СутнІсть та сучаснІ проблеми пошуку, накопичення та обробки науковоЇ ІнформацІЇРівень розвитку науки визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Отримання, поширення й використання інформації мають суттєвий вплив на розвиток науки. Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється, що свідчить про актуальність обраної теми статті. Метою даної статті є дослідження сутності наукової інформації, а також сучасних проблем пошуку, накопичення та обробки інформації в процесі наукових досліджень. Процес вирішення даної проблеми в цілому починається з розгляду поняття та видів інформації. Отже, інформація — це певні відомості про об'єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорії, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку. [2, 155] Для проведення наукового дослідження потрібна первинна і вторинна інформація. Первинна інформація — це вихідні дані, які є результатом конкретних експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду. Вторинна інформація — це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації. Ця інформація служить теоретичним та експериментальним підґрунтям, основою проведення наукового дослідження, є доказом наукової обґрунтованості роботи її, достовірності та новизни.[2, 157] Для підтвердження достовірності висновків і результатів дослідження, перевірки робочої гіпотези важливе значення має первинна інформація. Найбільш поширеними і змістовними методами нагромадження первинної інформації є: опитування, спостереження, експеримент, тестування, анкетування. Пошук потрібної інформації з кожним роком ускладнюється. Тому всі наукові працівники мають знати основні положення інформаційного пошуку. Інформаційний пошук — це сукупність операцій, спрямованих на пошук документів, які потрібні для розробки теми проблеми. При пошуку інформації слід дотримуватись певних принципів її формування, а саме: — актуальність інформації має реально відображати стан об'єкта дослідження в кожен момент часу; — достовірність — це доказ того, що названий результат є істинним, правдивим; — інформація має точно відтворювати об'єктивний стан і розвиток об'єкта; — інформаційна єдність, тобто подання інформації у такій системі показників, при якій виключалась би ймовірність протиріч у висновках і неузгодженість первинних і одержаних даних; — релевантність даних, тобто одержання інформації за запитом користувача, включаючи роботу з даними, які не належать до дослідження. Отже, дотримання цих принципів дозволило б виключити дублювання наукових досліджень. Під час збирання наукової інформації перед дослідниками постає проблема добору джерел, яка ускладнюється тим, що бібліотекам та іншим інформаційним установам тривалий час бракувало коштів для забезпечення розвитку власних колекцій вітчизняних та закордонних видань і це заважало повноті їхнього формування. До основних інститутів і організацій України, які здійснюють централізований збір і обробку інформації основних елементів опублікованих документів, є: Книжкова палата України, Український інститут науково- технічної та економічної інформації, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського та інші бібліотечно-інформаційні установи загальнодержавного та регіонального рівнів.[2] Також, за останні роки широко розвивається державна система збору, обробки, зберігання, ефективного пошуку та передачі інформації з використанням сучасної обчислювальної техніки. Розвиток електронних комунікацій (Інтернету) частково полегшує вирішення проблеми, проте вимагає глибоких знань щодо змісту та особливостей використання окремих джерел електронної інформації. Застосування засобів менеджменту інформаційних ресурсів дозволяє підвищити ефективність інформаційного пошуку за рахунок об'єднання різних за структурою та функціональною побудовою інформаційно- пошукових систем. Накопичення і зберігання великих інформаційних масивів - баз даних, дозволяє систематизувати документи за ознаками певної тематики, а також формувати банки даних, для оперативного багатоцільового використання відповідної інформації. Досить популярним за останні роки стало використання інформаційної WEB-сторінки комп’ютерів. Ця мережа дає можливість змінити найбільш важливі основи створення, розповсюдження і застосування знань у світі - в короткі терміни. Мільйони людей користуються мережею WEB для оперативного пошуку інформації, перевірки та дискусії. [3] Інтернет і WEB стають інформаційним джерелом для мільйонів людей. Її привабливість в тому, що користувачі мають доступ до інформації без будь-якої допомоги, участі чи керівництва другої особи (викладача, бібліотекаря) і можна використати в будь-який час доби, не потрібно нікуди їхати, тим більше, що інформація може отримуватись за потребою. І все ж мережа WEB не є універсальною заміною бібліотеки. Недоліки WEB полягають у наступному: по-перше, не вся інформація розміщена на сторінках WEB, a та, що є дуже коротка за обсягом, зміст який міститься в цифровій формі дуже обмежений порівняно з друкованими матеріалами; по- друге, WEB - не завжди відповідає стандартам достовірності. Більшість матеріалів публікована без рецензій, без перевірки, гарантій; по-третє, WEB - не має каталогізації (описання змісту, форми) є лише мінімальна структура інформаційних матеріалів; четвертим недоліком є те, що не забезпечується ефективний пошук інформації фундаментальних наукових знань, і вона більше підходить для обміну свіжою інформацією і спілкування. Тому важливе значення має завдання забезпечення наукових досліджень зручною для сприйняття інформацією про найважливіші наукові досягнення. Розвиток системи збору, обробки, зберігання, ефективного пошуку і передачі інформації, заснованій на використанні найсучасніших методів і засобів (у першу чергу обчислювальної техніки), є надзвичайно актуальним. Найважливішим компонентом системи інформаційного забезпечення є нова науково-технічна інформація про оригінальні ідеї, наукові результати, факти і т. д. При цьому завжди існувала проблема «адресності», суть якої полягає в тому, щоб інформація своєчасно доставлялася саме тим користувачам, для яких вона представляє безпосередній інтерес. Система наукової комунікації почала оформлятися як самостійна система, відповідальна за зберігання і розповсюдження наукових відомостей і знань. Слід зазначити, що з розвитком електронних засобів інформації актуальність документальних джерел не знижується і потреба в них не зменшується. Проте існують суттєві проблеми в реалізації даного аспекту в Україні. За останні роки приміщення бібліотек існують без ремонту, більшість сільських бібліотек взимку не опалюється. Бажання зайти до холодного неопалюваного приміщення. Професійною трагедією бібліотек стає старіння фондів. Останніми роками надходження до них не систематичні і мізерні. Наприклад, сільські бібліотеки у кращому разі отримують з десяток книг протягом року. Отже, як висновок, можна зазначити, що при пошуку, накопиченні та обробці інформації в процесі наукових досліджень існує безліч проблем, для вирішення яких на сучасному етапі загальним напрямом розвитку країни у науковому просторі повинно бути формування інформаційного суспільства. Література 1. Єріна А.М., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004 - 212с. 2. Крушельницька, О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник для вузів / О. В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2009. – 206 с. 3. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник/ Г.С. Цехмістрова - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2003 – 240 с. – Режим доступу: https://ualib.com.ua/b_96.html УДК 622.8 Водолаженко О.В., Сергієнко О.І. (КІІ ДонНТУ) |
|
