Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

ДІалектичний пІдхІд до дослІдження методологІЇ облІку основних засобІв

 

Методологія обліку основних засобів представляє собою скла- дну структуру сукупності методів перетворення інформацій про різні стадії руху основного капіталу. Основний капітал як інвести- ційний ресурс не є окремим об’єктом обліку, оскільки втілює в со- бі як продуктивний, так і власницький аспект. Він відображається через кілька об’єктів обліку: основні засоби, які характеризують його продуктивну сторону; для відображення юридичної належно- сті використовуються рахунки власного капіталу та зобов’язань; а рух і використання засобів праці у процесі розширеного відтво- рення обліковується на операційних рахунках. Зазначені об’єкти обліку знаходяться у діалектичній єдності між собою. Тому фор-

мулювання методології їх обліку має виходити із законів діалекти-

ки як загальноприйнятої основи наукового пізнання.

Дія законів діалектики у сучасній бухгалтерській науці розк-

рита дещо обмежено. Зводиться до наступних постулатів: закон

єдності та боротьби протилежностей описує господарські опера-

ції як протилежності дебету і кредиту; закон переходу кількісних

змін у якісні розкриває динаміку переходу оборотів у нове саль-

до; закон заперечення заперечення відображає заперечення обо-

ротами сальдо початкового та оборотів сальдо кінцевим.

Таке трактування не відображає всіх стадій та елементів мето-

ду бухгалтерського обліку, які діалектично пов’язані. Дія законів

діалектики у побудові облікового процесу придбання, викорис-

тання та вибуття основних засобів (стадій руху основного капіта-

лу) проявляється в наступному:

1. Закон переходу кількісних змін у якісні втілюється у двох

проявах:

— у процесі інвестування в основні засоби, коли певна кіль-

кість фінансових ресурсів накопичується та перетворюється у за-

соби праці. Вартість, яка акумульована у грошових коштах, що є

елементом оборотних активів, переходить у нову якість — стає

необоротним активом;

— у процесі використання основних засобів поступово відбу-

вається зворотній рух, коли через амортизацію основні засоби

набувають форми оборотних активів.

Отже, основний капітал підприємства — не стала величина.

Вартість, яка набула форми основного капіталу, одразу починає

зворотній рух. Основні засоби внаслідок фізичного та морально-

го зносу поступово втрачають свою вартість, яка через механізм

амортизації відновлюється в оборотних активах підприємства.

Глибше  дослідження дії  закону  переходу  кількісних  змін  у

якісні відкриває нові засади для розв’язку деяких спірних питань

у бухгалтерській науці. Наприклад, дія цього закону доказує, що

амортизація  втілює  не  процес  споживання,  а  процес  нагрома-

дження — відновлення вартості.

2. Закон єдності і боротьби протилежностей найглибше про-

являється в обліку, безумовно, у співставленні дебету та кредиту,

активу та пасиву.

Дія даного закону у побудові методологічного апарату обліку

основних засобів полягає в наступному. Використання основних

засобів втілюється у витратах підприємства. Сучасні темпи роз-

витку техніки і технологій прискорюють фізичний, а особливо

моральний знос об’єктів. Тому встає потреба щодо найшвидшого

оновлення основних засобів, що призведе до суттєвого зростання витрат. Кінцевою ж метою діяльності підприємства є отримання прибутку. Прискорені темпи амортизації занижують прибуток перших років, але дозволяють нагромаджувати вартість, необхід- ну для оновлення основних засобів і підтримання їх стану на су- часному технологічному рівні. Це дозволяє отримати підприємс- тву ряд конкурентних переваг та отримувати високі прибутки в майбутніх періодах. Боротьба категорій амортизаційних витрат і прибутку відбувається у короткостроковому періоді, їх єдність — у стратегічному напрямку сталого розвитку підприємства.

Відповідно, концепція амортизаційної політики має виважити дві протилежні мети, боротьба та єдність яких є поштовхом для стратегічного розвитку: якнайшвидше оновлення основних засо- бів та отримання при цьому максимального прибутку як у корот- костроковому, так і в довгостроковому періоді.

3. Закон заперечення заперечення. Філософське трактування да-

ного закону полягає у тому, що річ є суперечністю, оскільки містить

у собі свою протилежність, а тому і має у собі своє заперечення.

Суперечливою властивістю основних засобів є їх оцінка. Методоло-

гічна складова обліку, яка стосується підходів до оцінки основних

засобів, має розв’язати конфлікт інтересів власників, менеджменту

підприємства та інших користувачів облікової інформації.

Для того, щоб науково обґрунтована методологія мала прак-

тичне значення, має враховуватися також емпірична складова на-

укового  пізнання.  За  Гегелем,  діалектична  логіка  має  безпо-

середньо  прикладатися  до  емпіричних  даних.  Багато  сучасних

вчених розуміє потребу у переосмисленні теоретичних засад бух-

галтерської науки у зв’язку із складними процесами, що відбува-

ються у суспільстві, національній і світовій економіці. Серед них:

глобалізація економіки та глобальні проблеми людства, більшість

з яких породжено економічними факторами. Викликами для ме-

тодології облікової науки є стрімкий інноваційний розвиток, мін-

лива  кон’юнктура  світових  ринків,  нестабільність  вітчизняної

економіки.

Розвиток сучасної теорії вітчизняної науки про бухгалтерсь-

кий облік майже позбавлений емпіричної складової. Нові підходи

до  визначення  облікових  категорій  і  методологічного  апарату

практично не спираються на комплексні емпіричні дослідження

сучасних економічних, політичних та соціальних умов діяльності

суб’єктів господарювання. Застосування діалектичного підходу

до нинішніх умов дозволяє конкретизувати шляхи вдосконалення

сучасної методології обліку основних засобів.

Головай Н. М., канд. екон. наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Гордополова Н. В.,

канд. екон. наук, доцент, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Вінницький економічний інститут ТНЕУ