5.2. аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища організації

Для того, щоб визначити та реалізувати стратегію поведінки організа- ції, керівництво повинно мати поглиблене уявлення як про внутрішнє се- редовище організації, її потенціал і тенденції розвитку, так і про тенденції

розвитку зовнішнього середовища. Зовнішнє середовище організації є джерелом отримання нею ресурсів, необхідних для її існування.

Під зовнішнім середовищем організації розуміють сукупність елементів, що оточують її та справляють на її діяльність суттєвий вплив (Рис. 5.2). Аналіз зовнішнього середовища організації передбачає аналіз її мікрооточення (безпосереднього оточення) та макрооточення (опосе- редкованого оточення).

До макрооточення належать фактори, які можуть не справляти без- посереднього та негайного впливу на ефективність і стійкість функціону- вання організації, але все ж мають певний (опосередкований) вплив на неї. Аналіз макрооточення має містити дослідження міжнародних факто- рів (воєнні конфлікти, економічні кризи), політичних процесів у країні, правового регулювання, стану економіки, рівня науково-технічного і тех- нологічного розвитку суспільства, соціальної та  культурної складових

суспільства, стану навколишнього середовища тощо.

Екологічні      Конкурентні

Технологічні

та науково-технічні

Економічні

Організація

Міжнародні    Політичні

Ринкові          Соціальні

Рис. 5.2. Фактори зовнішнього середовища організації.

Розглянемо, наприклад, необхідність дослідження деяких із наведе-

них вище факторів макрооточення.

Економічні фактори. Їх необхідно постійно відстежувати, тому що дослідження стану економіки дає змогу з’ясувати, як формуються та пе- рерозподіляються ресурси. До найважливіших економічних показників належать: ВВП, темпи інфляції, валютний курс, процентні ставки, платі- жний баланс, рівень безробіття, рівень оплати праці тощо. Необхідно визначати, які можливості рівень цих характеристик дає для розвитку організації або які можуть бути загрози.

Політичні фактори. Успішне функціонування організації залежить від рівня політичної стабільності в країні. Необхідно мати уявлення про наміри органів влади щодо певних секторів економіки та суспільства за- галом. Так, великі компанії намагаються брати участь у політичному процесі, що дає їм можливість лобіювати власні інтереси та певною мі- рою впливати на управлінські рішення. Політичні фактори також можуть бути джерелом як загроз, так і позитивних можливостей для організації.

Технологічні та науково-технічні фактори. Аналіз новітніх науково- технічних тенденцій дає змогу своєчасно змінювати технології або за- ймати нові ніші ринку, що з’являються завдяки НТП. Прикладом найди- намічніших сфер є бурхливий розвиток інформаційних систем і техноло- гій, телекомунікацій.

Міжнародні фактори. Керівники організацій, що діють на міжнарод- них ринках або мають зовнішньоекономічні зв’язки, повинні постійно аналізувати стан світових ринків, зовнішньоторговельну кон’юнктуру, митну, антидемпінгову та іншу політику країн-партнерів.

Соціальні та демографічні фактори. Дослідження цих факторів спрямоване на визначення впливу таких соціальних показників, як рівень життя та освіти населення, традицій і цінностей, що існують у суспільст- ві, демографічних тенденцій тощо. Вони впливають як на інші фактори макрооточення, так і на внутрішнє середовище організації.

Фактори мікрооточення безпосередньо впливають на діяльність ор- ганізації. До безпосереднього оточення належать споживачі, постачаль- ники, конкуренти, ринок робочої сили, а також органи державного управ- ління та відповідні закони, що регламентують діяльність організацій.

Аналіз внутрішнього середовища організації дає змогу виявити ті можливості, той потенціал, на який може розраховувати організація для досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище аналізується за такими напрямками:

•           кадри, їхній потенціал, кваліфікація, інтереси тощо;

•           організація управління та маркетингу;

•           стан основної діяльності (виробництво, організаційні характерис-

тики, наукові дослідження та розробки тощо);

•           фінансовий стан;

•           організаційна культура.

Дослідження внутрішнього середовища спрямоване на з’ясування сильних і слабких сторін організації. Сильні сторони є ті- єю базою, на яку організація спирається у конкурентній боротьбі та яку вона повинна розширювати й укріплювати. Слабкі сторони мають бути

предметом пильної уваги керівництва, щоб їх позбутися. Зовнішнє сере- довище досліджується з метою визначення загроз і можливостей, які не- обхідно враховувати при визначенні та досягненні цілей.