Фінансовий, управлінський та податковий облік у господарських товариствах (ВАТ, ЗАТ, ТОВ, ПОП, ПАП) - Навчальний посібник (Гарасим П. М., Журавель Г. П., Хомин П. Я. )

Розділ 2. облікове забезпечення реформування підприємства в господарське товариство

 

2.1. Організація облікового забезпечення реформування підприємства

 

Створення господарських товариств, поряд із суто організаційними заходами, потребує необхідного облікового забезпечення. Основними складовими цього є визначення попередньої оцінки вартості майна, складання прогнозу розподілу акцій майбутнього господарського товариства серед учасників, у т. ч. визначення частки трудового колективу, вироблення плану заходів  з  підготовки  підприємства  до  акціонування,  видання  Фондом державного майна наказу про створення комісії з інвентаризації на основі пропозицій підприємства щодо кандидатур, проведення інвентаризації майна підприємства, складання протоколу інвентаризаційної комісії, аудиторська перевірка уточненого балансу підприємства, в якому враховані результати інвентаризації, складання акта оцінки майна та додатків до нього, підписання акта оцінки комісією з приватизації, реформування балансу, приведення статутного фонду у відповідність до акта оцінки, складання проекту плану розміщення акцій з урахуванням вимог та обмежень, надісланих Фондом державного майна, підготовка статуту відкритого (чи закритого) акціонерного товариства (ВАТ, ЗАТ), погодження з Фондом державного майна акта оцінки,

плану   розміщення   акцій   та   статуту   товариства,1    отримання   від   Фонду

 

державного майна рішення про створення акціонерного товариства та затвердження його статуту, реєстрація статуту в держадмінстрації (міській чи районній), реєстрація акціонерного товариства у статистичних і фінансових органах, виготовлення печатки, штампів, підготовка документів для реєстрації

 

1 Разом із матеріалами інвентаризації, аудиторським висновком, додатками, балансами підприємства за попередній рік та на дату інвентаризації майна.

випуску   акцій   та   інформації   про   випуск   акцій   у   фінансових   органах, аудиторська перевірка фінансового стану для реєстрації емісії акцій, реєстрація у фінансових органах випуску акцій та інформації про випуск акцій, замовлення та виготовлення сертифікатів акцій, затвердження персонального складу спостережної ради акціонерного товариства, формування та затвердження спостережною радою правління акціонерного товариства, видання наказу Фондом державного майна про створення комісії з продажу акцій, продаж акцій на пільгових умовах та на загальних підставах, ведення реєстру акціонерів, пільговий  викуп  акцій  членами  підприємства за  списками,  викуп  родичами через сертифікатний аукціон, викуп за конкурсом.

Після  завершення  продажу  акцій  комісія  з  їх  продажу  складає підсумковий протокол, який подає у Фонд державного майна та фінансовий орган. Акціонери після викупу не менш ніж 60\% акцій скликають установчі збори, де обирають правління акціонерного товариства, затверджують статут і суму статутного фонду, розглядають інші питання.

Облікове забезпечення акціонування підприємства – надзвичайно відповідальна робота, оскільки від цього переважно залежить дотримання об’єктивних умов формування статутного фонду господарського товариства, поділ майна на акції. Насамперед йдеться про якісне і своєчасне проведення інвентаризації майна підприємства. Її здійснюють відповідно до Положення “Про  інвентаризацію  майна  державних  підприємств,  що  приватизуються,  а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2. 03. 1993 р. № 158.

Інвентаризації підлягає все майно підприємства, що реформується, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети,  передані  в  оренду,  або  що  перебувають  на  реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві, незалежно від технічного стану.

Головна мета інвентаризації – встановлення фактичної наявності основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, інших активів, витрат незавершеного виробництва та ін.

Інвентаризацію проводять на перше число місяця, в якому здійснюється оцінка майна підприємства, що реформується. За результатами інвентаризації складають типові форми інвентаризаційних описів, актів інвентаризації, порівняльних відомостей, протокол інвентаризаційної комісії, на підставі яких облікові записи приводять у відповідність з фактичною наявністю основних і оборотних засобів, станом розрахунків.

При  виявленні  розходжень  даних  обліку  та  фактичних  даних інвентаризації на основі порівняльних відомостей може бути враховане пересортування товарно-матеріальних цінностей шляхом їх взаємного заліку, якщо надлишок одних, а нестача інших виникли за один і той самий період в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи за товарно-матеріальними цінностями однієї групи, то вони мають зовнішню подібність або запаковані в однакову тару, що при відпуску не розпаковували.

Коли в обліку не було відображено природних втрат, їх необхідно визначити за відповідними нормами, маючи на увазі, що списання природних утрат товарно-матеріальних цінностей проводять лише в межах виявленої нестачі.

Решту нестачі відносять на винних матеріально відповідальних осіб. При цьому  керуються  Порядком  визначення  розміру  збитків  від  розкрадання, нестачі,  знищення  (псування)  матеріальних  цінностей,  затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22. 01. 1996 р. № 116.

Якщо нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, матеріали на винних осіб протягом 5 днів після виявлення таких фактів мають бути передані слідчим органам, а винним пред’явлений цивільний позов про стягнення суми збитків.

На основі вивірених порівняльних відомостей складають відомість результатів інвентаризації.

З урахуванням протоколу інвентаризаційної комісії, до якого додають пояснення матеріально відповідальних осіб про причини надлишків чи нестач, у бухгалтерії підприємства проводять записи інвентаризаційних різниць на відповідних рахунках.

Важливий захід при реформуванні підприємств у господарські товариства

 

– уточнення вартості основних і оборотних засобів, оскільки внаслідок інфляції вона часто викривлена, незважаючи на періодичну індексацію основних засобів та дооцінку товарно-матеріальних цінностей. Тому відразу після інвентаризації необхідно  перевірити  правильність  оцінки  матеріальних  цінностей  та проведення індексації основних засобів.

Оцінку товарно-матеріальних цінностей за даними обліку порівнюють з цінами на них, які діють у момент реформування підприємства в господарське товариство. Якщо облікова вартість матеріальних цінностей занижена, її доводять до діючих цін згідно з Порядком проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затвердженим Міністерством економіки та фінансів України 31. 05. 1993 р. Суму дооцінки відображають за дебетом аналітичних рахунків з обліку матеріальних цінностей (20-28) та кредитом субрахунка 423 “Дооцінка активів”. Уцінку списують у кореспонденції за дебетом рахунка 84 “Інші операційні витрати” на підприємствах, що не використовують рахунки 9 класу, або дебет субрахунка 946 “Втрати від знецінення запасів” на інших підприємствах, та кредитом рахунків 20-28.

Типові операції з відображення надлишків чи нестач основних і оборотних засобів, виявлених при їх інвентаризації

 

 

Зміст операції

Дебет

Кредит

Відображення надлишків:

 

 

– основних засобів (первісна вартість)

10

71

(сума зносу)

84, 94

13

– інших необоротних активів (первісна вартість)

11

71

(сума зносу)

84, 94

13

– товарно-матеріальних цінностей

20-25

71

– готівки

30

71

Зарахування пересортування товарно-матеріальних цінностей

20-29

20-29

Відображення нестач:

 

 

– основних засобів

 

 

(залишкова вартість)

 

(сума зносу)

84, 94

 

13

10

 

10

– товарно-матеріальних цінностей

84, 94

20-28

Податок на додану вартість від залишкової вартості

84, 94

64

Віднесення на винних

 

 

–  вартості  нестач  основних  засобів  товарно-матеріальних

цінностей

37

71

Погашення заборгованості за нестачами винними особами

30, 31, 66

37

 

 

Дещо складніше відображається уточнення вартості основних засобів, хоч помилки щодо оцінки об’єктів із набуттям чинності П(С)БО 7 “Основні засоби” можна ліквідувати, оскільки у п.16 зазначено, що підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на

10\%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. При цьому первісна вартість і сума зносу об’єкта основних засобів перемножуються на індекс  переоцінки,  що  визначається  шляхом  ділення  справедливої  вартості цього об’єкта на його залишкову вартість.

За роз’ясненням Державної податкової адміністрації України, для визначення  реальної  вартості  необхідно  використовувати  інформацію,  що

документально  підтверджувала  б  ринкову  ціну  об’єктів  основних  засобів: прайс-листи газет, журналів (періодичних видань), а вартість основних фондів, які морально застарілі та зняті з виробництва, зношені, але перебувають в експлуатації, визначення ринкових цін котрих утруднюється відсутністю офіційної інформації, може визначати експертна комісія підприємства.

Особливих труднощів щодо відображення дооцінки об’єктів основних засобів у зв’язку із заниженням їхньої справедливої вартості немає. Так, суми збільшення первісної вартості та зносу визначаються у наступному порядку. Наприклад, первісна вартість автомобіля ЗІЛ-130, за даними обліку, складає

6000 грн. Знос автомобіля, за даними обліку, на дату уточнення його оцінки дорівнює 4000 грн., отже, його залишкова вартість становить 6000–4000=2000 грн. Справедлива вартість цього автомобіля, за даними експертної оцінки, визначена в сумі 5000 грн. Таким чином, індекс переоцінки буде 5000:2000=2,5, переоцінена  первісна  вартість  автомобіля  6000х2,5=15000  грн.,  переоцінена сума зносу 4000х2,5=10000 грн. При цьому сума збільшення (дооцінки) автомобіля становитиме 15000–6000=9000 грн., а зносу: 10000–4000=6000 грн. За цими даними треба скласти кореспонденцію рахунків:

– дебет рахунка 10 “Основні засоби”, відповідний субрахунок, кредит субрахунка 423 “Дооцінка активів” на суму збільшення первісної вартості об’єкта, тобто 9000 грн.;

– дебет субрахунка 423 “Дооцінка активів”, кредит субрахунка 131 “Знос основних засобів” на різницю зносу, тобто 6000 грн.

Записи операцій щодо уцінки неправильно дооцінених основних засобів у системі кореспонденції рахунків дещо ускладнюються тим, що суму уцінки потрібно  списувати  за  дебетом  двох  субрахунків  423  “Дооцінка  активів”  у межах сум попередньої дооцінки та 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” на суму перевищення уцінки над попередньою дооцінкою (дооцінками) і кредитом рахунка 10 “Основні засоби”. На підприємствах, що не застосовують рахунки класу 9, останню суму списують на

рахунок 84 “Інші операційні витрати”. Одночасно необхідно списати суму неправильно визначеного зносу. Якщо об’єкт раніше не дооцінювався, суму зменшення зносу у зв’язку з його уцінкою списують у кореспонденції дебет субрахунка 131 “Знос основних засобів”, кредит рахунка 10 “Основні засоби” і відповідний субрахунок. За  об’єктами, які  раніше  дооцінювались, завищену суму зносу списують у кореспонденції субрахунків дебет 131, кредит 423.

З урахуванням наведеного вище послідовність уцінки об’єкта основних засобів можна подати на такому прикладі.

Первісна вартість комп’ютера з  урахуванням попередніх індексацій на дату переоцінки визначена в сумі 5000 грн., а сума зносу – 4000 грн. Таким чином, залишкова вартість комп’ютера з урахуванням попередніх індексацій складає 5000–4000=1000 грн. Справедлива вартість комп’ютера на дату переоцінки дорівнює 600 грн.

Отже,   індекс   переоцінки   становитиме:   600   :   1000   =   0,6.   Звідси, переоцінена первісна вартість комп’ютера має складати 5000 х 0,6 = 3000 грн., переоцінена сума зносу – 4000 х 0,6= 2400 грн. Тому сума уцінки первісної вартості комп’ютера дорівнює 5000 – 3000 = 2000 грн.; сума уцінки зносу 4000 –

2400 = 1600 грн. Оскільки, за результатами попередніх індексацій, первісна вартість комп’ютера збільшилась лише на 1300 грн., сума уцінки перевищує суму дооцінок первісної вартості комп’ютера на 2000 – 1300 = 700 грн. Ці суми будуть відображені в системі записів на рахунках бухгалтерського обліку.

 

Кореспонденція рахунків із відображення уцінки об’єкта основних засобів

 

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума,

грн.

Зменшено первісну вартість основних засобів:

 

 

 

– на суму уцінки в межах попередньої індексації

423

10

1300

–          на        суму    уцінки,           що       перевищує            попередню

індексацію

 

975

 

10

 

700

Списано суму зносу основних засобів, які уцінено

131

423

1600

Далі визначають вартість майна підприємства, що реформується в господарське товариство, за Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 15. 08.

1996 р. № 961. Зокрема, у випадках, коли вартість основних засобів за наслідками індексації виявиться нереальною (це буває тоді, коли допущено суттєві помилки щодо визначення вартості основних засобів при їх оприбуткуванні, особливо збудованих господарським способом), можна створити експертну комісію, до якої залучити сертифікованих спеціалістів з оцінки майна й уточнити вартість таких об’єктів, відповідно до методів витрат або аналогів продажу. При цьому оцінка об’єктів, виявлених при інвентаризації як не взятих на облік, потрібно проводити згідно зі сучасною відновною вартістю, а знос визначати за їх технічним станом з оформленням відповідного акта переоцінки.

Вартість майна, що, за даними бухгалтерського обліку, повністю зношене, визначається  з  урахуванням  рівня  цін  на  дату  оцінки  на  підставі підтверджуючих документів. Окремі об’єкти, що повністю зношені, морально застарілі та зняті з виробництва, але перебувають в експлуатації, за відсутності документів можна оцінити на основі розрахунків, зроблених експертною комісією.

За результатами оцінки майна та операцій щодо визначення розмірів викупної (продажної) вартості складають акт оцінки майна і передаточний баланс із відображенням вартості майна, статутного фонду (капіталу) та зобов’язань.

У випадках виділення зі складу підприємства окремих його підрозділів, які проводять реформування самостійно, на дату оцінки майна складають роздільний баланс і кожна юридична особа складає свій заключний баланс.

Від моменту складення роздільного балансу до моменту передачі об’єкта новому власникові облік поточної діяльності структурного підрозділу, що приватизується, та основного підприємства ведеться окремо.

Після передачі виділеного структурного підрозділу новому власникові в облікові дані основного підприємства вносять зміни, пов’язані зі зменшенням його активів і пасивів.

Усі зміни в майновому стані підприємства від моменту складання заключного балансу до моменту його реєстрації потрібно відображати в обліку та звітності підприємства, що реформується.

 

2.2. Облік емісії акцій при реформуванні підприємств у господарські товариства

 

Після завершення оцінки майна підприємства здійснюють операції з приведення статутного фонду (капіталу) до розміру, який відповідає викупній (продажній) вартості підприємства або його статутного фонду (капіталу), що фіксується в установчих документах. Далі статутний фонд поділяється на відповідну кількість акцій певної номінальної вартості. Загальна номінальна вартість емітованих акцій дорівнює статутному фонду підприємства. В акціонерних товариствах він має бути не меншим 1250 мінімумів заробітної плати (для ТОВ – не менш ніж 1000 мінімумів заробітної плати). Додатковий випуск акцій допускається лише за умови, що всі попередні акції викуплені за вартістю, не меншою від їхнього номіналу.

Акція – це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує вклад її власника в майно акціонерного товариства. Вона дає право цьому власнику на частку прибутку, що розподіляється. Власник акції має право на участь в управлінні акціонерним товариством шляхом голосування на зборах акціонерів. Однак він не може втручатися в оперативну діяльність керівництва акціонерного товариства, обраного акціонерами. Хоч акція є цінним папером, котрий засвідчує належну акціонерну частку вартості майна акціонерного товариства, однак це не означає, що саме тут він може її отримати в грошовій чи натуральній формі при виході з акціонерного товариства. В цьому випадку акції можна лише продати. Викуп акцій може здійснювати акціонерне товариство або

вони реалізуються на аукціонах (біржах) за ринковим курсом, що залежить від привабливості  емітента для покупців, а тому може бути більшим чи меншим від номіналу.

Акції бувають простими і привілейованими, іменними і на пред’явника. На акціях вказують назву емітента – акціонерного товариства, дату випуску та порядковий номер, номінал, категорію, суму статутного фонду акціонерного товариства, терміни виплати дивідендів, ім’я власника (лише на іменних), які засвідчують підписом керівника акціонерного товариства. В акціонерних товариствах ведуть реєстр акціонерів. Це може здійснювати сертифікований працівник акціонерного товариства, якщо загальна кількість акціонерів не перевищує 500 осіб, або незалежний реєстратор на підставі договору з ним, коли акціонерів більше.

Отримані акції зберігають і обліковують за правилами обліку бланків суворої звітності в установленому порядку. На них складають реєстри, де вказують номери, серію, номінальну вартість. При викупі акцій роблять відповідні записи про дату, номер документа, за яким оприбутковано гроші за їх викуп, суми оплати. Якщо акції здано на зберігання в банк, у реєстрах аналітичного обліку записують номер, дату акта банку. Оплату винагород за зберігання та перепродаж акцій відображають за дебетом рахунка 79 “Фінансові результати”.

Обліковують бланки акцій на забалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку” за номінальною вартістю з поділом на види акцій відповідно до матеріально відповідальних осіб.

Випуск (емісія) акцій здійснюється згідно з Положенням “Про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств і облігацій підприємств”, зареєстрованого рішенням  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 лютого 2001 р. № 18. Реєстрація випуску цінних паперів, інформації про їх випуск (емісію) та звіту про результати підписання на акції здійснюється уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та

фондового ринку або її територіальних органів відповідно до встановленого порядку і є підставою для внесення випуску цінних паперів до загального реєстру випуску цінних паперів.

У зв’язку з випуском акцій на підприємстві виникають витрати на оплату аудиторських послуг, публікацію інформації про випуск акцій1, проведення підписки на акції чи розподілу їх між засновниками2, послуг фондової біржі з продажу акцій тощо. Такі витрати відображаються за дебетом рахунка 84 “Інші операційні витрати” з подальшим віднесенням на рахунок 92 “Адміністративні витрати”  у  кореспонденції  з  кредитом  рахунка  68  “Розрахунки  за  іншими

операціями” або рахунків 30 “Каса” чи 31 “Рахунки в банках”.

 

Крім цього, відкриті акціонерні товариства сплачують державне мито за реєстрацію інформації про випуск акцій (0,1\% від вартості емісії за номіналом). Таку суму відображають за дебетом рахунків 84(92) та кредитом субрахунка 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”.

Підписка на акції має бути здійснена протягом 6 місяців. Причому засновнику відразу після   оголошення   про емісію необхідно внести не менш ніж 10\% від вартості акцій, а до дня  проведення установчих зборів – ще 20\%, маючи на увазі, що загальна вартість акцій, яка належить засновникам при створенні акціонерного товариства, не може бути меншою 25\% від статутного капіталу. Решта акцій може бути розповсюджена серед інших юридичних та фізичних  осіб  і  їхню  вартість  акціонери  мають  сплатити  протягом встановленого установчими зборами терміну, який не може бути більшим, ніж один рік від дня реєстрації акціонерного товариства, інакше за протермінування оплати з них буде утримана пеня у розмірі 10\% річних від суми боргу. Її відображають у кореспонденції рахунків:

– дебет 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”, кредит  746 “Інші доходи від звичайної діяльності” – нарахування;

 

1 Таку інформацію публікують тільки ВАТ. 1 Номінальна вартість акцій не може бути меншою ніж 1 копійка, і має бути кратною їй. Як правило, номінальна вартість однієї акції дорівнює 25 коп.

 

2 Підписка проводиться на ВАТ, розподіл – на ЗАТ.

– дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, кредит 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” – сплата.

Акції можуть як продаватися акціонерами, так і викуповуватися у них з метою подальшого перепродажу чи анулювання. При цьому їх продаж (викуп) проводять  за   ринковим  курсом,  що   може  бути   вищим  чи   нижчим  від номінальної вартості. Різницю між номінальною вартістю акцій і ціною їх продажу відображають за кредитом субрахунка 421 “Емісійний дохід” при перевищенні над номіналом, або за його дебетом при нижчій вартості від номіналу.

 

Типові операції з емісії акцій

 

Зміст операцій

Дебет

Кредит

Визначено   статутний    фонд   акціонерного

товариства і поділено його на акції за номіналом1  та проведено підписку на них серед засновників з видачею тимчасових свідоцтв

 

 

46

 

40 (субрахунок “Акції не розповсюджені”)

Внесено засновниками 10\% вартості акцій за

номіналом

 

301,311

 

46

Додатково  оплачено  20\%  вартості  акцій  за

номіналом

 

301,311

 

46

Проведено  емісію  акцій  на  суму  внесених

засновниками коштів і здійснено обмін тимчасовий свідоцтв на акції – не пізніше 6 місяців після їхнього випуску

 

40 (субрахунок “Акції не розповсюджені”)

 

40 (субрахунок “Акції розповсюджені”)

Списано бланки виданих акцій

08

 

 

Розповсюдження решти емітованих акцій здійснюється шляхом відкритої підписки.  При  цьому  не  пізніше  60  календарних  днів  з  дати  державної реєстрації статуту або змін до статуту товариства, пов’язаних зі зміною розміру статутного фонду, акціонерне товариство має подати Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку документи1 для реєстрації випуску акцій.

Емісія акцій є значним джерелом надходження коштів, необхідних для

 

здійснення     інвестицій      у          розвиток         підприємств.  Це       тим      більше важливо

 

1 Ці документи передбачені Положенням “Про порядок реєстрації, випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про їх емісію”, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 09. 02. 01.р. № 18.

наголосити бо такі кошти не є об’єктами оподаткування, оскільки не зараховуються до валових доходів і за ними не виникають податкові зобов’язанння в  емітента. Одночасно слід зазначити, що у  випадках викупу акцій виплачені   їхнім власниками суми не включаються до валових витрат підприємств.

У той же час нараховані (сплачені) дивіденди за емітованими акціями включаються до валових витрат підприємства-емітента.

Викуп акцій у результаті відкритої підписки може здійснюватись за номінальною  вартістю  або  за  цінами,  вищими  чи  нижчими  від  викупної вартості. У будь-якому випадку номінальна вартість акцій списується з кредиту рахунка 46 “Неоплачений капітал”, оскільки за такою оцінкою вони обліковуються на дебеті цього рахунка до розповсюдження серед акціонерів. Суму ж перевищення вартості викуплених акцій над номіналом зараховують до емісійного доходу за кредитом однойменного субрахунка 421.

При  реалізації  акцій  за  цінами,  нижчими  від  номінальної  викупної вартості, різниця списується за дебетом субрахунка 421 “Емісійний дохід”. Коли ж кредитове сальдо за цим субрахунком недостатнє для покриття такої різниці, перевищення списують на субрахунок 443 “Прибуток, використаний у звітному

періоді”.

 

Кореспонденція рахунків за відкритою підпискою на акції

 

Зміст операцій

Дебет

Кредит

Проведено  підписку  на  акції,  вартість  яких  оплачено

акціонерами:

– готівкою

– у безготівковому порядку

– товарно-матеріальними цінностями (основними засобами, виробничими запасами, готовою продукцією тощо – за справедливою вартістю)

 

 

301, 302

311, 312

10, 11, 12,

20, 21, 22,

26, 28

 

 

46

46

 

46

Відображено суму перевищення:

– викупної вартості над номінальною вартістю акцій

– номінальної вартості акцій над викупною

 

46

421, 443

 

421

40

Видано акції акціонерам на оплачену ними суму

40

40

Списано бланки виданих акцій

08

Емісійний дохід від продажу акцій при їх первинній емісії не включають до валових доходів емітента, а в акціонера така сума (перевищення вартості придбання  над  номінальною  вартістю  акцій)  не  зараховується  до  валових витрат.

Часто на підприємствах після продажу акцій проводиться їх викуп в окремих акціонерів з подальшим перепродажем іншим. У цих випадках викуплені акції обліковуються на дебеті субрахунка 451 “Вилучені акції” за ціною придбання в акціонерів, а потім при перепродажу списуються за його кредитом.

 

Кореспонденція рахунків із викупу та перепродажу акцій власної емісії

 

 

Зміст операцій

Дебет

Кредит

Викуплено акції в акціонерів за ринковою ціною на біржі

451

301,311

Відображено номінальну вартість викуплених акцій

40

40

Перепродано викуплені акції:

– на суму виручки від продажу акцій

– на вартість викупу акцій

– на номінальну вартість акцій

 

301,311

952

40

 

741

451

40

 

 

Проте інколи викуп акцій в акціонерів здійснюють з метою анулювання або зменшення номінальної вартості акцій. Можливе також збільшення номінальної вартості в результаті індексації основних засобів або випуску додаткових акцій на суму зарахованого до статутного капіталу прибутку. Такі операції відображають як зменшення чи збільшення власного капіталу акціонерного товариства.

Кореспонденція рахунків за операціями зі зміни номінальної вартості акцій

 

 

Зміст операцій

Дебет

Кредит

Зменшено номінальну вартість акцій

40

672

Виплачено акціонерам суму, на яку зменшено номінальну

вартість акцій

 

672

 

301,311

Анульовано раніше викуплені акції:

– на суму номінальної вартості

–  на  суму  перевищення ціни  викупу  над  номінальною

 

40

421

 

451

451

 

1 Таке перевищення зараховується до валових доходів підприємства.

 

вартістю акцій

– на суму перевищення1 номінальної вартості над ціною викупу акцій

 

40

 

421

Індексація основних засобів

10

423

Одночасно  збільшується  номінальна  вартість  акцій  на

суму індексації

423

40

Зарахування прибутку на збільшення статутного капіталу

з одночасним підвищенням номінальної вартості акцій

443

40