Вступне слово

Горючі корисні копалини відіграють значущу, непересічну роль в розви- тку цивілізації, зокрема становленні сучасної науки, промисловості, транспор- ту, культури людства в цілому. Разом з тим, історія їх промислового викорис- тання налічує всього півтора століття, а пік сукупного видобутку вугілля, наф- ти, природного газу очікується вже найближчим часом. У історичному масшта- бі ми дуже швидко вичерпуємо поклади горючих копалин, які накопичувалися на планеті мільйони років.

Прогнозуючи майбутнє фахівцями під егідою ООН розроблено концеп- цію сталого розвитку, що передбачає тривалий розвиток людства, який задово- льняє потреби сучасності без завдання шкоди спроможності майбутніх поко- лінь у задоволенні їхніх потреб. У цьому контексті наступний період викорис- тання традиційних для сучасної економіки викопних вуглеводнів, який про- триває ще максимум 200-250 років, буде мати декілька характерних рис. По- перше, це період спаду видобутку, що вимагає економії ресурсів, розробки і впровадження ресурсозберігаючих технологій, комплексності переробки вугле- водневої сировини, безвідходних виробництв. По-друге, відбуватиметься залу- чення до паливно-енергетичного балансу все бідніших природних родовищ, а також техногенних родовищ, які містять горючі корисні копалини. По-третє, будуть розроблятися нетрадиційні поклади вуглеводнів, зокрема розшириться видобуток нафти з нафтоносних пісків, розпочнеться і набуде розвою видобу- ток кристалогідратного метану.

Все це вимагатиме надзвичайних зусиль науки і техніки, на які поклада- ється вишукування, дослідження і розробка новітніх та удосконалення існую- чих технологій розвідки, видобування та переробки природних викопних вуг- леводнів. При цьому все жорсткіше стоятиме проблема оптимізації та екологі- зації цих процесів, зокрема процесів переробки нафти, природного газу і вугіл- ля. Основні напрямки наукових пошуків включають збільшення глибини пере- робки рідких вуглеводнів, активне використання техніки скраплення газу, роз- робку ефективних технологій зрідження та газифікації вугілля (як у видобуто-

му стані так і у пласті), одержання, транспорт та використання висококонцент-

рованих водовугільних суспензій.

Описана перспектива вимагає сьогодні від нас досконалої підготовки ці- лого ряду фахівців з урахуванням вказаних спеціалізацій.

У створеному авторами курсі «Основи хімії і фізики горючих копалин» розглядаються фізико-хімічні властивості природних і синтетичних форм вуг- лецю, а також палив, їх походження, класифікація, склад, фізичні і хімічні вла- стивості, молекулярна структура твердих горючих копалин (вугілля, торфу, го- рючих сланців), нафти, природних газів, викладені принципи переробки горю- чих копалин і сучасні уявлення про сутність і механізм їхнього перетворення в різних умовах, подана характеристика продуктів, що утворюються. Найбільше уваги приділено твердим горючим копалинам, що справедливо з точки зору їх більших сукупних запасів і специфіки паливно-енергетичного балансу нашої країни. Безсумнівним позитивом посібника є виклад як теоретичного, так і прикладного матеріалу на сучасному рівні уявлень про такі складні і багатог- ранні системи як вуглець, вугілля, нафта. Автори часто викладають різні підхо- ди до проблем, заохочуючи студентів і аспірантів, що навчаються за фахом «Хі- мічна технологія палива», а також науковців до компаративного аналізу. Крім того, велику увагу приділено термінологічній проблемі, - у додатку поміщено фахово підготовлений енциклопедичний словник, який включає новітню укра- їнську термінологію з твердих горючих копалин з одночасним приведенням російських, англійських та німецьких термінів-відповідників.

В цілому сучасний парк підручників і посібників з хімії і фізики горю- чих копалин збагачується ще одним сучасним виданням, яке претендує на ін- тегративну базисну роль. Серед видань-аналогів воно вирізняється своєю уні- версальністю, так як виконує одночасно навчальну, наукову і нормативно- термінологічну функцію.

Директор інституту вугільних енерготехнологій

Національної академії наук України, академік Ю.П. Корчевий