1. поняття І види об’Єднань громадян

У частині 1 ст.36 Конституції України визначається, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволен- ня політичних, економічних, культурних та інших інтересів мають право на об’єднання в політичні партії та громадські організації.

Об’єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадя- нами своїх прав і свобод.

Таким чином, об’єднання громадян може бути визнане таким лише за наявності певних умов: воно є виключно добровільним утворенням, що створюється на основі спільних інтересів, і лише громадянами для реалі- зації своїх прав і свобод.

Об’єднання громадян незалежно від назви може бути громадською ор-

ганізацією або політичною партією.

Не є об’єднаннями громадян у значенні, даному у Законі України «Про об’єднання громадян», релігійні, кооперативні організації, об’єднання гро- мадян, що мають основною метою отримання прибутку, комерційні фон- ди, органи місцевого самоврядування, органи громадської самодіяльнос- ті (народні дружини, товариські суди та ін.), інші об’єднання громадян, порядок створення і діяльності яких регулюється відповідним законодав- ством. Однак ми будемо враховувати перш за все положення, встановле- ні Конституцією України, при обранні об’єкта дослідження як об’єднання громадян.

Законодавство про об’єднання громадян становлять Конституція України, Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року, Закон України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 року, Положення «Про порядок легалізації об’єднань громадян» від 26 лютого

1993 року, Положення «Про порядок реєстрації символіки об’єднань» від

26 лютого 1993 року, Закон України «Про захист прав споживачів» у редак- ції від 17 травня 1991 року (розділ 3 даного Закону має назву: «Громадські організації споживачів (об’єднання споживачів»), у ст.25 та 26 визначають- ся цілі і права цих об’єднань), Закон України «Про благодійництво та благо- дійні організації» від 16 вересня 1997 року.

Громадською організацією є об’єднання громадян для задово- лення та захисту своїх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Політичною партією є зареєстроване згідно із законом добровіль- не об’єднання громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння форму- ванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

До громадських організацій у частині 3 ст.36 Конституції відносяться професійні спілки.

Участь громадян у професійних спілках допускається тільки з метою захисту власних трудових і соціально-економічних прав та інтересів.

Законодавство про професійні спілки складається з Конституції України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяль- ності» від 15 вересня 1999 року, Закону України «Про об’єднання грома- дян» та інших нормативно-правових актів, що їм не суперечать.

У ст.1 Закону України від 15 вересня 1999 року визначається профе- сійна спілка як добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх профе- сійної (трудової) діяльності (навчання).

Професійні спілки створюються з метою представництва, здійснен- ня та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Створення професійних спілок відбувається також на основі вільного волевиявлення громадян України, без будь-якого дозволу органів держав- ної виконавчої влади або власників підприємств (установ, організацій).

Засновниками громадських організацій можуть бути особи, які досягли віку дієздатності (18 років) і є громадянами України, іноземними громадя- нами або особами без громадянства.

Членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, мо-

жуть бути особи, які досягли 14-річного віку.

Молодіжні та дитячі громадські організації утворюються відповідно до Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від

1 грудня 1998 року.

Молодіжні громадські організації є об’єднаннями громадян віком від

14 до 28 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задо- волення та захист їх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

На відміну від молодіжних, дитячі громадські організації можуть ство- рюватися особами віком від 6 до 18 років. Метою даного виду громадських організацій є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів цієї ка- тегорії громадян, що не суперечать чинному законодавству, а також соці- альне становлення їх як повноправних членів суспільства. Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку. Вступ неповно-

літніх віком до 10 років у дитячі громадські організації потребує письмової згоди батьків або інших законних представників. Законом встановлено та- кож право участі у молодіжних та дитячих організаціях осіб старшого віку, за умови, що їх кількість не перевищуватиме однієї третини від загальної кількості.

Щодо професійних спілок, то їх можуть утворювати лише громадяни України, що працюють на підприємстві, в установі або організації незалеж- но від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка ви- користовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою само- стійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати професійних спілок, але законодавець надав їм право на вступ до профспілок, якщо це передбаче- но їх статутами.

До громадських організацій зараховують також благодійні організації, що створюються і діють відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації».

Згідно з Законом благодійною організацією є недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в ін- тересах суспільства або окремих категорій осіб.

Благодійницька діяльність здійснюється на засадах законності, гуман- ності, спільності інтересів і рівності прав її учасників, гласності, добро- вільності та самоврядування.

Віднесення благодійних організацій до організацій громадських може відбуватися лише за умови створення такої організації фізичними особа- ми. Таке зауваження є необхідним, тому що благодійні організації можуть створюватися також і юридичними особами.

Політичні партії є другим видом об’єднання громадян, встановленим

Законом «Про об’єднання громадян».

Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України, які досягли 18-річного віку.

Конституцією України (ч.1 ст.37) забороняється утворення і діяльність політичних партій і громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної ці- лісності, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, про- паганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Крім цього, Закон України «Про об’єднання громадян» забороняє ді- яльність таких об’єднань, метою яких є підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав, обмеження загальновиз- наних прав людини, пропаганда фашизму та неофашизму.

Відповідно до частини 2 ст.37 Конституції України, Закону «Про об’єднання громадян» політичні партії та громадські організації не можуть мати воєнізованих формувань.

Конституцією України (ч.5 ст.37) також забороняється створення і ді- яльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади, у виконавчих органах місцевого самоврядування, вій- ськових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах та організаціях.

У Законі України «Про політичні партії в Україні» органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороне- но виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям у провадженні їх діяльності. Забороняється також втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, за винятком випад- ків, передбачених законом.

Встановлюючи різні обмеження щодо членства, створення об’єднань громадян, держава забороняє встановлення і застосування будь-яких об- межень прав і свобод людини і громадянина у зв’язку з належністю чи не- належністю до таких об’єднань.

Так, ніхто не може бути примушений до вступу до будь-якого об’єд- нання громадян, а належність чи неналежність до будь-якого об’єднання громадян не є підставою для обмеження прав і свобод або для надання дер- жавою пільг чи переваг. Не допускається встановлення вимоги щодо зазна- чення у офіційних документах членства (участі) у тому чи іншому об’єд- нанні. Крім цього, забороняється відмова у прийнятті або виключення з політичної партії особи у зв’язку з її статтю або національністю. Обмеження щодо перебування у членстві політичних партій окремих категорій грома- дян встановлюються Конституцією та законами України. Членство у полі- тичній партії є фіксованим, тому що громадянин України може перебувати одночасно лише в одній політичній партії. Членами політичних партій не можуть бути судді, працівники прокуратури, працівники органів внутрішніх справ, співробітники Служби безпеки України, військовослужбовці.