Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

АналІз податкового навантаження пІдприЄмства

 

Реалізація концепції податкового планування на підприємстві передбачає зниження податкового навантаження суб’єкта господа- рювання законними способами задля покращення фінансових ре- зультатів діяльності підприємницьких структур та економії коштів на сплату податкових та інших обов’язкових платежів в бюджети різних рівнів і позабюджетні фонди. Серед основних завдань пода- ткового планування на підприємстві важливе місце займає аналіз податкового навантаження, що характеризує: вплив податків на ді- яльність суб’єктів підприємництва; частку доходів податкоплатни- ків, вилучену державою для реалізації своїх функцій.

Джерела інформації для аналізу податкового навантаження поділяють на зовнішні та внутрішні. До зовнішніх джерел відно- сять законодавчо-нормативні акти, директивні вказівки, інструк- ції та методичні рекомендації органів державної влади щодо роз- рахунку податкового навантаження, а також публікації з коментарями провідних юристів, бухгалтерів, аудиторів з питань обчислення, нарахування і сплати податків і зборів, статистичні дані про рівень податкового навантаження. Внутрішніми джере- лами інформації аналізу податкового навантаження підприємства є прогнозно-нормативні та звітні економічні показники господар- сько-фінансової діяльності суб’єкта господарювання, які впли- вають на суми податкових платежів і на податкове навантаження суб’єкта господарювання.

Дослідження теоретико-методологічних і практичних розро- бок вітчизняних і зарубіжних науковців стосовно проблематики податкового планування та оподаткування суб’єктів господарю- вання дає нам змогу виокремити п’ять етапів аналізу податкового навантаження підприємства.

Перший етап аналізу податкового навантаження підприємства передбачає розрахунок динаміки і структури податкових та ін- ших обов’язкових платежів суб’єкта господарювання в бюджети різних рівнів та позабюджетні фонди. Для цього визначають суму податкових платежів загалом і з окремих видів податків за певні періоди (місяць, квартал, рік). Динаміка податкових платежів по-

казує темпи змін загальної суми податкових виплат підприємства за видами податків. Структура податкових платежів відображає

частку кожного виду податків (у відсотках) у загальній сумі по- даткових платежів. Вивчивши структуру та динаміку податкових платежів, необхідно порівняти темпи зміни сплати податків із темпами зміни виторгу від реалізації продукції.

На другому етапі аналізу податкового навантаження підпри- ємства здійснюють оцінювання рівня оподаткування суб’єкта го- сподарювання без врахування непрямих податків і податків, сто- совно яких суб’єкт господарювання є податковим агентом. Рівень оподаткування розраховують діленням загальної суми податко- вих платежів (без урахування непрямих податків) до виторгу від

реалізації продукції (робіт, послуг).

Рівень оподаткування суб’єкта господарювання із врахуван-

ням непрямих податків визначають на третьому етапі аналізу по-

даткового навантаження підприємства. При цьому до уваги при-

ймають  нараховану  суму  непрямих  податків  і  суму  непрямих

податків до сплати (наприклад, сума ПДВ із врахуванням подат-

кового кредиту та без нього). Варто зауважити, що для розрахун-

ку рівня оподаткування виторг від реалізації продукції може бути

розрахований за однією з перших подій — відвантаження або

оплата.

На четвертому етапі з метою якіснішого аналізу податкового

навантаження підприємства сплачувані суб’єктом господарювання

податки групують за джерелами сплати. Відомо, що джерелом ви-

плат всіх податкових та інших обов’язкових платежів у кінцевому

підсумку є виторг підприємства. Однак, виторг включає якісно рі-

зні частини вартості, такі як собівартість, прибуток від реалізації

продукції, чистий прибуток, кожна із яких є джерелом виплати

окремих видів податків. Величина фінансових ресурсів суб’єкта

господарювання прямо залежить від податків, джерелом сплати

яких є прибуток та чистий прибуток. Податки, що їх включають у

собівартість та ціну реалізації продукції відрізняються опосеред-

кованим впливом на величину фінансових ресурсів підприємства,

оскільки кінцевим платником цих податків є покупці та споживачі

продукції.  Однак,  і  податки,  сплачувані  з  прибутку,  і  податки,

включені в собівартість, формують реальні грошові потоки підп-

риємства. Аналіз оподаткування за джерелами сплати передбачає

виявлення частки податків в різних складових вартості продукції

(виторгу від реалізації) та їхню динаміку.

Завершальний, п’ятий етап аналізу податкового навантаження

підприємства  полягає  у  розрахунку  сукупності  показників,  які

дають змогу оцінити рівень податкового навантаження на підп-

риємство, а також податкомісткість продукції, доходів, прибутку

та окремих видів діяльності підприємства. Зокрема, податкоміст- кість реалізованої продукції розраховують відношенням суми податкових платежів підприємства за певний період до обсягу реалізації продукції за цей період. Коефіцієнт оподаткування до- ходів суб’єкта господарювання визначають співвідношенням між сумою податків, що їх включають до ціни продукції за певний період та сумою доходу підприємства за цей період. Коефіцієнт оподаткування витрат характеризує частку податків, що їх відно- сять на витрати виробництва (собівартість), у величині собівар- тості продукції, робіт і послуг. Коефіцієнт оподаткування прибу- тку   показує   частку   податків,   які   підприємство   сплачує   з прибутку, в сумі, отриманого ним прибутку. Коефіцієнти оподат- кування різних видів діяльності суб’єкта господарювання (опера- ційної, інвестиційної, фінансової) розраховують відношенням суми податків, сплачених підприємством у процесі кожного із видів діяльності до доходів від кожного із цих видів діяльності підприємства.

Результати аналізу податкового навантаження підприємства дають змогу обґрунтувати способи мінімізації чи оптимізації по- даткових платежів суб’єкта господарювання.

 

Чалюк Л. В.,

аспірант кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

 

АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

На сьогодні в Україні під грошовими потоками розуміють на- дходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Однак, більш змістовним і точним визначенням цієї категорії є таке, за яким грошовий потік (cash flow) являє собою сукупність розподі- лених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеру- ються господарською діяльністю підприємства.

На підприємстві можливе виникнення трьох фінансових ситуацій,

кожна з яких пов’язана з наявністю чи відсутністю грошових коштів:

• виплати перевищують надходження грошей до підприємства

за певний період. У цьому випадку виникає дефіцит коштів, усу-

нення якого вимагає залучення додаткових фінансових ресурсів,

що також пов’язано з витратами;

• надходження  грошових  коштів  перевищують  виплати,  що

може призвести до надлишкової ліквідності. Вільна готівка — це

неприбутковий актив, тому вона повинна використовуватися для

одержання додаткового доходу, що вимагає здійснення фінансо-

вих заходів щодо розміщення таких коштів;

• збалансованість потоків платежів забезпечує стан фінансо-

вої рівноваги (ліквідності), який гарантує існування підприємства

в короткостроковому і довгостроковому періодах і задовольняє

фінансові потреби зацікавлених у підприємстві груп осіб.

Як  бачимо,  принцип  співвідношення  надходжень  і  витрат

грошових  коштів  є  рушійною  силою  економічного  зростання

будь-якого  підприємства,  оскільки  дозволяє  фінансовим  мене-

джерам робити висновки про результати діяльності бізнесу і його

перспективи. Тому показник потоку грошових коштів має більш

інформаційне значення, ніж прибуток підприємства.

Отже, зростання значення аналізу грошових потоків підпри-

ємства зумовлюється наступними позиціями: 1) грошові потоки

обслуговують господарську діяльність підприємства практично

у всіх її аспектах; 2) фінансова стійкість підприємства визнача-

ється тим, наскільки різні види грошових потоків синхронізова-

ні між собою за обсягами і в часі; 3) ефективне формування

грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності операційного

процесу підприємства; 4) раціонально організовані грошові по-

токи дозволяють скоротити потреби підприємства у позиковому

капіталі; 5) грошові кошти є важливим фінансовим важелем за-

безпечення прискорення обороту капіталу підприємства; 6) ная-

вність грошових коштів дають  можливість  знизити ризик не-

платоспроможності підприємства; 7) активні форми організації

грошових потоків дозволяють підприємству отримувати додат-

ковий прибуток, що генерується безпосередньо його грошовими

активами.

Таким чином, ефективна організація аналізу грошових потоків

підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ре-

сурсів  для  здійснення  фінансових  інвестицій,  що  є  джерелом

прибутку.

Зазвичай аналіз грошових потоків економічного суб’єкта дає

змогу розкрити можливі резерви поліпшення ефективності вико-

ристання коштів; показує найпривабливіші підрозділи для інвес-

тиційних  проектів;  виявляє,  які  позиції  звітності  підприємства

потребують найбільших вкладень коштів; є цінним доповненням

до аналізу фінансового стану, бо враховує багато сторін діяльно- сті, які не досліджуються при загальному аналізі фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства.

Тому  метою  аналізу  грошових  потоків  слід  обрати  пошук

причини  дефіциту  (надлишку)  грошових  коштів  і  визначення

джерел їх надходження та напрямків використання для контролю

за поточною ліквідністю і платоспроможністю підприємства.

До основних завдань аналізу грошових потоків пропонується

віднести:

• аналіз джерел утворення грошових коштів;

• аналіз напрямків витрачання грошових коштів;

• аналіз руху грошових коштів за видами діяльності підпри-

ємства;

• аналіз взаємозв’язку прибутку і змін грошових коштів;

• аналіз взаємозв’язку зростання обсягів фінансово-господар-

ської діяльності і потреб у грошових коштах.

Інформація про рух грошових коштів може своєчасно попере-

дити про негативні тенденції в діяльності підприємств. Грошові

потоки зумовлюють збалансованість витрат і прибутків у кожно-

му циклі діяльності підприємства та забезпечують рівновагу між

ліквідністю активів і строковістю погашення зобов’язань.

Слід зауважити, що проблеми фінансового розвитку на мікро-

рівні перебувають у тісному взаємозв’язку із проблемами макро-

економічного регулювання. Загальноекономічна ситуація в краї-

ні,   інвестиційний   клімат,   інституційне   й   правове   оточення

можуть стимулювати або пригнічувати фінансовий розвиток під-

приємств, піддавати їх руйнівному чи творчому процесу.

Отже, отримання реальної картини макроекономічних проце-

сів і розуміння їх природи неможливе без глибоких досліджень

фінансових механізмів, що визначають функціонування підпри-

ємств. Особливо гостро необхідність такого підходу проявляєть-

ся в ситуації, коли те чи інше мікро- явище протікає в макросере-

довищі, охопленому кризовими процесами.

Ось чому на сучасному етапі особливої актуальності набува-

ють дослідження, спрямовані на розбудову аналітичного забезпе-

чення фінансового управління підприємствами в умовах нестабі-

льного  зовнішнього  середовища.  При  цьому  проблеми  раціо-

налізації  грошових  потоків  підприємств  доцільно  вивчати  з

перспективних позицій — досягнення ними збалансованості та

синхронності руху як необхідної вимоги функціонування в рин-

кових умовах.

Шайкан А. В.,

д-р екон. наук, доцент, в.о. заступника директора з науково-педагогічної роботи, Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет»