Адміністративне право. Загальна частина - Навчальний посібник (Алфьоров С. М., Ващенко С. В., Долгополова М. М., Купін А. П.)

1. поняття та ознаки суб’ЄктІв адмІнІстративного права

Питання про суб’єкти адміністративного права є одним з важливих, оскільки мова йде про учасників адміністративно-правових відносин, які вирішують завдання і здійснюють функції виконавчої влади, які координу- ють розпорядницькі та контрольно-наглядові повноваження в галузі дер- жавного управління і місцевого самоврядування, розглядають справи про адміністративні правопорушення, що вчинюються фізичними і юридични- ми особами в господарській, фінансовій, митній сферах, а також про пору- шення громадського порядку [25, с.418].

Суб’єкти адміністративного права — це фізичні та юридичні особи, які відповідно до встановленого адміністративного законодавством та адміністративно-правових норм наділені певним обсягом прав та обов’язків у сфері адміністративно-правового регулювання управлінських відносин, а також реалізують функції виконавчої влади.

Необхідно зазначити, що суб’єкти адміністративного права — це:

— по-перше, реальні учасники адміністративно-правових відносин, які володіють адміністративно-правовим статусом і беруть участь в організації держаного управління;

— по-друге, одна із сторін публічної управлінської діяльності, яка наділена відповідною компетенцією, повноваженнями, наданими законодавством;

— по-третє,    вони    можуть    бути    конкретними    учасниками адміністративно-правових відносин, у які вони вступають за влас- ним бажанням або в силу обов’язку (громадяни, посадові особи).

Ознаки суб’єктів адміністративного права:

— Володіння відповідно до приписів адміністративно-правових норм здатністю мати або реалізовувати (безпосередньо або через пред- ставника) права та юридичні обов’язки у сфері державного управлін- ня, тобто володіння адміністративною правосуб’єктністю [13, с.4];

— Володіння  потенційною  можливістю  реально  брати  участь  в адміністративно-правових відносинах;

 

— Зовнішня самостійність у реалізації своїх прав та обов’язків у сфері державного управління.

Необхідно розмежовувати поняття «суб’єкти адміністративного пра- ва» і «суб’єкти адміністративних правовідносин» [18, с.51]. Суб’єкт права може визначатись абстрактно у загальному вигляді. Суб’єкт правовідносин завжди конкретний. Суб’єкт права не завжди є суб’єктами правовідносин. Останнім він стає з моменту реалізації своїх прав та обов’язків у сфері ви- конавчої влади.

Для того, щоб суб’єкт адміністративного права став суб’єктом адміністративно-правових відносин, потрібні такі умови:

— наявність норми адміністративного права, яка передбачає певні права та обов’язки [21, с.52];

— наявність у суб’єкта адміністративної правосуб’єктності;

— наявність юридичного факту як підстави для виникнення або припи-

нення адміністративних правовідносин.

Суб’єкти адміністративного права можуть бути:

— індивідуальні (фізичні особи);

— колективні (юридичні особи, колективні утворення).

До індивідуальних суб’єктів адміністративного права належать грома- дяни України, іноземні громадяни, біженці, державні службовці, які мо- жуть виступати і як прості громадяни (при захисті своїх особистих, приват- них інтересів), і як офіційні представники держави (при захисті публічних інтересів).

До колективних суб’єктів належать органи державного управління, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації.

Усі суб’єкти адміністративного права створюють систему, в якій мож-

на виділити:

— громадян України, іноземних громадян, біженців;

— об’єднання громадян;

— Президента України;

— органи державної виконавчої влади;

— органи місцевого самоврядування.