ОблІк за мІжнародними стандартами бухгалтерського облІку та фІнансовоЇ звІтностІ як фактор економІчного розвитку краЇни
Глобалізація світової економіки і фінансових ринків призвела до застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фі- нансової звітності в різних країнах світу. Міжнародна практика по- казує, що одним із факторів економічного розвитку є складання фі- нансової звітності за МСФЗ, що забезпечує інвесторів якісного інформацією, дає можливість спів ставляти фінансові звіти різних компаній світу, дозволяє вихід українських підприємств на зарубі- жні ринки капіталу, зменшує витрати на складання звітності. Програма реформування системи бухгалтерського обліку в Україні із застосуванням міжнародних стандартів виступила складовою частиною заходів,орієнтованих на ведення економіч- них відносин ринкового спрямування. На протязі останніх років в Україні активно реалізуються заходи щодо реформування систе- ми бухгалтерського обліку відповідно до сучасної міжнародної практики обліку і звітності. Програмою реформування системи бухгалтерського обліку, затвердженою Кабінетом Міністрів України, передбачено впровадження на підприємствах і організа- ціях країни міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. З 01.01.2012 г. У відповідності зі змінами в ст. 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Постановою КМУ «Про внесення змін в Порядок надання фінансової звітності» від 30.11.2011 г. №1223, фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність за МСФЗ повинні складати: — публічні акціонерні товариства (ПАТ); — банки; — страхувальники; — підприємства, за видами, перелік яких визначається КМУ До них додаються також листи НБУ, Мінфіну и Держкомстату від 07.12.2011 г. №12-208/1757-14830; 31-08410-06-05/30523; 04/4-07/702). Процес стандартизації минулого століття базувався виключно на облікових процедурах і складанні форм фінансової звітності. Розвиток ринкових відносин вимагає вдосконалення системи бу- хгалтерського обліку з точки зору розширення інформаційної ба- зи та задоволення потреб внутрішніх користувачів. Безперечно, застосування міжнародних стандартів бухгалтер- ського обліку та фінансової звітності сприяє притоку іноземних інвестицій і інтеграції економіки України в світову економіку, стабільності міжнародних фінансових ринків, розвитку міжнаро- дного та національного права, співставленню статистичної інфо- рмації.. Для реалізації цього напрямку відбувається пошук шля- хів співробітництва вищої освіти,професійних бухгалтерських організацій і державних органів. Професійним бухгалтером є не тільки фахівець з вищою бухгалтерською освітою і відповідними практичними навичками, але й той, що підтвердив свою кваліфі- кацію одним із загальновідомих у світі сертифікатів (АССА, АС- СА/DIPER, САР/СІРА). Проаналізувавши структуру прибутку в різних країнах світу, можна зробити висновок, що вона дуже схожа. Тобто, країни, які ведуть облік та складають звітність за міжнародними стандартами, не мають суттєвих відмінностей не тільки у визначенні основних фінансових показників, але й у їх аналізі. Джерелом інформації для аналізу прибутку є фінансова звіт- ність, а також примітки до неї. Баланс являється найбільш інфо- рмативним документом для аналізу основних фінансових показ- ників. Звіт про прибутки, збитки та сукупні доходи також є важливим фінансовим документом підприємства. На відміну від балансу звіт про прибутки, збитки та сукупні доходи містить не застиглу, одномоментну, а динамічну інформацію про те, яких успіхів досягло підприємство протягом звітного періоду і за ра- хунок яких згрупованих факторів,які масштаби його діяльності. Він дає уявлення про тенденції розвитку підприємства,його фі- нансові і виробничі можливості не тільки в минулому і сьогоден- ні, але й у майбутньому. Тому інвестори вважають цей звітний документ дуже важли- вим. Використання в зарубіжних країнах бюджетування та бага- тоступеневих форм розрахунків важливих фінансових показників дозволяє досконало аналізувати фінансову звітність і виявляти резерви зниження собівартості і зростання прибутку. Застосуван- ня багатоступеневої форми розрахунків фінансових показників на основі звітності за міжнародними стандартами дає змогу дос- лідити підприємству результативність та ефективність його робо- ти, виявити недоліки та резерви зростання основних фінансових показників. Таким чином, МСФЗ є ефективним інструментом підвищення прозорості і достовірності інформації українських підприємств. Саме звітність, складена відповідно до міжнародних стандартів викликає більшу довіру у іноземних інвесторів і можливих парт- нерів. МСФЗ дають можливість об’єктивно розкривати існуючі фінансові ризики. Це є досить важливим, оскільки Україна інтег- рується у Європейське співтовариство і визнання українських пі- дприємств на міжнародній арені сприятиме зміцненню вітчизня- ної економіки, відкриттю нових можливостей для іноземних інвесторів, покращенню рівня життя населення як фактору еко- номічного розвитку країни.
Цап В. Д., аспірант кафедри біржової діяльності ННІ Бізнесу, Стрєха Н. А., аспірант кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського ННІ Бізнесу, Національний університет біоресурсів та природокористування України, м.Київ
УПРАВЛІННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ АКВАКУЛЬТУРИ В УМОВАХ ПРИЙНЯТОГО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Вивчаючи нововведення Податкового Кодексу України, на перший погляд здається, що аграрного сектору зміни не торкну- лися. Залишили аграріям фіксований сільськогосподарський по- даток (ФСП), спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, зменшили кількість податків, але, в той же час, податкове наван- таження збільшилось, що в подальшому відображається на збі- льшенні витрат виробництва сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури). З прийняттям Податкову кодексу Укра- їни, такі податки та збори, як транспортний податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; збір за забруднення навколишнього природного середовища втратили чинність. Натомість збільшили акцизний податок на паливо-мастильні матеріали, ввели екологічний податок, заклав- ши обидва податки у вартість пального. Переймаючи досвід європейських країн, де відносять вартість транспортного податку на вартість пального, пояснюючи це тим, що хто більше використовує транспорт, той більше використовує дорожні покриття, а значить має більше платити. Але в цей же час забули про сільгоспвиробника продукції рибництва, який ви- користовує паливо-мастильні матеріали в процесі виробництва (маючи на увазі обробіток (обслуговування) ставів, транспорту- вання риби та ін.) та практично не використовує дорожні покрит- тя. В цій ситуації логічно було б запровадити пільгу на акцизний збір при реалізації паливо-мастильних матеріалів для підпри- ємств, які займаються сільськогосподарською діяльністю в на- прямку аквакультури. Крім того, з прийняттям Податкового кодексу сільгоспвироб- ник став додаткового платником збору за користуванням надра- ми та земельного податку на земельні ділянки, що не використо- вуються для ведення сільськогосподарського товарного виробництва. Згідно з абзацом «б» п. 307.1 Податкового кодексу платник ФСП не є платником земельного податку, крім земель- ного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товарного виробництва. Тобто за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільсько- господарського товарного виробництва, платники ФСП повинні сплачувати земельний податок. У сільгоспвиробників з цього приводу виникли запитання: • «Які земельні ділянки можна вважати задіяними в сільгосп- виробництві, а які ні?»; • «Чи вважаються земельні ділянки, на яких розміщенні адмі- ністративна будівля, майстерня та гаражі в яких безпосередньо знаходиться та обслуговується сільськогосподарська техніка та інвентар, земельними ділянками, задіяними в сільгоспвиробниц- тві?»; • «Земля під гідротехнічними спорудами вважається задіяною в сільгоспвиробництві?». Відповіді на ці запитання є спірними, оскільки, на думку ор- ганів Державної податкової служби, беручи до уваги роз’яснення начальника відділу методології місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів Департаменту адміністрування податку на прибутку та інших податків і зборів (обов’язкових платежів) ДПА України Віктора Фінашко, земельні ділянки під будівлями майстерень і гаражів не пов’язані з веденням сільгоспвиробницт- ва. Тому за земельні ділянки під такими об’єктами платник ФСП обов’язково повинен сплачувати земельний податок. З органами ДПС можна погодитися в частині роз’яснень сто- совно земельних ділянок під адміністративними будівлями. Од- нак, у частині земельних ділянок під гаражами та майстернями погодитись важко, адже сільськогосподарська техніка, машини та інвентар задіяні в процесі сільгоспвиробництва в намрямку про- дукції аквакультури, і весь час потрібно підтримувати їх у нале- жному стані. Таким чином, змоделювавши розрахунковий результат від введення Податкового кодексу на сплату земельного податку, бе- ручи до уваги Земельний податок за земельні ділянки (що не ви- користовуються для ведення сільськогосподарського товарного виробництва) — 1 \% від нормативно грошової оцінки, сільсько- господарські товаровиробники продукції аквакультури мають додатково сплачувати кошти за податок на землю з 2011, бо піль- ги для сільськогосподарського виробника не враховуються в цьому розрізі. Не менш спірним є питання щодо надання послуг сільського- сподарськими підприємствами з використанням сільськогоспо- дарської техніки. В розрізі аквакультури, такими послугами мо- жуть бути: транспортування водних живих ресурсів, послуги з внесення добрив, викошування комишу тощо. Таким чином, беручи до уваги вищенаведені коментарі по ро- зрахунковим податкам, які діяли до прийняття Податкового ко- дексу, то вони набагато менші, ніж ті, які прийдеться платити сільгоспвиробнику при новій законодавчій базі. По проведеним розрахункам при дії нового Податкового кодексу аргарії змушені будуть заплатити податків більше в середньому на 53,5 \%. При наданні сільськогосподарських послуг тими підприємствами з аквакультури, які не є платниками фіксованого сільськогоспо- дарського податку, вони змушені додатково заплати ще і ПДВ в розмірі 20 \% від вартості наданих послуг. Аналізуючи вищевказане потрібно звернути увагу на те, що при управлінні формуванням витрат на виробництво сільсько- господарської продукції підприємствами з аквакультури, в умовах нового прийнятого Податкового кодексу, сільськогос- подарському виробнику продукції рибництва потрібно враху- вати нововведення, які збільшують собівартість продукції, що в подальшому повинно відобразитися в ціні продажу продук- ції. Чередніченко Т. В., канд. екон. наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
