Значення та необхІднІсть зовнІшнього незалежного тестування для украЇнськоЇ освІти

Останнім часом освіта в Україні переживає глобальні реформи. Сьогодні шлях вступу до вищого навчального закладу пролягає через складання зовнішнього незалежного тестування, тому воно має таке велике значення для випускників. Це порівняно нове явище для нашого суспільства. А щоб засвоїти щось нове, треба докласти зусиль. І результат буде залежати не тільки від того, скільки людина витратить енергії на його досягнення, але й від того, наскільки вона психологічно готова до цих випробувань, та наскільки інші допомагають та підтримують її у досягненні поставленої мети.

Але проблеми моральної та психологічної підготовки випускників далеко не єдині, з якими стикається українська освіта при реформуванні освіти.

Останнім часом складається враження, що поряд із найбільш корумпованими сферами життя українського соціуму, галузь освіти займає почесні перші місця в партері.

Досвід деяких пострадянських країн показує, що корупція в галузі освіти може досягти таких меж, що для розв'язання даної проблеми стає необхідним звернення за допомогою до незалежних, неупереджених експертів.Україну   минула   така   патова   ситуація.   Однак   лише   ззовні:

стверджувати, що в нашій країні немає проблем із освітою - брехати самим собі. Нині ситуація може покращитися, але задля цього необхідно виконати певні реформи: як на рівні державному, так і свідомісному.

Без сумніву, - зовнішнє незалежне тестування не мусить ставити собі за мету лише одне завдання - боротьбу з корупцією. Мета тестування значно далекоглядніша - досягти дійсного громадського контролю за якістю освіти майбутніх фахівців. На жаль, про це говорити ще зарано. Як нарешті перетворити гонитву за показниками на реальну освіту і якісні знання… Ця проблема має системний характер: починати потрібно із процедури вступу до вузу, а закінчувати - самим процесом викладання та отримання дипломів.

Розглянемо саме процес вступу абітурієнта до вузу та пов'язані із цим явні і неявні проблеми в контексті нової реформи зовнішнього оцінювання.

Найбільша прогалина, як завжди, - це наше законодавство. Як розповів керівник Українського центру оцінювання якості освіти, доктор педагогічних наук, професор Ігор Лікарчук в інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня", не вистачає необхідної законодавчої бази, яка б стала на захист свавілля вузів під час

вступної кампанії. «Доки не буде закону, необхідно внести зміни до правил

прийому. З цим не можна гратися. Наприклад, нинішнього року було кілька волаючих фактів. Один вуз - не хочу називати, який саме, - за два місяці до початку вступної кампанії, коли вже стало відомо, які тести ми проводимо, замість екзамену з української мови вводить екзамен з української мови та літератури, знаючи, що з літератури тестування немає».[2]

Такі  приклади  непоодинокі. А  в  чому  сутність  таких  різких метаморфоз у програмі вступних іспитів до вишів? Хотілося б вірити, що не корупція. Дійсно, так звані "фахові екзамени" необхідні з огляду на спеціалізацію вузу. Однак все більш очевидним стає той факт, що законодавство України потребує нової редакції закону "Про вищу освіту", в якому  не  було  б  тих  протиріч,  які  ми  зустрічаємо. Якщо  держава  чітко

визначить умови вступу до вузів, то не буде обхідних шляхів і можливості

обійти закон.[1]

Одним із зовнішніх факторів, який також може стати перешкодою на шляху до вступу абітурієнта до вищих навчальних закладів - соціальні пільги. Неодноразово зустрічав тези про те, що Україна знаходиться на давно вже пройденому етапі розвинутих країн. Широкі соціальні програми існують в багатьох країнах світу, однак Україна - це просто лідер з кількості мало захищених пільгових верств населення. Їх з кожним роком стає все більше. Часом ситуація довкола цієї теми доходить до абсурду та парадоксу. Дійсно, мабуть найбільш справедливим та дієвим способом створити адекватне суспільство - це не прирівнювати соціальні пільги до знань.

Ми йдемо до того, що при вступі до Вузу абітурієнт, котрий має у сертифікаті з двох предметів 11 та 12 балів, у списку на зарахування опиниться 131-м, тому що 130 осіб (саме така кількість бюджетних місць),

які були перед ним, виявилися пільговиками. І потрібно буде проводити конкурс серед пільговиків. Всі розвинені країни вже давно переступили цю сходинку.

Це не означає, що необхідно скасувати всі пільги при зарахуванні до Вузів:  скоріше  потрібно  переглянути  вимоги  для  цих  абітурієнтів.  Це означає, що сама процедура вступу до вузу не повинна перетворюватися на здачу макулатури до приймальної комісії. Здібності майбутнього студента, які допоможуть йому стати фахівцем в певній галузі - ось один із головних критеріїв, який повинен бути застосований при вступі.

Також авторів дуже зацікавило саме відношення випускників та їх батьків до зовнішнього оцінювання.

Як і передбачалось, що погляди розділяються. Але серед більшості опитуваних відповіддю стало негативне ставлення до зовнішнього незалежного оцінювання. І, насамперед, головна причина – це побоювання відносно готовності випускників шкіл та коледжів до тестування. Якщо насправді має місце прогалина у шкільній програмі, то це одне, але якщо

нестача знань викликана недбалими діями викладача, навіть при оскарженні

цього питання у відповідних органах, навряд чи можна довести точну відсутність розгляду задач, аналогічних до тих, що використовуються у тестуванні, тому що призначення самих тестів, не тільки перевірити ступінь отриманих знань, але ще й якість, тобто вміння застосовувати ці знання на практиці.[4]

Порівнявши шкільні програми звичайної та спеціалізованої шкіл, і, дійсно, дійшли висновку, що суттєва нерівновага має місце. Наприклад, деякі ВНЗ ввели обов’язковим предметом «основи економіки», що за стандартною програмою загальноосвітньої середньої школи вивчається лише рік по академічній  годині  на  тиждень.  Тоді  як  у  спеціалізованих  школах,  на вивчення цього предмету відводиться не  один рік і  на  декілька порядків

більше часів. Висновок напрошується сам по собі. Невже звичайні середні

школи поступово здають позицію втрачаючи актуальність, та поступаючись більш досконалим спеціалізованим школам? Звісно нестачу знань можна компенсувати за допомогою курсів, чи занять з репетитором, але останнім часом цей спосіб навчання набув такої популярності, що поступово вийшов на недешевий рівень. Доречи, найбільш незахищеними та непідготовленими до нововведення нажаль знову ж таки опинились учні сільських шкіл, які не те, що не можуть розраховувати на поглибленні знання, але здебільшого навіть не отримують належного загальноосвітнього рівня, через брак рівня викладачів і нестачу самих викладачів на посадах у сільських школах.[3]

Тож виявляється, що головна мета проведення зовнішнього оцінювання,  а  саме  «об'єктивне  та  неупереджене  оцінювання  рівня навчальних досягнень осіб, які закінчили загальноосвітній навчальний заклад і  виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів» не є повністю

досяжною, принаймні для випускників деяких загальноосвітніх сільських шкіл у порівнянні з учнями з міста, не кажучи вже про спеціалізовані середні школи.

Безумовно нашій освіті потрібні зміни, але за думкою деяких фахівців та більшості громадськості такий масштабний захід потребував більш ретельної підготовки та більше часу на впровадження. Всім відомо, що ще у

90-х роках також відбулась спроба ввести тестування щось на зразок того, що ми намагаємось запровадити сьогодні, але тоді експеримент так і залишився експериментом.  Саме  тоді,  після  спроби  взяти  участь  у  тестуванні  у учасників залишалась можливість пройти звичайні іспити, чим, до речі, скористалась на той час більшість випускників, тому, що більшість учасників лишилась незадоволеною  своїми результатами тестування. Цікавим є питання, чому було згаяно стільки часу після спроби у 90-х роках? За ці роки, а вже минуло більше десяти років, можна б було ретельно і поступово підготуватись до переходу на нову систему. Шкода, що цей час не було використано, принаймні повною мірою, судячи зі швидкості впровадження та деяких непорозумінь, яких не вдалось уникнути при переході до нової системи.

ВИСНОВКИ

Треба зазначити, що не дивлячись ні на що, нова програма однак знайшла багато своїх прихильників. Як стверджують ті учні, які цілком задоволені новими змінами, зовнішнє незалежне опитування швидше за все не подобається тим, хто почувається невпевнено, через те що в свій час не приділяв належної уваги навчанню. Це твердження також не є безпідставним, адже за останні часи рівень уваги та зацікавленості навчанням знизився до жахливої межі, що дійсно призвело до падіння якості набутих впродовж навчання знань. І хоча багато чого залежить від викладачів та шкільної програми, але все одно прагнення до набуття знань значною мірою залежить як від батьків, так і від самих учнів. Тож необхідно звертати на це увагу.

А поки що українська освіта робить новий крок, і час покаже, яким він стане для неї, які ще зміни він спричинить для майбутнього нашої освіти.

Література

1.     Закон  України  «Про     вищу  освіту»  від  17.01.2002 № 2984-III  зі змінами станом на 2009р.// Електронний ресурс// https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2984-14

2.    Офіційний сайт газети «Дзеркало тижня. Україна» // Електронний ресурс // https://dt.ua/EDUCATION/zno_sovok_chi_proriv-54558.html

3.         Офіційний сайт газети « Україна молода» // Електронний ресурс //

https://www.umoloda.kiev.ua/number/878/188/31964/

4.   Загальнонаціональне  опитування  населення  України  проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  на замовлення Альянсу USETI // Електронний ресурс // https://dif.org.ua/ua/press/sifijjkfkmk

Ушкварок Д., Холодна А. , Шинкаренко І.В. (КІІДонНТУ)