15.3. облік операцій з оперативного лізингуВідображення операцій лізингодавцем. Облік основних засобів, переданих в оперативний лізинг, ведеться лізингодавцем на окремому субрахунку «Оперативний лізинг» балансового рахунку № 4400 «Операційні основні засоби». При цьому здійснюється запис: Д-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг»; К-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби»; К-т 4500 Неопераційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби». Лізингодавець впродовж терміну лізингу нараховує амортизацію основних засобів, переданих в оперативний лізинг. Д-т 7423 Амортизація, субрахунок «Оперативний лізинг». К-т 4409 Знос операційних основних засобів, субрахунок «Оперативний лізинг». Лізингодавцем здійснюється також нарахування лізингових платежів, які обліковуються за рахунком 3578 «Інші нараховані доходи»: Д-т 3578 Інші нараховані доходи; К-т 6395 Доходи від оперативного лізингу. На суму отриманих нарахованих лізингових платежів лізингодавець здійснює проведення: Д-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок клієнта, рахунок готівкових коштів; К-т 3578 Інші нараховані доходи. Основні засоби, повернені лізингоодержувачем, лізингодавець відображає записом: Д-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби»; Д-т 4500 Неопераційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби»; К-т 4400 Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг». Відображення операцій лізингоодержувачем. Прийняті в оперативний лізинг основні засоби на підставі акта приймання-передавання обліковуються лізингоодержувачем за позабалансовим рахунком № 9840 «Орендовані основні засоби» за балансовою вартістю лізингодавця, що зазначається у договорі оперативного лізингу. При цьому здійснюється запис: Д-т 9840 Орендовані основні засоби; К-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98. До акта приймання-передавання орендованих основних засобів додається копія інвентарної картки цих основних засобів. Отримані картки зберігаються бухгалтерією лізингоодержувача окремо. Прийняті в оперативний лізинг основні засоби лізингоодержувач обліковує за інвентарними номерами лізингодавця. Прийняті в оперативний лізинг не цілі об’єкти основних засобів, а їхні частини (наприклад, частина приміщення) оприбутковуються на рахунок № 9840 «Орендовані основні засоби» за сумою пропорційною до частки орендованої площі. При зміні лізингових платежів (якщо це передбачено угодою) сума за рахунком № 9840 не змінюється. Зобов’язання щодо сплати лізингових платежів обліковуються за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи», субрахунок «Зобов’язання за основними засобами, що використовуються на правах оперативного лізингу» за сумою, вказаною в договорі. Лізингоодержувач нараховує лізингові платежі, які обліковуються на рахунку № 3678 «Інші нараховані витрати» проведенням: Д-т 7395 Витрати на оперативний лізинг; К-т 3678 Інші нараховані витрати. На суму сплачених лізингових платежів лізингоодержувач виконує запис: Д-т 3678 Інші нараховані витрати; К-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок клієнта, рахунок готівкових коштів; Одночасно: Д-т 9910 Контррахунки для рахунків розділів 96—98; К-т 9819 Інші цінності і документи. Якщо лізингоодержувач здійснює добудову, доообладнання, реконструкцію чи капітальний ремонт об’єкта лізингу, то такі витрати враховуються ним як капітальні вкладення за рахунками № 4432 «Незавершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг», № 4532 «Незавершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг» і після закінчення робіт протягом періоду лізингу враховуються на рахунках № 4438 «Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг», № 4538 «Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг». На завершені капітальні вкладення основних засобів лізингоодержувач нараховує амортизацію, що супроводжується записом: Д-т 7423 Амортизація, субрахунок «Капітальні вкладення за основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг»; К-т 4438 «Завершені капітальні вкладення за операційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг. К-т 4538 «Завершені капітальні вкладення за неопераційними основними засобами, прийнятими в оперативний лізинг. На підставі акта приймання-передавання, що засвідчує повернення основних засобів лізингодавцю, лізингоодержувач списує основні засоби з позабалансового рахунка № 9840 «Орендовані основні засоби», вилучає з картотеки відповідну картку і зберігає разом з актом. Розглянемо приклад. Лізингоодержувач уклав договір з оперативного лізингу будинку на 3 роки. Вартість будівлі — 65 433 грн. Строк корисного використання будівлі — 20 років. Визначена ліквідаційна вартість — 5000 років. Щорічна лізингова плата — 24 000 грн. Лізингодавець застосовує рівномірний метод нарахування амортизації. Умовами договору передбачено, що лізингоодержувач здійснює капітальні вкладення в орендований будинок. Лізингодавець dbтрати не враховує. Щомісячна плата становить: 24 000 грн. : 12 = 2 000 грн. Річна сума амортизаційних відрахувань становить: (65 433 грн. – 5 000 грн.) : 20 = 3021,65 грн. Щомісячна сума амортизаційних відрахувань: 3021,65 : 12 = 251,80 грн. Лізингодавець виконає такі записи:
У лізингоодержувача записи будуть такими:
* Операційні основні засоби, субрахунок «Оперативний лізинг». ** Операційні основні засоби, субрахунок «Власні основні засоби». Через рік лізингоодержувач здійснив добудову — гараж вартістю 9000 грн. За умовами договору всі витрати, пов’язані з капітальними вкладеннями, несе лізингоодрежувач. У зв’язку з цим лізингова плата (залишок на позабалансовому рахунку № 9819) лізингодавцем не переглядається. Витрати, понесені лізингоодержувачем через таку добудову, визнаються поточними у відповідних облікових періодах протягом визначеного строку корисної служби гаража чи решти строку лізингу (залежно від того, який з цих періодів коротший) і відноситься на витрати шляхом нарахування амортизації. Лізингоодержувач визначив строк корисного використання капітальних вкладень (гаража) 10 років. Визначена ліквідаційна вартість гаража — 500 грн. Оскільки строк корисного використання більший ніж решта строку лізингу, то витрати будуть розподілені на 2 роки. В обліку виконують такі записи.
* «Операційні основні засоби», субрахунок «Власні основні засоби». Дидактичні матеріали
Процентна ставка лізингоодержувача, що нарощується — це ставка, яку сплатив би лізингоодержувач за кредит для купівлі активу на такий самий період і з таким самим забезпеченням, що й фінансовий лізинг. Лізинг — це господарська операція, за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу право користування активом за плату та на період часу, визначений угодою. Мінімальні лізингові платежі — це платежі, які лізингоодержувач здійснює або зобов’язаний здійснювати впродовж терміну лізингу (крім вартості послуг і податків, які повинен сплатити лізингодавець і які мають бути йому повернені). Теперішня вартість майбутнього платежу під визначений процент — це сума, яку необхідно вкласти у даний час під визначений процент для отримання конкретної суми у майбутньому. Фактична процентна ставка лізингу — це ставка, за якою теперішня вартість майбутніх мінімальних лізингових платежів дорівнює ринковій вартості об’єкта лізингу. План практичного заняття 1. Розглядаються такі питання: 1.1. Яким чином принцип МСБО (перевага змісту над формою) впливає на лізингові операції банку? 1.2. Яке практичне використання щодо лізингових операцій банку має принцип нарахування? 1.3. Які принципові відмінності існують між фінансовим та оперативним лізингом? 2. Виконується наведене далі навчальне завдання. Навчальні завдання Умовний приклад. Банк-лізингодавець і банк-лізингоодержувач підписали лізингову угоду за такими умовами. Автомобіль передається у лізинг терміном на 5 років. По закінченні терміну дії угоди право власності переходить до лізингоодержувача. Визначено 5 платежів по 5000 грн. кожний. Термін платежу — початок кожного року. Передбачена процентна ставка — 8\%. Реальна ціна автомобіля на початку дії угоди — 24 000 грн. Термін корисної служби автомобіля — 10 років. Лізингоодержувач застосовує рівномірний метод нарахування амортизації. Необхідно: — виконати короткий аналіз лізингової угоди (вид лізингу, ціна активу, характер лізингових платежів). — скласти графік сплати мінімальних лізингових платежів за формою:
— виконати всі бухгалтерські записи за балансом лізингодавця та лізингоодержувача за даною господарською операцією, а саме: облік початку лізингової операції. облік лізингових платежів (нарахування та сплата). облік амортизаційних витрат. облік закінчення дії лізингової угоди.
За даними умовної задачі скласти балансовий звіт (за кожний рік) лізингодавця та лізингоодержувача, спираючись на основне бухгалтерське рівняння: Актив = Зобов’язання + Капітал. Завдання для блочно-модульного контролю Контроль знань проводиться у два етапи: перший: за темами 1—8; другий: за темами 9—15; третій: підсумковий. Завдання для першого етапу блочно-модульного контролю. Дайте характеристику блоків реформування бухгалтерського обліку в банках України. Опишіть структурну декомпозицію діючого Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків. Як розумієте поняття синтетичний та аналітичний облік в банках? Обрати правильний варіант відповіді: 4.1. До операційної каси входять такі структурні підрозділи: а) прибуткова каса; б) видаткова каса; в) перерахункова каса; г) вечірня каса 4 д) якщо необхідно, доповніть перелік. 4.2. Готівка оприбутковується до каси відповідно до таких первинних документів: а) прибутковий касовий ордер; б) чек; в) об’ява на внесення готівки; г) видатковий касовий ордер. 4.3. Аналітичний облік касових операцій ведуть в таких реєстрах: а) прибутковому касовому журналі; б) видатковому касовому журналі; в) касовій книзі; г) довідках касирів. б) довідка касира видаткової каси; в) відомість на видачу заробітної плати; г) чек. 4.5. Д-т 1001 К-т 1811 а) з каси видано готівку, продано іншому банку; б) до каси надійшла готівка, придбана в іншому банку; в) до каси надійшла готівка від дебіторів. 4.6. Д-т 1600 К-т 1911 а) з коррахунку ЛОРО списано кошти банку, який купує готівку в даному банку; б) на рахунок НОСТРО надійшла оплата за готівку від банку, який її купує. в) на коррахунок банку в НБУ надійшла оплата за готівку від банку, який її купує; 4.7. Д-т 1007 К-т 1001 а) з каси банку видано готівку підзвітній особі на господарські потреби; б) з каси банку видано готівку від банку покупця; в) до каси банку надійшла готівка, придбана в іншому банку. 4.8. Д-т 1911 К-т 1007 а) списано кредиторську заборгованість перед банком-покупцем; б)відіслано банку-покупцю продана йому готівка; в) після надходження підтвердження від банку покупця готівки про її одержання, списано кредиторську заборгованість банку-продавця, який її відвантажив. 4.9. Ініціатором розрахунків платіжними вимогами-дорученнями є: а) підприємство-платник коштів; б) підприємство-одержувач коштів; в) банк. 4.10. Платіжне доручення дійсне з моменту його виписки (не враховуючи дня виписки) впродовж: а) десяти календарних днів; б) десяти робочих днів; в) трьох робочих днів. 4.11. Розрахункові чекові книжки видаються: а) клієнтам, яким відкриті рахунки в даному банку; б) клієнтам інших банків. 4.12. Гарантованість невідкладної оплати чека відбувається тоді, коли: а) чекодавець депонує кошти для розрахунків чеками на окремому рахунку в банку; б) банк надає гарантію оплати (за умови наявності коштів на одному з рахунків клієнта); в) чекодавець обіцяє здійснити оплату впродовж терміну, зазначеного у договорі поставки. 4.13. Акредитив може відкриватись: а) тільки в банку платника коштів; б) тільки в банку одержувача коштів; в) і в банку платника і в банку одержувача коштів. 4.14. При акредитивній формі першим вступає в розрахунки: а) покупець (платник коштів); б) банк; в) одержувач коштів. 4.15. За розрахунками векселями банк при його купівля сплачує векселедавцю: а) номінальну вартість векселя; б) дисконт; в) різницю між номінальною вартістю і дисконтом. 4.16. При врахуванні векселів векселедавці подають їх до банку: а) за реєстром векселів; б) разом з платіжною вимогою векселедавця про одержання коштів; в) разом з заявою встановленого зразка. 4.17. Номер відкритого клієнту поточного рахунку реєструється у спеціальній книзі реєстрації. а) обов’язково; б) не обов’язково; в) на розсуд головного бухгалтера банку. 4.18. Про відкриття поточних рахунків клієнтам банк повідомляє податкову адміністрацію за місцем реєстрації господарюючого суб’єкта у термін: а) у триденний; б) у тижневий; в) у місячний. 4.19. Рішення про те, котрий із відкритих поточних поточних рахунків в банках буде основним приймає: а) власник рахунків (госп. суб’єкт); б) податкова адміністрація; в) НБУ. 4.20. Закриття поточного рахунку господарюючого суб’єкта здійснюється на підставі: а) заяви власника рахунку; б) рішення суду, арбітражного суду або іншого уповноваженого органу про ліцензію підприємства чи визнання його бункрутом; в) рішення зборів акціонерів. Дане завдання виконується впродовж 45 хвилин аудиторного часу. За повну відповідь на кожне з перших трьох запитань студент отримує по 5 балів, а за кожну наступну вірну тестову відповідь — по 1 балу. Отже максимальна кількість балів — 35. Підсумкова оцінка виставляється за п’ятибальною системою за такими умовами: При кількості балів: 35 — «5»; 30—34 — «4»; 20—29 — «3»; 20 — «2». Завдання для другого етапу блочно-модульного контролю. За наведеними умовами провести необхідні розрахунки та записи за рахунками бухгалтерського обліку.
5. За наведеними операціями, пов’язаними з обліком доходів і видатків банку протягом двох останніх місяців року необхідно: а) виконати записи окремо за фінансовим і окремо за податковим обліком; б) розрахунково визначити результати фінансового і податкового обліку: а) суму прибутку до оподаткування; б) суму податку на прибуток; в) розрахунково визначити результати фінансового і податкового обліку зростаючим підсумком за рік і порівняти їх; г) визначити суму фінансового результату за рік та провести розподіл цієї суми.
Завдання для другого етапу блочно-модульного контролю включає п’ять завдань, виконується впродовж двох годин аудиторного часу. У разі правильного виконання завдань 1—3 студент отримує 5 балів за кожне, а 4—5 завдання — по 10 балів. Загальна сума балів: 45 — це підсумкова оцінка «5»; 44—35 — «4»; 34—25 — «3»; 25 — «2». Завдання для третього етапу блочно-модульного контролю Виконати бухгалтерські проведення за змістом наведених господарських операцій банку. Ця частина розрахована на опанування принципів обліку валютних операцій та формування резервів комерційного банку, а також на практичне закріплення навичок обліку основних банківських операцій. Листопад
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття рішень у банках» для студентів спеціальності 7106 і 8106 «Облік та аудит у банках» 1. Загальні положення Для поглибленого вивчення студентами дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття рішень у банках» навчальним планом передбачено написання курсової роботи. Мета курсової роботи: поглибити знання методології і техніки обліку в комерційних банках; набути навичок опрацювання інформації, викладеної у нормативних актах й економічній літературі; вправно орієнтуватись у можливостях і обмеженнях використання облікової інформації для прийняття управлінських рішень. Курсова робота оформляється таким чином: титульна сторінка; зміст; текст курсової роботи; література; Титульний лист оформлюється так: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра обліку та аудиту в кредитних і бюджетних організаціях
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Облік касових операцій комерційних банків»
студента V курсу спеціальності 8106 «Облік та аудит у банках» Іванченко Є. М. Науковий керівник канд. екон. наук, доцент Кузьмінська О. Е.
Київ 2000 Зміст плану курсової роботи залежить від теми дослідження і, складається у процесі ознайомлення з економічною літературою за темою. План курсової роботи включає такі складові: вступ, у якому розкривають актуальність теми, мету, завдання дослідження, виклад загальних питань дослідження; основна частина курсової роботи, яка містить не менше трьох параграфів, де повинні бути викладені: економічна характеристика комплексу питань за темою; огляд чинного законодавства і сучасної наукової літератури; порядок ведення первинного, поточного і підсумкового обліку, включаючи документообіг і бухгалтерські записи за операціями згідно з обраною темою (оцінка сучасного стану і перспективи розвитку); використання облікової інформації для прийняття управлінських рішень; висновок, де наводиться короткий виклад результатів дослідження. Опрацювання літературних джерел має бути дослідницьким, без копіювання текстів інструкцій, інших нормативних актів. Огляд чинного законодавства і сучасної наукової літератури супроводжується обов’язковим посиланням на літературні джерела (як правило, вказується номер джерела згідно зі списком використаної літератури і зазначається сторінка). Перелік використаних літературних джерел подається за порядковими номерами у такій послідовності: документи органів влади, нормативні акти Мінфіну і НБУ, наукова і методична література. Літературні джерела наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Зазначаються: прізвища та ініціали авторів, назва роботи, місто і назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. При використанні матеріалів, опублікованих у періодичних виданнях вказують прізвища, ініціали авторів, назву статті, назву газети чи журналу, рік, номер, сторінку. Нижче наведено зразок оформлення списку літератури. & Література Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р. № 710/97—ВР // Фінансова консультація. — 1998. — № 7. — С. 42. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Затверджене постановою Уряду України від 03.04.1993 р. № 250 із змінами і доповненнями // Галицькі контракти. — 1997. — № 23. — С. 106. Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Фінансовий та управлінський облік. — К.: ТОВ «Автоінтерсервіс», 1996. — 544 с. Черников А. Последняя степень защиты // Бизнес. — 1998. — № 25. — С. 29. У додатки виносяться масштабні таблиці, рисунки, які займають одну і більше сторінок роботи, заповнені первинні документи, облікові регістри, звітні форми. На кожному додатку пишеться «Додаток № ». Додатки не включаються до загальної нумерації сторінок курсової роботи. За текстом курсової роботи обов’язково робляться посилання на додатки. Курсова робота виконується українською мовою. Обсяг курсової роботи — 35—40 сторінок рукописного тексту (формат А 4 — 210 ´ 297 мм). Курсова робота може бути набрана і роздрукована на комп’ютері чи на машинці. Параметри сторінки: Верхнє поле — 20 мм; Нижнє поле — 20 мм; Ліве поле — 30 мм; Праве поле — 10 мм. Кількість рядків на сторінці — 30; кількість знаків в одному рядку при наборі зі застосуванням технічних засобів — 60. Цифровий та ілюстративний матеріал може бути поданий у вигляді таблиць і рисунків. Усі таблиці, наведені у тексті, повинні мати назву, яка пишеться над таблицею, нумерація таблиць ведеться з початку курсової роботи, номер таблиці проставляється праворуч над назвою таблиці. Номер і назва рисунка вказується внизу під ним. Курсова робота має бути виконана у встановлений термін і надана керівникові для перевірки. Керівник надає рецензію і повертає курсову роботу студенту для захисту. Мета захисту — виявлення знань студента за темою курсової роботи, ступеня самостійності і глибини її вивчення. Теми курсових робіт Курсова робота є важливою складовою написання магістерської дисертації і дипломної роботи спеціалістів, тому перш ніж обирати тему курсової роботи з обліку в банках, потрібно визначитись з темою магістерської роботи чи дипломної роботи спеціалістів. Організація бухгалтерського обліку в установах банків України. Принципи і загальні правила ведення бухгалтерського обліку в комерційних банках України. Організація обліково-операційної роботи у комерційних банках України. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України та шляхи його перебудови. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності в обліковій системі банків України. Облік касових операцій в банках України. Організація обліку операцій банків з готівкою іноземною валютою. Організація розрахункового обслуговування клієнтів у комерційних банках. Організація обліку міжнародних розрахунків у комерційних банках. Облік операцій комерційних банків по кредитуванню зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання. Облік операцій комерційних банків з акціями власної емісії. Облік операцій комерційних банків з приватизаційними паперами. Облік доходів і видатків комерційних банків за операціями з цінними паперами. Облік операцій комерційних банків по короткостроковому кредитуванню суб’єктів господарської діяльності. Облік операцій комерційних банків з державними цінними паперами. Облік кредитних операцій комерційних банків, пов’язаних з вексельним обігом. Облік векселів в установах банків України. Облік операцій по короткостроковому кредитуванню в системі установ Ощадного банку України. Облік витрат банку на утримання апарату управління. Організація обліку касових операцій в установах комерційних банків України. Облік прибутку комерційного банку. Облік операційних витрат банку. Облік доходів комерційного банку. Облік фінансових результатів діяльності банку. Облік операцій банку з розподілу фінансових результатів. Облік статутного фонду комерційного банку. Облік загальних резервів банку. Облік валютних операцій комерційних банків. Фінансова звітність банків, як елемент методу бухгалтерського обліку. Облік розрахунків комерційного банку з акціонерами. Облік фінансових ризиків у банківській діяльності. Облік операцій з вкладами населення в установах Ощадбанку. Облік розрахункових операцій, здійснюваних з використанням чеків та акредитивів в установах банків. Облік операцій по формуванню і використанню резервних фондів комерційного банку. Облік власного капіталу комерційного банку. Облік залучених коштів комерційного банку. Облік активних операцій комерційного банку. Облік операцій по нарахуванню, сплаті та стягненню процентів за різними операціями комерційних банків. Методика складання балансу комерційного банку. Складання бухгалтерської звітності у комерційних банках. Облік міжбанківських розрахунків у комерційних банках. Організація бухгалтерського обліку операцій по придбанню та руху матеріальних цінностей в установах банків. Облік розрахунків з працівниками банків по заробітній платі. Облік інвестиційної діяльності комерційних банків. Облік основних засобів комерційних банків. Облік пасивних операцій комерційних банків. Облік лізингових операцій комерційних банків. Облік операцій з іноземною валютою, здійснюваних обмінними пунктами комерційних банків. Облік капіталу комерційного банку. Облік депозитної діяльності комерційних банків. Принципи побудови балансу банку. Принципи побудови плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Облік міжбанківських кредитів у комерційних банках України. Облік міжбанківських розрахунків з використанням кореспондентських рахунків. Облік форвардних та ф’ючерсних операцій, здійснюваних банками України. Облік операцій по купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі. Види, форми і методи внутрішньобанківського контролю. Методика і техніка складання звітності банку за операціями в іноземній валюті. Облік операцій комерційних банків по кредитуванню юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті. Облік кредитних операцій комерційних банків. Облік операцій з цінними паперами власного боргу, емітованими банком. Облік операцій комерційних банків з власними акціями. Облік операцій по обслуговуванню клієнтів комерційними банками. Облік операцій банку по нарахуванню та сплаті податку на прибуток і податку на додану вартість. Облік курсових різниць за операціями комерційних банків з іноземною валютою. Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни при підсумковому контролі (іспиті) До складання іспиту допускаються студенти, які за підсумком проведених практичних занять отримують поточний залік (обов’язкова позитивна оцінка за кожний етап блочно-модульного контролю). Завдання на іспит є індивідуальними та включають два теоретичних питання та два практичних завдання. Підсумкова оцінка за результатом виконання завдань виставляється за такими критеріями: виконання першого та другого завдання за білетом, що підтверджується логічним та повним викладом матеріалу оцінюється у 20\% (за кожним питанням) до відмінної оцінки (тобто 2,0 є максимальним балом). виконання третього завдання оцінюється у 28\% до відмінної оцінки, тобто можливий бал при виконанні завдання без помилок — 1,4. виконання четвертого завдання дає змогу отримати 1,6 бала, тобто його виконання оцінюється у 32\% від відмінної оцінки. |
| Оглавление| |