7.1. власний капітал, критерії визнання та видиМайно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З). Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує функції: довгострокового фінансування, відповідальності і захисту прав кредиторів, кредитоспроможності, самостійності, розподілу доходів і активів. Власний капітал утворюється двома шляхами: 1) внесенням власниками підприємства; 2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві. За формами власний капітал поділяється на: — інвестований; — нерозподілений прибуток. За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на: — статутний капітал; — додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з: а) додатково вкладеного капіталу, б) резервного капіталу, в) нерозподіленого прибутку. З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові: — статутний капітал; — пайовий капітал; — додатковий вкладений капітал; — інший додатковий капітал; — резервний капітал; — нерозподілений прибуток (непокриті збитки). |
| Оглавление| |