2.2. функціональна частина Ісм

Зарубіжний та вітчизняний досвід показує, що для декомпозиціювання функціональної частини ІСМ використовуються різні підходи. Згідно з [24], у маркетинговій ІС вирізняються системи: збирання поточної зовнішньої маркетингової інформації, маркетингових досліджень, аналізу маркетингової інформації, внутріш­ньої звітності. В основу декомпозиції можуть бути покладені основні функції та підфункції маркетингу, які реалізуються в струк­турних підрозділах служби маркетингу і наведені в [26]. До них належать: аналітична функція, виробнича функція, функція збуту та функції управління і контролю.

Маркетингова діяльність тлумачиться як послідовність певних кроків до споживача, що їх має здійснити виробник на ринковому шляху [10]. Ними є: комплексне дослідження ринку, розроблення стратегії маркетингу, товарна політика, цінова політика, збутова політика, просування товарів, організація та конт­роль маркетингу. Ця класифікація відповідає практичному маркетингу і забезпечує подальшу структуризацію підсистем шляхом виділення в них комплексів задач і конкретних задач, процедур оброблення інформації. Склад комплексів задач у функ­ціональних підсистемах ІСМ, побудованих за цим принципом, наведено у табл. 1.2.1.

Наведена структура відповідає функціям управління маркетингом, не залежить від розмірів підприємства та характеристик товару, забезпечує використання інформаційних технологій оброблення даних, послідовність реалізації функціональних модулів задач і можливість їх нарощування.

Задача в комп’ютерних інформаційних системах, або задача оброблення даних — структурно-функціональна одиниця інформаційної системи, яка може бути описана як формалізована сукупність дій з перетворення вхідних даних у результат заданого вигляду [30].

Таблиця 1.2.1

Склад комплексів задач у функціональних підсистемах ісм

У функціональних підсистемах ІСМ реалізуються задачі, різні за функціями управління, інформаційними технологіями перетворення даних, методами та моделями розрахунків. Найбільш поширені обчислювальні структуровані задачі (цілком формалізовані, кількісно сформульовані), які легко стандартизуються і програмуються (розв’язання задач для аналізу кон’юнктури товар­ного ринку, встановлення показників збуту, розрахунок цін на товари за витратним методом, складання документів, які відіграють роль первинних в управлінні).

Велике значення надається розв’язанню оптимізаційних задач і задач з прогнозування. Оптимізаційні задачі пов’язані з визначенням оптимального варіанта рішення за заданими критеріями. За їх розв’язання та подальшого аналізу отриманих результатів маркетолог може вносити зміни у вхідні дані чи критерії оптимізації, тим самим з урахуванням своїх знань знаходити найдоцільніший у конкретній ситуації варіант. Оптимізаційні задачі розв’язуються у разі встановлення асортиментних планів виробництва товарів, оптимальних цін на товари, оптимізації витрат на рекламу тощо. Задачі з прогнозування виконуються переважно за маркетингових досліджень, установлення маркетингової стратегії, прогнозування ринку, збуту, попиту, цін, прибутків, ефективності реклами і т. п.

У ринкових умовах маркетингова діяльність пов’язана з необхідністю прийняття рішень щодо слабоструктурованих і неструктурованих проблем і задач. Розв’язання цих задач містить неформальні процедури, які базуються на неструктурованій інформації з високим рівнем невизначеності; для них характерна відсутність чітких методів розв’язання задач на основі безпосередніх перетворень даних. Реалізація таких функцій виконується з використанням систем підтримки прийняття рішень (СППР). Функціонування цих систем поєднує сучасні програмні засоби, бази даних, бази моделей (математичних, статистичних, імітаційних, комбінованих) із знаннями та досвідом спеціалістів, які використовуються для прийняття рішень. У постановці цих задач передбачається отримання відповідей на питання: «що буде, якщо…», «що треба зробити, щоб мати…». До задач, виконуваних з використанням СППР, належать: підготовка стратегічного та тактичного планів маркетингу, аудит маркетингу, вибір цілей і проблеми маркетингових досліджень тощо. При цьому розглядаються декілька стратегій маркетингу і дається оцінка ймовірностей тих чи інших наслідків їх застосування. Перспективними в цьому плані є інтелектуальні інформаційні системи.

Певне коло задач у маркетингу може бути розв’язане із застосуванням експертних систем. Експертні системи — це обчислювальні системи, що використовують знання (досвід) фахівця в конкретній предметній області, у межах якої система може давати інтелектуальні поради та приймати рішення на рівні експерта-професіонала, а за необхідності й пояснювати свої рішення. З вико­ристанням експертних систем доцільно розв’язувати задачі за методом експертних оцінок: з прогнозування розвитку ринку, з дослідження попиту на товари, оцінки незадоволеного попиту та ін.

У процесі управління маркетинговою діяльністю виконується значна кількість процедур з пошуку інформації. Ці процедури можуть розглядатись як інформаційно-пошукові задачі, які реалізуються за схемою «запитання — відповідь», характеризуються спеціальними методами пошуку та значними обсягами вхідної інформації. Великі фірми та компанії розробляють або використовують спеціальні інформаційно-пошукові системи, які забезпечують пошук документів, відомостей або здійснюють пошук даних за факторами (ознаками), вказаними користувачем.

Вибір та обґрунтування складу задач — один із найважливіших елементів створення ІСМ, і в цьому аспекті значна роль належить спеціалістам-маркетологам, які досконало знають предметну область, характеристики існуючого стану маркетингового середовища, можуть описати порядок роботи, визначити вади, сформулювати вимоги та оцінити рівень упроваджуваних інформаційних технологій. Маркетологи беруть участь в обстежуванні об’єктів, розробленні проектно-технічної документації, у постановці задач.

Постановка задачі інформаційної системи — це необхідна та достатня сукупність знань з конкретної задачі інформаційної системи, які виражають її суть, вимоги до регламенту розв’язання, вхідних даних і конкретних результатів [28]. Варто зазначити, що в інформаційних технологіях маркетингу немає готових загальних рішень для всіх суб’єктів ринкової економіки. У зв’язку із цим проектування ІСМ, і особливо розроблення постановок задач, здійснюється з урахуванням особливостей функціонування об’єк­тів (виробниче, торговельне, підприємство, банки і т. п.), товарів і послуг, місця на ринку та інших суттєвих факторів. При цьому задачі розв’язуються з використанням різних інформаційних ресурсів, за різними методами, моделями та алгоритмами. В сучасних системах автоматизації проектування ІС цей компонент входить до складу баз моделей та алгоритмів, з яких користувач, спираючись на свої професіональні знання, може вибрати оптимальний варіант, або виконати розрахунки за різними моделями і порівняти результати з метою вибору найвірогіднішого.

Усі задачі, розв’язувані в ІСМ, можна розглядати як множину елементів, з’єднаних між собою інформаційними та логічними зв’язками. Практичне розв’язання задач передбачає встановлення періодичності, послідовності та пріоритету їх виконання. Тому черговість (послідовність) створення підсистем або розв’язання комплексів задач встановлюється конкретно на кожному об’єкті діяльності. На практиці першочерговим є здебільшого розв’я­зання задач з маркетингових досліджень ринку, попиту, товарів, цін, конкурентів. Результатні дані цих задач — основа для визначення цілей функціонування фірми, розроблення стратегії маркетингу та його планування.

Як першочергові можуть вирішуватися задачі з ситуаційного аналізу можливостей фірми: кон’юнктура товарного ринку фірми, планування виробництва та збуту, конструкторсько-технологічна підготовка нових товарів, показники роботи підприємства (продаж, прибутки, динаміка цих показників), аналіз основних показників з маркетингу.