Методологія системного підходу та наукових досліджень - Курс лекцій (Кустовська О. В.)

9.1. загальний зміст магістерської роботи і вимоги до її оформлення

 

Наукову роботу, що подається на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”, готують у вигляді спеціально підготовленого рукопису (комп’ютерний варіант) у твердій палітурці. Її оформлення – важливий процес, нехтувати яким не можна, оскільки вміння дотримуватися вста- новлених вимог свідчить про кваліфікацію і професіоналізм автора.

Титульний аркуш магістерської роботи містить:

•           найменування міністерства – Міністерство освіти і науки України;

•           найменування вищого навчального закладу та кафедри, де вико-

нана магістерська робота;

•           тему магістерської роботи;

•           шифр і найменування спеціальності;

•           прізвище, ім’я, по батькові автора;

•           науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового ке-

рівника і консультанта;

•           науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали керівника ма-

гістерської програми;

•           підпис директора центру підготовки магістрів;

•           місто, рік.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). Якщо в магістерській роботі вжито специфічну терміно- логію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їхній перелік може бути поданий окремим списком, який розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою на- водять, наприклад, скорочення, справа – їхнє детальне розшифрування.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування не- обхідності проведення дослідження. У вступі подають загальну характе- ристику магістерської роботи у такій послідовності:

1. Актуальність теми. На основі критичного аналізу відомих шляхів вирішення проблеми чітко й аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробницт- ва, державного управління тощо.

2. Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдан- ня, котрі необхідно вирішити для її досягнення. Не слід формулювати мету як “Дослідження..”, “Вивчення..”, “Аналіз..”, тому що ці слова вказу- ють на засіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи, як правило, тіс- но переплітається з назвою магістерської роботи і повинна чітко вказу- вати, що саме вирішується в магістерській роботі.

3. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів до- слідження. Перераховувати їх треба відповідно до змісту роботи,  корот- ко відзначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

4. Наукова новизна отриманих результатів. Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. По- казують відмінність отриманих результатів від відомих раніше, описують ступінь новизни (вперше отримано, вдосконалено, подальше розвинуто).

5. Наукове значення роботи. Показують, яке значення мають наукові положення, запропоновані в магістерській роботі, з точки зору розвитку (доповнення) наукових знань для вирішення тієї чи іншої наукової про- блеми.

6. Практичне значення отриманих результатів. Висвітлюють ре- зультати практичного застосування отриманих результатів або рекоме- ндацій щодо їх використання. Необхідно коротко повідомити про впро- вадження результатів досліджень, назвавши організації, в яких здійсне- на реалізація, форми реалізації і реквізити відповідних документів. Впро- вадження, як правило, оформлюється актом або довідкою.

7. Структура магістерської роботи. Наводиться перелік розділів та їхній короткий зміст.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, під- розділів (параграфів), пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки.

У загальних висновках викладають найважливіші наукові та прак- тичні результати магістерської роботи з формулюванням розв’язаної на- укової проблеми (завдання) та зазначенням вагомості для науки і прак-

тики. Далі подають висновки і рекомендації щодо наукового і практично-

го використання здобутих результатів.

Список використаної літератури готують відповідно до вищенаве- дених вимог. У разі потреби до додатків можна включити допоміжний матеріал:

•           проміжні формули і розрахунки;

•           таблиці допоміжних цифрових даних;

•           інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК;

•           ілюстрації допоміжного характеру.

Слід зазначити, що до загального обсягу магістерської роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці і рисунки, які за- ймають всю площу сторінки, однак всі ці сторінки підлягають наскрізній нумерації на загальних засадах.

Магістерську роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу (формат А4), розміщуючи на сторінці до 30 рядків, що містять 1600–1700 друкованих знаків. При наборі використо- вують шрифти текстового редактора Word розміру 14 пунктів через 1,5 міжрядкового інтервалу.

Текст магістерської роботи друкують, залишаючи поля: праве – 1 см,

ліве – 3 см, верхнє і нижнє – 2–2,5 см.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна лише чорним кольором, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Заголовки      структурних  частин            “ЗМІСТ”,        ”ВСТУП”,      “РОЗДІЛ        1”,

”ВИСНОВКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заго- ловки підрозділів – маленькими літерами (крім першої) з абзацного від- ступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складаєть- ся з двох речень, їх розділяють крапкою. Кожну структурну частину магі- стерської роботи починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, підпунктів, рисунків, таб-

лиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи номер. Взірець оформлення титульного аркуша магістерської роботи наведений у додатку А. Наступні сторінки нумеруються у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Після слова “РОЗДІЛ” ставиться його номер без крапки, потім з ново-

го рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах ко-

жного розділу двома цифрами: перша цифра – номер розділу, а друга – порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номе- ра підрозділу ставиться крапка, в тому ж рядку друкується назва підроз- ділу. Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу за аналогічним правилом; цей номер складається з трьох цифр, розділених крапкою (наприклад, 2.1.1.)

Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати безпосере- дньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначаються словом “Рис.” і нумеруються в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації склада- ється з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, її назва і пояс- нювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у до- датках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним за- головком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таб- лиці, між якими ставиться крапка.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш над нею пишуть

“Продовження табл.” і вказують її номер.

Формули в магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядко- вого номера формули в розділі, між ними ставлять крапку. Номери пи- шуть біля правого поля в одному рядку з формулою в круглих дужках.

Примітки до тексту і таблиць, в яких подається довідкова та поясню- вальна інформація (дані), нумерують послідовно в межах однієї сторін- ки. Якщо приміток на одній сторінці кілька, то після слова “Примітки” ста- виться крапка.

Всі помилки й описки необхідно виправити. Кількість виправлень по- винна бути мінімальною: на одній сторінці не більше двох виправлень від руки чорним чорнилом.