Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Підручник (Джога Р. Т., Свірко С. В., Сінельник Л. М.)

4.5. нарахування заробітної плати

4.5.1. Нарахування заробітної плати в разі почасової оплати праці

Заробітна плата в разі почасової оплати визначається згідно з тарифною ставкою й кількістю фактично відпрацьованого часу. Тарифна ставка — це розмір заробітної плати за одиницю часу. Існують годинні, денні та місячні тарифні ставки. У бюджетних установах застосовуються переважно місячні тарифні ставки заробітної плати, які називаються посадовими окладами.

Розмір ставок заробітної плати (посадових окладів), а також надбавок до них у деяких галузях бюджетної сфери (осві- та, охорона здоров’я, культура) визначається на підставі що- річної тарифікації, яку проводить постійно діюча тарифікаційна комісія (за станом на 1 вересня в установах освіти й на 1 січ­ня до затвердження кошторису доходів і видатків — в установах охорони здоров’я та бібліотечної мережі). Тарифікацій- на комісія створюється наказом керівника установи у складі головного бухгалтера, інспектора відділу кадрів, начальника планово-економічного відділу (старшого економіста, економіс­та), представника профспілкової організації, а також інших осіб, що їх залучає керівник установи до роботи з тарифіка- цією. Головою тарифікаційної комісії є керівник установи або його заступник.

Тарифікаційні комісії у своїй роботі керуються чинними умовами оплати праці відповідних працівників та іншими нормативними актами. При цьому перевіряються документи про освіту, стаж роботи. Результати роботи комісії подаються у вигляді тарифікаційних списків, які складаються за кожною посадою окремо (табл. 4.5). Тарифікаційні списки підписують усі члени тарифікаційної комісії та затверджує керівник вищої установи. Ці списки — єдині документи, які визначають розмір посадових місячних окладів, тарифних ставок і надбавок в окремих установах і посадах працівників. Установлена за тарифікацією та зафіксована в тарифікаційних списках ставка заробітної плати виплачується працівникам щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.

Нарахування заробітної плати в бюджетних установах різних галузей має певні особливості. Розглянемо їх докладніше.

Таблиця 4.5

Подпись: 209ТАРИФІКАЦІЙНИЙ СПИСОК

ПРАЦІВНИКІВ ХІРУРГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ СТАНОМ НА _____________ 200__ р.

№ з/п

Назва структурного підрозділу та посад

Прізвище, ім’я,  по батькові

Посадовий оклад

Обсяг роботи за даною посадою (1,0; 0,75; 0,5; 0,25)

Місячний фонд заробітної плати, грн

Схемний посадовий оклад

Усього схемний посадовий оклад (гр. 4—7)

Підвищення схемного посадового окладу

Усього схемний посадовий оклад (гр. 8 + 9 + 10 + 11 + 12)

установлений за розділом ІІ умов

У тому числі підвищення схемного посадового окладу

за оперативне втручання

за завідування, старшинство

за кваліфікаційну категорію керівникам та їхнім заступникам

за шкідливі умови

за почесне звання

за науковий ступінь

інші

за основною посадою

за сумісництво

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1

Лікар-анестезіолог

Петрів Володимир

200

80

280

30

310

1,0

310

 

 

Романович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Лікар-хірург

Дунаєва Марія

230

60

92

382

32

 

 

 

414

1,0

 

414

 

 

Дмитрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ШТ.ОД

22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ЗАЙНЯТО

21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ВАКАНСІЯ

1

Головний лікар

 

Головний бухгалтер

Розміри посадових окладів лікарів у медичних закладах диференціюються залежно від посади, кваліфікаційної категорії (вищої, першої, другої, без категорії) і коливаються від 100 грн (лікар-інтерн, лікар-стажист) до 230 грн (лікарі-хірурги, лікарі-ендо­скопісти, лікарі-анестезіологи). Останнім залежно від обсягу, склад­ності та характеру їхньої праці схемні посадові оклади підвищуються в разі роботи в поліклініках до 15 \%, у стаціонарі — до 40 \%.

Лікарям усіх спеціальностей, які отримали диплом з відзнакою після закінчення медичних інститутів, університетів, академій, схемні посадові оклади підвищуються на 5 \% протягом п’яти років.

Посадові оклади лікарів-керівників структурних підрозділів (відділень, кабінетів, лабораторій, відділів) установлюються підвищенням схемних посадових окладів лікарів відповідного профілю даної установи на 10—25 \% залежно від кількості лікарських посад згідно зі штатним розписом.

Посадові оклади керівних працівників медичних закладів уста­новлюються залежно від посади, групи за оплатою праці (усього передбачено 5 груп) з підвищенням за кваліфікаційну категорію: вищу кваліфікаційну категорію — 55 грн, І кваліфіка­ційну категорію — 40 грн, ІІ кваліфікаційну категорію — 29 грн.

Посадові оклади середнього медичного персоналу диференціюються залежно від посади (медична сестра, акушерка, зубні лікарі) і кваліфікаційної категорії. Присвоєння кваліфікаційної категорії медичним і фармацевтичним працівникам, які не мають повної вищої медичної освіти, але допущені до медичної та фармацевтичної практики, проводиться за результатами атестації кожні 5 років.

Основою для підвищення посадових окладів є також наявність вченого ступеня доктора наук — на 25 \%, кандидата наук — на 15 \%; за почесні звання: «народний» — на 40 \%, «заслужений» — на 20 \%.

Підвищення посадових окладів здійснюється і у зв’язку з небезпечними для здоров’я та особливо важкими умовами праці, зокрема працівникам установ і підрозділів для лікування лепрозних і психіч­но хворих, хворих на алкоголізм і наркоманію — 15—30 \%, госпіталів і спеціальних лікарень для інвалідів Великої Вітчизняної війни, воїнів-інтернаціоналістів — на 15 \%, медичних закладів, зайнятих доглядом та наданням медичної допомоги тим, хто постраждав у зв’язку з аварією на ЧАЕС, — на 25 \%, медичних закладів, які працюють з вірусом імунодефіциту людини, — на 6 \%.

У середніх закладах освіти заробітна плата педагогічним працівникам виплачується за фактичну кількість годин викладацької роботи за тиждень. Повну ставку розраховують, виходячи з тижневої норми годин на підставі тарифікації. З урахуванням категорії освіти та інших тарифікаційних даних ставки заробітної плати педагогів коливаються від 167 до 213 грн.

Учителям, які отримали в результаті атестації звання «Вчитель-методист», «Заслужений учитель» або «Старший учитель», ставки заробітної плати встановлюються в підвищених розмірах порівняно з загальновстановленими. Крім того, ставки підвищуються на 20 грн 40 коп. педагогам, які мають вчений ступінь кандидата наук, і на 34 грн 30 коп. — тим, які мають вчений ступінь доктора наук.

Обсяг навчального навантаження педагогам установлюють на підставі штатного розпису й навчального плану. Він може й перевищувати обсяг, згідно з яким установлено посадовий оклад. У результаті середня місячна заробітна плата перевищуватиме розмір посадового окладу.

Вона визначається множенням годинної ставки вчителя на встановлений йому обсяг річного навчального навантаження й діленням результату на 10 — кількість навчальних місяців. Щоб дістати отримання годинну ставку, потрібно місячну ставку заробітної плати поділити на середньомісячну норму навантаження. Наприклад, учителеві середньої школи — спеціалісту другої категорії встановлено оклад у розмірі 176 грн на місяць, а годинна ставка дорівнює 2,44 грн (176 : 72). Річне навчальне навантаження вчителя встановлено в обсязі 1000 годин. Звідси його середня місячна заробітна плата становить:

 (грн), тобто 1,389 ставки (1000 : 720).

За своїм економічним змістом таке перевищення централізовано встановленого посадового окладу подібне до оплати за перевиконання норм виробітку в матеріальному виробництві. Саме висока професійна культура, уміння правильно організувати свою працю дають змогу вчителеві, не знижуючи якості навчання, виконувати підвищене навантаження. Однак на відміну від матеріального виробництва у сфері освіти встановлено межі такого перевищення — обсяг фактичного навчального навантаження не повинен перевищувати 1,5 норми.

Розглянемо приклад нарахування заробітної плати вчителям. Працівник відпрацював місяць, і в табелі зазначено заміну у стар­ших класах 12 годин. Тарифна ставка вчителя — 176 грн, місячна заробітна плата дорівнює 244 грн, заробіток за 12 годин заміни: 176 : 72 · 12 = 29,33 грн, де 72 — середньомісячна норма годин роботи вчителя. Заробітна плата за місяць становитиме:

244 грн + 29,33 грн = 273,33 грн.

У вищій школі для професорсько-викладацького складу ставки встановлюються залежно від обійманої посади, рівня акредитації, вченого звання і вченого ступеня. Повна ставка виплачується за 6 годин щоденної роботи. Тільки відповідність усім чотирьом умо­вам у сукупності дає право на відповідний оклад (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

ПОСАДОВІ ОКЛАДИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ІІІ ТА ІV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Посада

Місячний посадовий оклад, грн

Ректор

437

Проректор: професор або доктор наук доцент або кандидат наук який не має вченого звання й наукового ступеня

420 414 374

Директор філії: який має вчене звання або науковий ступінь який не має вченого звання й наукового ступеня

385 351

Завідувач кафедрою — професор: доктор наук який не має наукового ступеня доктора наук

414 403

Професор: доктор наук кандидат наук який не має наукового ступеня

403 391 374

Доцент: кандидат наук який не має наукового ступеня кандидата наук

391 368

Старший викладач: кандидат наук який не має наукового ступеня кандидата наук

368 328

Викладач, асистент: кандидат наук який не має наукового ступеня кандидата наук

328 276

Викладач-стажист

253

Оскільки у вищій школі доплат за перевищення навчального навантаження не передбачено, заробітна плата викладача дорівнює його посадовому окладу.

Тим науково-педагогічним працівникам, призначеним на посади професорів чи доцентів, які не мають відповідного вченого звання, один раз строком до двох років від часу першого обрання чи призначення посадові оклади встановлюються в таких розмірах:

професор — 391 грн;

доцент — 368 грн.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних ними службових обов’язків. Під час розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається в разі відпрацювання всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьовано неповну кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів. Наприклад, посадовий оклад працівника — 200 грн. Робочих днів у звітному місяці — 21. Фактично відпрацьовано 15 днів. Середньоденний заробіток — 9,52 грн (200 : 21 = 9,52). Сума заробітної плати працівника — 142,8 грн (9,52 · 15).

4.5.2. Нарахування заробітної плати в разі відрядної оплати праці

В установах, де застосовується відрядна форма оплати праці, підставою для розрахунку (нарахування) заробітної плати є документи, в яких організується облік виробітку. Це можуть бути різні спеціалізовані або типові наряди, картки обліку виробітку та інші. У разі відрядної оплати праці сума заробітку робітників, які виконують завдання індивідуально, дорівнює результату множення відрядної розцінки за одиницю виробленої продук­ції (виконаної роботи) на обсяг виготовленої продукції (виконаних робіт). Коли йдеться про бригадну відрядну оплату, необхідно визначити загальну суму заробітку всієї бригади, помноживши розцінку на обсяг виконаних робіт, а далі розподілити її між членами бригади відповідно до їхньої кваліфікації та кількості відпрацьованого часу. На практиці існують різні способи розподілу. Наприклад, бригаді робітників із трьох осіб за виконану роботу з 1.06 по 29.06 належить 338 грн 04 коп. Розподіл цієї суми здійснюється згідно з табл. 4.7  і  4.8.

Таблиця 4.7

РОЗПОДІЛ ЗАРОБІТКУ ЧЛЕНІВ БРИГАДИ (І СПОСІБ)

Прізвище, ініціали

Розряд

Годинна тарифна ставка, коп.

Кількість відпрацьованих годин

Заробіток за тарифом, грн, коп. (гр. 3 × гр. 4)

Коефіцієнт розподілу

Сума заробітку (гр. 5 × гр. 6)

1

2

3

4

5

6

7

Подпись: 214Іванченко С. А.

ІІІ

67,0

184

123,28

1,096

135,11

Удачин В. І.

ІІ

60,6

160

96,96

1,096

106,23

Федько Г. П.

І

54,8

161

88,23

1,096

96,70

Усього

 

Х

Х

308,47

Х

338,04

Таблиця 4.8

РОЗПОДІЛ ЗАРОБІТКУ ЧЛЕНІВ БРИГАДИ (ІІ СПОСІБ)

Прізвище, ініціали

Розряд

Тарифний коефіцієнт

Кількість відпрацьованих годин

Кількість коефіцієнто-годин (гр. 3 × гр. 4)

Вартість 1 коефіцієнто-години, грн, коп.

Сума заробітку (гр. 5 × гр. 6)

1

2

3

4

5

6

7

Іванченко С. А.

ІІІ

1,223

184

225,03

0,6004

135,11

Удачин В. І.

ІІ

1,105

160

176,96

0,6004

105,23

Федько Г. П.

І

1,0

161

161,00

0,6004

95,70

Усього

Х

Х

Х

562,99

Х

338,04

Розподіл може здійснюватись також за допомогою коефіцієнта трудової участі (КТУ), відносних коефіцієнтів та іншими способами.

Нормативними документами з нарахування заробітної плати в різних галузях передбачено систему надбавок і доплат.

4.5.3. Доплати й надбавки до заробітної плати

Місячна заробітна плата працівників бюджетних установ може бути більшою за посадовий оклад за рахунок доплат і надбавок, різних за своєю економічною суттю та розмірами. Керівникам бюджетних установ у межах фондів заробітної плати, передбачених кошторисом доходів і видатків, надано право встановлювати своїм працівникам доплати:

за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (до 100 \% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника);

за суміщення професій (посад). Доплати одному працівникові максимальними розмірами не обмежуються й визначаються наявністю отриманої економії за тарифними ставками чи окладами суміщуваних посад працівників;

за розширення зони обслуговування чи збільшення обсягу робіт (доплати одному працівникові максимальними розмірами не обмежуються й визначаються наявністю отриманої економії за тарифними ставками чи окладами, які могли б виплачуватися за умови дотримання нормативної чисельності працівників).

Надбавки працівникам у розмірі до 50 \% посадового окладу здійснюються:

за високі досягнення у праці;

виконання особливо важливої роботи;

складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 \% посадового окладу. Це обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи й порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються. Доплати за ненормований робочий день здійснюються в розмірі 25 \% тарифної ставки за відпрацьований час.

Учителям, викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів здійснюється доплата за класне керівництво, перевірку зошитів і письмових робіт, за керів­ництво предметами, цикловими та методичними комісіями, за завідування навчальними кабінетами.

З 1 січня 2001 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 упроваджено виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення в разі надання щорічної відпустки. У 2001 році виплата надбавок за вислугу років здійснювалась в обсязі 50 \% до встановлених розмірів, тобто за наявності педстажу:

понад 3 роки — 5 \%;

понад 10 років — 10 \%;

понад 20 років — 15 \%.

Заробітна плата державних службовців також формується з посадового окладу, доплат і надбавок (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

РОЗМІРИ ДОПЛАТ ДО ПОСАДОВИХ ОКЛАДІВ ЗА РАНГИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

Ранг державного службовця

Розмір надбавки, грн

1-й

160

2-й

150

3-й

145

4-й

140

5-й

130

6-й

120

7-й

110

8-й

100

9-й

90

10-й

80

11-й

70

12-й

60

13-й

55

14-й

50

15-й

45

Їм установлюються доплати:

за ранг, класний чин, спеціальне звання;

за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників цих самих категорій персоналу (у разі хвороби, відпустки без збереження заробітної плати тощо) — до 50 \% посадового окладу за основною роботою з використанням із цією метою до 50 \% посадового окладу відсутнього працівника;

за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників — жінок, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю й пологами, а також осіб, які перебувають у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш ніж до досягнення дитиною шестирічного віку — 30 \% посадового окладу за основною роботою з використанням із цією метою економії заробітної плати на посадах, що їх обіймають відсутні з зазначених причин працівники.

Державним службовцям установлюються такі надбавки:

за високі досягнення у праці (50 \% до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг);

за знання і використання в роботі іноземної мови (однієї європейської — 10 \%, східної, угро-фінської або африканської — 15 \%, двох і більше мов — 25 \% посадового окладу);

за вислугу років, яка виплачується щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. Її розмір залежить від стажу державної служби:

понад 3 роки — 10 \%;

понад 5 років — 15 \%;

понад 10 років — 20 \%;

понад 15 років — 25 \%;

понад 20 років — 30 \%;

понад 25 років — 40 \%;

за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності — у розмірі відповідно 15 і 20 \% посадового окладу;

за почесне звання «заслужений» у розмірі 15 \% посадового окладу.

Військовослужбовцям установлюються надбавки:

за вислугу років (25 \% окладів грошового забезпечення);

у зв’язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (15 \% посадового окладу);

за службу у Збройних силах України (40 \% посадового окладу).

У бюджетних установах допускаються роботи у святкові та неробочі дні, викликані необхідністю обслуговування населення (медичні заклади, пансіонати і т. ін.). Оплата праці в ці дні здійснюється в подвійному розмірі:

працівникам, праця яких оплачується за погодинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день виконувалась у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота виконувалась понад місячну норму.

Праця відрядчиків у святкові та неробочі дні оплачується за подвійними відрядними розцінками.

Оплата в зазначених розмірах здійснюється за години, фактич­но відпрацьовані у святковий або неробочий день. Наприклад, якщо робота виконувалась з 22.00 години 31 грудня до 4.00 1 січня, оплаті в підвищеному розмірі підлягають 4 години (з 0.00 до 4.00).

Якщо працівники, яким установлено місячні оклади, залучалися до роботи у святковий чи неробочий день у межах місячної норми, їм крім окладу належить доплата, що визначається діленням кількості годин роботи у святковий чи неробочий день на місячний фонд робочого часу та множенням на розмір місячного окладу. Якщо робота проводилась понад місячну норму, розмір доплати визначається так само та множенням на коефіцієнт 2.

За роботу у святкові та неробочі дні замість доплати за бажанням працівника йому може бути надано інший день відпочинку протягом найближчих двох тижнів.

Оплата праці працівників згідно з КЗпП України в нічний час з 22.00 до 6.00 здійснюється в підвищеному розмірі, що встановлюється Генеральною чи галузевими угодами, колективним договором, але не менш як 40 \% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Спеціалістам, зокрема медичним, фармацевтичним та педагогічним працівникам, службовцям і робітникам закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, водіям санітарних автомобілів, які залучаються до роботи в нічний час, здійснюється доплата в розмірі 35 \% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Медичним працівникам та службовцям, зайнятим наданням екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, а також тим, хто працює у відділеннях (палатах) для новонароджених дітей, у пологових (акушерських) відділеннях, водіям санітарних автомобілів швидкої (невідкладної) медичної допомоги здійснюється доплата в розмірі 50 \% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Доплати за роботу в нічний час нараховують, виходячи з посадового окладу за штатним розписом, а робітникам — з установлених годинних тарифних ставок (посадових окладів на місяць).

Розрахунок нічних виконується за формулою:

,

.

До роботи в нічний час не залучаються вагітні жінки; жінки, які мають дітей віком до трьох років; особи, молодші вісімнадцяти років; інші категорії працівників, передбачені чинним законодавством.

Сумісництвом вважається виконання працівником крім своєї основної іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у тій або іншій установі, організації. Порядок оплати праці сумісництва регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» з доповненнями та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим Міністерством праці України, Міністерством юсти­ції України та Міністерством фінансів України від 25.06.93 № 43. Цими документами визнано, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Умовно сумісництво працівників бюджетних установ можна поділити на «зовнішнє» і «внутрішнє». «Зовнішнє» сумісництво означає, що працівник працює в кількох установах, одна з яких є його основним місцем роботи. У разі «внутрішнього» сумісництва робота виконується в тій самій установі, в якій працівник є основним і сумісником у вільний від основної роботи час.

Праця сумісників оплачується за фактично виконану роботу. Заробітна плата, одержана за роботу за сумісництвом, під час обчислення середнього заробітку на основній роботі не враховується. Виняток становить заробітна плата:

вчителів і викладачів, які працюють у кількох середніх загаль­ноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, педагогічних працівників дошкіль­них виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів;

медичних і фармацевтичних працівників лікувально-профі­лактичних та санітарно-епідеміологічних закладів охорони здоров’я, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт.

Керівникам державних підприємств, установ і організацій, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів, державним службовцям дозволяється працювати за сумісництвом тільки в науковій, викладацькій, творчій і медичній діяльності.

Висококваліфікованим спеціалістам народного господарства дозволяється здійснювати педагогічну діяльність у вузах за суміс­ництвом у робочий час до 4 годин на тиждень зі збереженням за ними заробітної плати за місцем основної роботи.

Положенням № 43 передбачено, що всі працівники мають право крім основної роботи й роботи за сумісництвом виконувати інші роботи, які не є сумісництвом:

провадити педагогічну діяльність із погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік;

виконувати обов’язки медичних консультантів установ охорони здоров’я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці;

керувати аспірантами в науково-дослідних установах і вузах науковцям і висококваліфікованим спеціалістам, які не перебувають у штаті цих установ, з оплатою їхньої праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом;

завідувати кафедрою висококваліфікованим спеціалістам, зокрема тим, які обіймають керівні посади у вузах і НДІ з оплатою в розрахунку 100 годин на навчальний рік;

виконувати інші роботи, які не є сумісництвом.

Робітникам бюджетних установ можуть установлюватися диференційовані надбавки до посадових окладів за високу професійну майстерність в таких розмірах:

3-го розряду — 12 \%;

4-го розряду — 16 \%;

5-го розряду — 20 \%;

6-го й вищих розрядів — 24 \%.

Водіям легкових і вантажних автомобілів, автобусів — від 10 до 25 \% встановленої тарифної ставки за відпрацьований час.

З 1 січня 2003 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієн­тів з оплати праці працівників установ, закладів та органі­зацій окремих галузей бюджетної сфери». Цією Постановою Кабінет Міністрів України затвердив схеми тарифних розрядів по­сад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, фахівців, технічних службовців і робітників, що дасть можливість упорядкувати оплату праці в окремих галузях бюджетної сфери, а також створити механізм підтримання на по­стійному рівні оптимальних міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці.

4.5.4. Нарахування на підставі середньої заробітної плати

Нараховуючи окремі виплати, виходять із середньої заробітної плати, яку обчислюють згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 з подальшими змінами. Зазначені виплати застосовуються в разі:

надання працівникам щорічної відпустки та додаткових відпусток;

виконання працівниками державних і громадських обов’язків;

надання жінкам додаткових перерв для годівлі дитини;

залучення працівників до виконання військових обов’язків;

службових відряджень;

інших випадків.

Державні гарантії права на відпустку встановлено Конституцією України, Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР, КЗпП України та іншими нормативно-правовими актами. Основна щорічна відпустка надається тривалістю 24 календарні дні зі збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більш як 28 календарних днів.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам ос­віти та науковим працівникам надається щорічна основна відпуст­ка тривалістю до 56 календарних днів. Щорічна додаткова відпуст­ка надається медичним працівникам за роботу у шкідливих умовах праці та за особливий характер праці. Передбачено також додаткові відпустки у зв’язку з навчанням і творчі відпустки.

Дні відпустки оплачують на підставі виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпуст­ки, або виплати компенсації за невикористані відпустки. Якщо працівник працював в установі менш як рік, середній заробіток обчислюють на підставі виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа наступного місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка чи виплачуєть­ся компенсація за невикористану відпустку.

До середнього заробітку для оплати за час відпустки включають­ся всі види заробітної плати та допомога за тимчасовою непра- цездатністю. У підрахунку середнього заробітку не беруться до уваги одноразові виплати, натуральні видачі, пенсії, премії, які виплачуються поза чинними системами преміювання, різного роду компенсаційні виплати (добові, квартирні, оплата проїзду і т. ін.).

Щоб обчислити середньоденну заробітну плату, у цьому разі підсумковий заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) потрібно поділити на відповідну кількість календарних днів року (або меншого відпрацьованого періоду) за відкиданням святкових і неробочих днів. Здобуте значення середньоденного заробітку множиться на кількість календарних днів відпустки. Святкові й неробочі дні, що припадають на період відпустки, якщо вони не збігаються з недільними днями, у розрахунок тривалості відпустки не включаються й не оплачуються.

Приклади нарахування відпускних.

1. Бібліотекареві надається відпустка з 01.04.2002 терміном 28 календарних днів. Його сумарний заробіток за 12 місяців — 1892 грн. На цей період припало 11 святкових і неробочих днів. Отже, сума відпускних, грн:

 (149 грн 64 коп.).

2. Учителеві, прийнятому на роботу з 01.09.2001, відпустка надається 01.06.2002 терміном 56 календарних днів. З 1 по 11 квітня 2002 року йому надавалась відпустка без збереження заробітної плати. Сумарний заробіток за відпрацьований період (з 01.09.2001 по 01.06.2002) — 1435 грн. Сума відпускних, грн:

 (538 грн 97 коп.),

де 273 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 9 — кількість святкових та неробочих днів, які припали на цей період; 11 — кількість днів відпустки без збереження заробітної плати.

Аналогічно виконується розрахунок за період невикористаної відпустки в разі звільнення працівника. У цьому разі кількість днів невикористаної відпустки обчислюється діленням кількості днів установленої щорічної відпустки на 12 і множенням здобутого результату на кількість відпрацьованих місяців з моменту останньої відпустки.

Приклад розрахунку компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Учитель, прийнятий на роботу 01.09.2001, звільнився за власним бажанням 31.03.2002. За відпрацьований період йому належить компенсація за відпустку тривалістю 33 дні ((56 / 12) · 7), де 56 — термін повної відпустки, 7 — кількість відпрацьованих місяців. Компенсація за відпустку, грн:

 (232 грн 59 коп.),

де 1459 — сумарний заробіток за 7 місяців; 212 — кількість календарних днів за відпрацьований період; 5 — кількість святкових і неробочих днів, які припадають на цей період.

За період виконання державних і громадських обов’язків (виклик до військкомату, участь у засіданнях суду як судового засідателя та інші випадки), коли він припадає на робочий час, працівникам гарантується збереження середнього заробітку. Середній заробіток за цей період визначається з розрахунку останніх двох місяців роботи перед місяцем, за який виплачується середній заробіток.

Для працівників, які пропрацювали в установі менш як два місяці, нарахування здійснюється на підставі середнього заробітку за фактично відпрацьований час.

Розрахунок середнього заробітку виконують, беручи до уваги всі виплати за фактично відпрацьований час, які мають постійний характер.

Допомога з тимчасової непрацездатності до середнього заробітку не включається.