Банківське право України - Навчальний посібник (Фомін Г.Ф.)

Додатки

Додаток 1

ДОГОВІР

БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ

(для юридичних осіб)

м._____      «_____» ________________________р.

 

Банк____________________________________________________________________,

названий у подальшому «Банк», в особі__________________________________

_____________________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

що діє на підставі Статуту, і______________________________________________

(повна назва юридичної особи)

названий в подальшому «Вкладник», в особі_____________________________

_________________________________________________________________________,

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

що діє на підставі______________________________________________________,

уклали договір про наступне:

1. Вкладник не пізніше «__» ___ р. перераховує Банку на рахунок

(реквізити )

на вклад грошову суму розміром_______________________________грн.

(цифрами і прописом)

2. Банк приймає на вклад грошові кошти, що поступили від Вкладника, у розмірі____________________________________________грн.

(цифрами і прописом)

і зобов’язується повернути суму внеску та нараховані на неї відсотки на умовах і в порядку, передбаченому Договором на першу вимогу Вкладника.

3. Строк розміщення вкладу встановлюється_________________________

місяців з дня, наступного за днем зарахування грошей Вкладника на його рахунок на вклад.

Вклад відкривається на підставі банківських правил, встановлених для вкладів даного виду, і при зарахуванні обумовленої суми на вклад.

5. Відсотки на вклад нараховуються із розрахунку_________________\%

річних на строк розміщення вкладу з дня, наступного за днем надходження суми вкладу в Банк, до дня, попереднього дню її списання з рахунка Вкладника.

6. При поверненні вкладу виплачуються усі нараховані на цей момент відсотки.

7. Відсотки на суму вкладу виплачуються Вкладнику на його вимогу щоквартально або при закритті вкладу (або його пролонгації).

8. Не затребувані у встановлений строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються відсотки.

9. Якщо Вкладник не затребував повернення суми строквого вкладу по закінченні строку Договору, Договір вважається пролонгованим на попередніх умовах.

10. Встановлені Сторонами в п. 5 Договору розміри відсотків по строковому вкладу не можуть бути зменшені Банком в односторонньому порядку.

11. Розмір процентної ставки може бути змінений відповідно з прийняттям Національним Банком України або іншими державними органами рішень, які прямо вказують урегулювати процентні ставки за вкладами юридичних осіб.

12. Спосіб забезпечення Банком повернення вкладу Вкладнику визначається цим Договором.

13. У випадках, коли будь-який інший вклад до затребування забирається Вкладником за його вимогою до закінчення строку, відсотки по ньому виплачуються:

– розмір відсотків залишається незмінним, якщо вклад пролежав не менше ніж______________місяців.

ПРАВА БАНКУ

14.     Банк має право змінювати розмір відсотків, що виплачуються по вкладах до затребування.

ОБОВ’ЯЗКИ БАНКУ

Прийняти вклад і зберігати грошові кошти Вкладника.

Забезпечити повернення вкладу способом, передбаченим цим Договором.

Банк зобов’язаний надати Вкладнику інформацію про забезпеченість повернення вкладу.

Оформити вклад і видати підтвердження про одержання грошей від Вкладника.

Виконувати в межах коштів, що знаходяться на вкладі, вказання Вкладника про перерахування грошових коштів тільки на його рахунки.

ПРАВА ВКЛАДНИКА

Розпоряджатись вкладом.

Одержувати по вкладу доход у вигляді відсотків.

У випадку невиконання Банком зобов’язань по забезпеченню повернення вкладу, а також при втраті забезпечення або погіршенні його умов Вкладник має право вимагати від Банку негайного повернення суми вкладу, уплати відсотків на неї, що визначаються відповідно до ____, і відшкодування збитків.

ОБОВ’ЯЗКИ ВКЛАДНИКА

Перерахувати на вклад кошти у сумі _______________________грн.

                     (цифрами і прописом)

не пізніше «  « ____________________ р.

24. Не перераховувати грошових коштів, які знаходяться на вкладі, іншим особам.

25. Повідомити Банк про продовження строку, передбаченого п.2 Договору за______календарних днів до його закінчення і оформити додаток до Договору про його пролонгацію.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАНКУ

26.     У випадку несвоєчасного повернення вкладу та нарахованих по ньому відсотків Банк виплачує Вкладнику неустойку (у вигляді пені) у розмірі______________за кожний день прострочення від усієї утриманої суми, починаючи з дня, наступного за днем закінчення строку розміщення.

ІНШІ УМОВИ

Договір вступає в силу з дня, наступного за днем зарахування перерахованої Вкладником грошової суми на свій рахунок на вклад і діє до моменту повернення вкладу, відсотків (штрафних санкцій), нарахованих по ньому.

Зміни і доповнення до Договору вносяться за згодою сторін і оформлюються доповненням до нього.

Додаткові умови

 Всі спори вирішуються у встановленому законом порядку.

 

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

 

Банк:                             Вкладник

 

Підписи:

 

Банк:________________________________Вкладник:__________________

         М. П.              М.П.

 

Додаток 2

ДОГОВІР №__

на здійснення розрахунково-касового обслуговування

м. Мелітополь                   «___»  ___________________________2000 р.

 

АБ «АвтоЗАЗбанк» в особі директора Мелітопольської філії Голіченко Ірини Веніамінівни, що діє на підставі Положення про філію та доручення, далі - Банк, з одного боку, і_________________________________________________

в особі_______________________________________________________________________________,

що діє на підставі_______________________________________________________________,

далі - Клієнт, з другого боку, уклали цей договір про наступне:

I. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1. Банк відкриває Клієнту___________________________рахунок відповідно до Інструкції НБУ «Про порядок відкриття, введення та закриття рахунків в національній та іноземних валютах» та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

II. ПРАВА ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СТОРІН

 

2.1.    Банк має право:

Користуватися коштами Клієнта, які зберігаються на рахунку, гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів Національного банку України, чинного законодавства України.

У разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з порушенням чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України, повернути Клієнту в день їх отримання.

Відмовляти Клієнту у видачі готівки на різні потреби у разі неподання ним попередньо заявки на отримання готівки, а також касових заявок.

Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з рахунка Клієнта у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Отримувати від Клієнта плату за надані послуги.

Проводити перевірку касової дисципліни Клієнта.

Транспортування готівкових коштів проводити відповідно до діючих нормативних актів.

 

2.2.    Клієнт має право:

Самостійно розпоряджатись коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства, за винятком безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

Отримувати готівкові кошти у межах касової заявки на отримання готівки і за умови наявності коштів на поточному рахунку у випадках, передбачених діючим законодавством.

Вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших, обумовлених цим договором, послуг.

 

2.3.    Банк бере на себе зобов’язання:

Належним чином виконувати умови цього договору.

Своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції N7 НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України».

Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта.

Здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України.

Видавати за вимогою Клієнта виписку з рахунка з наданням необхідних документів.

Гарантувати таємницю операцій за рахунком Клієнта. Без згоди Клієнта довідки з питань проведення операцій на рахунку третім особам можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Надавати консультації Клієнту з питань застосування банківського законодавства та порядку здійснення розрахунків, своєчасно інформувати про зміни в банківському законодавстві.

Проводити нарахування відсотків за залишками вільних коштів на рахунку Клієнта у розмірі, оговореному в діючих тарифах Банку, і зараховувати їх на рахунок Клієнта в термін не пізніше останнього дня поточного місяця.

 

2.4. Клієнт бере на себе зобов’язання:

2.4.1. Виконувати вимоги діючих інструкцій, правил, інших нормативних актів Національного банку України.

Дотримуватись принципів організацій і безготівкових розрахунків, їх форм, стандартів документів та документообігу, що впроваджені в господарський оборот України, та встановлених Правил порядку ведення касових операцій в народному господарстві України.

Узгоджувати строки видачі заробітної плати з Банком і дотримуватися їх.

Не пізніше наступного дня після отримання виписок з рахунка та інших документів повідомляти Банк про всі помічені в цих документах неточності чи помилки або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо за рахунком.

Повідомляти Банк про зарахування на рахунок Клієнта коштів, що йому не належать, і в 5-денний строк від дня надходження коштів на рахунок подати Банку платіжне доручення на перерахування коштів власнику.

Не пізніше останнього дня поточного місяця здійснювати оплату за виконані Банком операції та надані послуги. Повідомити в письмовій формі у тижневий строк про зміни юридичної адреси.

 

III. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

За несвоєчасне (пізніше наступного дня після отримання відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунка Клієнта, а також за несвоєчасне чи неправильне зарахування суми, яка належить власнику рахунка, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за який сплачується пеня) від несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення.

Клієнт за неповідомлення Банку протягом 5 днів після отримання виписки з рахунка про помилково зараховані на його рахунок суми сплачує Банку за кожний день прострочення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за який сплачується пеня) від неправильно зарахованої на рахунок суми, що йому не належить.

3.3. За неодержання Клієнтом замовленої готівки з вини Банку або Клієнта винна сторона сплачує 1\% від замовленої суми.

3.4. За несвоєчасну сплату послуг Банку Клієнт сплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

 

IV. ФОРМИ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

4.1. Клієнт застосовує форми розрахунків, передбачені п.6 Інструкції N7 НБУ «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.»

4.2. Оплата за касове обслуговування здійснюється відповідно до порядку організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів у день отримання з каси банку готівки.

 

V. «ФОРС – МАЖОР»

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянські безпорядки і таке інше (далі «форс-мажор»), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності діє з моменту оголошення невиконуючою стороною «форс-мажору» і закінчується чи закінчився 6, якби невиконуюча сторона вжила заходів, які вона і справді могла вжити для виходу з «форс-мажору». «Форс-мажор» автоматично продовжує термін виконання зобов’язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання «форс-мажорних» обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитися від подальшого виконання зобов’язань за цим договором, і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування другою стороною можливих збитків.

 

VI. ПОРЯДОК ЗМІН ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала зміни та доповнення чи пропозицію про розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після отримання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду, арбітражного суду (у разі, якщо стороною договору є фізична особа, порядок внесення змін та доповнень до договору чи його розірвання встановлюється сторонами при укладенні договору).

 

VII. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПОРІВ

7.1. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди спірні питання вирішуються в судовому порядку згідно з діючим законодавством України.

 

VIII. ОСОБЛИВІ УМОВИ

 

IX. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

9.1. Укладений договір набуває чинності з моменту його підписання і діє невизначений строк. Кожна із сторін має право розірвати договір, попере­дивши іншу сторону в письмовій формі за два місяці.

 

X. ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ РАХУНКІВ

10.1. Якщо протягом 12 місяців з дня відкриття рахунку або протягом 6 місяців від дати останньої операції по рахунка Клієнта не здійснюються операції, Банк має право порушити питання про закриття рахунка і розірвання договору.

10.2. Клієнт має право порушити питання про закриття рахунка і розірвання договору у разі відсутності коштів на кореспондентському рахунка Банку, а також в інших випадках, передбачених нормативними документами України.

10.3.  Після закриття рахунка залишок на ньому має бути перерахований на інший рахунок.

 

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН:

«Клієнт»

_____________________________

_____________________________

_____________________________

_____________________________

_____________________________

 

«Банк»

МФ АБ «АвтоЗАЗбанку»

72319 м.Мелітополь

вул.Кірова,40

Кореспондентський

рахунок: і 2 0 0 6 1 0 4 4 0 0

в обласному

управлінні Національного

банку України МФО 313281

тел. 6-34-34

факс. 6-34-45

Директор філії

 

І.В. Голіченко

 

 

Додаток 3

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР №

м. Полтава          «__» _______200__р.

 

Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк», названий далі «Банк», в особі голови Правління Некрасова Олександра Васильовича, діючого на підставі статуту, з одного боку, та ______, названий далі «Позичальник», в особі ___________, діючого на підставі ____________________________, з другого боку, уклали цей договір про наступне:

 

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Банк надає в користування Позичальнику кредит для виконання Позичальником заходів щодо____________________ в сумі_________(__) гри. на умовах, визначених цим договором.

 

2. ЦІНА ДОГОВОРУ

2.1.    За користування кредитом Позичальник протягом строку користування кредитом, зазначеного в п. 4.2 цього договору, сплачує Банку проценти з розрахунку___(_____) процентів річних.

Нарахування процентів проводиться Банком щомісячно 20 числа (метод «факт/факт»), за грудень місяць - з розрахунку по 31 грудня включно. За погашеними кредитами нарахування процентів проводиться не пізніше слідуючого робочого дня за днем погашення.

Сплата процентів проводиться Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця в порядку, передбаченому п. 3.2 «д» цього договору.

2.2.    Процентна ставка-за користування кредитом, зазначена в п.2.1 цього договорузбільшується пропорційно зростанню облікової процентної ставки Національного банку України. Банк і Позичальник переглядають умови цього договору, що стосуються розміру процентної ставки за користування кредитом, про що укладають додаткову угоду до цього договору.

 

3. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН

3.1.    Права та обов’язки Банку:

а)       перерахувати суму зазначеного в п. 1.1 кредиту на поточний або інший зазначений Позичальником рахунок протягом______(____) днів з дня вступу цього договору в силу;

б)      вимагати від Позичальника надання Банку на його розсуд слідуючої документації: балансу та фінансового звіту (ф.2) Позичальника на останню звітну дату, документів бухгалтерського обліку Позичальника, належним чином завіреної картки із зразками підписів, копій установчих документів, договорів, довідки банку про заборгованість за кредитами, наданими цим банком, документів, що підтверджують надходження на розрахунковий рахунок Позичальника грошових коштів;

в)      періодично в особі уповноважених працівників Банку проводити документальні і рахункові перевірки забезпеченості кредиту, заходу, що кредитується, цільового використання кредиту, стану бухгалтерського обліку і звітності Позичальника;

г)       списати суму заборгованості та (або) нараховані по ній проценти з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сто процентів річних з простроченої суми з поточного або іншого рахунка Позичальника, якщо Позичальник в термін, зазначений в п. 3.2 «г» цього договору, не розрахується з Банком по позичковій заборгованості та (або) нарахованих у відповідності з п. 2.1 цього договору на неї процентах у порядку, зазначеному в п. 3.2 «д» цього договору;

д)      стягнути у судовому порядку з Позичальника суму кредиту та (або) нарахованих процентів у разі несвоєчасного повернення кредиту або несвоєчасної сплати процентів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сто процентів річних з простроченої суми, штрафу у разі невиконання обов’язків, передбачених п. 3.2 «в» цього договору.

3.2.    Права та обов’язки Позичальника:

а)       протягом 24 годин з моменту підписання цього договору проінформувати Банк про реквізити поточного або іншого рахунка, на який Банк у відповідності з п.п. 1.1 та 3.1 «а» цього договору зобов’язаний перерахувати Позичальнику суму кредиту;

б)      перерахувати Банку проценти за користування кредитом у відповідності з умовами цього договору;

в)      використовувати кредит на заходи, зазначені в п. 1.1 цього договору;

г)       погасити наданий Банком кредит, зазначений в п. 1.1 цього договору, «__» _____________ 200_ р.;

д) погасити кредит та проценти зі свого поточного або будь-якого іншого рахунка, або, за узгодженням з Банком, іншим, не забороненим чинним законодавством України шляхом;

е)       не залучати кредитів інших банків, термін погашення яких спливає до строку, вказаного в п. 3.2 «г» цього договору;

є)       зобов’язується на письмову вимогу Банку протягом двох днів з моменту отримання цієї вимоги, надати Банку документацію, вказану у письмовій вимозі та зазначену в п. 3.1 «б» цього договору.

 

4. СТРОКИ ДОГОВОРУ

4.1.    Цей договір набуває чинності з моменту укладення та діє до строку, вказаного в п. 3.2 «г».

4.2.    Строк користування кредитом обчислюється з моменту списання суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, з рахунка Банку до терміну, зазначеного в п. 4.1 цього договору.

4.3.    В разі недосягнення сторонами угоди, зазначеної в п. 2.2 цього договору, дія договору припиняється.

 

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1. Сторони цього договору несуть передбачену чинним законодавством України відповідальність за збитки (прямі збитки та упущену вигоду), завдані один одному невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов’язань по цьому договору.

5.2. При порушенні строків повернення наданого кредиту або неповного повернення суми кредиту Позичальник сплачує Банку суму боргу з урахуванням встановленого Індексу інфляції за весь час прострочення, а також сто процентів річних з простроченої суми.

5.3. При порушенні строків погашення нарахованих процентів або при неповній сплаті нарахованих процентів Позичальник сплачує Банку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сто процентів річних з простроченої суми.

5.4. При використанні Позичальником суми кредиту на заходи, не зазначені в п. 1.1 цього договору, Позичальник сплачує Банку штраф в розмірі 25 (двадцять п’ять) відсотків від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням.

 

6. ІНШІ УМОВИ

6.1.    Спори між сторонами цього договору вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Цей договір складений у 2 (двох) екземплярах, що мають рівну юридичну силу, і зберігаються по одному екземпляру у кожної з сторін цього договору.

Сторони цього договору зобов’язуються терміново сповіщати одна одну про зміну своїх юридичних адрес і реквізитів.

 

7.ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПО ЦЬОМУ ДОГОВОРУ

7.1. Забезпеченням зобов’язань по цьому договору є___________________.

7.2. Документи, що встановлюють забезпечення, є додатком до цього договору.

 

8. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І РЕКВІЗИТИ СТОРІН

БАНК: Акціонерний банк «Полтава-банк», 36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40-а, к.р. № 1200-71, МФО331047

 

ПОЗИЧАЛЬНИК:

 

Паспортні дані: Керівника:

 

Головного бухгалтера:

 

Банк:_________О.В. Некрасов      Позичальник:______________

    м.п.                                                                  м.п.

 

Додаток 4

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про банки і банківську діяльність

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 5-6, ст. 30)

 

{Iз змінами, внесеними згідно із законами України станом на _________

 

Розділ I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

 

Глава 1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет та мета Закону

Цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

андеррайтинг – купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані;

афілійована особа банку – будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку;

банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банк з іноземним капіталом – банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків;

{Термін із змінами, внесеними згідно із Законом N358-V (358-16) від 16.11.2006 }

 

банківська діяльність – залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

банківська ліцензія – документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність;

{Термін із змінами, внесеними згідно із Законом N358-V (358-16) від 16.11.2006 }

 

банківський платіжний інструмент – засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких проводиться переказ грошей або надаються інші послуги держателям банківських платіжних інструментів;

банківські рахунки – рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;

державний реєстр банків – реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків;

вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

державна реєстрація банку – надання банку статусу юридичної особи відповідно до вимог глави 3 цього Закону;

ділова репутація – сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону;

економічні нормативи – показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов’язковим для банків;

(Визначення терміна «ідентифікація особи» статті 2 виключено на підставі Закону N485-IV (485-15) від 06.02.2003)

 

іноземний – пов’язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крім України;

істотна участь – пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;

капітал банку – залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань;

капітал підписний – величина капіталу, на яку отримано письмові зобов’язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї);

капітал приписний – сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації;

{Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N358-V (358-16) від 16.11.2006}

 

капітал статутний – сплачений та зареєстрований підписний капітал;

капітал регулятивний (власні кошти) – складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України;

клієнт банку – будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку;

контроль – безпосереднє або опосередковане володіння часткою в юридичній особі, одноосібне або разом з іншими особами, що презентує еквівалент 50 чи більше відсотків статутного капіталу або голосів юридичної особи, або можливість справляти вирішальний вплив на управління, або діяльність юридичної особи на основі угоди або будь-яким іншим чином;

кошти – гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент;

кредитор банку – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань;

ліквідація банку – процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону;

ліквідатор – юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів;

ліквідаційна маса – усі види майнових активів (майно та майнові права) банку, які належать йому на праві власності на день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідації;

мораторій – зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

неплатоспроможність банку – неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів через відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімального розміру регулятивного капіталу банку;

нормативно-правові акти Національного банку України – нормативно-правові акти, що видаються Національним банком України у межах його повноважень на виконання цього та інших законів України;

підрозділ банку – структурна одиниця банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені банком;

представництво банку – територіально відокремлений структурний підрозділ банку, що виконує функції представництва та захисту інтересів банку і не здійснює банківську діяльність;

{Термін із змінами, внесеними згідно із Законом N358-V (358-16) від 16.11.2006}

 

реорганізація банку – злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов’язків правонаступникам;

розрахункові банківські операції – рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи;

споріднена особа – юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі;

системоутворюючий банк – банк, зобов’язання якого становлять не менше 10 відсотків від загальних зобов’язань банківської системи;

тимчасова адміністрація – процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом;

тимчасовий адміністратор – фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасової адміністрації;

уповноважена особа банку – особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення;

учасники банку – засновники банку, акціонери банку, який є відкритим акціонерним товариством, і пайовики кооперативного банку;

{Визначення терміна «учасники банку» статті 2 в редакції Закону N133-V (133-16) від 14.09.2006}

 

філія банку – відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку;

фінансова холдингова група – фінансова установа, яка відповідає вимогам статті 12 цього Закону.

Стаття 3. Сфера застосування

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків.

{Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом N 358-V (358-16) від 16.11.2006 }

 

Положення цього Закону застосовуються до представництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов’язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.

Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов’язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов’язана з функціонуванням банків.

Стаття 4. Банківська система України

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього Закону.

{Частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N358-V ( 358-16 ) від 16.11.2006 }

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощадними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (кліринговими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше 50 відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Національний банк України», інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Стаття 5. Економічна незалежність банків

Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.

Держава не відповідає за зобов’язаннями банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором.

Національний банк України не відповідає за зобов’язаннями банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється будь-яким чином впливати на керівництво чи працівників банків у ході виконання ними службових обов’язків або втручатись у діяльність банку, за винятком випадків, передбачених законом.

Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом.

Стаття 6. Організаційно-правова форма банку

Банки в Україні створюються у формі відкритого акціонерного товариства або кооперативного банку.

{Частина перша статті 6 в редакції Закону N133-V (133-16) від 14.09.2006 }

 

Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Стаття 7. Державні банки

Державний банк – це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру заснування державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов’язковим також у разі ліквідації (реорганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.

Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

Національний банк України здійснює державну реєстрацію державних банків відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Держава здійснює і реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі державного банку, через органи управління державного банку. Кабінет Міністрів України здійснює управління державним банком у випадках, встановлених цим Законом, іншими законами і статутом державного банку.

{Частина шоста статті 7 в редакції Закону N532-V (532-16) від 22.12.2006 }

 

Органами управління державного банку є наглядова рада і правління банку.

{Частина сьома статті 7 в редакції Закону N532-V (532-16) від 22.12.2006 }

 

Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядовою радою державного банку.

{Частина восьма статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006}

 

Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, забезпечення їх повернення вкладникам і захисту інтересів держави як акціонера державного банку, а також здійснює інші функції, визначені цим Законом.

{Частина дев’ята статті 7 в редакції Закону N532-V (532-16) від 22.12.2006}

 

До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України, Президентом України і Кабінетом Міністрів України. До складу наглядової ради державного банку, який призначається Верховною Радою України, в обов’язковому порядку входить не менше одного представника парламентської опозиції. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити представники органів виконавчої влади та інші особи, які відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Термін повноважень членів наглядової ради державного банку – п’ять років.

{Частина десята статті 7 в редакції Закону N532-V (532-16 ) від 22.12.2006}

 

Президент України призначає п’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідного Указу.

{ Частина одинадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16) від 22.12.2006 }

 

Верховна Рада України призначає п’ять членів наглядової ради

державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.

{ Частина дванадцята статті 7 в редакції Закону N532-V (532-16) від 22.12.2006 }

 

Кабінет Міністрів України призначає п’ять членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Постанови.

{ Частина тринадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

Членом наглядової ради державного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органі законодавчої влади чи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади України, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної та правової політики, або в банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права. Особа, яка входить до складу наглядової ради чи іншого органу управління банку (крім державного) чи є членом сім’ї такої особи першого ступеня споріднення, або особа, яка була засуджена за зловживання у фінансовій сфері, судимість якої не погашена або не знята в установленому законом порядку, не може бути членом наглядової ради державного банку. Не допускається призначення особи на посаду члена наглядової ради державного банку, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.

{ Частина чотирнадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди.

{ Частина п’ятнадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів.

{ Частина шістнадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти його членів.

{ Частина сімнадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради державного банку. Статут і внутрішні положення державного банку можуть передбачати порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень наглядової ради.

{ Частина вісімнадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

Повноваження призначеного складу наглядової ради державного банку та/або кожного з його членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України, Президента України і Кабінету Міністрів України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. У разі призначення тимчасового адміністратора державного банку повноваження наглядової ради припиняються на підставі статті 78 цього Закону.

{ Частина дев’ятнадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим Законом, іншими актами законодавства України і статутом державного банку. Наглядова рада не може втручатися в оперативну діяльність державного банку.

{ Частина двадцята статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

До компетенції наглядової ради державного банку належить прийняття рішень з питань, визначених у пунктах 1, 5, 6 статті 38 цього Закону і пунктах 1-7 статті 39 цього Закону, а також з інших питань, необхідність врегулювання яких передбачена цим Законом.

{ Частина двадцять перша статті 7 в редакції Закону N532-V ( 532-16 ) від 22.12.2006 }

 

Рішення про зміну розміру статутного капіталу державного банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов’язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку.

Повноваження виконавчого органу державного банку визначаються його статутом. Кандидатури голови та членів виконавчого органу узгоджуються з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону.

Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою цієї статті, має право додавати до свого найменування слово «державний», використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України.

У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцій зобов’язані привести статут та діяльність банку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Стаття 8. Кооперативні банки

Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.

Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї.

Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону.

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з пов’язаними особами, не поширюються на операції кооперативного банку.

Стаття 9. Банківські об’єднання

Банки мають право створювати банківські об’єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Банківське об’єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Порядок отримання дозволу на створення банківського об’єднання та порядок його державної реєстрації встановлюються Національним банком України.

Банк може бути учасником лише одного банківського об’єднання.

Учасники банківського об’єднання перед своєю власною назвою вказують назву банківського об’єднання.

Учасники банківського об’єднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов’язань та дотриманням умов укладених договорів з іншими суб’єктами господарювання.

Банківське об’єднання зобов’язане публікувати в офіційних друкованих виданнях – газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» інформацію про створення банківського об’єднання за визначеною Національним банком України формою, про зміни в ньому та про припинення його діяльності, а також консолідовану звітність за обсягами та за формою, встановленими Національним банком України.

Учасники банківського об’єднання несуть відповідальність за зобов’язаннями інших його учасників відповідно до укладеного між ними договору.

Банківське об’єднання ліквідується за рішенням його учасників або з ініціативи Національного банку України за рішенням суду у разі, якщо діяльність такого банківського об’єднання суперечить антимонопольному законодавству України або загрожує інтересам вкладників банків чи стабільності банківської системи. Ліквідація банківського об’єднання не припиняє діяльності банків – його учасників.

Стаття 10. Банківська корпорація

Банківська корпорація – це юридична особа (банк), засновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концентрації капіталів банків – учасників корпорації, підвищення їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю.

Банківська корпорація підлягає реєстрації у Національному банку України і заноситься до Державного реєстру банків. Статутний капітал банківської корпорації повинен відповідати загальним вимогам Національного банку України щодо статутного капіталу новостворюваного комерційного банку.

Вимоги Національного банку України щодо надання банківській корпорації ліцензій на виконання окремих операцій встановлюються на рівні загальних вимог для комерційних банків виходячи з розміру консолідованого капіталу.

Установчий договір та статут корпорації мають включати положення щодо забезпечення виконання корпорацією та її членами своїх фінансових зобов’язань і відповідальності за результати сумісної діяльності з метою забезпечення інтересів кредиторів та вкладників.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, передають корпорації повноваження на здійснення окремих операцій та забезпечують централізацію виконання окремих функцій. Централізації в межах банківської корпорації підлягають:

виконання розрахунків як серед членів корпорації, так і за її межами;

операції на ринках грошей та капіталів;

встановлення та ведення кореспондентських рахунків (у національній та іноземних валютах);

моніторинг кредитних ризиків;

розробка та прийняття загальних для членів банківської корпорації правил і процедур виконання операцій та внутрішньої звітності;

формування зовнішньої звітності;

внутрішній аудит.

Перелік централізованих функцій може бути розширений за згодою банків – членів корпорації. Передача повноважень щодо централізованого виконання зазначених вище функцій від банків- членів до банківської корпорації повинна бути зафіксована як у статутах банків – членів корпорації, так і в статуті самої банківської корпорації.

Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для банків – членів корпорації і не веде безпосереднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ). Усі банки – члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі (як у національній, так і в іноземних валютах) виключно через свої кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпосередньо у банківській корпорації.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, зберігають свою юридичну самостійність у межах, обумовлених їх статутами та статутом банківської корпорації. Банки, що увійшли у банківську корпорацію, не можуть входити до інших банківських об’єднань, крім як за згодою корпорації (виняток — участь у