Ринок цінних паперів - Навчальний посібник (Мендрул О. Г., Шевчук І. А.)

3.2. мунІципальнІ цІннІ папери

Загальна

характеристика

Муніципальні цінні папери випускаються місце­вими органами влади з метою мобілізації коштів для виконання місцевих програм, зв’язаних з об’єктами громадського користування.

Муніципальні цінні папери мають такі характеристики:

 за надійністю і безризиковістю  поступаються лише державним цінним паперам, але різні їх види мають різну надійність залежно від джерела забезпечення боргу;

 за первинного розміщення продаються переважно на аукціонах;

 здебільшого мають неринковий характер;

 доходи на такі цінні папери, як правило, не оподатковуються;

 можуть бути іменними і на пред’явника (останніх стає все менше, оскільки особи, звільнені від податків, державою реєструються);

 при випуску може передбачатися право дострокового пога- шення їх емітентом.

Види муніципальних цінних паперів

Види муніципальних цінних паперів, класифіко- ваних за ознакою «тип забезпечення», показані на рис. 3.4.

 

Рис.3.4. Види муніципальних цінних паперів

 Облігації під загальне зобов’язання

Це незабезпечені боргові зобов’язання, тобто заставних зобов’язань емітент на себе не бере. Вони підкріплені лише сумлінністю емітента. Переважно випускаються для фінансування проектів, що не приносять доходів.

 Облігації під дохід від проекту

Погашаються за рахунок доходів від проекту, для фінансування якого вони були випущені.

 Облігації під конкретний податок

Гарантією виконання зобов’язань по цих облігаціях є надходження до місцевого бюджету певного виду податку.

 Облігації під заставу нерухомості

Забезпечуються будівлями, спорудами, земельними ділянками, що знаходяться у комунальній власності.

 

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ

ДЕРЖАВНИХ І МІСЦЕВИХ ПОЗИК

Види державних цінних паперів України показані на рис.3.5.

Рис.3.5. Види цінних паперів України

Облігації внутрішніх

державних

позик

Облігації внутрішніх державних позик — цінні папери, що засвідчують внесення власником коштів до державного бюджету та підтверджують зобов’язання держави відшкодувати власнику номінальну вартість цінних паперів у передбачений ними термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Основні характеристики облігацій внутрішніх державних позик:

 випускаються лише на пред’явника;

 рішення про випуск приймає Кабінет Міністрів України;

 умови емісії законодавчо не регламентуються, що дає можливість емітен­ту вільно маневрувати, конструюючи різні умови розміщення та обігу.

Облігації внутрішніх державних позик емітуються з початку 1995 р. і успішно розміщуються. Первинне розміщення відбувається на Українській міжбанківській валютній біржі

Емісія 1995 р. характеризується такими даними [15]

 Обов’язки щодо випуску покладено на Міністерство фінансів. Воно є також гарантом своєчасного погашення облігацій.

‚ Генеральний агент  Þ Національний банк України.

ƒ Обсяг емісії Þ 1 трлн крб.

„ Строк погашення Þ 1 рік з поквартальною виплатою.

… Спосіб розміщення Þ з дисконтом на аукціоні.

† Прийом заяв Þ конкурентних і неконкурентних.

‡ Форма облігацій Þ дематеріалізована (записи на електронних рахунках).

Результати емісії 1995 р. наведено в табл. 3.3.

Облігації внутрішньої державної позики є нині високодохідним фондовим інструментом, про що свідчить порівняння їх дохідності зі ставкою рефінансування НБУ та дохідністю американського долара (рис.3.6). Нажаль, Міністерство фінансів уже кілька разів не виконало в строк свої зобов’язання по облігаціях, що породжує певні сумніви в їхній надійності.

Рис. 3.6. Дохідність облігацій внутрішньої державної позики у 1995 році [25, с.15]

Таблиця 3.3

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗМІЩЕННЯ ОБЛІГАЦІЙ

ВНУТРІШНЬОЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЗИКИ

у 1995 р. [25, c.15]

Номер аукці­ону

Дата аукціону

Термін погашення

Строк, місяців

Ставка, \%

Аукціонна ціна, тис.крб

Кількість розміщених облігацій

Обсяг розмі­щення млрд. крб.

1

10.03.95

29.12.95

12

140

95 900

2702

267 753

2

11.04.95

29.12.95

12

140

108 220

2208

238 950

3

18.04.95

29.12.95

12

140

125 290

5000

626 450

4

16.06.95

16.03.96

9

90

112 604

18 870

2 124 837

5

25.06.95

25.12.95

6

90

105 754

18 510

1 957 507

6

04.07.95

31.03.96

9

90

110 834

3770

417 844

7

17.07.95

17.10.95

3

90

106 450

19 740

2 101 323

8

21.07.95

22.01.96

6

90

110 009

6020

662 254

9

17.08.95

16.11.95

3

90

106 584

10 580

1 127 659

10

27.08.95

21.11.95

3

90

104 336

7070

737 656

11

29.08.95

28.11.95

3

90

105 511

5900

616 615

12

05.09.95

05.12.95

3

90

104 114

8120

845 406

13

12.09.95

12.12.95

3

90

104 114

9620

1 001 577

14

19.09.95

18.03.96

6

90

106 900

4610

492 809

15

26.09.95

25.03.96

6

90

106 862

4710

503 370

16

03.10.95

02.01.95

3

90

104 191

8630

899 168

17

10.10.95

09.01.96

3

90

99 140

10 660

1 056 832

18

17.10.95

16.01.96

3

90

98 680

9010

889 107

19

24.10.95

23.01.96

3

90

98 911

17 910

1 771 496

20

31.10.95

30.01.96

3

90

98 798

17 630

7 741 809

21

09.11.95

08.02.96

3

90

98 714

4750

468 892

22

14.11.95

13.02.96

3

90

97 807

10 010

989 058

23

21.11.95

20.02.96

3

90

97 069

11 940

1 159 004

24

28.11.95

27.02.96

3

90

97 068

7185

697 400

25

05.12.95

05.03.96

3

90

97 062

5730

556 200

26

18.12.95

19.03.96

3

90

96 900

9020

874 038

27

22.12.95

23.03.96

3

90

96 038

20 080

1 928 443

28

27.12.95

28.03.96

3

90

96 098

4 710

452 622

Згідно з [18] операції з облігаціями можуть здійснювати іноземні інвестори через уповноважені українські банки.

У червні 1997 року почалося розміщення облігацій внутрішньої державної ощадної позики. Перший випуск призначений для населення і реалізується на умовах:

номінальна вартість облігації — 50 грн.;

загальна кількість облігацій — 1млн штук;

продаж з дисконтом: облігації, що були у депозиті Міністерства фінансів, у червні 1997 року продавалися за такою курсовою вартістю за одну облігацію:

* з 1 по 10 червня — 47,62 грн.;

* з 11 по 20 червня — 48,03 грн.;

* з 21 по 30 червня — 48,45 грн.;

строк погашення облігацій — 6, 12, 24 місяці;

дохід по облігаціях індексується відповідно до індексу споживчих цін за формулою:

 

ПДК = НВ (ІСЦ0/100) (ІСЦ1/100) (ІСЦ2/100) (100,25/100) – НВ,

де                ПДК — відсотковий дохід по купону, коп.; НВ — номінальна вартість облігацій, коп.; ІСЦ0 — офіційний індекс споживчих цін за місяць, що передує першому місяцю купонного періоду; ІСЦ1 — офіційний індекс споживчих цін за перший місяць купонного періоду; ІСЦ2 — офіційний індекс споживчих цін за другий місяць купонного періоду.

Казначейські

зобов’язання (векселі)

Казначейські зобов’язання України —  вид цін- них паперів на пред’явника, які розміщуються серед населення, свідчать про внесення їх власником відповідних коштів до бюджету і дають право на одержання доходу.

Основні характеристики казначейських зобов’язань:

 Види:

— довгострокові — від 5 до 10 років;

— середньострокові — від 1 до 5 років;

— короткострокові — до 1 року;

‚ Рішення про випуск довгострокових та середньострокових казначейських зобов’язань є прерогативою Кабінету Міністрів, а короткострокових — Міністерства фінансів.

ƒ Кошти, отримані від реалізації казначейських зобов’язань, спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.

„ Продажна вартість казначейських зобов’язань залежить від терміну їх придбання і встановлюється Міністерством фінансів.

… Порядок виплати доходів і умови погашення визначаються Кабіне­том Міністрів (для довго- і середньострокових казначейських зобов’язань) та Міністерством фінансів (для короткострокових).

Казначейські зобов’язання можуть мати форму векселів. Згідно із Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» вексель — цінний папір, що засвідчує безумовне зобов’язання векселедавця сплатити після настання певного строку визначену суму грошей власнику векселя.

Векселі можуть випускати Міністерство фінансів, Національний банк [13], а також Державне казначейство [17] .

Казначейські векселі:

 Видаються в рахунок фінансування витрат державного бюджету;

‚ Строк платежу по них не повинен перевищувати 1 року;

ƒ Випускаються у вигляді простих векселів на пред’явника сумами по 5 і по 10 тисяч гривень;

„ Відсотки на вексельну суму не нараховуються;

… Можуть використовуватися їх держателями для погашення кредиторської заборгованості, продажу юридичним особам — резидентам, для застави, зарахування в рахунок сплати податків.

Депозитні (ощадні)

сертифікати Національного банку України

Депозитний (ощадний) сертифікат Національно­го банку України — це письмове свідоцтво про депонування в НБУ певних коштів, яке засвідчує право вкладника на отримання внесеної суми і відсоткової плати за неї після закінчення терміну дії встановленого строку депозиту.

Основні характеристики депозитних сертифікатів Національного банку України [19]:

1. Рішення про їх випуск приймає Правління НБУ.

2. Мета випуску — регулювання обсягів грошової маси в обігу.

3. Розміщення — тільки через комерційні банки.

4. Випускаються лише у паперовому вигляді і мають реквізити:

— місцезнаходження банку;

— порядковий номер сертифіката;

— дата випуску;

— сума депозиту;

— сума належних за сертифікатом відсотків;

— строк вилучення вкладу (для строкового сертифіката);

— найменування держателя сертифіката;

— підпис керівника банку чи вповноваженої на те особи, печатка.

5. Види:

строкові;

до запитання;

іменні;

на пред’явника.

6. Строковий сертифікат передбачає виплату номінальної вартості і відсотків у встановлений сертифікатом термін. У разі пред’явлення строкового сертифіката до оплати раніше за термін, зазначений у ньому, його власнику виплачується менша сума відсотків, ніж зазначена у сертифікаті. Сума знижки встановлюється НБУ одночасно зі встановленням умов емісії.

7. Сертифікат до запитання передбачає, що розмір відсотків залежатиме від терміну пред’явлення сертифіката для погашення.

8. Іменні сертифікати вільному обігу не підлягають.

9. Номінальна вартість депозитного сертифіката встановлюється Правлінням НБУ.

10. Депозитний сертифікат може бути використаний комерційним банком як застава для отримання кредитів у НБУ.

Приватизаційні

папери

Приватизаційні папери — це вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Умови і порядок випуску, розміщення серед громадян, облік, використання та погашення визначаються Законом України «Про приватизаційні папери» [2] та Указом Президента України «Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху»[10] .

Основні характеристики приватизаційних паперів.

1. Можуть бути лише іменними (крім компенсаційного сертифіката).

2. Види:

 приватизаційний майновий сертифікат;

 житловий чек;

 земельний бон;

 компенсаційний сертифікат.

3. Форма Þ матеріалізовані (приватизаційний майновий сертифікат, компенсаційний сертифікат) і у вигляді безготівкових документів (житловий чек, земельний бон).

4. Приватизаційний майновий сертифікат, житловий чек і земельний бон мають однакову номінальну вартість. Вона змінюється під впливом інфляції і нині становить 500 гривень.

5. Компенсаційний сертифікат існує у двох формах номінальною вартістю 10 та 20 гривень.

6. Використання приватизаційних паперів здійснюється обміном їх на паї, акції, інші документи, що встановлюють та засвідчують право власності на частку державного майна відповідно до номіналу приватизаційного паперу.

7. Приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсними.

8. Дивіденди або відсотки на приватизаційні папери не нараховуються.

9. Приватизаційні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава.

10. Приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони формально є взаємно конвертованими.

Цінні папери, що розміщуються за кордоном

Українською державою випущено два види цінних паперів, що розміщуються за кордоном. Перша спроба виявилась невдалою — розміщення Державних товарних облігацій матеріальних ресурсів України було припинено. Згідно з [8]  передбачалося випускати облігації з такими характеристиками:

 Перша серія на суму 10 млрд доларів.

‚ Строк погашення Þ 5 років.

ƒ Відсоткова ставка Þ 7,75\% річних.

„ Виплати доходу Þ один раз у півріччя.

… Емітент Þ Український кредитний фонд.

† Гарант Þ держава.

Але через недоліки при залученні іноземних інвестицій Президент України ліквідував Український кредитний фонд та припинив випуск і розміщення першої серії Державних товарних облігацій матеріальних ресурсів України [11].

Другий вид державних цінних паперів, що розміщуються за кордоном, — облігації державної зовнішньої позики України 1995 року, що випущені згідно з [16] і призначені для реструктуризації боргу за енергоносії Російському Акціонерному Товариству «Газпром». Основні їх  характеристики:

 Загальна сума емісії Þ 1400 млн доларів.

‚ Емісія поділена на 10 траншів по 140 млн доларів кожний зі строками погашення 1997–2007 р.

ƒ Номінальна вартість однієї облігації — 5000 доларів.

„ На облігації передбачається щоквартальна виплата доходу з розрахунку 8,5\% річних.

… Уповноваженим депозитарієм і платіжним агентом виступають з української сторони — АКБ «Україна», зі сторони РАТ «Газпром» — банк «Національний кредит», а згодом — Національний резервний банк.

Нині в Росії держателями облігацій державної зовнішньої позики України 1995 року є Національний резервний банк — на 730 млн дол. та банківська група Міжнародна фінансова компанія, яка декларує володіння облігаціями на 390 млн дол. Оскільки Національний резервний банк спільно з одним з найбільших інвестиційних банків світу J.P.Morgan працює над проектом випуску стріпів, слід очікувати активного обігу українських боргів на російському фондовому ринку.

На 1997 рік запланований вихід українських облігацій на японський ринок.  Для  цього  створюється  група  японських  андерайтерів  для  розміщення цих облігацій на загальну суму 250 млн доларів за ставкою 3,5\% річних.

Облігації внутрішніх місцевих позик

Облігації внутрішніх місцевих позик випускаються за рішеннями місцевих Рад народних депутатів лише на пред’явника; кошти, одержані від їх реалізації, спрямовуються до місцевих бюджетів чи позабюджетних фондів.

Переважно облігації внутрішніх місцевих позик випускаються з метою вирішення найболючіших соціальних проблем — житлових (у Донецьку, Чернівцях та інших містах), транспортних (у Києві, Харкові тощо). Ці облігації гарантуються комунальною нерухомістю.

 

 

 

 

 

Підбито підсумки муніципальної позики

У Харкові підбито підсумки першої муніципальної позики. Як повідомляє «Інтерфакс Україна», сума емісії становила 1,5 млн грн. (приблизно $793651). Річний дохід на місцеві цінні папери становив 72\%. На прес-конференції, що відбулася, особливо підкреслювалося, що за той самий період жителі міста, які зберігали гроші у вигляді доларових заощаджень, втратили на кожні $10 по 20 копійок (1,90 грн. за $1 у січні 1996 р., проти 1,88 грн. у січні 1997 р.).

Позикові кошти першої муніципальної емісії розміщувалися протягом року в різноманітні місцеві проекти соціального характеру. Зокрема, на ці кошти було придбано п’ять словацьких автобусів «Каросса» та дванадцять мікроавтобусів «Мазда», котрі вийшли на найбільш напружені маршрути міста

 

День. — 1997. — 11 лют.