ІнституцІЇ облІку та аналІзу в ІнформацІйнІй системІ суб’ЄктІв господарювання

У сучасних економічних процесах питанням бухгалтерського обліку та економічного аналізу відводиться важливе місце. Ще донедавна вони розглядалися окремо з огляду на специфіку фун- кцій, виконуваних у діяльності суб’єктів господарювання. Нині

логічно вести мову про комплекс обліково-аналітичного забезпе- чення процесу управління. Висока міра ризику втрати позицій на ринку, на чутливість до зовнішніх чинників негативно впливає на загальну ефективність ведення бізнесу, зокрема і банківського. Іншими словами сучасні реалії економіки створюють досить ма- сштабні інформаційні проблеми, більшість з яких можливо розв’язати тільки шляхом формування міцного базису обліково- аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень.

За такого підходу дискусії між науковцями та практиками по-

винні вестись не довкола «оригінальності» підходів до визначен-

ня ролі бухгалтерського обліку та економічного аналізу в еконо-

мічних  процесах,  а  стосовно  розширення  їх  інформаційних

можливостей у процесі прийняття управлінських рішень в умо-

вах невизначеності і ризиків ведення бізнесу. Тому проблема до-

цільності чіткого розподілу функцій бухгалтерського обліку та

економічного аналізу в господарському процесі видається наду-

маною. Зрештою, хай не так виразно, але все ж таки реально ма-

ємо вести мову про специфіку бухгалтерської справи як інстру-

менту формування, накопичення, інтерпретації та узагальнення

великообсягової інформації про фінансовий стан господарюючо-

го суб’єкта і перспективи його підтримки на визначеному рівні.

Зазвичай  будь-яка  справа  включає  комплекс  дій,  виконуваних

послідовно. Можливо змінити цю послідовність, утім конкретні

факти господарського життя, хоча і змінюються, але незмінно за-

лишаються об’єктами бухгалтерської справи. Це незаперечно, бо

коріння бухгалтерської справи занурене у глибину становлення і

розвитку комплексу економічних наук, основою яких є бухгал-

терський облік із характерними йому принципами, функціями,

методиками і, найголовніше, методологією. У цьому сенсі бухга-

лтерську справу слід розглядати як інформаційну систему, скла-

довими якої є облік, аналіз та контроль. Відповідно відлік функ-

ціонування  бухгалтерської  справи  починається  із  процедури

планування. У  підсумку  маємо  інформаційну  систему,  взаємо-

пов’язану логічною схемою взаємодії її елементів. Такий підхід

дає змогу трансформувати всі елементи бухгалтерської справи

відповідно  до  потреб  інформаційного  забезпечення  прийняття

обґрунтованих управлінських рішень.

Діє  споконвічний  принцип:  інформація  є  цінним  ресурсом,

втім її обсяг не повинен переобтяжувати її сприйняття користу-

вачем. По суті інформація має бути дозованою відповідно до іє-

рархічних рівнів управління господарюючим суб’єктом. Щоб не

допустити інформаційне перевантаження цих рівнів, вже на етапі

планування важливо визначитись із обсягами та структурою пот- рібної інформації, що можливе завдяки аналітичній функції бух- галтерського обліку. Таким чином бухгалтерська справа у своїй основі вже має комплекс обліково-аналітичних дій. Не виключа- ються і нові об’єкти обліку, які потребують бухгалтерсько- аналітичного дослідження.

Кожен рівень розвитку бухгалтерської справи потребує конк- ретних методів дослідження і підтвердження їх теоретичної цін- ності, що у загальному формує своєрідну наукову парадигму ви- вчення  все  нових  об’єктів.  У  сучасній  парадигмі  розвитку

облікової системи питання обліку і економічного аналізу невідді- льні. Щоб виокремити новий об’єкт обліку, слід детально про- аналізувати наявну інформаційну базу і встановити прогалини у повноті інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень.

Не слід також украй захоплюватися аналізом минулих подій.

Такий аналіз безпосередньо не має цінності, втім важливий, оскі-

льки надає інформацію для прийняття рішень стосовно майбутніх

періодів діяльності. У такий спосіб підприємство виробляє своє-

рідний імунітет до дії різних чинників, які порушують його нор-

мальну відтворювальну діяльність. Бухгалтерський облік і еко-

номічний   аналіз   як   елементи   інформаційної   системи   діють

воднораз і забезпечують чіткість взаємозв’язку: «первинні облі-

кові дані — результативна інформація звітності — аналіз інфор-

мації  —  прийняття  рішень  —  контроль  законності  здійснення

операцій — зміна стратегії діяльності». Бухгалтерська справа ви-

ступає як складна система відображення і пізнання всіх госпо-

дарських процесів і явищ господарської діяльності. Ії методоло-

гічною основою є обґрунтований матеріалістичною діалектикою

принцип єдності змісту і форми мислення. Цю єдність розглядаю

як рух у напрямі вдосконалення системи. Суттєвим компонентом

процесу вдосконалення є забезпечення функціональності інфор-

маційної системи через визнання цілісності змісту, методології,

предмета і методу його складових: планування, обліку, аналізу,

контролю. Їх об’єднання у єдиний інформаційний процес підтве-

рджується відомою тезою: бухгалтерський облік — це, переду-

сім, аналіз, процедури яких формуються на планових показниках

і завершуються контролем дотримання їх значень. Це накладає

критерій корисності на весь комплекс інформації, що є продук-

том системи і передбачає запровадження у процес її організації

підходу, орієнтованого на прийняття обґрунтованих управлінсь-

ких рішень.

У цьому зв’язку представники і охоронці спадщини радянсь- кого бухгалтерського обліку мають рацію, коли стверджують, що змінювати треба обережно, а модернізація доречна відповідно до потреб користувачів. Врахування цього реформаторами бухгал- терського обліку і економічного аналізу виключить плутанину у сфері бухгалтерської справи і сприятиме формуванню комплексу потрібної і корисної інформації. Досить того, що управління отримає грунтовну інформаційну базу, а звідки вона походить — не так уже й важливо. Важливо, щоб на підприємстві було відп- рацьовано ефективну бухгалтерську справу, фундаментальний результат якої — корисна інформація.

Кутер М. И.,

д-р екон. наук, професор, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту, Кубанський державний університет, м.Краснодар, Росія

РОЛЬ ИСТОРИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ

В РАЗВИТИИ ТЕОРИИ БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА

Проблема развития теории бухгалтерского учета всегда оста- валась самой главной для исследователей бухгалтерии. Менялись типы учета и учетные идеологии, которые требовали «изменений в теории», хотя, казалось, наоборот, развитие теории должно приводить к совершенствованию идеологии и практики.

Сегодня для бухгалтерских школ постсоветского пространства назрела необходимость уточнения учетной теории, возвращаясь к истокам нашей профессии, к истории бухгалтерского учета.

Никто не собирается переписывать бухгалтерскую историю и, соответственно, теорию, хотя уточнение некоторых положений напрашивается. Это связано с вкравшимися в наше сознание пос-

тулатами двойной бухгалтерии, которым приписываются имена

Луки Пачоли, Жака Савари и других известных авторов.

История становления бухгалтерии — история развития бухгалтер-

ских регистров. Прежде всего, необходимо уточнить этапы этого раз-

вития. Генезис бухгалтерских регистров включает следующие этапы:

— униграфические счета дебиторов и кредиторов;

— униграфические счета продажи товаров;

— униграфические  счета  накопления  операционного  финан-

сового результата;

— униграфические счета инвентаря;

— униграфические книги прихода и расхода денежных средств;

— тосканские дуальные счета продажи товаров;

— генуэзские  и  венецианские  дуальные  счета  дебиторов  и

кредиторов;

— генуэзские и венецианские дуальные счета продажи товаров;

— счета финансового результата («Прибыли и убытки»);

— введение счета собственного капитала;

— пробный аналитический сальдовый баланс;

— синтетический сальдовый баланс.

Остановимся на ключевых моментах.

Изначально  бухгалтерия  выполняла  чисто  управленческие

функции. Ее целью был контроль над своевременностью сбора

долгов и погашения долговых обязательств, а также определение

эффективности торговых сделок за счет выявления операционно-

го результата по каждой партии товара. Появление униграфичес-

ких счетов накопления операционного результата позволило вы-

являть финансовый результат деятельности.

Применение  «Книг  прихода  и  расхода  наличных»  создало

предпосылки возникновения двойной записи на униграфических

счетах, когда последствия свершившихся фактов хозяйственной

жизни одновременно отражались на двух односторонних счетах.

Появление счетов долгосрочной утвари (инвентаря), в конеч-

ном счете, обусловило потребность начисления амортизации это-

го имущества. Уже на ранних стадиях наблюдаются примеры,

свидетельствующие о применении переоценок для выявления ве-

личины понижения стоимости имущества и отнесения ее на убы-

тки.  В  1399 г.  выявлен  первый факт  распределения  стоимости

имущества по всему интервалу его использования методом ли-

нейного распределения исторической стоимости.

На становление бухгалтерии оказали существенное влияние та-

кие факторы как дуальные счета, двойная запись и балансовая триа-

да (баланс счета, баланс результатов, баланс всех счетов системы).

Дуальные счета (с дебетом и кредитом) способствовали даль-

нейшему развитию двойной записи, когда последствия свершив-

шихся ФХЖ стали отражаться равновеликими суммами однов-

ременно в дебете и кредите двух счетов.

Появление генуэзских и венецианских счетов привело к бала-

нсу каждого счета. Последнее исключает построение пробного

оборотного баланса, так как на счетах подсчитывались равнове-

ликие суммы оборотов по дебету и кредиту счета.

На развитие бухгалтерского учета отрицательное влияние ока-

зывало стремление сохранения коммерческой тайны. Показатели

инвестированного и реинвестированного капитала, прибыли к распределению, жалование топ менеджеров изымались из учет- ной системы и содержались в отдельной «секретной» книге.

Введение  счета  собственного  капитала  окончательно  завер-

шило формирование информационной бухгалтерской системы на

основе многоступенчатого контроля и балансовой жесткости сис-

темы.

В первую очередь следует выделить баланс счета финансового

результата, что позволило выявленный результат присоединять к

собственному капиталу или показывать его отдельной строкой в

балансе в качестве реинвестированного капитала.

Аналитический пробный сальдовый баланс обеспечил конт-

роль над правильностью ведения счетов Главной книги и повы-

сил контроль над сохранностью имущества собственников. В ба-

лансе счета показывались в том количестве и порядке, в каком

они имели место в Главной книге.

Следующим важным этапом следует признать классификацию

счетов по экономическому содержанию, группировку счетов по

этому признаку, их сжатие в синтетические показатели и постро-

ение синтетических сальдовых балансов.

В ходе развития учета сформировались 3 базовые постулата:

— последствия  свершившихся  фактов  хозяйственной  жизни

отражаются равновеликими суммами одновременно на двух сче-

тах: в дебете одного счета и кредите другого;

— сумма показателей, записанных в дебет одного счета, равна

сумме показателей, записанных в кредит того же счета;

— сумма сальдо счетов дебетовых системы счетов равна сум-

ме сальдо счетов кредитовых той же системы счетов.

Лазаришина І. Д.,

д-р екон. наук, професор,

завідувач кафедри обліку та аудиту, Національний університет водного господарства та природокористування, м.Рівне