4.1. фінансові інвестиції та основні принципи їх оцінки й обліку

Для ефективного використання тимчасово вільних активів під­приємства та організації здійснюють фінансові інвестиції.

Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16 квіт­ня 2000 р. № 91, П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 лип­ня 1999 р. № 176 та П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 р. № 163.

Фінансові інвестиції визначаються як активи, які утримуються підприємством з метою:

одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків від їх володіння;

набуття вигідних відносин з іншими підприємствами або конт­ролю над їх діяльністю;

майбутні вигоди від зростання вартості здійснених інвестицій. Загальна класифікація інвестицій наведена на рис. 4.1.

Залежно від мети здійснення фінансових інвестицій підприємство може отримувати дохід, набувати контроль над об’єктом інвестування та мати інші вигоди. Дохід від інвестицій — це отримання процентів або дивідендів. Вплив здійснюється з метою отримання і нематеріальних вигід — доступ до технології або гуд­вілу, якими володіє підприємство-об’єкт інвестування, вплив на його фінансову, комерційну та господарську діяльність. Воно може також володіти стратегічними запасами сировини, необхідної інвестору, або знаходитися в інвестиційно привабливому економічному середовищі та т. ін. Інвестиції можуть здійснюватися також і з метою отримання майбутніх вигід, як, наприклад, зростання вартості акцій.

Рис. 4.1. Класифікація фінансових інвестицій

Залежно від терміну, протягом якого підприємство очікує володіти фінансовими інвестиціями, вони поділяються на поточні та довгострокові.

Поточними є інвестиції, які підприємство має намір та можливість утримувати протягом дванадцяти місяців з дати придбання або протягом операційного циклу, якщо він більше зазначеного терміну. Довгостроковими є фінансові інвестиції, які утримуються протягом терміну, який перевищує 12 місяців або операційний цикл.

Залежно від виду відносин між інвестором та об’єктом інвестування вони поділяються на:

інвестиції, що засвідчують відносини позики;

інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні підприємства.

Інвестиції, які засвідчують відносини позики, придбаваються підприємством із метою отримання процентів від надання в тимчасове користування вільних активів. Документами, які засвідчують факт здійснення таких інвестицій, є облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати.

Інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні іншого підприємства, здійснюються як з метою отримання доходу від володіння часткою майна іншого підприємства у вигляді дивідендів, так і для набуття контролю або вигідних відносин з інвестиційно привабливим підприємством. Документами для підтвердження факту володіння часткою майна є акції, приватизаційні папери.

Під час придбання всі інвестиції оцінюються за собівартістю, яка залежно від способу набуття інвестицій визначається по-різному (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Складові собівартості фінансових інвестицій

Наведемо приклади визначення собівартості фінансових інвестицій. Так, у разі придбання інвестицій за грошові кошти собівартість складається з ціни придбання, комісійних винагород посередникам, мита, податків, зборів та обов’язкових платежів, інших витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням.

Приклад:

Підприємство придбало 03.03.2001 року ощадні сертифікати банку на пред’явника на суму 1400 грн, сплачена комісійна винагорода за послуги, пов’язані з придбанням, — 100 грн. Собівартість такої фінансової інвестиції становитиме 1500 грн (1400 + 100).

Справедливою вартістю (собівартістю) інвестицій, здійснених в обмін на цінні папери власної емісії, є поточна вартість таких цінних паперів на фондовому ринку, а за її відсутності — експерт­на оцінка.

Приклад:

Підприємство придбало облігації іншого підприємства на суму 5500 грн в обмін на 50 акцій власної емісії. Номінальна вартість акцій становить 120 грн за акцію, а на останніх торгах на фондовій біржі їхня вартість становить 130 грн за акцію.

Собівартість фінансової інвестиції становить 6500 грн (50 ак­цій × 130 грн).

Справедливою вартістю (собівартістю) інвестицій, здійснених в обмін на інші активи, виступає:

— на час отримання запасів — ціна реалізації таких запасів або сучасна собівартість придбання;

— у разі отримання основних засобів — ринкова або відновлювальна (сучасна собівартість придбання) їх вартість;

— у разі отримання нематеріальних активів — поточна ринкова вартість, а за відсутності такої — оціночна вартість.

Приклад:

В обмін на 30 акцій іншого підприємства і номінальною вартіс­тю було передано обладнання, первісна вартість якого становить 6000 грн, сума зносу, нарахованого за час експлуатації, — 1500 грн. Вартість такого обладнання в сучасних умовах становить 4000 грн.

Собівартість фінансової інвестиції становить 4000 грн.

Для обліку операцій з фінансовими інвестиціями Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і гос­подарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, передбачені такі рахунки:

— 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;

— 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, і має такі субрахунки:

141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»;

142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;

143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

Для обліку поточних фінансових інвестицій призначений рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має субрахунки:

351 «Еквіваленти грошових коштів»;

352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Придбані фінансові інвестиції обліковуються за собівартістю за дебетом рахунків 35 «Поточні фінансові інвестиції» або 14 «Дов­гострокові фінансові інвестиції». З кредиту ж цих рахунків собівартість інвестицій списується у разі їх реалізації або погашення.

Однією з основних ознак, яка зумовлює відмінності в обліку фінансових інвестицій є вид відносин, які складаються між інвестором та об’єктом інвестування, — відносини позики або власності.