Інформаційні системи і технології в маркетингу - Навчальний посібник (Пінчук Н. С., Галузинський Г. П., Орленко Н. С.)

2.3. автоматизовані робочі місця як засіб автоматизації роботи маркетологів

Однією з характерних рис нової інформаційної технології є активна участь користувача (спеціаліста) в інформаційному процесі, що виявляється в організації АРМ персоналу управління маркетингом. АРМ — це професійно орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначений для автоматизації функцій спеціаліста в конкретній предметній області, які виконуються на його робочому місці. Головне призначення АРМ маркетологів — забезпечити персонал управління маркетингом новими засобами обчислювальної техніки та технології управління, основними можливостями яких є автоматизоване діалогове виконання функцій управ­ління маркетингом (дослідження ринку, розроблення стратегії і планування маркетингу, дослідження товару, ціноутворення, збут товарів, рекламна діяльність), інформаційна взаємодія мар­кетологів з іншими спеціалістами з управління об’єктом та оперативний доступ до даних у розподіленій базі даних мережі АРМ (фірми, підприємства). Засоби АРМ дають змогу автоматизувати формалізовані задачі, забезпечують інформаційну підтримку задач, які важко формалізувати, та слабоструктурованих даних. Щодо більшості маркетингових задач спеціаліст у змозі добрати метод розрахунку (наприклад, за встановлення цін на товари), маніпулювати вхідними та вихідними даними для отримання оптимального результату, отримати результат в необхідній формі (звіт, графік, екранна форма). Такі можливості особливо суттєві в маркетингу, на стан показників якого впливає багато факторів, які важко передбачити в «жорсткому» алгоритмі розрахунків.

Існують різні підходи до побудови АРМ персоналу управління та організації зв’язку (інтерфейсу) між користувачем, ЕОМ і програмами [5]. Один із поширених підходів — побудова діалогу користувача з ПЕОМ з допомогою ієрархічних меню, що розгалужуються на підменю різних рівнів, з яких користувач робить послідовний вибір і виконує конкретну процедуру чи операцію. Наприклад, головне меню АРМ маркетолога зі збуту продукції включає режими: введення даних (з деталізацією по конкретних документах чи видах даних), робота з нормативно-довідковою інформацією (додавання, вилучення, коригування, перегляд, друк записів файлів), складання звітів (вибір конкретного звіту, алгоритму розрахунків, форми подання результатів даних), сервісні функції (копіювання, поновлення, реорганізація окремих файлів чи бази даних).

За організації ІСМ розробляється інформаційно-функціональ­на модель, яка відбиває розподіл функціональних обов’язків між персоналом управління. За нею визначається склад і функції АРМ, їх взаємодія на конкретному об’єкті. У разі створення АРМ спеціалістів з маркетингу організуються автономні АРМ або АРМ, об’єднані в локальну мережу всього об’єкта. Найбільший ефект в управлінні маркетингом дає функціонування АРМ у мережі — забезпечується оперативний доступ до даних, які формуються на АРМ спеціалістів різних служб і необхідні для розв’язання маркетингових задач.

АРМ спеціалістів служб маркетингу є частиною мережі АРМ персоналу управління фірмою чи підприємством. Їх кількість і призначення залежать від низки факторів: організаційної структури об’єкта, технології виконання функцій у кожній предметній області, розподілу обов’язків і функцій в організаційних структурах тощо. При цьому враховуються структури служб маркетингу, які можуть бути побудовані за функціями управління, за видами товарів, з орієнтацією на ринки та покупців [26]. Приклад узагальненої структури мережі АРМ в ІСМ та їх зв’язки із внутріш­нім і зовнішнім середовищем для виробничого підприємства наведено на рис. 1.2.1.

Рис. 1.2.1. Структура мережі АРМ в ІСМ та їхні зв’язки з внутрішнім і зовнішнім середовищем

В існуючих розробках щодо організації мережі АРМ на підприємствах виокремлюють три рівні управління: нижній, середній та вищий. Виходячи з принципів функціонального розподілу інформації, кожен рівень потребує різної інформаційної підтримки й програмно-технологічних засобів.

На першому рівні організуються АРМ персоналу управління в цехах і на складах, формується фактична (облікова) інформація.

На другому рівні організуються АРМ спеціалістів відділів, на яких формується нормативно-планова, директивна (перспективна), звітна інформація, розв’язуються задачі та реалізуються функ­ції управління, необхідні для кожної служби та професіональної діяльності.

На третьому рівні організуються АРМ директора та його заступників, головного бухгалтера, головного економіста, головного інженера і т. п. Керівництво використовує узагальнену інформацію для прийняття рішень, користується власною базою даних і по мережі з АРМ різних спеціалістів може отримувати детальнішу інформацію для аналізу та моделювання ситуацій.

Структура мережі АРМ встановлюється залежно від існуючої (чи нової) структури управління, а зміст функцій, режимів і процедур кожного АРМ визначається цілями та змістом прийняття управлінських рішень на кожному робочому місці.

АРМ у службах маркетингу належать до середнього рівня управління, а АРМ головного маркетолога — до вищого. Згідно з функціональною структурою служби маркетингу вони можуть включати такі АРМ: дослідника ринку, планувальника асортимен­ту товарів (дослідника з товарної політики), спеціалістів з прогнозування та планування маркетингу, збуту продукції (товарів), реклами та стимулювання збуту. Технологічно-програмні засоби їх функціонування мусять мати програми з економіко-матема­тичними та статистичними методами, методами моделювання, а також засоби табличного, текстового, графічного відображення даних. Функціонування АРМ має забезпечувати пакетне, діалогове та мережеве (розподілене) оброблення даних.

Функціонування АРМ у службах маркетингу передбачає їх взаємодію із зовнішніми організаціями — з філіями, магазинами, різними інформаційними службами, з покупцями.

Необхідно наголосити, що склад АРМів та їх функції можуть відрізнятися від існуючої структури апарату управління і бути орієнтовані на якіснішу організаційну структуру, розподіл функцій, методи їх виконання та взаємодію різних спеціалістів в інформаційних системах об’єкта.