3.1. принципи системного аналізу.

В сучасних умовах системний аналіз базується на реалізації певної сукупності системних принципів, до яких належать наступні.

Принцип оптимальності – це знаходження варіанта рішення, який є найкращим за комплексом показників для заданих умов. Завдання поля- гає не в тому, щоб знайти рішення краще існуючого, а в тому, щоб знай- ти найкраще зі всіх можливих рішень.

Принцип емерджентності виражає наступну властивість системи: чим більша система і чим більша різниця між розмірами частини та ціло- го, тим вищою є імовірність, що властивості цілого дуже відрізняються від властивостей частин. Цей принцип підкреслює можливість розбіжно- сті локальних оптимумів цілей окремих частин з глобальним оптимумом цілі системи.

Принцип системності передбачає підхід до об’єкта як до комплекс- ного утворення, системи, що представлена сукупністю взаємопов’язаних часткових елементів (функцій), реалізація яких забезпечує досягнення певного ефекту в мінімальні терміни, з мінімальними витратами ресурсів тощо. Він передбачає дослідження об’єкта, з одного боку, як єдиного ці- лого, а з другого – як частини більшої системи, в якій досліджуваний об’єкт взаємодіє з іншими системами.

Принцип ієрархії – це тип структурних відносин у складних багаторі- вневих системах, які характеризуються впорядкованістю, організованістю взаємодії між окремими рівнями по вертикалі. Під ієрархією системи ро- зуміють розташування її підсистем або елементів за певним порядком від вищого до нижчого. Ієрархічні відносини існують у багатьох системах, для яких характерна як структурна, так і функціональна диференціація, тобто здатність реалізувати певне коло функцій. На вищих рівнях здійснюються функції інтеграції, узгодження. Необхідність ієрархічної побудови склад-

них систем обумовлюється тим, що управління в них пов’язано з переро- бкою і використанням великих масивів інформації, причому на нижчих рі- внях використовується детальніша і конкретніша інформація, що охоплює лише окремі аспекти функціонування системи, а на вищі рівні надходить узагальнена інформація, котра характеризує функціонування всієї систе- ми. В реальних системах ієрархічна структура ніколи не буває абсолютно жорсткою, оскільки ієрархія поєднується з більшою або меншою автоно- мністю нижчих рівнів стосовно вищих, а в управлінні використовуються властиві кожному рівню можливості самоорганізації.

Принцип інтеграції передбачає, що дослідження спрямовуються на вивчення інтегративних властивостей і закономірностей. Інтегративні властивості проявляються в результаті сполучення елементів з утво- ренням цілого, а також сполучення функцій у часі та просторі. При цьому виникає синергетичний ефект, тобто ефект сполучення дій.

Принцип формалізації спрямований на отримання кількісних і ком-

плексних характеристик об’єкта і його елементів.