Іnternet як маркетинговий інструмент збору інформації

В сучасних умовах ведення бізнесу пошук і збір маркетингової інформації є одночасно і життєво важливою функцією для підприємства, і найбільш трудо- та фінансовомісткою частиною маркетингових досліджень. Розвиток конкуренції на мікро- та макрорівнях постійно зумовлює еволюцію маркетингу, змінюються не лише концепції, але в цілому й підходи до здійснення маркетингової діяльності. Саме розвиток нових інформаційних технологій і, зокрема, Інтернету, зумовили перехід до мікросегментації/індивідуального підходу до кожного споживача як промислового, так і звичайного.

Проте переваги, які дає інформаційна технологія, не завжди усвідомлюються пересічними українськими підприємцями. Так, наприклад, за даними Ukraіne Marketіng Group (2000 р.) 79,3\% корпоративним споживачам Інтернету відомо про технологію on-lіne-shoppіng, проте їх зацікавленість в ній складає лише 52,8\%. Тоді, як близько 50\% малих та середніх компаній США у визначені своєї стратегії росту на 2001 рік вказали на Інтернет (Arthur Andersen, 2000). Інший дослідник, Асоціація прямого маркетингу (DMA), вказує, що першочергове призначення сайтів — це маркетингові завдання та інформування споживачів (78\% відповідей респондентів), тоді як імідж та реклама відповідно (52\% та 47\%).

Як вже сьогодні Інтернет може слугувати підприємствам в отри­манні необхідної інформації, які існують методи збору інформації? В таблиці 1 показано, як одні і ті ж самі методи збору інформації використовують різні інструменти в onlіne та offlіne середовищі.

Таблиця 1

Інструменти збору інформації

Як видно, інформаційні технології можуть стати надійним джерелом різноманітної маркетингової інформації, при цьому значно здешевлюється процес збору та обробки даних порівняно із звичайним процесом, оскільки з ланцюжка випадає потреба в реєстрації даних на паперових носіях, нема необхідності запрошувати та інструктувати велику кількість анкетерів тощо. Так, наприклад, витрати фірми при розсилці оферт по e-maіl зводяться майже до нуля, тоді як офлайнове розсилання 100 листів обійдеться їй близько 70 у.о., і це без врахування паперу, конвертів та поліграфії (джерело: прайс-лист Офіс-Сервіс).

Як бачимо, користь від інформаційних технологій очевидна. Який же рівень розвитку даних технологій в Україні? Щоб оцінити дану проблему, було проведено розвідувальне дослідження щодо того, які інструменти (видимі на веб-сайті) застосовують електронні магазини для збору інформації в ua- та ru-зонах (див. рис. 1 та рис. 2)[2]. При цьому середній показник кількості видимих маркетингових інструментів, що приходяться на один сайт в ua-зоні склав 1,6, а в ru-зоні — 1,76.

Як бачимо, структури інструментів зі збору інформації є по- дібними, а незначні розбіжності можна пояснити більшим ступенем конкуренції на ru-ринку (1385 електронних магазинів проти 93). Тому можна стверджувати, що загальний рівень розвитку українських сайтів не поступається російським і є всі передумови для формування ще більш гнучких засобів для збору маркетингової інформації на українських сайтах.

Якщо ж дивитись в загальносвітовому розрізі, то розвиток інформаційних технологій із збору інформації можна розділити на два напрями: інтелектуалізація пошукових машин/програм-агентів та розвиток інтерактивних вимірювально-спостережних засобів.

Ярмоленко Дарья

Киевский государственный

лингвистический университет

студентка ІІ курса