Роль і місце бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в розвитку економічної науки і практики - Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 6—7 грудня 2012 р.

ОблІкова полІтика суб’ЄктІв державного сектору, як елемент управлІння

 

Облік і звітність у державному секторі є ключовим елементом управління бюджетним процесом. Саме тому стандартизована облікова політика для суб’єктів державного сектору має забезпе- чити процес ефективного управління ресурсами держави. У ці- лому під «стандартизацією» розуміють «…діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового засто- сування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері…».

На сьогодні основним документом, який дає визначення облі-

кової політики є Закон України «Про бухгалтерський облік та фі-

нансову звітність в Україні» (далі — Закон). Відповідно до Зако-

ну   «облікова   політика   —   сукупність   принципів,   методів   і

процедур, що використовуються підприємством для складання та

подання фінансової звітності».

Стандартизація облікової політики в рамках головного розпо-

рядника коштів здійснюється через розробку та запровадження

галузевих Методичних рекомендацій щодо складання розпоряд-

чого документа про облікову політику в бюджетних установах

(організаціях).

Облікова політика установи є основою внутрішнього регулю-

вання обліку, і для надання нормативного статусу, її формують у

вигляді наказу про облікову політику. Наказ повинен мати такі

основні розділи: загальні положення; організаційно-правова фо- рма установи; рівень бюджету, з якого установа отримує фінан- сове забезпечення; рівень установи як розпорядника коштів; га- лузева належність установи; види діяльності установи (основні та додаткові) відповідно до статуту. Зазначений документ носить рекомендаційний характер.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку в державному секторі (далі — МСБОДС) під обліковою політикою розуміють конкретні принципи, основи, домовленості, правила та проце- дури, прийняті суб’єктом господарювання для складання та по-

дання фінансових звітів. Так, МСБОДС 1 «Подання фінансових звітів» рекомендує управлінському обліковому персоналу оби- рати, розробляти та застосовувати облікові політику суб’єкта господарювання і відповідно складати фінансову звітність з урахуванням вимог кожного МСБОДС. Якщо конкретної вимо- ги не має, управлінському обліковому персоналу слід розробити

облікову політику у такому змістовному форматі, який забезпе- чить подання у фінансових звітах інформації певної якості, а саме:

• доречної щодо потреб користувачів при прийнятті відповід-

них рішень;

• достовірної щодо фінансових результатів діяльності, фінан-

сового стану суб’єкта та економічної сутності подій та операцій,

а не просто їх юридичної форми, а також є нейтральною (вільною

від упередження, обачною та повною у всіх суттєвих об’єктах).

Облікова політика, відповідно до МСБОДС, — це сукупність

конкретних принципів, основ, домовленостей, правил і процедур,

що прийняті суб’єктом господарювання для складання та подан-

ня фінансових звітів.

Формування облікової політики суб’єктів державного секто-

ру, як і інших суб’єктів інших секторів економіки, передусім ба-

зується на принципі альтернативності, який означає, що при на-

працюванні    облікової    політики    управлінський    обліковий

персонал має обрати один з існуючих запропонованих відповід-

ними нормами або рекомендуючим документом підходів. Таким

чином, якщо згідно МСБОДС для державного сектору можна

застосовувати одну з описаних альтернативних облікових полі-

тик (базову чи дозволену альтернативу), суб’єктові господарю-

вання слід обрати та послідовно застосовувати одну з цих полі-

тик. Якщо Стандарт вимагає або дозволяє певну класифікацію

статей, слід обрати та послідовно застосовувати єдину облікову

політику для кожної категорії за такою класифікацією. У разі

відсутності конкретного МСБОДС, який би регулював позиції щодо обліку певного його об’єкта, управлінський обліковий пе- рсонал має самостійно визначити зазначені позиції, керуючись при цьому необхідністю надання користувачам фінансових зві- тів суб’єкта державного сектору найкориснішої інформації що- до його діяльності. При визначенні власного судження за вказа- ною позицією управлінський обліковий персонал має врахову- вати:

• вимоги та рекомендації МСБОДС, що стосуються подібних

чи пов’язаних питань;

• визначення,  критерії  визнання  та  оцінки  для  активів,  зо-

бов’язань, доходу і витрат, наведені в інших публікаціях Коміте-

ту державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів;

• публікації  інших  органів,  які  встановлюють  стандарти,  і

практики,  прийняті  в  приватному  чи  державному  секторі,  але

лише в тому обсязі і в тій частині змістовного завантаження, які

відповідають вимогам і рекомендаціям МСБОДС.

Усі положення облікової політики є рівнозначно важливими.

Окрім того, облікова політика може бути суттєвою, навіть якщо

суми, показані для поточного та попередніх періодів, є несуттє-

вими.

Важливим моментом щодо обраної та сформованої облікової

політики є те, що для кожного звітного періоду має застосовува-

тись однакова облікова політика. Така вимога пояснюється тим,

що користувачі інформації повинні мати змогу порівнювати фі-

нансові звіти суб’єкта господарювання за певний період для ви-

значення тенденцій у його фінансовому стані, результаті діяльно-

сті та потоках грошових коштів.

Враховуючи  норми  МСБОДС  у  другому  розділі  «Облікова

політика» національного положення (стандарту) бухгалтерського

обліку в державному секторі (далі — НП(С)БОДС) 101 «Подання

фінансової звітності» регламентовано вимоги до визначення об-

лікової    політики    та    встановлено,    що    облікова    політика

суб’єктами державного сектору визначається на основі націона-

льних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в держав-

ному секторі. Облікова політика суб’єкта державного сектору ви-

значається  у  розпорядчому  документі,  в  якому  мають  бути

встановлені методи оцінки, обліку, види сегментів і їх пріоритет-

ність і процедури, які має застосовувати суб’єкт державного сек-

тору та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерсь-

кого обліку передбачено більше ніж один варіант, та порядок

організації бухгалтерського обліку.

Напрацьовані положення облікової політики суб’єкта держав-

ного сектору розміщується у примітках до фінансової звітності.

Формування і дотримання облікової політики суб’єктами дер-

жавного сектору з урахуванням вимог НП(С)БОДС є однією з

важливих умов отримання достовірної інформації для відобра-

ження в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності і як ре-

зультат створить підґрунтя для ефективного управління фінансо-

вими ресурсами державного сектору.

 

Городянська Л. В.,

канд. екон. наук, доц., доцент кафедри обліку підприємницької діяльності,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»