5. тематика контрольних робІт та методичнІ вказІвки щодо Їх виконання

Написання контрольної роботи є завершальним етапом вивчення дисципліни для заочної форми навчання. Робота над нею допомагає по­глибленню та закріпленню знань з теоретичних питань дисципліни, набутих студентами під час лекційних занять та самостійного вивчення літератури; набуттю навичок самостійної роботи над навчальним матеріалом; виробленню навичок розробки окремих проектних документів, які складаються для автоматизованого розв’язування задач з управління трудовими ресурсами за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Контрольна робота — це самостійна праця студента, на основі якої можна визначити ступінь засвоєння ним теоретичних, методичних та практичних питань створення і функціонування інформаційних систем в управлінні трудовими ресурсами різних рівнів.

Перед виконанням контрольної роботи студент повинен вивчити рекомендовану літературу, зібрати, проаналізувати та узагальнити практичний матеріал. Для збору практичного матеріалу необхідно ознайомитись із комплексом технічних засобів, що використовуються на підприємстві чи установі, де працює студент. Особливу увагу слід приділити технології збору та обробки інформації на ЕОМ, практиці використання результатів обробки, вивченню проектних документів з організації автоматизованого розв’язання економічних задач.

Контрольна робота оформляється на зброшурованих стандартних аркушах паперу або в учнівському зошиті.

Усі сторінки нумеруються. Обсяг роботи — до 25 сторінок, написаних чітким почерком. На титульному аркуші зазначаються:

назва університету;

назва факультету і спеціальність;

назва дисципліни;

курс, група, прізвище, ім’я та по батькові студента;

номер його залікової книжки.

На першій сторінці роботи записується номер варіанта та його зміст за частинами і параграфами із визначенням відповідних номерів сторінок. У тексті роботи кожний параграф або його частину бажано починати з нової сторінки; заголовки і підзаголовки слід обов’язково підкреслити. У кінці роботи студент повинен подати список використаної літератури із зазначенням прізвища автора, повної назви книжки (підручника, навчального посібника, наукової статті), місця видання, видавництва, року видання та кількості сторінок джерела.

Контрольна робота виконується обов’язково на прикладі конк­ретного підприємства чи установи. Вона має містити основні елементи проектних документів з організації автоматизованого розв’язання економічних задач, пов’язаних з управлінням трудовими ресурсами країни на ЕОМ.

Таблиця 4.1

Перелік тем контрольних робіт

Вибір варіанта контрольної роботи проводиться згідно з таблицею 4.1 за першою літерою прізвища студента. Кожний варіант (літера) містить дві назви роботи: одна назва роботи пов’язана з автоматизацією розрахунків щодо забезпечення промислового підпри­ємства трудовими ресурсами, друга — з автоматизацією розрахунків з управління трудовими ресурсами, що здійснюються в бюджетних установах регіону чи міністерства. Студент вибирає тільки одну назву роботи, ту, з якою він краще обізнаний.

Якщо жодна з тем, що містяться в таблиці, не задовольняє студента, він може запропонувати свою, але запропонована ним тема має бути пов’язаною з інформатизацією процесів управління трудовими ресурсами країни.

Під час виконання контрольної роботи слід мати на увазі, що під «задачею» в теорії створення інформаційних систем розуміють функцію або частину функції інформаційної системи, яка являє собою формалізовану сукупність автоматичних дій, виконання яких приводить до певного результату.

Частиною такої автоматизованої функції, як правило, виступає економічний показник. Тому під «задачею» ми розуміємо розрахунок (облік, аналіз) будь-якого економічного показника (групи типових економічних показників), що належать до управління трудовими ресурсами підприємства, організації, установи тощо.

Контрольна робота має містити такі розділи та їхні складові частини:

Вступ

1. Опис постановки задачі.

Характеристика задачі.

Вихідна інформація.

Вхідна інформація.

2. Опис алгоритму.

Призначення та характеристика.

Використана інформація.

Результати розв’язання.

Математичний опис.

Алгоритм рішення.

3. Інформаційне забезпечення.

Класифікатори.

Первинні документи.

Опис масивів.

4. Технологічний процес збору і обробки даних.

5. Контрольний приклад.

Висновок.

У вступі необхідно підкреслити значення автоматизації для підвищення продуктивності праці апарату управління, а також визначити передумови автоматизованого розв’язування економічних задач.

Слід пам’ятати, що постановка задачі — це необхідна й достатня сукупність відомостей з конкретної задачі, яка визначає її сутність, вимоги до регламенту розв’язування, первинних даних та кінцевих результатів.

Проектний документ «Опис постановки задачі» (розділ 1 конт­рольної роботи) складається згідно з РД 50-34.698-90 «Методические указания. Информационная технология. Комплекс стандартов и руководящих материалов на АС. АС. Требования к содержанию документов» (с. 4).

Приклад складання такого документа наведено на стор. 27 навчального посібника.

Алгоритм — це правило розв’язування задачі, точний опис послі-довності виконання обчислювальних операцій з метою одержання кінцевого результату. Розрізняють алгоритм розв’язування та машинний алгоритм. Перший — відображає принципове правило розв’язування економічної задачі, другий — це саме правило, але стосовно обчислювальної техніки. Машинні алгоритми називаються прикладними програмами задач.

Алгоритм розв’язування задач в інформаційних системах описують головним чином за допомогою алгоритмічних мов або графічно. Графічний опис алгоритмів подається переважно у вигляді струк­турно-логічних схем. Кожний блок такої схеми — це самостійний фрагмент алгоритму, що описує дії над даними. Послідовність виконання дій показується за допомогою ліній потоків інформації. Напрямок потоку інформації зверху вниз та зліва направо беруть за основу, тому стрілки ставити не обов’язково.

Графічному відображенню розв’язування економічної задачі передує побудова її математичної моделі.

Умовні графічні позначення у схемах алгоритмів повинні відповідати Державному стандарту 19.701 — 90. «Единая система программной документации. Схема алгоритмов и программ, данных и систем. Условные обозначения и правила применения». — М.: Изд-во стандартов, 1991.

Основні символи, що використовуються під час складання схем алгоритмів, наведено в додатку 1 навчального посібника.

Документ «Опис алгоритму» (розділ 2 контрольної роботи) складається відповідно до РД 50-34.698-90, стор. 27.

Приклад складання документа «Опис алгоритму» наведено на стор. 31 навчального посібника.

У третьому розділі контрольної роботи наводиться:

перелік класифікаторів, що використовуються під час розв’я­зування даної задачі. Крім того, щодо кожного класифікатора визначаються метод класифікації, метод кодування, довжина коду;

опис масивів інформації. За кожним масивом зазначаються його призначення, назва, обсяг, довжина запису, спосіб організації, ключ упорядкування, перелік і характеристика полів, що входять до запису.

Приклад опису інформаційного забезпечення задачі подано на стор. 47 навчального посібника.

У четвертому розділі контрольної роботи необхідно представити загальну схему технологічного процесу автоматизованого збору і обробки даних з конкретної задачі. Склад та послідовність виконання операцій технологічного процесу визначається з урахуванням особливостей оброблюваних даних та використаних обчислювальних засобів. Умовні графічні позначення у розробленій схемі технологічного процесу збору і обробки даних за задачею також мають відповідати Державному стандарту 19.701 — 90. Крім того, текстуально описується зміст та спосіб виконання кожної операції технологічного процесу.

Приклад опису технологічного процесу збору і обробки даних задачі подано на стор. 64 навчального посібника.

Контрольний приклад повинен містити числові дані для перевірки вірогідності описаного студентом алгоритму розв’язування задачі.

Висновок містить опис можливої економічної ефективності автоматизованої обробки інформації з розв’язування описаних у контрольній роботі задач. Висновок має також містити обов’язки та методи роботи співробітників відділів і служб, характеристику засобів обчислювальної техніки за допомогою яких обробляється інформація. Необхідно зосередити увагу на зміні обов’язків у зв’язку з автоматизацією розрахунків.