Бюджетування як Інструмент управлІння банком

Успіх діяльності банківських установ залежить від ефективної системи управління. Однією із основних складових системи управління є планування діяльності банку. Процес планування зорієнтований на визначення перспективних напрямів роботи ба- нку, вироблення шляхів досягнення поставленої мети, прогнозу- вання видів та обсягів ресурсів, необхідних для виконання за- вдань і прийняття управлінських рішень.

Банківською практикою визначено три основні види плануван-

ня: стратегічне планування; тактичне планування; оперативне па-

нування. Оперативне планування трактується як бюджетування,

що відображає поточну ситуацію у банку і план на наступний рік.

Вчені визначають бюджетування як процес планування май-

бутніх операцій банку та оформлення їх у вигляді бюджетів. На

думку практиків, бюджетування є управлінською системою, яка

призначена для внутрішніх користувачів, що базується на скла-

данні і виконанні бюджету банку.

Загалом, основна мета системи бюджетування полягає у форму-

ванні різних видів бюджетів для потреб управління. Поняття «бю-

джет» неоднозначно та всебічно тлумачиться різними вченими.

Окремі визначення свідчать про беззаперечну цінність бюджетів

у діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Більшість авторів

вважають, що бюджети — це плани доходів і витрат за різними на-

прямами діяльності. Для комплексної картини діяльності банку на

перспективу такої інформації недостатньо. Тому бюджет визнача-

ється як план майбутніх банківських продуктів і послуг, що вклю-

чають доходи і витрати, прибутки і збитки, активи і пасиви, що фо-

рмуються за кожним структурним підрозділом банку.

Процес бюджетування базується на фінансовій структурі бан-

ку,  яка  забезпечує  взаємозв’язок  його  структурних  підрозділів

через відповідальних осіб за їх діяльність. Загалом, структурні

підрозділи поділяються на центри обліку та центри обслугову-

вання і підтримки.

За  кожним  структурним  підрозділом  складаються  бюджети.

Основна увага приділяється діяльності центрів обліку, які поді-

ляються на центри доходів, центри витрат і центри прибутку. По

суті формуються бюджети доходів і витрат за кожним структур-

ним підрозділом.

У сучасній економічній літературі розглядають різні види бю-

джетів. Виділяють фінансові бюджети, які включають інформацію

про фінансово-економічний стан банку: бюджет доходів і витрат,

бюджет активів і пасивів і бюджет руху грошових коштів. Такі бю-

джети відображають інформацію по діяльність банку загалом.

Для оцінки і прогнозу ефективності діяльності структурних

підрозділів складають такі види бюджетів:

— головний бюджет діяльності структурних підрозділів;

— фінансові бюджети;

— операційні бюджети;

— допоміжні бюджети.

Основна мета полягає у формуванні головного бюджету, який

складається на базі даних фінансових, операційних і допоміжних

бюджетів за кожним структурним підрозділом банку.

Багатовекторність механізму бюджетування значною мірою ускладнює процес бюджетування, зумовлюючи потребу у взає- модії окремих методів бюджетування.

Найчастіше у банківській практиці використовують два мето-

ди  бюджетування:  «згори  вниз»  (top-down)  і  «знизу  вгору»

(bottom-up); комбінований метод.

Метод «згори вниз» передбачає єдиний процес таких послідов-

них дій: спочатку визначаються бюджетні цілі для банку, далі на

базі їх даних формуються бюджети структурних підрозділів банку.

Метод «знизу вгору» передбачає формування бюджетів струк-

турних підрозділів, які складають основу бюджетів банку. Тех-

нологічно це відбувається шляхом збору і обробки бюджетної

інформації, що поступає від виконавців і керівників низового рі-

вня до керівників вищого рівня управління банком.

Комбінований метод передбачає, що керівництво доводить до

начальників структурних підрозділів цільові показники та ресур-

сні обмеження, на основі яких останні складають бюджети і по-

дають їх на затвердження вищому керівництву.

Кожен із методів має свої переваги і недоліки. Найбільш оп-

тимальним варіантом бюджетування є комбінований метод, оскі-

льки він поєднує переваги першого та другого методів.

Застосування механізму       бюджетування           підвищить      якість

управління банківською діяльністю, дозволить оптимально вико-

ристати можливості і перспективи, а також забезпечить ефектив-

не використання внутрішніх ресурсів.

Павелко О. В., канд. екон. наук, доцент кафедри обліку і аудиту, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне