ПолІпшення використання капІталу пІдприЄмства для одержання економІчноЇ вигоди

Для здійснення успішної виробничої фінансово-господарської діяльності кожне підприємство чи організація має в своєму роз- порядженні необхідні власні господарські засоби. За вартісними показниками це власний капітал. Його мають підприємства як

державної так і недержавної форми власності. Отже, власний ка- пітал — це частина активів підприємства, що залишається після вирахування зобов’язань; тобто — це загальна вартість активів підприємства (матеріальних цінностей, грошових коштів, фінан- сових інвестицій тощо), які належать йому на правах власності і використовуються в процесі виробничої та іншої підприємниць- кої діяльності будь-якого підприємства.

Утворюється власний капітал двома шляхами:

— внесенням власниками підприємства грошових коштів та

інших активів;

— накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

В умовах ринкової економіки будь-яка комерційна організація

прагне одержати економічну вигоду, саме це є дуже важливим в ді-

ловій активності організації, ця ж обставина визнається найважли-

вішою з погляду умов формування фінансових ресурсів будь-якої

організації, її фінансового капіталу. Всі зацікавлені особи можуть

бути розглянуті як «постачальники» фінансових ресурсів (капіталу)

організації, у зв’язку з цим важливе значення має фінансовий конт-

роль за дотриманням економічних інтересів її учасників.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу

підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу

залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх дже-

рел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Збільшення

чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності

використання власного капіталу — збільшення оборотності та під-

вищення рентабельності власного капіталу. Збільшення обсягів фі-

нансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шля-

хом застосування прискореної амортизації основних засобів.

Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск ак-

цій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або за-

лучення довгострокового банківського кредиту) повинно прово-

дитися  з  урахуванням  вартості  залученого  капіталу.  Підпри-

ємство повинне відслідковувати середньозважену вартість капі-

талу і не допускати значного його росту. Критерієм є перевищен-

ня рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій

над середньозваженою вартістю капіталу.

Основним джерелом корисної (зрозумілої, прозорої, достовір-

ної, істотної, надійної) інформації повинна служити фінансова

звітність. Ця інформація потрібна широкому колу користувачів

при прийнятті економічних рішень.

Складові власного капіталу, безумовно, важливі для всіх учасни-

ків ринкових відносин; їх розкриття також передбачене міжнарод-

ними стандартами фінансової звітності, національними законодав- чими актами інших країн, учасників світового ринку. Відображення в звітності інших складових капіталу не забезпечує системності да- них і корисності їх для цілей фінансового контролю, прийняття ді- лових і управлінських рішень. Відомості про реінвестований прибу- ток характеризує нарощування капіталу, зростання інвестиційних можливостей і ступінь покриття майнових ризиків організації.

У цілому статті бухгалтерського балансу характеризують роз- мір власного капіталу організації і основні пропорції відтворення фінансового капіталу власника. Така інформація про власний капі-

тал представляє інтерес не тільки для власників, але і для партне- рів організації по бізнесу, інвесторів, кредиторів і персоналу орга- нізації. З’являється практична можливість визначати ціну власного капіталу організації, порівнювати її з прибутковістю, що забезпе- чується в даній організації третіми особами. Крім того, розкрива- ється інформація про використані резерви організації.

Інформація про рух власного капіталу протягом року (залиш- ки на початок і кінець року, надходження і вилучення капіталу) відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності повинна розкриватися, перш за все, з урахуванням привілейова- них і звичайних акцій. Основне призначення звіту про рух влас- ного капіталу полягає в характеристиці зміни фінансового поло-

ження власника в межах їм же створеної комерційної організації.

Отже, аналітична обробка економічної інформації дуже важка та

потребує більшого обсягу різноманітних обчислень. При переході до

ринкових відносин потреба в аналітичній інформації значно збільши-

лася. Це пов’язано з потребою розробки та обґрунтованістю перспек-

тивних бізнес-планів підприємства, комплексної оцінки ефективності

короткострокових та довгострокових управлінських рішень.

Супрович Г. О., асистент кафедри обліку підприємницької діяльності, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»