КонцепцІя державного контролю обороту бланкІв сувороЇ звІтностІ в украЇнІ

У практиці бухгалтерського обліку України основна частина бланків суворого обліку і суворої звітності стандартизована і пе- вною мірою уніфікована. Разом з тим процес подальшої уніфіка- ції та раціоналізації системи документообігу, ще не завершений. Ці напрями вдосконалення технологій документообороту є взає- мозалежними, і, відповідно, при заміні, відміні (в умовах дерегу- ляції) й уніфікації того чи іншого документа необхідно звертати увагу на продуктивність тієї чи іншої операції, а також на те, як це вплине на функції, які виконує відмінена, замінена чи уніфіко- вана форма документа. Потребує удосконалення і система виго- товлення, обліку, руху, пошуку та ідентифікації вищезгаданих режимно-облікових бланків, оскільки існуюча система їх обліку в умовах ринкової економіки з її високим потенціалом ризиків і те- хнологічно насичених криміногенних можливостей є вкрай нее- фективною, про що свідчить високий рівень нелегального оборо- ту капіталів в економіці України. Необхідно також відзначити, що існуюча нормативна база зі створення ефективної комплекс- ної системи документообігу та системи захисту бланків від під- робки та заміни практично не розроблена як у плані технічного захисту, так і в контексті правового механізму регулювання.

Існуюча система виготовлення, обліку, руху і використання бланків суворого обліку спричиняє: затримку прийняття і впро- вадження державної концепції захисту режимно-облікових блан- ків і створення єдиної інформаційно-аналітичної та пошукової системи режимно-облікових бланків та обліку суб’єктів, що їх використовують; використання старих, прийнятних для планової економіки і не придатних для ринкових умов технологій фінан- сово-господарського контролю; наявність правових і організа- ційно-технологічних можливостей щодо тінізації економіки, в тому числі і за допомогою заміни оборотних режимно-облікових документів; обертання у позабанківському обороті понад 50\% національних готівкових коштів.

Виникненню такого становища сприяло те, що в усіх сферах суспільно-економічних відносин, а особливо в торговельно- посередницькому секторі економіки, сфері надання побутових послуг, зовнішньоекономічній і банківській діяльності, завдяки

неконтрольованому обігу режимно-облікових документів, за ра- хунок використання забалансових і взагалі неврахованих коштів у межах звітного періоду існує можливість повністю укрити фі- нансово-господарську діяльність. Крім того, завдяки відсутності будь-яких елементів захисту у документах про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, відсутності системи іден-

тифікації засновників, механізму їх перевірки, тобто елементар- ності фальсифікації будь-яких режимно-облікових незахищених документів, а також абсолютної номінальності юридичної адре- си, існує можливість безконтрольного виникнення і зникнення в межах звітного періоду псевдопідприємців з реальними розраху- нковими та іншими легітимними фінансовими інструментами, що

допомагають їм займатися виключно тіньовою економічною дія- льністю. Неконтрольоване використання режимно-облікових обі- гових документів провокує скоєння різних економічних злочинів, відмивання капіталів незаконного походження, іншу тіньову дія- льність саме в торговельно-посередницькому секторі економіки та сфері послуг, оскільки оборот капіталів і можливості його ук-

риття тут значно вище, ніж у виробничому секторі економіки. Тому реабілітація таких капіталів в умовах, що склалися, не стане засобом залучення тіньових капіталів у виробничий сектор еко- номіки та інструментом стимулювання реанімації виробника.

Очевидним є те, що спроба вирішити ці проблеми за рахунок подальшого збільшення правоохоронних і контролюючих орга-

нів, як це було до цього часу, не дасть суттєвих результатів. Тому альтернативи   методологічному   забезпеченню   вирішення   цих

проблем, важливим сегментом якого є створення єдиної інфор- маційно-аналітичної та ідентифікаційно-пошукової системи ре- жимно-облікових бланків та обліку їх користувачів в умовах, що склалися, немає. Ця система повинна охопити весь спектр цивіль- но-правових, суспільно-економічних і, перш за все, підприємни- цьких відносин — від реєстрації до ліквідації суб’єктів підприє- мницької діяльності.

З метою стандартизації документообігу в Україні необхідно розробити концепцію державного контролю обороту бланків су- ворої звітності. Взаємодія має здійснюватися на базі застосуван-

ня міжнародних стандартів інформаційного обміну та безпеки з урахуванням особливостей побудови системи державного управ- ління в Україні. Тому в основу державного контролю обороту бланків суворої звітності пропонується покласти алгоритм елект- ронного документообігу в органах державної влади, де функції координаційного  центру  виконуватиме  Департамент  державної

політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітнос-

ті та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України.

У концепції доцільно виділити три види емісії електронних

документів:  документарна,  змішана  та  електронна.  Крім  того,

концепція має базуватися на взаємодії між підприємницькими та

державними структурами, де виконання функцій координаційно-

го центру слід покласти на Департамент державної політики у

сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лоте-

рейної діяльності Міністерства фінансів України.

Для забезпечення прозорості використання бланків суворої зві-

тності слід запровадити інтерактивну систему замовлення паперо-

вих і сервіс-програмного забезпечення експорту електронних бла-

нків    суворої    звітності    в    комп’ютерні    системи    суб’єктів

господарювання. Комп’ютерні системи емісії бланків суворої звіт-

ності мають включати функції контролю доступу (паролі, іденти-

фікатори користувачів, або інші засоби інформаційної безпеки).

Доступ до засобів візуалізації електронних форм бланків суворої

звітності і їх друку має бути обмежений уповноваженими особами,

доступ до звітів має бути забезпечений для цілей аудиту.

Секція 2.

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

В ОБЛІКУ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

Амбарчян В. С.,

аспірант кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»