Конституційне право України: Розділ 1

§5. конституційне право україни як навчальна дисципліна

Конституційне право України як навчальна дисципліна являє собою частину знань, накопичених і систематизованих однойменною наукою про явища і процеси політико-правової дійсності, необхідну для формування повноцінного фахівця-правознавця. Ця навчальна дисципліна викладається в усіх юридичних навчальних закладах і на юридичних факультетах, відкриваючи цикл галузевих юридичних дисциплін.

Мета навчальної дисципліни „Конституційне право України” – ознайомити студентів, курсантів, слухачів з основними поняттями, якими оперує наука конституційного права, розкрити поло­ження вчення про конституцію та показати особливості конституційно­го процесу в Україні, дати аналіз основних конституційно-правових інститутів. Тому обсяг навчальної дисципліни „Конституційне право України” значно менший від обсягу однойменної науки. При цьому обов’язково враховується не тільки напрям підготовки, але й спеціалізація майбутнього фахівця, той обсяг конституційно-правових знань, який знадобиться йому при виконанні службових обов’язків. Якщо наука конституційного права України охоплює всю сукупність знань про політико-правові явища, то навчальна дисципліна містить тільки ту їх частину, котра необхідна для підготовки фахівців-правознавців. Якщо в практичній діяльності такого фахівця з’ясуються певні прогалини в конституційно-правових знаннях, то він може їх надолужити, звернувшись до спеціальної наукової літератури (монографій, збірок наукових праць, статей у фахових виданнях тощо).

Система конституційного права як навчальної дисципліни практично ідентична системі однойменної науки і відображається в навчальній програмі, зміст якої розподіляється на розділи, глави і теми.

Вивчивши цю дисципліну, студенти, курсанти, слухачі повинні знати зміст основних інститутів конституційного права України, основні конституційно-правові поняття й терміни; отримати всебічну картину конституційного ладу нашої країни і водночас розуміти ті нормативні положення, які мають вихідне значення для всіх інших галузей права. Після вивчення дисципліни „Конституційне право України” студент, курсант, слухач повинен уміти: будувати професійну діяльність та стосунки з оточуючими на конституційних принципах; за необхідності застосовувати приписи чинної Конституції України безпосередньо, без залучення деталізуючих норм; здійснювати конституційно-правову кваліфікацію подій і явищ, що відбуваються у різних сферах суспільного життя; оцінювати власні вчинки та вчинки колег-професіоналів з точки зору відповідності приписам конституційного законодавства України; давати фахову оцінку подій і явищ у суспільно-політичному житті України та зарубіжних країн, про які йдеться у засобах масової інформації; скеровувати перебіг подій у конституційно-правове русло; аналізувати чинне конституційне законодавство України з точки зору конституційно-правової теорії; аргументовано відстоювати власну позицію з позицій науки конституційного права та чинного конституційного законодавства.

Глибоке засвоєння курсантами, студентами, слухачами положень науки конституційного права, конституційного законодавства України має важливе значення для формування у них належної професійної культури юриста і демок­ратичного світогляду, для усвідомлення тих загальнолюдських ціннос­тей, на яких базується Конституція України. Іншими словами, дана дисципліна покликана забезпечити майбутніх юристів фундаментальними знаннями, котрі становитимуть основу їх діяльності у будь-якій сфері.

 

Контрольні питання до Розділу І:

Які суспільні відносини складають предмет конституційного права України як галузі права?

Які два блоки суспільних відносин складають ядро, серцевину предмету конституційного права як галузі права?

У чому полягає специфіка методу конституційно-правового регулювання?

Чим зумовлена провідна роль конституційного права у національній правовій системі України?

Хто є первинним суб’єктом конституційно-правових відносин і чому?

Які існують види конституційно-правових норм?

Що таке декларативні конституційно-правові норми та яку роль вони виконують у механізмі конституційно-правового регулювання?

Яким ознакам мають відповідати джерела конституційного права як галузі права?

Як співвідносяться між собою конституційне право України як галузь і однойменна наука?

Які методи наукового пізнання застосовуються сучасною наукою конституційного права?

Конституція Української РСР 1978 р. на сьогодні є джерелом конституційного права України як галузі права чи науки? Чому?

Які найбільш актуальні проблеми стоять перед наукою конституційного права України на сучасному етапі?