3.16.податковий облік амортизації основних фондів і нематеріальних активів

Під терміном   "амортизація"   основних фондів слід   розуміти поступове віднесення  витрат  на  їх   придбання, виготовлення    або    поліпшення,    на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на:

—   придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого  використання,  включаючи  витрати   на   придбання  племінної худоби та придбання,   закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

—   самостійне  виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

—    проведення   всіх    видів   ремонту,   реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

—        капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом,         а саме:

іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться  до  складу   валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

—придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

—вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

—придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових  частин)    інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

—утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

—витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

—витрати бюджетів на будівництво та утримання   автомобільних доріг загального користування;

—витрати  на  придбання та збереження  Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;

—витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 − електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Термін "комп'ютерна програма" розуміється у значенні, наведеному у законодавстві з питань охорони авторських та суміжних прав.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань,   нарахованих для    кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 статті 8 Закону про прибуток, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Балансова  вартість  групи  основних фондів (окремого об'єкта основних фондів   групи   1)   на   початок   розрахункового   кварталу   визначається   за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи

1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Платники податку всіх форм власності мають   право   застосовувати щорічну     індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = [[(а-1) - 10] : 100, де

І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Облік  балансової    вартості    основних фондів,  які  підпадають  під визначення  групи     1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Облік   балансової     вартості     основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, З і 4,     ведеться  за   сукупною  балансовою  вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу    введення      в експлуатацію   таких   основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості     індивідуальної     матеріальної     цінності,     що входить до складу основних фондів групи 2 або групи 3, з метою оподаткування не ведеться.

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи  1   провадиться до досягнення   балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість  такого  об'єкта  відноситься до  складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, З і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

У разі здійснення витрат на придбання основних фондів   балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної   групи   основних фондів   збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних

фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи

1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.

Зворотне  введення  таких  об'єктів  до  складу  основних  фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 статті 8 Закону про прибуток.

У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, З і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу)  балансова  вартість таких груп  не змінюється.

Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.

Якщо на початок звітного кварталу груп 2, З і 4 основних фондів не містять матеріальних цінностей,  балансова вартість такої групи  відноситься до валових витрат платника податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту  не  застосовуються  при  визначенні  платником  податку амортизаційних відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду).

У  разі  ліквідації  основних  фондів  за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають   ліквідації   або     платник   податку змушений відмовитися      від    використання      таких    основних фондів      з обставин    загрози    чи    неминучості    їх заміни,  зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а)  збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до

нуля;

б)  не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

У разі  коли  страхова організація  або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній   шкоді,   компенсує платнику податку втрати, пов'язані  з  виникненням  обставин,  визначених  у  підпункті  8.4.8  пункту  8

Закону про прибуток, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:

а)  збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);

б)    зменшує    балансову  вартість    відповідної групи  основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

У разі ліквідації окремого об'єкта основного  фонду   групи     1     за рішенням    платника податку та наявності відповідних документів про його знищення, розібрання  або   перетворення іншими способами,  внаслідок чого такий об'єкт не   може   використовуватися  у   майбутньому  за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу валових витрат.

Для цілей цього пункту:

—    до продажу основних фондів та нематеріальних    активів прирівнюються  операції  з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

—     до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів   до   складу   статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп.

Балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду).

Балансова  вартість  відповідної  групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів,  які   надаються  платником  податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач  (орендар)  збільшує  балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку,    передбаченому для  придбання  основних фондів.

Норми  амортизації  встановлюються  у відсотках до балансової вартості кожної з  груп основних фондів на початок звітного (податкового)   періоду  в такому розмірі  (в розрахунку на податковий квартал):

група 1           - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4-15 відсотків.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують вище наведених норм

Зазначене рішення:

—приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року;

—доводиться до   відома   податкового органу разом   із   поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.

Сума валових витрат, пов’язаних з амортизацією необоротних активів виробничого призначення визначається на основі наступних бухгалтерських проведень: Дт 23,91,92,93 Кт 13.

В таблиці 2 додатку К 11 здійснюється розрахунок амортизаційних відрахувань за квартал тільки по основних фондах виробничого призначення. В тій же таблиці, проводиться розрахунок амортизаційних відрахувань і по нематеріальних активах виробничого призначення. Норми амортизації по таких активах в законі не наводяться. Розрахунок здійснюється, виходячи з вимог

наказу про облікову політику підприємства і ПСБО 7,8. Основні засоби в податковому обліку можуть індексуватися, якщо рівень інфляції 110\%. На відміну від 2002 року при здійсненні індексації основних фондів капітальний дохід на сьогоднішній день не визначається, тобто індексована сума амортизується і зменшує об’єкт оподаткування податку на прибуток.

Приклад: Нарахувати амортизацію по основних засобах 2-ої групи, залишкова вартість якої на 1.072004р. склала 50000 грн., вартість основних фондів цієї групи, які вибули внаслідок ліквідації – 5000 грн.. Протягом  3-го кварталу підприємство придбало легковий автомобіль вартістю 9000 грн. Провести розрахунок амортизації за 3-ій і 4-ий квартали 2003 року за умови, що в 2-му кварталі руху основних фондів 2-ої групи не було.

Розв’язок. 1) Сума амортизації за 3 квартал 2004 року = залишкова вартість   на   початок   кварталу   х   квартальну   норму   амортизації=50000  х

6,25(25/4)/100\%=3125 грн.

2) Балансова вартість основних фондів 2-ої групи на початок кварталу на

1.10  для  розрахунку  амортизації  за  4  квартал=50000-3125+9000=55875 грн.

55875 х 0,0625=3492,2 грн.

Щоб знайти суму амортизації за окремий місяць відповідного кварталу,

необхідно квартальну суму амортизації розділити на три.