4.1. соціально-політичні інформаційні системи

Серед найбільш важливих питань виділяється проблема забезпечення необхідною інформацією людей, приймаючих управлінські рішення. Саме підвищення ступеню орієнтації в усій інформаційній сфері, стає вагомим фактором задоволення соціальних інтересів. У першу чергу, це стосується соціально-політичної інформації

Згідно з деякими даними Української Академії державного управління., одним із головних чинників посилення багатьох зовнішньо - та внутрішньополітичних конфліктів є запізніла та неадекватна реакція керівництва на зміни політичної ситуації. З одного боку, це має місце при управлінні на основі недостатньої кількості соціальних, політичних та економічних показників. З іншого боку, - при відсутності достатньо ефективної системи оперативного спостереження, що мало б компенсувати низьку інформаційну визначеність, якою характеризується більшість політичних ситуацій.

У зв’язку з цим, одним із стратегічних завдань для структур державної влади стає впровадження ефективних форм моніторингу політичної ситуації.

Під моніторингом, у даному випадку, ми розуміємо комплекс заходів по періодичному відстеженню, подальшої аналітичної обробки та представленню інформації про зміни в політичній ситуації (ПС). Моніторинг відіграє роль своєрідного зворотнього зв’язку в саморегуляції політичної системи. Періодичність вимірів може змінюватися залежно від конкретних політичних умов.

На думку одного з російських соціологів, теоретика “масової інформації” Б.А. Грушина, сполучення понять "інформація" і ‘‘ соціологія" не здається несподіваним. Задовго до всякої теорії інформації було відомо, що суспільне життя на всіх рівнях соціальної організації наповнене різноманітними повідомленнями, думками, тобто різного роду інформацією.

Інструментом здійснення всього комплексу моніторингових заходів, які необхідні при прийнятті важливих політичних рішень, є моніторингова інформаційно-аналітична система (МІАС), На думку фахівців, саме такі системи дають можливість органам управління отримувати інформацію про політичну ситуацію, яка має наступні ознаки: вона не є штучно спрощеною, тобто відповідає реальній ПС, при її аналізі можуть використовуватися як якісні, так і кількісні засоби, вона дозволяє зберегти цілісність ситуації на різних рівнях її розгляду. Найчастіше МІАС виділяється як засіб інформаційно-аналітичної роботи принципово протилежний традиційним якісним, ручним засобам обробки інформації.

Потреба у використанні моніторингових інформаційно-аналітичних систем виникає у зв’язку з наступними обставинами:

наявність великого інформаційного масиву і значної кількості параметрів, що відстежуються, в результаті чого стає неефективним (або зовсім неможливим) використання традиційних, неформалізованих методів обробки емпіричних даних;

динамічний характер досліджуваних процесів, що не залишає часу для “ручної” обробки інформації;

багатоваріантний, ймовірнісний характер розвитку подій, де повинні бути враховані більшість навіть статистично не значимих ліній розвитку;

потреба в прогнозуванні зміни ситуації з розрахунком ймовірності реалізації того або іншого сценарію;

залежність дослідника і зв’язана із цим потреба скорочення зони суб’єктивної інтерпретаці.

У 1996 р. виповнилося 25 років з моменту появи першого мікропроцесора. Нові програмні технології зажадають подальшого значного збільшення продуктивності комп’ютерів. Однак, вже зараз велику частину часу процесор персонального комп’ютера завантажений не більш, ніж на 5\% своїй потужності. Вирішити цю проблему покликана концепція "мережевого комп’ютера", що висувається компанією Oracle. Замість звичайного персонального комп’ютера пропонується мережевий термінал з невеликою пам’яттю і не дуже могутнім процесором, сполучений через мережу з великим комп’ютером, який виконує операції, пов’язані зі значним об’ємом обчислень, і виступаючим в ролі сховища програм. Доповненням до "мережевого комп’ютера" може бути технологія розподіленої обробки даних, що давно використовується. Задачі, що тут виконуються, розділяються на підзадачі, які розподіляються для виконання між всіма комп’ютерами мережі.

Великі потоки поступаючої інформації зажадали нових технологій її аналізу. Серед них можна відмітити використання архітектури сховища даних (data warehouse), коштів оперативної аналітичної обробки даних, або OLAP (Online Analytical Processing), створення інформаційних систем керівника (Executive Information System), коштів підтримки прийняття рішень (Decision Support System), коштів (data mining, наприклад, нейронних мереж).

Концепція інформаційного сховища (data warehouse) є новим підходом до управління даними. Інформаційне сховище по запиту надає необхідний об’єм знань для прийняття найбільш ефективних рішень. При такому підході дані організуються за предметним принципом і нагромаджуються з течією часу, що дозволяє проводити аналіз тимчасових рядів, що отримується таким чином. Інформація в сховищі об’єднується в цілісну структуру по різних рівнях деталізування, що забезпечує необхідні користувачам міри спільності. У цій концепції центральне місце займають метадані - дані про дані. Управління метаданними забезпечує автоматизацію процесу збору і обробки інформації. При цьому в сховищі також вміщуються результати перетворення даних, їх сумаризації і верифікації. Оскільки дані поновлюються з течією часу, то передбачаються спеціальні процедури актуалізації даних, що знаходяться в сховищі. Їх аналітична обробка проводиться за допомогою нейронних мереж, методів класичної статистики і аналізу тимчасових рядів, систем контролю якості та візуалізації даних геоінформаційних систем і методів інтелектуального пошуку.

Реляційні системи управління базами даних і електронні таблиці мають дуже обмежені можливості для дійсно могутнього аналізу даних, їх візуалізації і уявлення в різних форматах і вимірюваннях на вимогу користувачів, побудови моделей даних і управління ними. Для реалізації цих функцій в рамках звичайного інтерфейсу системи управління базою даних призначаються додаткові програмні засоби оперативної аналітичної обробки даних (OLAP). Додатково, корпорацією SAS розроблена концепція розширеного OLAP (OLAP++), яка засновується на створення багатомірний моделей, що включаються в додатки OLAP.

У 1992 р. була почата розробка експертно-діагностичної системи МАКС, призначеної для аналізу різних соціальних систем, таких як фірма, місто, регіон. МАКС дозволяє аналізувати системи із змінною структурою, провести машинні імітаційні експерименти, виявляти механізм трансформації систем і їх структурно-функціональних закономірностей, будувати пояснювальні моделі систем, що досліджуються, і прогнозувати їх поведінку в майбутньому, провести кількісний, якісний, кількісно-якісний чи функціональний аналіз. МАКС є універсальною системою, яка може аналізувати та порівнювати різнорідну інформацію і не вимагає якого-небудь навчання перед початком своєї роботи, що принципово відрізняє її від звичайних експертних систем і нейронних мереж. МАКС також являє собою могутній засіб редукції даних. Уже закінчена розробка версії 3.0 системи МАКС. Її відмітні особливості: в основу системи встановлена методологія OLAP, опис якої викладений вище, реалізована ідеологія автоматичної системи аналізу і моделювання даних в статиці та динаміці.

Програма AJIEKC є прообразом дослідницької системи принципово нового типу - "фабрики знань". Вона призначена для пошуку кількісних закономірностей між п’ятьма змінними в автоматичному режимі. На відміну від нейронних мереж, які є своєрідним "чорним ящиком" з невідомою структурою, АЛЕКС повідомляє користувачеві знайдені математичні закономірності, що дає можливість проаналізувати характер залежності і визначити допустимі для неї значення змінних. Знайдені закономірності дозволяють здійснювати прогнозування в автоматичному режимі.

Система Контент-аналіз призначена для дослідження будь-яких текстів (рекламні матеріали, передвиборні виступи, публікації в засобах масової інформації, запису інтерв’ю і т.д.). У цій системі реалізовані як кількісний, так і якісний підходи до контент-аналізу, що дозволяє вирішувати широке коло задач, в тому числі: виявлення рекламної стратегії фірм і політичної орієнтації засобів масової інформації. вивчення соціально-психологічних портретів їх аудиторій, аналіз листів, встановлення авторства текстів, виявлення глибинних установок респондентів. Спеціально для системи Контент-аналіз був розроблений ряд нових методів аналізу текстової інформації: побудова карт текстів, різні методи порівняння текстів. Практична експлуатація пакету Контент-аналіз в більш ніж 100 організаціях показала, що він може успішно застосовуватися для аналізі великих потоків інформації в інформаційних мережах. Так, наприклад, в телекомпанії ОРТ Контент-аналіз використовується для автоматичного відбору потрібної інформації по смисловим критеріям з масивів преси, доступ до яких здійснюється через мережу Іnternet. Таким чином, моніторингова інформаційно-аналітична система має забезпечити людей приймаючих чи готуючих політичні рішення наступною інформацією:

Структурованим образом сьогоднішньої проблеми (ситуації) та її історії;

Аналізом на основі динаміки ситуації можливих комплексних сценаріїв її розвитку;

Визначенням доступних варіантів рішень у зв’язку з можливими наслідками та необхідних ресурсів для їх реалізації.

У відповідності з цими завданнями, МІАС мають інтегрувати в собі:

інформаційні ресурси (бази даних), які містять методи і засоби якісного та кількісного аналізу та формалізованого опису визначеної предметної області;

моделі формального аналізу ситуації;

інтелект людини, групи людей - експертів, які готують рекомендації до прийняття рішення.

У самому загальному вигляді моніторингові системи можна представити як специфічного посередника між реальною політичною ситуацією і картиною цієї ситуації в “голові” у людини, що приймає рішення. У даному випадку, основною задачею подібної системи є функція підтримки образа ПС у " голові" людини, тобто вона виконують роль “підсилювача природного інтелекту”. Одним із найбільш суттєвих засобів подібного підсилення є, за словами ряду дослідників, використання моделей.

Як відзначають деякі дослідники, при створенні моніторингових інформаційно-аналітичних систем можна тільки відшукати оптимальний засіб структурування міцного динамічного інформаційного потоку, схем і засобів розширення та поглиблення подання соціальної реальності.

Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є подання соціальної ситуації у вигляді інформаційної ER-моделі. ER-модель ( Existention-Relation Model) - модель, яка визначає сутності ( Existention) та зв’язки ( Relation ) між ними. За допомогою мови цієї моделі описуються елементи, зокрема, політичного поля та комплекс зв’язків між ними.

На території України працюють такі міжнародні соціологічні системи, як Інститут Гелапа, компанія EuroStat, заснована при Європейському Союзі, та American Sociology Research. Безсумнівно, що ефективність їх досліджень значною мірою залежить від використання новітніх інформаційних систем та технологій.