Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

МетодологІя та методика науки бухгалтерського облІку: спІльне та вІдмІнне

 

Вивчення наукової літератури та опитування великої кількості науковців як у галузі бухгалтерського обліку, так і інших наук дозволило зробити висновок, що не існує єдиної думки щодо на-

повненості та взаємозв’язку таких підмножин, як теорія, методо-

логія та методика науки.

Щодо теорії і методології науки різночитань менше, думка бі-

льшості науковців полягає у тому, що ці складові науки певною

мірою  перетинаються.  Так,  теорія  визначає  предмет  науки,  її

об’єкти, принципи (постулати), до теоретичних основ науки від-

носиться її концепція, парадигма тощо. Але дослідження об’єктів

науки, використання її принципів та методів здійснюється на рів-

ні методології.

Стосовно методології та методики науки існують кардинально

протилежні точки зору. Частина науковців вважає методику на-

стільки нижчою за методологію, що остання навіть частково не

містить  в  собі  елементів  методики.  Як  правило,  такі  науковці

пов’язують методологію науки тільки з загальнонауковими мето-

дами пізнання, не враховуючи специфічних для різних наук ме-

тодів. Вважаємо більш відповідною точку зору тих науковців, які

вважають, що методологія містить елементи методики, тобто ці

множини перетинаються.

Дослідження цього питання потребує чіткого визначення ме-

тодології науки, яке суттєво відрізняється в різних словниках та у

різних авторів. Найбільш чітко поняття «методологія науки» ви-

значено у філософському енциклопедичному словнику — «це си-

стематизований аналіз методів, які застосовують для отримання

наукового знання, і тих загальних принципів, якими скеровується

наукове дослідження» [1, с. 492]. У цьому ж словнику визнача-

ють загальну, окрему та конкретну методології з роз’ясненням,

що окрема методологія досліджує методологічні проблеми окре-

мих наук або їхніх груп, а конкретна методологія, яку іноді нази-

вають  методикою,    займається      методологічними      аспектами,

пов’язаними з окремими дослідницькими операціями (наприклад,

методика проведення фізичного експерименту).

Дійсно, не викликає сумніву, що загальнонаукових методів пі-

знання не достатньо для вивчення фізики або математики, що іс-

нують специфічні методи (окрема методологія) для різних груп

наук — філологічних, фізико-математичних, хімічних. При цьо-

му навіть в межах однієї групи наук існують методи, специфічні

для кожної з них. І неможливо уявити собі методологію фізики

без методики проведення фізичних дослідів.

Щодо економічних наук, то більшість з них використовують

тільки загальну та окрему методологію, тобто користуються за-

гальнонауковими  та  специфічними  для  всіх  економічних  наук

методами, зокрема, статистичними, економіко-математичними.

Бухгалтерський облік серед економічних наук є такою нау- кою, яка має найбільш специфічні конкретні методи, які характе- рні тільки для цієї науки. І існувати як наука та досягати своїх ці- лей бухгалтерський облік не може без використання цих методів. Тому методологію бухгалтерського обліку не можна розглядати без бухгалтерських рахунків та подвійного запису, без оцінки об’єктів обліку та інших елементів методу бухгалтерського облі- ку. Тобто особливості методу бухгалтерського обліку визначають особливості його методології.

Багато науковців досліджують методологію бухгалтерського обліку, розкриваючи при цьому питання оцінки об’єктів обліку,

їх визнання та відображення на рахунках бухгалтерського обліку,

гармонізації та стандартизації обліку тощо, що підтверджує на-

ведену вище думку.

В.Ф. Палій і Я.В. Соколов визначають, що «в бухгалтерсь-

кому обліку методику відображення фактів у конкретній коре-

спонденції рахунків звичайно називають «методологією» об-

ліку»  [2,  с.  6]  і  визначають  такі  складові  методології,  як

рахунки, кореспонденція рахунків та повідомлення (документ-

ти) про факти господарської діяльності [2, с. 35]. М.С. Пушкар

вважає, що методологія «складається з принципів та правил

отримання, обробки, фіксації та передачі інформації, правил

оцінки,  ведення  рахунків,  критеріїв  розмежування  основних

засобів та малоцінних і швидкозношуваних предметів, поряд-

ку нарахування амортизації, обліку ремонтів, оцінки запасів та

готової продукції, списання витрат майбутніх періодів, поряд-

ку визначення обсягу реалізованої продукції, розподілу ком-

плексних витрат, утворення статутного фонду та інших фон-

дів» [3, с. 33].

На державному рівні розробка питань методології бухгалтер-

ського  обліку  включає  визначення  принципів  обліку,  порядку

оцінки та визнання об’єктів обліку та розкриття інформації про

них у фінансовій звітності, кореспонденції рахунків за різними

господарськими операціями, порядку застосування інших елеме-

нтів методу бухгалтерського обліку тощо. Це також підтверджує

думку про те, що методологія бухгалтерського обліку включає

елементи методики і не може розглядатись окремо від елементів

методу бухгалтерського обліку.

Можна зазначити, що в тих науках, які мають специфічні ме-

тоди дослідження (конкретну методологію), серед яких і наука

бухгалтерського  обліку,  методологія  науки  включає  елементи

методики, тобто ці підмножини перетинаються.

Література

1. Философия: Энциклопедический словарь / [под ред. А.А. Ивина].

— М. : Гардарики, 2004. — 1072с.

2. Палий В.Ф. АСУ и проблемы теории бухгалтерского учета / Па-

лий В.Ф., Соколов Я.В. — М. : Финансы и статистика, 1981. — 224 с.

3. Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерсь-

кого обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти) : [монографія]

/ Пушкар М.С. — Тернопіль : Економічна думка, 2000. — 567 с.

 

Гурская М. М.,

канд. екон. наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту,

Кубанський державний університет, м.Краснодар, Росія