Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках - Навчальний посібник (Кіндрацька Л. М.)

12.3. облік довгострокових вкладень банку в акції та вкладень в асоційовані й дочірні компанії

При віднесенні придбаних акцій до портфеля ЦП банку на інвестиції враховують такі чинники:

намір інвестора — на інвестиції;

термін зберігання — понад рік.

Окрім цього, довгострокові вкладення банку в акції слід роз- глядати залежно від взаємовідносин та ступеня контролю інвестора над оперативною та фінансовою діяльністю компанії (банку чи іншого господарюючого суб’єкта), в яку було здійснено інвестиції. Можливі варіанти щодо такого контролю досить детально викладено в Інструкції Національного банку України «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків».

Довгострокові інвестиції у статутний фонд компаній та банків, у яких банк-інвестор не має ні контрольного, ні значущого впливу, обліковуються за балансовими рахунками 320 групи «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції», а саме:

№ 3202 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені банками в портфелі банку на інвестиції;

№ 3203 Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком, випущені фінансовими (небанківськими) установами, в портфелі банку на інвестиції;

№ 3205 Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком в портфелі банку на інвестиції;

· Облік нарахування доходів проводиться за рахунком

№ 3208 Нараховані доходи за акціями та іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції.

Довгострокові інвестиції обліковуються за вартістю їх придбання, що включає ринкову ціну придбаних акцій та комісійні й інші витрати, пов’язані з придбанням.

Як і за обліком цінних паперів у портфелі банку на продаж, досить значущою є інформація аналітичного обліку у розрізі емітентів, яка відображується за окремими особовими рахунками.

Метод вартості є також обов’язковою нормою облікової політики банків щодо обліку довгострокових інвестицій. Механізм його застосування дещо відмінний від механізму оцінки портфеля цінних паперів банку на продаж, а саме:

коригування балансової вартості та формування спеціального резерву здійснюється один раз наприкінці року;

правило нижчої вартості застосовується до загальної вартості портфеля акцій, а не до кожної його складової.

Розглянемо приклад. Портфель акцій на інвестиції банку «Антей» включає:

 

Вартість придбання (грн.)

Ринкова вартість (грн.)

Прості акції ВАТ «Мир»

10000

8000

Привілейовані акції банку «Весна»

25000

22000

Прості акції компанії «Менатеп»

50000

52000

 

85000

82000

 

Як видно, ринкова вартість загального портфеля цінних паперів на інвестиції знизилася на 3000 гривень, отже, банку необхідно створити резерв під загальну суму знецінення, що в обліку супроводжується записом:

Д-т 7704 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції           3000 грн.

К-т 3290 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції      3000 грн.

За принципом нарахування щомісячно банк виконує операцію з нарахування доходів за цінними паперами, що знаходяться в портфелі банку на інвестиції, що супроводжується проведенням:

Д-т 3208 Нараховані доходи за акціями за іншими вкладеннями з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції

К-т 6053 Процентні доходи за іншими цінними паперами в портфелі банку на інвестиції.

Закономірно, що придбаваючи цінні папери, банк сподівається на отримання доходу у вигляді дивідендів. У разі їх отримання банк проводить за обліком запис:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України

К-т 6300 Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями.

У разі підвищення ринкової вартості цінних паперів у портфелі на інвестиції порівняно з попередньою датою (кінець минулого фінансового року), виникає надлишок створеного резерву під знецінення. Коригування суми резерву проводиться записом:

Д-т 3290 Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на інвестиції

К-т 7704 Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на інвестиції.

Довгострокові вкладення банку в асоційовані та дочірні компанії обліковуються за рахунками четвертого класу «Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи», незважаючи на те, що ці операції є операціями банку з цінними папе­рами. Такий підхід враховує принципи пайового методу розподілу прибутку, що визначений як пріоритетний щодо практики асоційованих. Економічний зміст пайового методу визначає пропорційну частку прибутку компанії, у яку інвестовано кошти, як дохід інвестора. За цим методом банк-інвестор зараховує оголошений емітентом дохід від інвестицій, в еквівалентній частці власності, на збільшення цієї інвестиції. Отже, здійснюється нарощення первинної суми інвестиції, що обліковується за такими балансовими рахунками:

· групи 410 Вкладення в асоційовані компанії;

№ 4102 Вкладення в асоційовані банки;

№ 4103 Вкладення в асоційовані (небанківські) фінансові установи;

№ 4109 Вкладення в інші асоційовані компанії;

групи 420 Вкладення в дочірні компанії;

№ 4202 Вкладення в дочірні банки;

№ 4203 Вкладення в дочірні фінансові (небанківські) установи;

№ 4209 Вкладення в інші дочірні компанії.

Враховуючи зміст пайового методу розподілу прибутку, прин­цип нарахування доходів за інвестиціями в асоційовані компанії діє дещо спрощено. Йдеться лише про ситуацію, за якою дивіденди компанією-емітентом оголошуються в одному році, а спла­чуються у наступному. Оскільки, дивіденди визнаються інвестором тоді, коли вони оголошені емітентом, то сума дивідендів у році оголошення записується за рахунком № 3578 Інші нараховані доходи.

Підсумовуючи викладене, розглянемо приклади бухгалтерських записів за операціями інвестування в асоційовані банки.

· 1 лютого 1999 року банк «Весна» придбав 11000 простих акцій у комерційного банку «Деякий» за ціною 15 грн. за акцію. На цю дату КБ «Деякий» уже випустив в обіг 35000 акції (номінал акції 10 гривень). В обліку виконується бухгалтерське проведення:

Д-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   165000 грн.

К-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України 165000 грн.

· 31 грудня 1999 року банк «Деякий» відповідно до фінансової звітності звітував про чистий прибуток у сумі 200000 гривень.

Банк «Весна» має значний вплив, тобто долю у статутному фонді банку «Деякий» — 31,4\% (асоційованою компанія визнається за умови, що інвестор володіє 20\% або більшою часкою капіталу компанії). Отже, банк «Деякий» є асоційованим по відношенню до банку«Весна», і його частка в чистому прибутку банку «Деякий» дорівнює 62800 грн. (200000 × 0,314).

Належну суму чистого прибутку банк «Весна» обліковує як збільшення фінансових інвестицій у банк «Деякий».

Д-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   62800 грн.

К-т 6300 Дивідендний дохід за акціями та іншими

 вкладеннями      62800 грн.

· 31 грудня 1999 року банк «Деякий» оголосив дивіденди в су­мі 80000 гривень, тобто банк «Весна», враховуючи його частку 31,4\%, претендує на отримання дивідендів у сумі 25120 грн.

Д-т 3578 Інші нараховані доходи                25120 грн.

К-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   25120 грн.

· 20 лютого 2000 року банк «Деякий» провів виплату дивідендів. За обліком банку «Весна» проводиться запис:

Д-т 1200 Кореспондентський рахунок у Національному банку України 25120 грн.

К-т 3578 Інші нараховані доходи                25120 грн.

Якщо за підсумками фінансового року асоційована компанія звітуватиме про збитки, то банк-інвестор повинен провести в обліку зменшення суми інвестицій (пропорційної його частці у статутному фонді).

Повернувшись до прикладу, дещо змінимо його умову.

· 31 грудня 1999 р. банк «Деякий» звітував про отримані збитки в сумі 200000 гривень.

В обліку банку «Весна» буде здійснено запис:

Д-т 7399 Інші банківські операційні витрати            62800 грн.

К-т 4102 Вкладення в асоційовані банки   62800 грн.

Облік довгострокових вкладень банку в дочірні компанії прямо пов’язаний з принципом консолідації. Йдеться про те, що банк як головна компанія, володіючи контрольним пакетом акцій іншого банку, складає зведену консолідовану фінансову звітність. Однак, зведена звітність складається в разі виконання двох умов:

· банк-інвестор має можливість контролювати діяльність дочірньої компанії;

· здійснені інвестиції прямо доповнюють діяльність банку-інвестора.

При невиконанні даних умов вартість придбаних акцій у балансі банку (головної компанії) обліковується як вкладення в асо­ційовані компанії (410 група балансових рахунків).