4.1. порІвняльна характеристика американського І британського пІдходІв до державного регулювання в областІ ІнформатизацІЇ

Сьогодення характерне тим, що в діяльності промислово розвинених країн світу досить чітко сформувались державна полі­тика в галузі інформатизації. Особливо яскраво вона проявляється в США і Великобританії.

Стосовно США це пояснюється, з одного боку, значним впливом військово-промислового комплексу, а з іншого — стур­бованістю громадськості необхідністю державного контролю за ефективними витратами бюджетних асигнувань, спрямованих на створення автоматизованих систем (АС), насамперед за замовленнями Міністерства оборони США й NASA. Зараз в цій країні державну політику в галузі інформатизації в основному визначає Міністерство оборони. Це відомство є найбільшим в світі замовником засобів обчислювальної техніки та програмного забезпечення. Досить сказати, що відповідна стаття витрат Міністерства оборони дорівнює сумарним витратам на АС 20 інших найбільших замовників у США. Для розробки органі­заційно-методичних основ політики з питань інформатизації цим відомством у 1984 р. був створений і постійно фінансується спе­ціальний науково-технічний центр — Інститут програмної інже­нерії (SEI).

Решта федеральних відомств, що витрачають значні кошти держбюджету на розробку АС (NASA, Федеральне агентство цивільної авіації, Міністерство енергетики та ін.), мають у своє­му складі невеликі координаційні органи.

Питання стандартизації в галузі телекомунікацій та інформа­ційних технологій в США вирішуються немов би в двох площинах. По-перше, як і в інших галузях американської промисловості, основну масу стандартів розробляють такі громадські організації, як Інститут інженерів з електротехніки і електроніки (ІЕЕЕ). Зокрема, існують стандарти на мови програмування COBOL, PASCAL, FORTRAN, а також на систему контролю й забезпечення якості та організацію управління проектами створення АС. Деякі з цих стандартів навіть отримали статус міжна­родних під егідою ISO. Однак, механізмом реалізації дії більшості з цих стандартів виступає ринок, оскільки держава не контролює їх дотримання. По-друге, на загальнодержавному рівні за стандартизацію відповідає Національний інститут стандартизації і технологій (зараз NIST; у минулому — ANSI), але в сфері його компетенції перебуває лише досить вузьке коло питань.

Отже, на сьогодні органу, який би формував у США єдину загальнодержавну політику з питань інформатизації, поки що не існує. Необхідність у такій політиці поступово усвідомлюється американськими спеціалістами. Зокрема, зараз NIST і Націо­нальний фонд наукових досліджень (NSF) намагаються виробити основи такої політики. У цій діяльності беруть активну участь такі впливові громадські організації, як ІЕЕЕ, Асоціація з обчислювальної техніки (АСМ) і Асоціація наукових досліджень у галузі обчислювальної техніки (СRA). Однак на сьогодні відпо­відного рішення на урядовому рівні поки що не прийнято. Саме тому, якщо вести мову про державну політику США в галузі інформатизації, слід мати на увазі винятково політику Міністер­ства оборони, основні організаційно-методичні проблеми якої розробляє інститут SEI.

Можна назвати три групи питань, які досить успішно розв’я­зані в США і знайшли своє відображення в державній технічній політиці в галузі інформатизації:

— система сертифікації організацій — розробників АС;

— стандартизація порядку створення АС військового призначення;

— стандартизація систем програмування Ада.

На відміну від США, у Великобританії наприкінці 70-х років у рамках Міністерства суспільної праці було створено спеціаль­ний загальнодержавний орган — Центральне агентство з питань обчислювальної техніки і телекомунікації (ССТА), якому було доручено розробку і впровадження єди­ної технічної політики. Більш висока, ніж у США, частка державного сектору, менші масштаби країни й менша різноманітність, точніше практична відсутність на той час розвинених технологій промислової розробки АС у Великобританії в поєднанні з розумною політикою ССТА, дали змогу цьому відомству оволодіти в досить короткий термін ситуацією та реалізувати доволі жорстке центра­лізоване регулювання в галузі інформатизації. Базовим принципом такої політики стало закріплення в державних стандартах передових методів і технологій, а також створення механізму, який би забезпечив їх суворе дотримування організаціями — розробниками АС.

У 1978–1979 рр. на замовлення ССТА фірмами Model Systems Ltd i LBMS Plc було розроблено першу версію технології створення АС, яка дістала назву «Технологія структурного аналізу і проектування систем» (Structured Systems Analysis and Design Method — SSADM). Починаючи з 1980 р. рішенням уряду розробки всіх АС, що фінансуються з держбюджету, було рекомендовано проводити лише за цією технологією, яка отримала статус галузевого стандарту.

Для створення механізму реалізації цього рішення уряду в ССТА було організовано спеціальний підрозділ — Design Autho­rity Board (DAB), який став безпосередньо курирувати питання впровадження, застосування і фінансування робіт по вдосконаленню технології SSADM. Зокрема, було встановлено порядок допуску організацій — розробників АС до виконання держзамовлень. Починаючи з 1980 р. організація, що претендувала на виконання держзамовлення, мала підтвердити те, що її співробітники достатньою мірою оволоділи на практиці технологією SSADM. Таким підтвердженням мав бути сертифікат, що видавався особисто кожному проектувальникові Комісією з атестації розробників АС (ISEB), заснованою ССТА. Згідно з правилами ССТА для отримання сертифікату претендент повинен [23]:

— пройти курс перепідготовки з технології SSADM (не менше 80 годин) в акредитованій організації;

— мати досвід практичної роботи проектувальника АС не менш як один рік (у цьому разі досвід роботи програміста не зараховується);

— мати вік не менше 23 років;

— успішно здати усний і письмовий кваліфікаційні іспити на знання технології SSADM і вміння її застосувати на практиці.

Заслуговує на увагу те, що сертифікат неможливо одержати лише в результаті самостійного вивчення технологічної документації — претендент повинен пройти курс навчання під керів­ництвом професіонала, що має високу кваліфікацію, підтвердже­ну спеціальною акредитацією організації, яку цей професіонал представляє.

Описаний механізм реалізації урядового рішення про обов’яз­кове застосування технології SSADM у промисловості створив попит на послуги з перепідготовки спеціалістів і консультації з проектування АС. Крім того, починаючи з 1980 р. з метою узагальнення досвіду використання технології SSADM і відслідко­вування науково-технічних досягнень ССТА постійно фінансу­вало науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, спря­мовані на вдосконалення цієї технології. Приміром, на початку 1990 р. було розроблено й прийнято вже її четверту версію, а в середині 1995 р. — оновлену версію 4.2. Під час кожної заміни офіційно прийнятої версії технології SSADM у Великобританії під контролем ISEB проводилась переатестація розробників, що забезпечувало постійний попит на відповідні послуги. Зараз у країні є близько 30 акредитованих організацій, що здійсню­ють перепідготовку спеціалістів, і майже 300 організацій, які пропонують свої послуги як консультанти проектів створення АС або як їх виконавці. Питаннями стандартизацій, випробувань і контролю якості промислової продукції у Великобританії керує незалежна урядова організація — Британський інститут стандартів (BSI), заснований у 1929 р. У 1993 р. технологія SSADM була офіційно зареєстрована як державний стандарт BS 7738.

У 1988 р. організації та окремі особи, зацікавлені в технології SSADM, створили незалежну асоціацію — Міжнародну групу користувачів SSADM (ISUG), яка діє на правах компанії з обмеженою відповідальністю. Асоціація два рази на рік проводить конференції, а також семінари й робочі зустрічі, на яких обговорюються актуальні організаційні та технічні питання використання і розвитку технології SSADM, координує діяльність заці­кавлених груп користувачів цієї технології та видає щоквартальний інфор­маційний бюлетень. Зараз асоціація налічує понад 450 колективних і близько 3000 індивідуальних членів. Загалом діяльність ISUG сприяла становленню технології SSADM як у Великобританії, так і за її межами. Британську технологію використовують у країнах Західної Європи, Гонконзі, Ізраїлі, а нещодавно вона також проникла в Східну Європу — Угорщину й Чехію, де вже отримала державну підтримку.

Комплексність — це та важлива риса, яка принципово відріз­няє британський підхід до державного регулювання розробок АС. Вона, насамперед, проявляється в тому, що в країні, поряд з технологією SSADM, яка охоплює стадії створення інформацій­ного та програмного забезпечень, існує ще дві технології, що мають підтримку з боку ССТА і безпосереднє відношення до розробки АС за держзамовленнями. Перша з них — PRINCE (Projects’ IN Controlled Enrironments) — регламентує порядок управління проектами. Друга — CRAMM (CCTA Risks’ Assesse­ment and Managing Method) — визначає методики виявлення чинників ризику при створенні АС, оцінки їх впливу і порядок розробки контрзаходів, які б забезпечували потрібну надійність, безпеку та контрольованість створюваних АС. У Великобританії всі три технології — SSADM, PRINCE i CRAMM — являють собою єдиний пакет, що забезпечує їх концептуальну єдність і зручність у користуванні.

Отже, в розвинених країнах світу, насамперед у США і Великобританії, впродовж двох останніх десятиліть досить ефективно здійснюється комплексне державне регулювання питань інфор­матизації. Найбільш яскраво воно проявляється у створенні АС за держзамовленнями, особливо для військових відомств. Центральне місце в процесі державного регулювання посідають системи сертифікації організацій, що претендують на одержання держзамовлень, а також системи держстандартів, спрямовані на забезпечення високої якості розробок. Ці системи мають досить ефективні механізми реалізації законодавчих актів у галузі інформатизації, в основі яких лежать комерційний інтерес і приватна ініціатива.