СтратегІчний бенчмаркІнг — проблеми І рІшення

Для успішної інтеграції України в світове господарство необ- хідно вивчення, систематизація і впровадження зарубіжних тео- ретичних і практичних досягнень у стратегічній діяльності підп- риємств. Для прийняття рішень щодо позиціонування підпри- ємства на ринку й вибору стратегії розвитку доцільним є застосування бенчмаркінгу.

У теперішній час немає загальноприйнятої класифікації видів і типів бенчмаркінгу, змішуються типи і види бенчмаркінгу. Так, Р. Рейдер виділяє наступні види бенчмаркінгу: внутрішній та зо- внішній. Залежно від обраних еталонів для порівняльної оцінки він виділяє кілька різновидностей зовнішнього бенчмаркінгу: конкурентний бенчмаркінг, галузевий бенчмаркінг, бенчмаркінг в   порівнянні   з   організаціями,   кращими   у   своєму   класі. Е.В. Ареф’єва розглядає такі види бенчмаркінгу: 1) внутрішній бенчмаркінг; 2) бенчмаркінг конкурентоспроможності; 3) функ- ціональний бенчмаркінг; 4) бенчмаркінг процесу. В.С. Романова додає  в  цей  перелік:  спільний  (асоційований  і  стратегічний). Р. Кемп пропонує класифікацію типів бенчмаркінгу, при цьому виділяє:  1)  внутрішній;  2)  конкурентний;  3)  функціональний;

4) загальний процес. Грегори Х. Ватсон при класифікації бенчма- ркінгу по цілям проведення виділяє стратегічний бенчмаркінг і операційний бенчмаркінг.

Отже, залежно від того, який саме обрано об’єкт для порівнян- ня, поширені такі види бенчмаркінгу: конкурентний, внутрішній, галузевий, міжгалузевий. Залежно від предмета порівняння бенч- маркінг поділяють на певні види: процесний, бенчмаркінг резуль- татів діяльності, функціональній, стратегічній. И.П. Данилов виді- ляє такі типи бенчмаркінгу: внутрішній, конкурентний, функціо-

нальний, загальний, бенчмаркінг показників, бенчмаркінг процесу, стратегічний бенчмаркінг, глобальний і асоціативний. У літературі також виділяють п’ять історичних генерацій бенчмаркінгу: ревер- сивний, конкурентний, процесний, стратегічний, глобальний.

У теперішній час немає загальноприйнятого визначення стра-

тегічного бенчмаркінгу. Наведемо приклади. Стратегічній бенч-

маркінг — систематичний процес, спрямований на оцінювання

альтернатив, реалізацію стратегій і вдосконалення характеристик

продуктивності на основі вивчення успішних стратегій підпри-

ємств-партнерів. Його метою може бути пошук відповіді на пи-

тання, які стратегічні зміни потрібно впровадити, щоб позиції пі-

дприємства   на   ринку   поліпшились,   а   його   ринкова   частка

перевищила ту, яку займає еталонне підприємство [1].

Стратегічний бенчмаркінг — порівняння стратегічних рішень

та умов їх реалізації. Його мета — перевірка конкурентоспромо-

жності компанії. Він розглядає кілька галузей у пошуках най-

більш вдалих корпоративних стратегій [2].

Стратегічний бенчмаркінг — процес забезпечення відповідності

стратегії компанії ключовим факторам успіху в галузі і стратегіям

поведінки  конкурентів  [3].  Стратегічний  бенчмаркінг  у  цілому

зв’язаний з аналізом того, як окремі організації досягають конкуре- нтних переваг [4]. Стратегічний бенчмаркінг — дослідження, наці- лене на зміну загальних принципів ведення організацією свого біз- несу. Об’єкти вивчення — стратегічна направленість бізнесу, організаційна структура і управління підприємством, рішення по ві- дношенню інвестицій в основні фонди чи у НДДКР, рішення мене- джменту відносно позиціонування підприємства у цілому… [5] і т.д.

Аналіз літератури показує, що серед учених і спеціалістів не- має єдиного погляду на зміст стратегічного бенчмаркінгу, також не існує методик проведення стратегічного бенчмаркінгу. Слід

виділити, що у суб’єктів господарювання існує, як правило, кіль- ка стратегій, у тому числі: корпоративна, функціональні, бізнесо- ві. Усі стратегії підприємства оригінальні і їх сліпе копіювання може привести до негативних результатів.

Основна задача стратегічного бенчмаркінгу — розробка (ко-

ригування) ефективних стратегій і стратегічних рішень. Страте-

гічний бенчмаркінг може використовуватися при розробці стра-

тегій підприємств, регіонів та окремих держав. На думку автора,

він включає широке коло питань, наприклад, стратегії ведення бі-

знесу, рішення в області злиття, поглинання, інвестицій, дивер-

сифікації, виходу на нові ринки тощо. Автор пропонує наступні

основні етапи стратегічного бенчмаркінгу:

1) вибір підприємства для порівняння (по фінансовим резуль-

татам, долі ринку і т.д.);

2) порівняння стратегій і стратегічних рішень;

3) проведення внутрішнього бенчмаркінгу;

4) аналіз зовнішнього середовища;

5) розробка та використання стратегічних рішень.

Література

1. Новітній  маркетинг:  Навч.  посіб.  /  Є.В. Савельєв,  С.І. Чеботар,

Д.А. Штефанич та ін.; За ред. Є.В. Савельєва. — К.: Знання. 2008. — 420 с.

2. Данилов И.П., Данилова  Т.В. Бенчмаркинг как основа создания

конкурентоспособного редприятия; науч. ред. С.Ю. Михайлова. — М.:

РИА «Стандарты и качество», 2005. — 72 с.

3. Редченко  К.І.  Стратегічний  аналіз  у  бізнесі:  Навч.  посіб.  /

К.І. Редченко. — 2-е вид., доп. — Л.: Новий світ- 2000, 2003. — 271 с.

4. Лукьянец А.А, Ротарь В.Г., Шумский А.А., Чернов А.Г. Возможно-

сти бенчмаркинга для управления предприятиями комунального ком-

плекса // Экономика. — 2009. — С. 126—131.

5. Грегори Х. Ватсон Бенчмаркинг в примерах // Деловое совершен-

ство. — № 8. — 2006. — С. 28—29.

Буцан Д. В.,

здобувач кафедри міжнародного обліку і аудиту, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»