не більше як:

a. 1 година; b. 2 години; c. 3 години; d. 4 години; e. 5 годин.

130. Не належить до встановлених місць розгляду справи про адміні-

стративне правопорушення:

a. місце роботи порушника;

b. місце проживання порушника;

c. місце обліку транспортних засобів;

d. місце вчинення адміністративного правопорушення.

131. Яку постанову по справі про адміністративне правопорушення ор-

ган (посадова особа) не може прийняти:

a. про накладення адміністративного стягнення;

b. про порушення кримінальної справи;

c. про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КпАП;

d. про закриття справи.

132. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушен-

ня не може подати:

a. особа, щодо якої її винесено;

b. потерпілий;

c. законний представник;

d. адвокат;

e. прокурор.

133. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушен-

ня може бути подано протягом:

a. 5-ти днів з дня її винесення; b. 7-ми днів з дня її винесення; c. 10-ти днів з дня її винесення; d. 15-ти днів з дня її винесення; e. 20-ти днів з дня її винесення.

134. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністратив- ного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання з дня винесен- ня протягом:

a. 10-ти днів; b. 15-ти днів; c. 1-го місяця; d. 3-х місяців,

e. 6-ти місяців.

135. До обставин, що не виключають провадження в справі про адміні-

стративні правопорушення відноситься:

a. відсутність події правопорушення;

b. недосягнення особою на момент вчинення правопорушення повноліття;

c. відсутність складу адміністративного правопорушення;

d. скасування акта який, встановлює адміністративну відповідальність;

e. вчинення правопорушення у стані сп’яніння.

136. Справа про адміністративне правопорушення розглядається:

a. за місцем обліку транспортних засобів; за місцем вчинення право-

порушення; за місцем проживання правопорушника;

b. за місцем знаходження органу, який розглядає справу; за місцем проживання правопорушника; за місцем проживання потерпілого від правопорушення;

c. за місцем вчинення правопорушення; за місцем проживання право-

порушника; за місцем роботи правопорушника;

d. за місцем вчинення правопорушення; за містом його роботи; за містом реєстрації транспортного засобу;

e. усе перераховане в п.б-в.

137. Протокол про адміністративне правопорушення підписується:

a. особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; свідками;

потерпілими; представниками сторін;

b. особою, яка його склала; особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; свідками і потерпілим;

c. керівником органу, який розглядає справу; особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; свідками і потерпілим;

d. прокурором; особою, яка його склала; особою, яка вчинила адміні-

стративне правопорушення; свідками і потерпілим;

e. особою, яка його склала; особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; свідками і потерпілим; представниками сторін.

138. Справа про адміністративне правопорушення розглядається:

a. в місячний строк з дня одержання органом правомочним розгляда- ти справу протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів;

b. в десятиденний строк з дня одержання органом правомочним роз-

глядати справу протоколу про адміністративне правопорушення;

c. протягом двох місяців з дня одержання органом правомочним роз-

глядати справу протоколу про адміністративне правопорушення;

d. в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом правомочним розглядати справу протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів;

e. протягом двадцяти днів з дня одержання органом правомочним розглядати справу протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.

139. Який державний орган має право розгляду адміністративного пра-

вопорушення, вчиненого особою, віком від 16 до 18 років:

a. кримінальна міліція у справах неповнолітніх;

b. служба у справах неповнолітніх при виконавчих комітетах район-

них, міських, районних у містax Рад депутатів;

c. суди (судді одноособово);

d. органи внутрішніх справ;

e. адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, місь-

ких, районних у містах Рад.

140. Скільки членів має входити до складу адміністративної комісії:

a. не менше 2-х; b. не менше 3-ти; c. не менше 4-х; d. не менше 6-ти.

141. Яка з наведених обставин не виключає провадження в справах про адміністративні правопорушення:

a. неосудністъ особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

b. скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

c. вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності або необ-

хідної оборони;

d. досягнення особою пенсійного віку;

e. відсутність події i складу адміністративного правопорушення.

142. Що не е доказами у справі про адміністративне правопорушення:

a. протокол про адміністративне правопорушення;

b. акт перевірки об’єкта;

c. пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

d. пояснення потерпілих, свідків;

e. висновок експерта.

143. «Особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по справі» — це:

a. понятий;

b. потерпілий;

c. свідок; d. експерт; e. адвокат.

144 Хто з перерахованих осіб не належить до законних представників:

a. адвокат;

b. батьки;

c. усиновителі;

d. опікуни;

e. піклувальники.

145. Яка з наведених стадій провадження в справах про адміністратив-

ні правопорушення є факультативною (необов’язковою):

a. попереднє з’ясування обставин вчиненого правопорушення;

b. розгляд справи i винесення постанови;

c. виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;

d. порушення справи про адміністративне правопорушення;

e. оскарження (опротестування).

146. Яка з наведених обставин визначає недійсність протоколу про ад-

міністративне правопорушення?

a. відсутність підпису порушника;

b. відсутність пояснень порушника;

c. відсутність підписів свідків;

d. вiдсутність відомостей про місце роботи порушника;

e. відсутність підпису особи, що склала протокол.

147. Протягом якого терміну протокол надсилається органові (поса- довій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення:

a. 1 доби;

b. термін не встановлено;

c. 2 днів;

d. 3-х днів;

e. 5 днів.

148. До заходів забезпечення провадження в справах про адміністра-

тивні правопорушення не належить:

a. доставляння порушника;

b. адміністративне затримання;

c. особистий огляд i огляд речей;

d. вилучення речей i документів;

e. застосування спеціальних засобів.

149. Який максимальний термін встановлено для адміністративного затримання?

a. три доби з повідомленням про це письмово прокурора;

b. одна доба;

c. 6 годин;

d. 3 години;

e. до 10 діб з санкції прокурора.

150. До встановлених місць розгляду справи про адміністративне пра-

вопорушення не належить:

a. місце проживання правопорушника; b. місце обліку транспортних засобів; c. місце роботи правопорушника;

d. місце вчинення адміністративного правопорушення.

151. Протягом кількox днів з дня одержання уповноваженим органом протоколу, за загальним правилом, розглядаються справи про адміні- стративне правопорушення:

a. 10-ти; b. 15-ти; c. 20-ти; d. 25-ти; e. 30-ти.

152.  Яке  з  наведених  питань  не  повинен  вирішувати  орган  (поса- дова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративні правопорушення:

a. чи призначено адвоката;

b. чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

c. чи правильно складено протокол та інші матеріали справи;

d. чи сповіщено ociб, які беруть участь у справі, про час і місце її розгляду;

e. Чи витребувані необхідні додаткові матеріали.

153. Яка дія порушує послідовність процедури розгляду справи про ад-

міністративне правопорушення:

a. оголошення складу колегіального органу, представлення посадо-

вої особи;

b. дослідження доказів;

c. оголошення про те, яка справа підлягає розгляду i хто притягаєть-

ся до відповідальності;

d. роз’яснення особам, які беруть участь у розгляді справи, їx прав та обов’язків;

e. оголошення протоколу про адміністративне правопорушення.

154. Яку постанову по справі про адміністративне правопорушення ор-

ган (посадова особа), який розглядає справу не може прийняти:

a. про накладення адміністративного стягнення;

b. про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24’ КпАП;

c. про закриття справи;

d. про порушення кримінальної справи.

155. Протягом якого терміну копія постанови вручається або висила-

ється особі, щодо якої її винесено, чи потерпілому:

a. негайно після винесення;

b. наступного дня;

c. протягом 2-х днів; d. протягом 3-ох днів; e. протягом 5-ти днів.

156. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушен-

ня не може подати:

a. особа, щодо якої її винесено;

b. потерпілий;

c. прокурор;

d. законний представник;

e. адвокат.

157. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушен-

ня може бути подано протягом:

a. 5-ти днів з дня її винесення; b. 10-ти днів з дня її винесення; c. 12-ти днів з дня її винесення; d. 15-ти днів з дня її винесення; e. 20-ти днів з дня винесення.

158. Яке pішення не може прийняти орган (посадова особа) за резуль-

татами розгляду скарги або протесту на постанову:

a. залишити постанову без змін, а скаргу або протест без задоволення;

b. скасувати постанову i надіслати справу на новий розгляд;

c. скасувати постанову i закрити справу;

d. змінити стягнення в межах встановленої санкцією з метою його посилення;

e. змінити стягнення в межах встановленої санкцією з метою його пом’якшення;

159. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністратив- ного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання з дня винесен- ня протягом:

a. 10-ти днів; b. 15-ти днів; c. 1-го місяця; d. 2-х місяців; e. 3-х місяців;

160. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш ніж через:

a. 3-х днів з дня вручення копії постанови;

b. 5 днів з дня вручення копії постанови; c. 10 днів з дня вручення копії постанови; d. 15 днів з дня вручення копії постанови; e. 1 місяць з дня вручення копії постанови.