10.3. механІзм фІнансовоЇ стабІлІзацІЇ пІдприЄмства при загрозІ банкрутства. санацІя, ЇЇ види, механІзм проведення. фІнансове забезпечення лІквІдацІйних процедур при банкрутствІ

Фінансова стабілізація в умовах кризової ситуації відбувається з використанням механізмів фінансової стабілізації (рис. 10.3).

Оперативний механізм — система заходів, що спрямована, з одного боку, на зменшення поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов’язань, і, з іншого боку, на збільшення ліквідних (грошових) активів.

Тактичний механізм — система заходів, що передбачає використання мо- делей фінансової рівноваги в довгостроковому періоді, яке забезпечується за умови, що обсяг позитивного грошового потоку за всіма видами госпо- дарської діяльності у відповідному періоді дорівнює обсягу негативного грошового потоку, що планується.

Стратегічний механізм — система заходів, яка заснована на використанні моделей фінансової підтримки прискореного економічного росту підпри- ємства і визначає необхідність перегляду окремих напрямків фінансової стратегії підприємства.

У разі, коли підприємство не змогло досягти відповідних цілей за ра- хунок використання внутрішніх механізмів фінансової стабілізації або якщо за результатами діагностики був зроблений висновок про необ- хідність залучення зовнішньої допомоги для виходу з кризового стану застосовується санація.

Санація — економічна категорія, яка виражає комплекс послідовних, вза- ємопов’язаних заходів фінансово-економічного, організаційно-правового, виробничо-технічного, соціального характеру, які спрямовані на подолання фінансової кризи на підприємстві і відновлення (чи досягнення) його при- бутковості і конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

Мета фінансової санації

покриття поточних збитків і ліквідація причин їх вини- кнення, відновлення (або збереження) ліквідності і пла- тоспроможності підприємств, скорочення всіх видів за- боргованості, поліпшення структури оборотного капі- талу, формування фондів фінансових ресурсів з метою проведення заходів виробничо-технічного й організа- ційного характеру.

1. Усунення неплатоспроможності 2. Відновлення фінансової стійкості                      3. Зміна фінансової стратегії з метою прискорення економічного зростання

використання оперативного меха-

нізму фінансової стабільності

використання тактичного механізму

фінансової стабільності        використання стратегічного механізму

Ні        Кап > 1

Так

Ні        ПГП = НГП Так

Ні        Δ Ор/Ор → max

Так

Зменшення по- точних зовніш- ніх і внутрі- шніх фінансо- вих зобов’язань

Підвищення грошових         ак- тивів

Поточна не- платоспро- можність усунена

Підвищення позитивного грошового   по- току

Зниження   не- гативного грошового  по- току

Вихід на ці- льові пока- зники фі- нансової структури капіталу,

які забезпе- чують висо- ку фінансо- ву стійкість

Збільшення рівня рен-

табельності реалізації

Збільшення частки чи- стого прибутку, який спрямовується на ви- робничих розвиток

Прискорення  оборо-

тності активів

Використання ефек- ту фінансового леве- ріджу

Забезпечен- ня відповід- ного зрос- тання ринкової вартості підприємства

Рис. 10.3. Основні механізми фінансової стабілізації

де Кап — коефіцієнт абсолютної платоспроможності;

ПГП — позитивний грошовий потік;

НГП — негативний грошовий потік;

∆Ор/Ор — темп стійкого економічного росту підприємства, що задається в плановому періоді.

Випадки здійснення санації

Санація здійснюється в процесі справи про банк- рутство за умови погодження зборів кредиторів зі строками виконання їх вимог і на переведення їх грошей

Залежно від глибини кризового стану підприємства і умов на- дання йому зовнішньої допомоги, виділяють різноманітні види та форми санації (табл. 10.3).

Ефект синергізму (який пов’язаний з новими можливостями внутрі- шньої кооперації, диверсифікації продукції, ринків збуту тощо) ви- ступає спонукальним мотивом злиття з боржником.

237

требує здійснення низки

фінансові можливості підприємства, забезпечити шляхи виходу з кризи,

Рис. 10.4. Основні види та форми санації залежно від глибини кризового стану підприємства й умов надання йому зовнішньої допомоги

Ефект поглинання для санатора також пов’язаний із синергізмом і є формою інвестицій у вигляді придбання цілісного майнового компле- ксу або основної частини його активів. Підприємство-боржник при цьому втрачає самостійний статус, але може мати статус юридичної особи у вигляді дочірнього підприємства.

Шляхи поглинання:

1. Придбання контрольного пакета акцій

2. Придбання активів підпри-

ємства, що поглинається

Типи поглинання:

Горизонтальне

поглинання підприємств, які працюють у тій же галузі, що й підприємство-санатор

Вертикальне

передбачає участь підприємств, які працюють в різних галузях господарства й бізнесу

Конгломераційне

коли діяльність підприємства-санатора й під- приємства, що санується, не пов’язані між со- бою

Ефект від поділу полягає у зменшенні суми постійних витрат (за ра- хунок скорочення управлінського апарату, невиробничих і допоміж- них підрозділів) і зростанні ефекту операційного леверіджу нових підприємств, які отримують статус юридичних осіб.

Під час розробки етапів санаційної концепції підприємства за-

стосовується «класична модель санації».

1. Виявлення і аналіз причин і факторів фінансової кризи

2. Здійснення в межах санаційного аудиту поглибленого вивчення фінансового стану на основі розрахунку ряду коефіцієнтів (платоспроможності, ліквідності, прибутковості)

3. Висновок щодо доцільності санації підприємства та розробка оптимальної санаційної стратегії

Стратегія санації — узагальнена модель дій, необхідних для досягнен- ня поставлених цілей шляхом оптимізації, координації і розподілу ре- сурсів підприємства з метою досягнення довгострокових конкурентних переваг для забезпечення високого рівня дохідності підприємства

4. Розробка програми санації відповідно до розробленої стратегії

Програма санації виражає систему прогнозованих взаємопов’язаних за- ходів, спрямованих на виведення підприємства з кризового стану, що формується на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх фінансових джерел із урахуванням стратегічних ці- лей санації

5. Розробка на основі програми санації проекту санації

Проект санації містить: техніко-економічне обґрунтування санації; роз- рахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стра- тегічних цілей; конкретні графіки та методи мобілізації фінансового ка- піталу; строки освоєння інвестицій та їх окупності; оцінку ефективності санаційних заходів; прогнозні результати реалізації проекту

6. Координація і контроль за якістю реалізації запланованих завдань

Рис. 10.5. Етапи розробки санаційної концепції підприємства

Низка ліквідаційних процедур під час банкрутства підприємства, пов’язана безпосередньо з функціями фінансового управління. Відповідно до діючого законодавства управління майном підпри- ємства-банкрута (у тому числі й фінансове) покладене на ліквіда- ційну комісію.

Функції фінансового управління

в процесі здійснення ліквідаційних процедур при банкрутстві

1. Оцінка майна підприємства-банкрута за балансовою вартіс- тю — на основі повної інвентаризації майна, яке належить під- приємству на правах власності або повного господарського ве- дення.

2. Оцінка  майна  підприємства-банкрута  за  ринковою  вартіс-

тю — попередня оцінка за мінімальною ринковою вартістю.

3. Визначення ліквідаційної маси на основі майна підприємства- банкрута, оціненого за ринковою вартістю, за виключенням орен- дованого майна, майна, яке є предметом закладення, майна, що знаходиться на збереженні боржником і т. д.

4. Вибір найбільш ефективних форм продажу майна — з точки зору отримання максимально можливої суми коштів від його ре- алізації.

5. Забезпечення задоволення претензій кредиторів за рахунок ко-

штів, одержаних від продажу майна підприємства-банкрута:

І черга — відшкодуванням вимог, що забезпечені заставою; ви-

плат вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута; витрат

арбітражного суду і ліквідаційної комісії;

ІІ черга — задоволення податкових вимог і вимог щодо сплати

зборів і обов’язкових платежів;

ІІІ черга — задоволення вимог кредиторів, що забезпечені заста-

вою;

ІV черга — забезпечення вимог з повернення внесків працівників

до статутного фонду і виплат за акціями трудового колективу;

V черга — задоволення інших вимог.

6. Розробка ліквідаційного балансу — здійснюється після повного задоволення всіх вимог кредиторів і подається до арбітражного су- ду, яким:

— за відсутності майна після задоволення вимог кредиторів вино-

ситься рішення про ліквідацію юридичної особи;

— за наявності майна підприємство вважається вільним від боргів і

може здійснювати свою підприємницьку діяльність за умови доста-

тності коштів для даної організаційно-правової форми.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Визначте сутність банкрутства.

2. Який порядок визнання підприємства банкрутом відповідно до

діючого законодавства?

3. У чому сутність антикризового фінансового управління господа-

рюючим суб’єктом?

4. Визначте фінансові заходи щодо упередження банкрутства.

5. У чому сутність діагностики банкрутства?

6. Яким чином відбувається дослідження фінансового стану підпри-

ємства з метою виявлення ознак його кризового розвитку?

7. Які показники включено до п’ятифакторної моделі Альтмана?

8. Яким  чином  відбувається діагностика банкрутства за  моделлю

Альтмана?

9. У чому сутність методики визначення рівня загрози банкрутства

господарюючого суб’єкта за коефіцієнтом фінансування важколіквід-

них активів?

10. Яким  чином  відбувається  ідентифікація  масштабу  кризового

стану підприємства?

11. Дайте характеристику зовнішнім факторам кризового розвитку

підприємства.

12. Дайте характеристику внутрішнім факторам кризового розвитку

підприємства.

13. У чому сутність внутрішнього механізму фінансової стабілізації

господарюючого суб’єкта?

14. Визначте та дайте характеристику основним етапам фінансової

стабілізації підприємства.

15. У чому сутність оперативного механізму фінансової стабілізації

підприємства?

16. Дайте характеристику тактичному механізму фінансової стабілі-

зації підприємства.

17. У чому сутність стратегічного механізму фінансової стабілізації

підприємства?

18. За яких умов удаються до санації підприємства?

19. Визначте сутність санації господарюючого суб’єкта.

20. Охарактеризуйте форми санації, що спрямована на реорганіза-

цію боргу без зміни статусу господарюючого суб’єкта, що підлягає са-

нації.

21.Охарактеризуйте форми санації, що спрямована на реорганізацію

господарюючого суб’єкта, що підлягає санації.

22. Визначте функції фінансового управління в процесі здійснення

ліквідаційних процедур при банкрутстві.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Банкрутство підприємства визначається як:

а) неспроможність господарюючого суб’єкта сформувати оборотні

активи за рахунок власних коштів;

б) неспроможність господарюючого суб’єкта забезпечити зростання

рентабельності активів підприємства;

в) неспроможність господарюючого суб’єкта забезпечити зростання

ділової активності підприємства;

г) неспроможність господарюючого суб’єкта задовольнити у визна-

чений термін вимоги кредиторів та виконати зобов’язання перед бю-

джетом.

2. Банкрутство           підприємства найбільш        можливе         за умови:

а) недостатності активів у ліквідній формі для покриття поточних зобов’язань;

б) зростання обсягів емісійної діяльності;

в) збільшення частки прибутку, що відраховується на сплату подат-

ків та інших обов’язкових платежів;

г) скорочення обсягів інвестиційної діяльності.

3. Яка вірогідність банкрутства діагностується за моделлю

Альтмана, якщо Z ≥ 3,0:

а) дуже висока;

б) дуже низька;

в) висока;

г) можлива.

4. Яка вірогідність банкрутства діагностується за моделлю

Альтмана, якщо Z < 1,8:

а) дуже висока;

б) дуже низька;

в) висока;

г) можлива.

5. Зростання частки прибутку, що реінвестується:

а) сприяє зниженню ймовірності банкрутства;

б) сприяє зростанню ймовірності банкрутства;

в) не впливає на ймовірність банкрутства;

г) для оцінки вірогідності банкрутства означений показник не вико-

ристовують.

6. Відповідно  до  моделі  Альтмана  за  умов  прискорення оборотності активів вірогідність банкрутства підприємства:

а) зростає;

б) зменшується;

в) залишається без змін;

г) для інтегральної оцінки вірогідності банкрутства за моделлю Аль-

тмана означений показник не використовують.

7. Відповідно до моделі Альтмана за умов зниження коефі- цієнта співвідношення власного та позикового капіталів ві- рогідність банкрутства підприємства:

а) зростає;

б) зменшується;

в) залишається без змін;

г) для інтегральної оцінки вірогідності банкрутства за моделлю Аль-

тмана означений показник не використовують.

8. Яка вірогідність банкрутства діагностується за коефіці- єнтом фінансування важколіквідних активів, якщо фінансу- вання необоротних активів та матеріальних оборотних акти- вів відбувається за рахунок власного капіталу:

а) дуже висока;

б) дуже низька;

в) висока;

г) можлива.

9. Яка вірогідність банкрутства діагностується за коефіці- єнтом фінансування важколіквідних активів, якщо фінансу- вання необоротних активів та матеріальних оборотних акти- вів відбувається за рахунок як власного капіталу, так і довгострокових та короткострокових банківських кредитів:

а) дуже висока;

б) дуже низька;

в) висока;

г) можлива.

10. Яка вірогідність банкрутства діагностується за коефі- цієнтом фінансування важколіквідних активів, якщо для фі- нансування необоротних активів та матеріальних оборотних активів загального розміру власного капіталу, довгостроко- вих і короткострокових банківських кредитів недостатньо:

а) дуже висока;

б) дуже низька;

в) висока;

г) можлива.

11. Фінансовій стабілізації підприємства в поточному пері-

оді сприятиме:

а) збільшення суми грошових активів у поточному періоді;

б) скорочення суми грошових активів у поточному періоді;

в) зростання поточних фінансових зобов’язань;

г) зростання довгострокових фінансових зобов’язань.

12. Досягненню фінансової рівноваги сприятиме:

а) запровадження довгострокових інвестиційних проектів;

б) придбання значних пакетів фондових і грошових інструментів;

в) накопичення товарно-матеріальних цінностей;

г) здійснення  заходів  щодо  зростання  чистого  доходу  й  чистого

прибутку підприємства та накопичення власних коштів.

13. Економічному зростанню підприємства сприятиме:

а) зниження рівня рентабельності продажів;

б) зростання питомої ваги чистого прибутку, що  спрямований на

виробниче споживання;

в) уповільнення оборотності активів;

г) зменшення ефекту фінансового леверіджу.

14. Якщо кризовий стан підприємства визначено як тим- часове явище, застосовують санацію без зміни статусу юри- дичної особи господарюючого суб’єкта, що передбачає:

а) поглинання    підприємства-боржника    іншим    господарюючим суб’єктом;

б) перетворення господарюючого суб’єкта на відкрите акціонерне товариство;

в) передачу підприємства-боржника в оренду;

г) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок коштів бю-

джету.

15. За умов глибокого кризового стану підприємства засто- совують санацію зі зміною статусу юридичної особи господа- рюючого суб’єкта, що передбачає:

а) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок коштів бю-

джету;

б) погашення боргу  підприємства-боржника за  рахунок  цільового

банківського кредиту;

в) перетворення господарюючого суб’єкта на відкрите акціонерне

товариство;

г) випуск облігацій та інших боргових цінних паперів під гарантію

санатора.

16. Ліквідація підприємства передбачає:

а) припинення діяльності та продаж майна господарюючого суб’єкта;

б) перетворення господарюючого суб’єкта на відкрите акціонерне

товариство;

в) поглинання           підприємства-боржника       іншим господарюючим

суб’єктом.

г) передачу підприємства-боржника в оренду.

              ЗРАЗКИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

Завдання 10.1.

На підставі вихідної інформації оцініть імовірність банкрутства

підприємства та (відповідно до результатів аналізу) визначте на-

прям дій керівництва господарюючого суб’єкта (табл. 10.3, 10.4).

Таблиця 10.3

ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО СТАНУ МАЙНА

ТА КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД, тис. грн