Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

АналІз стану І пІдвищення ефективностІ реалІзацІЇ стратегІЇ промислових холдингІв

 

Ефективна організація управління оперативною діяльністю холдингу дозволяє удосконалити процес ухвалення управлінсь- ких рішень і, разом з високим економічним ефектом, отримати конкурентні переваги за рахунок підвищення якості продукції і послуг, оптимізації їх вартості, скорочення часу виведення про- дукції на ринок і зростання лояльності клієнтів.

Аналіз стану і підвищення ефективності реалізації стратегії промислових холдингів реалізується через використання методи-

ки формування збалансованої системи показників з урахуванням галузевих особливостей. Досягнення даної мети припускає вирі- шення наступних завдань:

• розроблення  корпоративної  стратегічної  карти  (Strategic

Map);

• розроблення корпоративної рахункової карти (Score Card);

• розроблення таблиці та плану стратегічних ініціатив (Initiatives

Plan) і стратегічного бюджету (Strategic Budget);

• упровадження BSC (Balanced Scorecards) на корпоративному

рівні.

Під  час  розгляду  питання  щодо  включення  в  карту  рівня

управління  формується  корпоративна  концепція  промислового

холдингу, при цьому показники перевіряються на відповідність

кожному з наступних критеріїв, наведених у порядку убування

пріоритетності:

• показник відображає ключовий аспект господарської діяль-

ності холдингу;

• показник  відіграє  істотну  роль  в ухваленні управлінських

рішень;

• показник є «керованим», тобто відповідальні особи можуть

значною мірою впливати на величину показника в межах своїх

посадових обов’язків;

• показник  має  потенційний  стійкий  причинно-наслідковий

зв’язок з іншими показниками;

• показник простий у розрахунку і зборі первинної звітної ін-

формації;

• показник  має  економічний  (статистичний)  сенс  під  час

консолідації (агрегації) на вищих рівнях відповідальності.

У роботі Роберта Каплана і Дейвіда Нортона [1] щодо BSC

припускається, що холдинг розглядається з погляду шести взає-

мопов’язаних і збалансованих аспектів, за якими збираються да-

ні, а потім аналізуються, а саме:

• фінанси  —  використання  активів,  оптимізація  оборотного

капіталу;

• клієнти — підвищення задоволеності споживача, вибір кліє-

нтів, що генерують основний прибуток;

• зовнішнє середовище / співтовариство — підтримка місце-

вого бізнесу, налагодження зв’язків із майбутніми співробітни-

ками, лідерство в співтоваристві;

• внутрішні бізнес-процеси — своєчасне постачання, оптимі-

зація технологій, ефективні взаємовідношення з основними заці-

кавленими сторонами;

• задоволеність  співробітників  —  позитивна  корпоративна культура, збереження ключових співробітників, визнання заслуг

персоналу;

• навчання та розвиток персоналу — передача повноважень спів-

робітникам, підвищення їх кваліфікації та здатності до адаптації.

У той же час О.А. Дєдов вважає, що «відповідно до вітчизня-

них особливостей найефективнішою може бути модель, яка пе-

редбачає аналіз за п’ятьма ключовими напрямками, а саме:

• показники фінансового стану;

• технологія;

• організація процесів управління;

• клієнт-ринок;

• інноваційна діяльність і підвищення знань персоналу» [2, c.

164].

Запропонована модель корпоративної системи показників управ-

ління може бути врахована під час формування процесно-орієнто-

ваної організаційної структури на промислових холдингах.

Процесно-орієнтований підхід сприяє формуванню організа-

ційно-управлінської структури промислового холдингу, що до-

зволяє керівництву делегувати частину повноважень щодо ухва-

лення  управлінських  рішень  на  рівень  конкретних  виконавців

процесу.

Це дозволить оперативніше управляти ресурсами промисло-

вих холдингів, регулювати їх виробниче навантаження, контро-

лювати якість і просувати їх на зовнішні ринки. Особливо слід

відзначити необхідність враховування технологічних показників

у поєднанні з економічними, що є більш ніж актуальним, зважа-

ючи  на  використання  систем  класу  ERP  (Enterprise  Resource

Planning). Як результат, з урахуванням напрямків, що пропону-

ються, представляється доцільним побудова рахункової карти си-

стеми показників за рівнями прийняття управлінських рішень на

основі всіх основних бізнес-процесів.

 

Література

 

1. Каплан Роберт, Нортон Дейвид. Стратегические карты. Транс- формация нематериальных активов в материальные результаты / Роберт С.Каплан,  Дейвид  П.  Нортон.  [Пер.  с  англ.].  —  М.:  Олимп–Бизнес,

2005. — 512 с.

2.  Дедов  О.А.  Методология  контроллинга  и  практика  управления

крупным промышленным предприятием [Учеб. пособие] / О.Л. Дедов.

— М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. — 248 с.

Дорош Н. І., д-р екон. наук, професор кафедри обліку та аудиту, Київський національний університет імені Тараса Шевченка