Бухгалтерський облік у галузях народного господарства - Навчальний посібник (Грабова Н. М.)

Контрольні запитання

Які особливості сільськогосподарського виробництва, що впливають на організацію бухгалтерського обліку?

Як класифікують витрати у сільськогосподарському виробництві за елементами витрат.

Який порядок синтетичного обліку затрат рослинництва та виходу продукції?

Який порядок аналітичного обліку затрат рослинництва за об’єк­тами обліку і статтями витрат?

Який порядок обліку загальновиробничих витрат рослинництва та їх розподілу?

Який порядок калькулювання собівартості продукції зернових культур?

Який порядок калькулювання собівартості кукурудзи?

Який порядок калькулювання собівартості продукції садівництва та ягідництва?

Який порядок коригування планової собівартості продукції рослинництва до фактичної собівартості в кінці року?

Який порядок синтетичного обліку затрат тваринництва та виходу продукції?

Який порядок аналітичного обліку затрат тваринництва за видами (групами) тварин?

За якими статтями ведеться облік затрат у тваринництві? Дайте їх характеристику.

Який порядок калькулювання собівартості продукції великої рогатої худоби молочного напрямку?

Який порядок калькулювання собівартості продукції великої рогатої худоби м’ясного напрямку?

Калькулювання собівартості продукції свинарства.

Калькулювання собівартості продукції рибництва.

Калькулювання собівартості продукції бджільництва.

Коригування планової собівартості продукції тваринництва до фактичної собівартості в кінці року.

Завдання для самостійного виконання

Витрати сільськогосподарського підприємства на вирощування зернових озимих (без вартості соломи) становили 292 600 грн. Одержано від урожаю повноцінного зерна озимої пшениці 20 000 ц та зерновідходів 1500 ц з вмістом в них зерна 40 \%.

Що треба зробити:

визначити кількість повноцінного зерна у зерновідходах;

обчислити загальну кількість зерна з урахуванням зерновідходів;

визначити собівартість 1 ц повноцінного зерна.

 

Витрати сільськогосподарського підприємства на утримання основного молочного стада великої рогатої худоби становили 432000 грн. Вартість одного кормо-дня дорівнювала 10 грн. Протягом року одержано: молока — 25000 ц, голів приплоду — 1000, побічної продукції (гною, вовни-линьки тощо) на суму 1200 грн.

Що треба зробити:

визначити собівартість отриманого приплоду;

обчислити собівартість молока;

визначити собівартість одиниці продукції:

а) 1 ц молока;

б) 1 гол. приплоду.

Ухвалено

Вченою радою університету

(протокол № 2 від 26.09.2002 р.)

1. Порядок оцінювання знань студентів з урахуванням поточної успішності

1.1. Даний Порядок направлений на подальше вдосконалення чинної в університеті системи контролю знань студентів, ефектив­ну реалізацію таких її основних завдань:

підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи впродовж навчального року, переорієнтація їх цілей з одержанням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

систематизація знань та їх активне засвоєння упродовж нав­чального року;

недопущення розбіжностей між завданнями, що вносяться для контролю, і програмою дисципліни;

відкритість контролю — ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з контрольними завданнями та всіма фор­мами контрольних заходів і критеріями їх оцінювання;

подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується складанням контрольних завдань та іспитів у письмовій формі із застосуванням 100-бальної шкали оцінювання;

забезпечення належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого розмежування за змістом й у часі;

розширення можливостей для всебічного розкриття здібнос­тей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу.

1.2. Оцінювання знань студентів з кожної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань.

1.3. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

1.3.1. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, уміння самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, уміння публічно або письмово представити певний матеріал (презентація).

1.3.2. Завданням іспиту є перевірка розуміння студентами програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

1.4. Оцінювання знань здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит, — від 0 до 60 балів (включно).

1.5. Даний документ регламентує порядок оцінювання знань студентів І—ІV курсів усіх форм навчання.

2. Поточний контроль знань студентів

2.1. Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

а) систематичність та активність роботи на семінарських (лабораторних, практичних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання;

в) виконання модульних (контрольних) завдань.

2.2. При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрованих у відповідях і виступах на семінарських (практичних) заняттях; актив­ність в обговоренні питань, винесених на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю тощо.

2.3. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання оцінці можуть підлягати: самостійне опрацювання тем у цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; написання рефератів; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; підготовка іноземних текстів встановлених обсягів тощо.

2.4. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці можуть підлягати тести, виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних зав­дань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів), інші завдання.

Модуль — це частина програми дисципліни, яка складається з пов’язаних між собою у певному співвідношенні теоретичних, емпіричних і практичних компонентів змісту, кожна складова якого оцінюється в балах.

Кількість модулів залежить від числа кредитів, відведених на вивчення дисципліни в семестрі, й упорядковується таким чином:

Кількість кредитів

Кількість модулів

Від 1 до 2

Не більше двох

Від 2,5 і більше

Не більше трьох

 

2.5. Кафедра самостійно розподіляє загальну кількість балів (40), за якими оцінюється вся поточна робота між об’єктами контролю: систематичність та активність роботи; виконання завдань для самостійного опрацювання; виконання модульних завдань.

2.6. Конкретний перелік робіт (завдань), які студенти зобов’язані виконати за семестр, та критерії їх оцінки визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

Завдання, які не ввійшли до об’єктів поточного контролю, зазначених у п. 2.1, — участь у роботі конференцій, підготовка наукових публікацій тощо, — можуть за рішенням кафедри бути об’єктом додаткового заохочення роботи студентів. При цьому загальна кількість балів, що вноситься до залікової або екзаменаційної відомості за поточну роботу, не може перевищувати 40.

2.7. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

2.7.1. Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисципліни, з яких складені індивідуальні завдання, або модульні завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача.

2.7.2. Самостійно виконані домашні письмові роботи перевіряються викладачем та підлягають захисту в процесі співбесіди зі студентом.

2.8. Результати поточного контролю знань студентів, які одер­жали 20 і більше балів (25, 30, 35, 40), вносяться до залікової або екзаменаційної відомості; за інших результатів у відомостях проставляється 0 балів.

3. Підсумковий контроль знань студентів

А. Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

3.1. З навчальних дисциплін, що виносяться на залік, оцінювання знань здійснюється виключно за результатами поточного контролю.

3.2. Семестровий залік виставляється за умови, коли студент успішно виконав усі модульні (контрольні) завдання та інші види робіт, передбачені навчальною програмою дисципліни, і набрав при цьому 20 і більше балів.

3.3. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єк­тивних причин студенти мають право за дозволом декана скласти їх у період до останнього семінарського (лабораторного, практичного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

3.4. Диференційовані заліки з дисципліни складаються в такому ж порядку. Переведення даних 40-бальної шкали оцінювання в 4-бальну здійснюється у такий спосіб:

оцінка «відмінно» — 40, 35 балів;

оцінка «добре» — 30, 25 балів;

оцінка «задовільно» — 20 балів;

оцінка «незадовільно» — менше 20 балів.

3.5. Залік оформлюється під час останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття відповідного семестру, а на заочному факультеті — за розкладом екзаменаційно-лаборатор­них сесій.

3.6. Результати складання семестрових заліків оцінюються за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано»), а диферен­ційованих заліків — за 4-бальною шкалою, поряд із загальною підсумковою оцінкою за результати поточного контролю і вносяться в залікову відомість.

Б. Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

3.7. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін, фор­мою підсумкового контролю яких є іспит, здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту). Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою участі його у складанні іспиту.

3.8. Якщо за результатами поточного контролю знань студент одержав менше 20 балів, він до іспиту не допускається. Оформлення недопуску здійснюється згідно з вимогами Наказу ректора від 13.12.2001 р. № 604 (п. 1.3).

3.9. Об’єктом контролю студентів у формі іспиту є результати виконання письмових екзаменаційних завдань.

3.10. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплекс­ні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати одержані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

3.11. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

3.12. Екзаменаційний білет, як правило, містить 6 завдань, кож­не з яких оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів.

За обґрунтованою пропозицією кафедри і погодженням проректора з навчальної роботи, до екзаменаційного білету може бути включена інша кількість завдань та визначений окремий порядок їх оцінювання.

3.13. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно).

У разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж 30 балів, він одержує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку одержані результати поточного контролю не враховуються.

3.14. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається із суми балів за результатами поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 20 балів і вище) та за виконання завдань, винесених на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту.

3.15. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів з проміжним семестровим контролем у формі заліку та підсумковим — у формі іспиту, то в загальній підсумковій оцінці враховуються лише результати поточного контролю в останньому семестрі та іспиту.

3.16. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну здійснюється в такому порядку:

оцінка «відмінно» — 100, 95, 90, 85 балів;

оцінка «добре» — 80, 75, 70, 65 балів;

оцінка «задовільно» — 60, 55, 50, балів;

оцінка «незадовільно» — менше 50 балів.

Оцінка за 4-бальною шкалою оцінювання виставляється в заліково-екзаменаційній відомості поряд із загальною підсумковою оцінкою в 100-бальній шкалі.

3.17. Складання академічної заборгованості студентами всіх форм навчання з дисциплін, що виносяться на залік, передбачає виконання модульних (контрольних) завдань, а з дисциплін, які виносяться на іспит, — модульних (контрольних) та екзаменаційних завдань і проводиться згідно з «Положенням про екзаменаційну сесію студентів І—ІV курсів КНЕУ» зі змінами та допов­неннями (Ухвала Вченої ради від 29.11.2001 р.).