Методологія системного підходу та наукових досліджень - Курс лекцій (Кустовська О. В.)

6.3. логіка процесу наукового дослідження

 

Отримання нових знань  це складний творчий процес, що характери- зується певною логічною послідовністю наукової діяльності дослідника. Основними формами становлення нового знання є науковий факт, науко- ва проблема, гіпотеза і теорія. Творчий їх розвиток визначає логічну по- слідовність процесу наукового дослідження, зокрема: виявлення дійсних (реальних) фактів, їх пояснення та узагальнення; постановка і формулю- вання наукової проблеми; формування й обґрунтування наукової гіпоте- зи; побудова теорії та визначення шляхів її практичної реалізації.

Наукове дослідження має два основні рівні: емпіричний і теоретич- ний. Збирання фактів (від лат. factum – зроблене; те, що відбулося), їх первинний опис, узагальнення і систематизація – характерні ознаки ем- піричного пізнання. Будь-яке наукове дослідження розпочинається зі збору, систематизації та узагальнення фактів. Розрізняють факти дійс- ності і наукові факти. Факти дійсності – це події, явища та процеси, які відбувалися або відбуваються в реальній дійсності; вони є різними сто- ронами, властивостями, відношеннями досліджуваних об’єктів. Наукові факти – це відображені у свідомості дослідника факти дійсності, що пе- ревірені, усвідомлені та зафіксовані мовою науки як емпіричні судження.

Отже, наукові факти повинні бути елементами логічної структури конкре-

тної системи наукового знання.

Емпіричний рівень дослідження складається з двох стадій (етапів). На першій стадії відбувається процес отримання фактів. Першоджере- лом будь-якого факту є реальна дійсність: події, діяльність людей, соці- альних груп, партій, держави в різних сферах суспільного життя, приро- дні явища та процеси. В процесі дослідження часто використовуються вторинні і навіть третинні джерела фактів: свідчення очевидців, докуме- нти, мемуари, наукові праці інших дослідників, статистичні дані тощо. Використовуючи різні шляхи та прийоми, дослідник вичленяє і накопичує факти – емпіричну основу наукового дослідження.

Друга стадія передбачає первинну обробку, систематизацію та оцін-

ку фактів у їх взаємозв’язку, тобто осмислення і строгий опис здобутих фактів у термінах наукової мови, їхню класифікацію та виявлення зале- жностей між ними. Отже, на цій стадії дослідник здійснює: а) критичну оцінку і перевірку кожного факту; б) опис кожного факту в термінах тієї науки, в якій проводиться дослідження; в) відбір типових фактів, що ві- дображають основні тенденції розвитку. Далі дослідник класифікує фак- ти за суттєвими ознаками, зводить їх у систему, на основі чого прагне виявити очевидні зв’язки між ними, а також закономірності, якими харак- теризуються досліджувані явища.

На емпіричному рівні дослідження вирішуються такі пізнавальні за-

вдання:

• збирання необхідного фактичного матеріалу про досліджуваний об’єкт, який є фундаментом дослідження і без яких неможливо побуду- вати ефективну наукову теорію;

• отримання даних про різноманітні властивості та зв’язки емпірич- ного об’єкта, тенденції його руху та розвитку, що сприяє формалізації знання та широкому використанню кількісних методів при побудові нау- кових теорій;

• розробка схем, діаграм, картограм тощо, в яких фіксується і відо- бражається стан досліджуваного об’єкта, його структура, розвиток, ди- наміка поведінки;

• класифікація наукових фактів і даних, котрі в узагальненому ви-

гляді називаються емпіричною інформацією.

Теоретичний рівень дослідження пов’язаний з глибоким аналізом фактів, проникненням у сутність досліджуваних явищ, пізнанням і фор- мулюванням законів, тобто з поясненням явищ реальної дійсності. Далі прогнозуються можливі події або явища, виробляються принципі дії, практичні рекомендації тощо.

Побудова теоретичних знань – це процес сходження від конкретного до абстрактного, метою якого є на основі сформульованих наукових аб- стракцій знову повернутися до вивчення конкретного, але вже на вищо- му рівні. Результати теоретичного дослідження виражаються у таких формах, як закон, теорія, наукова гіпотеза, теоретичне положення та ін.

На основі емпіричної інформації на теоретичному рівні відбувається розумове осмислення досліджуваних об’єктів, виявлення їх сутності, за- конів існування і розвитку, що становить основний зміст теорії. Отже, з допомогою специфічних методів вирішуються відповідні пізнавальні за- вдання: пізнається сутність досліджуваних об’єктів і здійснюється розу- міння об’єктивної істини в усій її конкретності і повноті змісту.

Незважаючи на відмінності емпіричного та теоретичного рівнів нау- кового дослідження, вони тісно взаємозв’язані, а межа між ними умовна. Емпіричне дослідження, виявляючи за допомогою відповідних методів нові дані, стимулює теоретичне пізнання, ставить перед ним нові, склад- ніші завдання. Теоретичне ж дослідження відкриває   ширші горизонти для емпіричного пізнання, орієнтує та спрямовує його на пошук нових фактів, сприяє вдосконаленню методів і засобів його реалізації. Отже, ці рівні необхідно розглядати в їх діалектичному взаємозв’язку і взаємо- обумовленості.