Роль маркетингу в розбудові індустрії міжнародного туризму

Індустрія міжнародного туризму в останнє десятиріччя стала в ряд найбільш важливих галузей в світовому масштабі. Прибутки від світового туризму в минулому році становили $400 млрд або 12\% світового валового продукту. Більш ніж в 40 країнах світу туризм є основним джерелом надходжень національних економік, а в 70 — однією з трьох основних статей. Тому, не дивно, що на світовому туристичному ринку точиться запекла конкурентна боротьба між країнами, реґіонами і окремими містами за кожного туриста. Проте, залучення туристів і задоволення їх постійно зростаючих потреб нерозривно пов’язано з міжнародним маркетингом, адже споживачами туристичних послуг потенційно виступають громадяни з усіх країн світу, тому необхідно ретельно вивчати особливості потреб, які є характерними для громадян тієї чи іншої країни (асортимент послуг, рівень обслуговування тощо). З іншого боку, кожна країна володіє ексклюзивним набором туристичних ресурсів (природно-кліматичні, культурно-історич­ні, національно-етнографічні), які надають їй відносні переваги порівняно з іншими країнами. Але, відмітимо, що однією з тенденцій сучасного туризму є актуалізація не лише визначних місць реґіону, але й теми, яка приваблює туристів. Турист вибирає не країну, а те, яким чином він проведе відпустку. Отже, така тенден­ція дещо зрівняла шанси реґіонів і країн на світовому ринку туристичних послуг і водночас піднесла значення міжнародного маркетингу туристичної індустрії. Адже туристичний ринок потребує активної маркетингової діяльності не лише окремих фірм туристичного бізнесу (готелі, санаторії тощо), а й цілих реґіонів і навіть країн. Тому необхідно поєднати туристичні ресурси реґіону із запропонованим набором туристичних послуг і створити певний туристичний імідж реґіону, який і буде виступати специфічним товаром (туристичним продуктом) на світовому ринку міжнародного туризму. При цьому для даного туристичного продукту діють всі основні принципи і закони міжнародного маркетингу.

Розглянемо кілька конкретних прикладів.

Ельзас — туристичний центр, який за останніх кілька років став одним з найвідоміших у світі. Як маловідомий, традиційний, респектабельний, навіть дещо старомодний реґіон досяг таких висот? Перш за все це був результат спільних зусиль Ради по туризму Ельзасу і місцевих туристичних компаній. Визначивши споживачів туристичного продукту — клієнтів з високим рівнем доходу і віком до 44 років, вони підрахували орієнтовну їх кількість в кожній країні Західної Європи. Стратегія просування Ельзасу як турцентру полягала в об’єднані романтики історичних визначних місць, прекрасної природи з модними сучасними розвагами. Крім цього, ельзасцям необхідно було дещо модне і тематичне для залучення туристів в зимовий час. Спеціалісти-маркетологи дослідили, що в місцевого населення є старовинна традиція проведення Різдва з яскравими прикрасами і різдвяними ярмарками. Залучивши до справи місцеве населення, туроператорів і професіоналів, вони створили неповторну атмосферу свята в реґіоні. Створений, таким чином, імідж Ельзасу як «столиці Різдва» в Західній Європі, «маленької фешенебельної зимової казки» дозволив збільшити зайнятість в готелях з 20\% в 1991 році до 80\% в 1998 році, а в 1996 році 7 тис. місць в готелях Страсбурга (столиця Ельзасу) було недостатньо, щоб розмістити всіх бажаючих.

Аналогічно — Ніцца взимку стала популярним центром проведення бізнес-конференцій, а Лас-Вегас і Монте-Карло цілодобовими світовими центрами азартних ігор.

Великобританія, яку і так не має особливої потреби рекламувати, витрачає на ці цілі 80 млн фунтів стерлінгів. Здавалося, навіщо такі витрати? А все просто. За їхніми підрахунками, кожен вкладений в рекламу фунт приносить дохід від залучення туристів в 27 фунтів стерлінгів.

Наведені приклади представляють собою лише плід грамотного професійного маркетингу. Резонно напрошується запитання: чому ж Україна з її потужним потенціалом туристичних ресурсів займає надто скромну нішу на ринку міжнародного туризму? А відповідь дуже проста: відсутність грамотних і професіонально розроблених маркетингових концепцій входження України в світову індустрію міжнародного туризму через недооцінення важливості засад міжнародного маркетингу, а тому й неможливість налагодити ефективну співпрацю вітчизняних суб’єктів туристичного бізнесу. Вихід в даній ситуації ми вбачаємо, насамперед у створенні науково-дослідницького центру «Інституту маркетингових досліджень на ринку міжнародного туризму», який не лише проводитиме дослідження світового попиту на туристичні послуги, а й розроблятиме науково обґрунтовані проекти найраціональнішого використання вітчизняних туристичних ресурсів для задоволення такого попиту; крім того, співпрацюватиме з консалтінговими фірмами і реґіональними центрами розвитку туризму щодо застосування результатів цих досліджень в реалізації конкретних бізнес-проектів.

Отже, подальший розвиток досить перспективної і надзвичайно привабливої (особливо для України) індустрії міжнародного туризму повинен завжди ґрунтуватись на основних засадах та новітніх досягненнях міжнародного маркетингу.

Варава Євгеній

Харківський державний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва студент ІV курсу