Теоретичні та практичні аспекти маркетингу на ринку праці

Сучасний регульований ринок праці, який має своїм основним товаром робочу силу або людський капітал, це по-перше, категорія, що характеризує систему соціально-економічних відносин, які мають товарний характер, пронизують фази відтворення індивідуальної робочої сили і регулюються ринковою кон’юнкту­рою, системою соціального партнерства, правовими, морально-етичними нормами й національними традиціями, а по-друге — система механізмів: купівлі-продажу робочої сили, забезпечення зайнятості найманою працею, як частини механізму забезпечення зайнятості населення, соціального захисту громадян, формування й розвиток робочої сили, узгодження попиту і пропозиції робочої сили тощо.

Чи може ринок праці в Україні, як складова всієї ринкової системи господарювання, формуватися за допомогою основ та досліджень маркетингу?

По-перше, поняттями класичного маркетингу товарних ринків є потреба, пропозиція і попит, товар, вартість, обмін, угода та ринок:

потреби на ринку праці: для держави — повна, цільова та ефективна зайнятість населення; для підприємств — наймання та одержання кваліфікованої, продуктивної та прибуткової робочої сили; для дієспроможного населення — це право на вільний продаж своєї робочої сили за власним бажанням і вибором на засадах трудового найму та одержання реальної справедливої заробітної плати, а також соціально-правовий захист;

пропозиція і попит — головні складові на ринку праці, де останнім часом все більш поглиблюються розбіжності між пропозицією робочої сили й попитом на неї підприємств, організацій і установ;

товар на ринку праці — це робоча сила або людський капітал, який доцільніше в теорії розглядати за трьома рівнями: особистому, мікроекономічному, макроекономічному;

політика доходів — одна з важливих складових державного та внутрішньофірмового регулювання пропозиції праці. Для більшості громадян України трудові доходи є основним джерелом життєдіяльності. Тому в такій базовій економічній категорії як «вартість» виступає вартість послуг робочої сили або заробітна плата. Обґрунтування величини вартості послуг робочої сили залежить від корисності (результативності) послуг. Знаючи умови попиту (корисність) й пропозиції (витрати), можна визначити вартість послуг робочої сили. Між рівнями оплати праці й попиту на робочу силу існує взаємодія, яку можна вивчати за допомогою методів маркетингу;

обмін, угоди та ринки — особливості цих понять на ринку праці України ґрунтуються на тому, що механізми їхнього регулювання мають враховувати, з одного боку, загальні закономірності організації ринку праці, властиві ринковій економіці, а з іншого — соціально-економічні й політичні особливості розвитку нашої держави.

По-друге, щодо практичного маркетингу:

концепція інтенсифікації комерційних зусиль: це державна концепція податково-кредитної політики в сфері зайнятості та державна концепція загальної політики зайнятості;

концепція маркетингу: це державна концепція розвитку системи професійного навчання незайнятого населення, державна концепція розвитку різних форм трудової активності молодих людей з метою створення умов для задоволення їхніх потреб власною працею та концепція підприємства чи фірми щодо оцінки всіх категорій персоналу по визначенню результативності праці та специфічних якостей;

концепція удосконалення виробництва: це державна концепція трансформації ринку праці від монополізованого до конкурентного та державна концепція управління та регулювання на ринку праці;

концепція удосконалення товару: це концепція підприємства чи фірми щодо розвитку системи професійного удосконалення персоналу, підготовки та перепідготовки кадрів та концепція підприємства щодо удосконалення нормування праці на принципах граничної доцільності (одержання максимального доходу від найповнішого задоволення попиту покупця);

концепція соціально-етичного маркетингу: це державна концепція соціального захисту на ринку праці та державна концепція зайнятості певних категорій населення (жінок, підлітків, дітей, інвалідів тощо).

Висновки: вивчення та управління ринком праці цілком можливе за допомогою теорії та практики маркетингу, враховуючи те, що, з одного боку, ринок праці має ресурсний, товарний ха- рактер, а з іншого — породжує незрівнянно більше економічних, правових і соціальних проблем, аніж інші й потребує посиленої уваги та фінансової підтримки держави.

Шарбенко В.

Київський національний економічний університет

факультет маркетингу

студент ІІІ курсу

Життєвий цикл товару

Причинно-наслідкові зв’язки взаємодії суб’єктів у соціально-економічних системах опосередковуються динамікою людських потреб та можливостями їх задоволення на тому чи іншому етапі розвитку економіки. В маркетингу для характеристики зміни рівня потреби в якому-небудь товарі використовується крива життєвого циклу товару. Життєвий цикл товару характеризує конкретні закономірності розвитку обороту та прибутку фірми на конкретному ринку у часі, тобто динаміку поведінки конкурентоздат­ного товару на ринку; він виступає як ідеальна модель реакції ринку на товарну пропозицію фірми.

Модель життєвого циклу товару показує, що будь-який товар має обмеження по періоду тривалості життя, в процесі якого він проходить декілька визначених стадій: розробку, впровадження, ріст, зрілість, насичення, спад.

Стадія розробки виробу вважається найбільш важливою на всьому життєвому шляху товару. Ефективна розробка виробу сприяє зменшенню витрат на цій стадії, а це означає прискорення виходу на ринок нового товару та отримання необхідного прибутку. Саме на стадії розробки відбувається перетворення виробу на товар, коли в нього вкладаються елементи маркетингового оточення.

Якщо виріб успішно проходить всі етапи стадії розробки, то настає стадія впровадження, що включає серійне виробництво та виведення товару на ринок. Ця стадія характеризується повільним ростом виробництва, на ній рекомендуються певні маркетингові стратегії в залежності від рівнів ціни та витрат на стимулювання збуту; швидке «зняття вершків» з ринку (за умов наявності конкурентів та готовності поінформованих споживачів купити товар за високу ціну); повільне «зняття вершків» з ринку (за умов обмеженої ємності ринку та готовності більшої частини споживачів купити товар за високою ціною); швидке проникнення на ринок (за умов наявності конкурентів, великій ємності ринку, неприйнятті споживачами високих цін); повільне проникнення на ринок (за умов доброї поінформованості споживачів про товар та невисокої ціни на нього).

Стадія росту характеризується збільшенням обсягу продажу, прибутковістю, зниженням витрат на маркетинг, стимулювання збуту і реклами. На цій стадії товар отримує визнання серед споживачів, попит на нього росте, всі зусилля фірми спрямовані на швидке освоєння ринку. Необхідне посилення контролінгу за динамікою темпів росту виробництва, а у випадку його спаду — розробка нових стратегій маркетингу для покращення справ на ринку. Маркетингова політика орієнтована на покращення якості товару, зниження його ціни, виведення товару на нові сегменти ринку, залучення потенційних споживачів за допомогою посиленої реклами.

Стадія зрілості характеризується продовженням розширення ринку та абсолютним збільшенням, максимізацією обороту товару. В якості основних стратегій на стадії зрілості доцільно використовувати різні поєднання маркетингових стратегій модифікації ринку, товару і маркетинг-міксу.

Стадія насичення має місце, коли ріст обсягів продажу не наступає, і навіть існує тенденція до їх падіння. Ця стадія фактично є стадією боротьби конкурентних товарів.

Стадія спаду — завершуюча стадія життєвого циклу товару, що характеризується різким зниженням обсягів продажу, а потім і прибутку. Для попередження стадії спаду необхідно збільшувати тривалість стадій росту та зрілості шляхом завчасного введення на ринок до моменту його насичення одним товаром нового товару. Формування такого продуктового портфеля компанії дозволяє їй провадити збалансовану виробничо-збутову діяльність, що забезпечує постійне отримання прибутку.

Стадії життєвого циклу товару різняться на різних ринках країн світу. Ці розбіжності обумовлені як ступенем економічного розвитку країни, так і особливостями його використання, національними звичаями.

Шкурупий Юрий

Харьковский государственный экономический университет

студент IV курса