5.3. оптимІзацІя складу активІв пІдприЄмства та оцІнка ЇхньоЇ загальноЇ вартостІ

Оптимізація внутрішньої структури активів (при орієнтації в ос- новному на розраховану потребу в окремих їх видах) здійснюється з урахуванням їх ролі в генеруванні прибутку, рівня ліквідності й рівня ризику втрати вартості в процесі використання.

Оптимізація співвідношення необоротних і оборотних активів (крім перелічених вище факторів) ґрунтується й на показнику їх суку- пної оборотності.

У процесі оптимізації складу активів створюваного підприєм- ства потрібно враховувати особливості функціонування окремих їх видів (табл. 5.1).

Цілісний  майновий  комплекс  —  господарський  об’єкт  із  закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Методи оцінки вартості сукупних активів підприємства як ці-

лісного майнового комплексу досить різноманітні (рис. 5.9).

Метод балансової оцінки вартості сукупних активів

1) Оцінка за фактично відображеною вартістю активів — здійсню-

ється відповідно до діючої методики оцінки вартості об’єктів прива-

тизації (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України N36 від

18 січня 1995 р.)

Ц = Оз + На + Вк + Нб · К + Ун · К + З ± (ФА – ФЗ),

де: Ц — ціна чистих активів цілісного майнового комплексу; Оз — залишкова вартість основних засобів; На — залишкова вартість нема- теріальних активів, що відображені в балансі; Вк — незавершені капі- тальні  вкладення  без  обліку  вартості  незавершеного  будівництва; Нб — вартість незавершеного будівництва; Ун — невстановлене уста- ткування; К — усереднені індекси цін на будівництво й промислову продукцію відповідно до порядку індексації їх вартості; З — запаси товарно-матеріальних цінностей по фактичній вартості, що відобра- жена  в  балансі;  ФА —  фінансові  активи  (довгострокові  фінансові вкладення, інші необоротні активи; грошові активи; дебіторська забо- ргованість та  інші оборотні  активи); ФЗ —  фінансові  зобов’язання всіх видів (довгострокові пасиви; розрахунки з кредиторами; резерви майбутніх платежів та інші короткострокові пасиви).

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ АКТИВІВ

Таблиця 5.1

ОЦІНКА ВАРТОСТІ СУКУПНИХ АКТИВІВ

Балансова оцінка

здійснюється на основі балансу   підприємства, в основі методу лежить визначення вартості «чис- тих активів»

ЧА = А – З

Оцінка вартості заміщення

ґрунтується на визна- ченні вартості витрат, необхідних для відтво- рення всіх аналогічних активів, що входять до складу цілісного май- нового комплексу

Ринкова оцінка

заснований на викори- станні ринкових цін покупки-продажу (в окремих випадках цін попиту) окремих акти- вів або їх сукупності

Оцінка

за капіталізацією прибутку

заснований на дис- контуванні розміру прибутку за пев- ною процентною ставкою

Рис. 5.9. Класифікація методів оцінки вартості сукупних активів

МЕТОД РИНКОВОЇ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ СУКУПНИХ АКТИВІВ

1)  Оцінка ліквідаційної вартості —  здійснюється у  випадку, якщо підприємство припиняє свою діяльність як самостійний господарюю- чий суб’єкт

ЛВ = РВмн ± (ФФ − ФЗ) − Вл,

де ЛВ — ліквідаційна вартість активів цілісного майнового ком- плексу; РВмн — ринкова вартість окремих видів матеріальних і нематеріальних активів (оцінена за ціною попиту на них, що зви- чайно нижче ринкових цін їх покупки-продажу); ФА — фінансові активи; ФЗ — фінансові зобов’язання; Вл — витрати, пов’язані з ліквідацією активів підприємства (інформація, проведення аукціо- ну, обов’язкові платежі тощо).

Ліквідаційна вартість сукупних активів відображає мінімальну ринкову ціну їх продажу (через терміновий продаж під час ліквідації окремих видів майна господарюючого суб’єкта, що змушує продавців орієнтуватися в процесі реалізації активів на ціни попиту, а не на середньо ринкові ціни їх покупки-продажу).

2)  Оцінка  за  фактичною  ринковою  вартістю —  здійснюється  по підприємствах, які організовані у формі відкритих акціонерних това- риств, чиї акції вільно обертаються на організованому або неор- ганізованому фондовому ринку

РВф = РВа ⋅ Чоа,

де: РВф — фактична ринкова вартість активів; РВа — фактична ринкова вартість однієї акції; Чоа — кількість акцій підприємства, що перебуває в обігу.

Даний метод оцінки може надавати викривлене значення вар- тості внаслідок: штучної підтримки ліквідності акцій емітентом шляхом установлення цін викупу акцій, які іноді перевищують їх реальну ринкову вартість; довільне встановлення ринкової ціни акцій емітентом.

3) Оцінка за аналоговою ринковою вартістю — здійснюється на ос- нові вивчення ринкових цін покупки-продажу аналогічних цілісних майнових комплексів (з урахуванням галузевої належності, регіону розміщення, розміру й структури активів, стадії життєвого циклу та низки інших факторів).

Використання даного методу оцінки у вітчизняних умовах ускладнене через незначний обсяг відповідних продажів на рин- ку нерухомості та недостатні можливості адекватного підбору підприємства-аналога за всіма переліченими вище факторами

МЕТОД ОЦІНКИ ВАРТОСТІ СУКУПНИХ АКТИВІВ ЗА КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ ПРИБУТКУ

n          Пt

ДП = ∑          ,

t =1 (1 + i)t

де ДП — сума дисконтованого прибутку за розглянутий період; Пt — середньорічна сума прибутку (або сума прибутку в кожному році розглянутого періоду); t — число років у періоді; i — розмір депозитного відсотка, у вигляді десяткового дробу.

1) Оцінка за фактичним прибутком — дозволяє визначити вартість сукупних активів підприємства з урахуванням їх реальної здатності генерувати прибуток і підвищувати ринкову вартість підприємства в майбутньому періоді.

Середньорічна сума прогнозованого прибутку визначається на ос- нові динаміки фактичної її суми за ряд попередніх років без ураху- вання дії негативних факторів, що можуть негативно вплинути на можливість формування прибутку (несприятлива економічна кон’юнктура, недостатньо кваліфіковане управління підпри- ємством, неповне використання активів підприємства тощо).

2) Оцінка за потенційним прибутком. Середньорічна сума прибутку прогнозується з урахуванням можливої реалізації всіх перелічених вище й інших резервів.

Порівняно з попереднім даний метод надає більш точні показни- ки реальної вартості сукупних активів, але потребує урахування фактора ризику неотримання (або часткового неотримання) роз- рахованого розміру приросту прибутку в  прогнозованому періоді.

У практиці оцінки сукупної вартості активів залежно від цілей її прове- дення звичайно використовується ряд методів, які дозволяють визначити вартість в інтервалі від мінімального до максимального значення.

У процесі зіставлення результатів оцінок вартості активів ви-

користовуються поняття «гудвіл» і «синергізм».

Синергізм — додаткова вартість сукупних активів при об’єднанні підпри- ємств (їхньому злитті або поглинанні), яка створюється за рахунок більш ефективного використання їх загального фінансового потенціалу, взаємно- го доповнення технологій і продукції, що випускається, можливостей зни- ження рівня їх поточних витрат й інших аналогічних факторів.

Гудвіл (goodwill — «ділова репутація») — різниця між ціною придбання й балансовою вартістю чистих активів підприємства, що дозволяє отримати додатковий прибуток від використання: кращої організації управління, до- мінуючого становища на ринку продукції (робіт, послуг), наявності стабі- льних покупців, нових технологій, ділових зв’язків, рівня кваліфікації пер- соналу, вигідного географічного положення, репутації якості, навичок маркетингу й збуту і т. п.

Ці фактори забезпечують більш високий рівень прибутку, ніж той, що може бути отриманий при використанні аналогічних активів і пасивів, але у від- сутності відзначених нематеріальних факторів.

Гудвіл володіє цілим рядом особливостей, які відрізняють його від

«традиційних» нематеріальних активів:

— не  існує  окремо  від  підприємства  (не  може  бути  самостійним об’єктом угоди, оскільки не належить компанії на правах власності);

— характеризується відсутністю речовинної форми;

— вартість гудвілу можна списати (погасити), але при цьому підпри-

ємство його не втрачає.

                   ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Дайте визначення активам підприємства.

2. Визначте склад необоротних та оборотних активів.

3. Визначте сутність політики формування активів підприємства.

4. Які фактори внутрішнього та зовнішнього характеру впливають

на формування майна підприємства? Розкрийте характер їх дії.

5. Дайте характеристику основним етапам формування активів під-

приємства.

6. Які методи розрахунків застосовують при визначенні потреби в

необоротних активах?

7. Яким           чином визначається  потреба           в          запасах           товарно-

матеріальних цінностей, грошових та інших активах?

8. У чому полягає процес оптимізації співвідношення необоротних

та оборотних активів?

9. Визначте переваги та недоліки необоротних та оборотних активів.

10. Охарактеризуйте підприємство як цілісний майновий комплекс.

11. Які ви знаєте методи оцінки вартості сукупних активів підпри-

ємства як єдиного майнового комплексу?

12. У чому переваги та недоліки кожного з відомих вам методів оці-

нки вартості сукупних активів підприємства?

13. Визначте  умови  застосування  різних  методів  оцінки  вартості

підприємства.

14. Що являє собою «гудвіл» підприємства?

15. У чому сутність ефекту синергізму?

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Економічні  ресурси  підприємства  у  формі  сукупних майнових цінностей, що використовуються з метою одержан- ня доходу, являють собою:

а) власний капітал підприємства;

б) статутний капітал підприємства;

в) зобов’язання підприємства;

г) активи підприємства.

2. Майнові цінності підприємства, що багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності та переносять свою вартість на вартість продукції поступово, частинами, явля- ють собою:

а) власний капітал підприємства;

б) статутний капітал підприємства;

в) необоротні активи підприємства;

г) оборотні активи підприємства.

3. Майнові цінності підприємства, що беруть участь у про- цесі господарської діяльності та цілком використовуються впродовж одного виробничого циклу, являють собою:

а) власний капітал підприємства;

б) статутний капітал підприємства;

в) необоротні активи підприємства;

г) оборотні активи підприємства.

4. До складу необоротних активів не входять:

а) нематеріальні активи;

б) запаси товарно-матеріальних цінностей;

в) довгострокові фінансові інвестиції;

г) основні засоби.

5. До оборотних активів не відносяться:

а) короткострокові фінансові вкладення у  векселі інших  господа-

рюючих суб’єктів;

б) заборгованість по заробітній платні перед працівниками підпри-

ємства;

в) заборгованість покупців за продукцію, що відвантажена;

г) запаси сировини й матеріалів.

6. Необоротні активи підприємства характеризуються та-

кою позитивною рисою:

а) вони належать до групи важколіквідних і неліквідних активів;

б) вони повільно змінюють структуру в короткостроковому періоді,

тому важко піддаються фінансовому управлінню;

в) на них практично не впливає інфляція;

г) вони підлягають моральному зносу.

7. Оборотні активи мають таку негативну рису:

а) ними легко управляти;

б) вони більш пристосовані до змін кон’юнктури товарного та фі-

нансового ринків;

в) вони досить високоліквідні;

г) вони схильні до постійних втрат у зв’язку з природними втра-

тами.

8. Володіють спроможністю генерувати стабільний прибу- ток навіть за умов несприятливої господарської кон’ю- нктури:

а) кошти, що вкладені в основні засоби;

б) кошти, що вкладені в запаси сировини;

в) кошти, що вкладені в дебіторську заборгованість;

г) кошти, що вкладені в запаси товарів.

9. До якої групи активів підприємства слід віднести персо-

нальний комп’ютер:

а) нематеріальні активи;

б) основні засоби;

в) довгострокові фінансові інвестиції;

г) поточні фінансові інвестиції.

10. Мають високу ліквідність, а частина їх знаходиться у вигляді готових засобів платежу:

а) нематеріальні активи;

б) основні засоби;

в) оборотні активи;

г) необоротні активи.

11. Фінансовому ризику втрат у зв’язку  з несумлінністю партнерів підлягають:

а) грошові кошти, що вкладені в обладнання;

б) грошові кошти, що вкладені в будівельний об’єкт;

в) грошові кошти, що вкладені в транспортні засоби;

г) грошові кошти, що вкладені в дебіторську заборгованість.

12. Який з варіантів відповідей щодо політики формування активів є правильним? «Політика формування активів перед- бачає забезпечення оптимальності складу активів із позицій…»:

а) сукупної їх оборотності;

б) достатньої їх ліквідності;

в) максимізації ризику їх втрат під час використання;

г) забезпечення прибутку та підвищення ринкової вартості підприємства.

13. Господарський об’єкт із закінченим циклом виробниц-

тва продукції (робіт, послуг):

а) підприємство;

б) цілісний майновий комплекс;

в) підрозділ;

г) філія.

14. Метод оцінки вартості сукупних активів підприємства, що заснований на визначенні вартості витрат, необхідних для відтворення всіх аналогічних активів, що входять до складу цілісного майнового комплексу, є методом:

а) балансової оцінки;

б) оцінки вартості заміщення;

в) ринкової оцінки;

г) оцінки за капіталізацією прибутку.

15. Метод оцінки вартості сукупних активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що заснований на вико- ристанні ринкових цін, є методом:

а) балансової оцінки;

б) оцінки вартості заміщення;

в) ринкової оцінки;

г) оцінки за капіталізацією прибутку.

16. Метод оцінки вартості сукупних активів як цілісного майнового комплексу, що заснований на визначенні чистих активів за даними балансу, є методом:

а) балансової оцінки;

б) оцінки вартості заміщення;

в) ринкової оцінки;

г) оцінки за капіталізацією прибутку.

17. Метод оцінки сукупної вартості активів підприємства, як цілісного майнового комплексу, що заснований на дискон- туванні прибутку, є методом:

а) балансової оцінки;

б) оцінки вартості заміщення;

в) ринкової оцінки;

г) оцінки за капіталізацією прибутку.

18. Оцінка сукупної вартості активів підприємства за фак- тичною їх вартістю, що відображена в балансі, має такі пере- ваги:

а) враховує вплив інфляції на вартість активів;

б) заснована на використанні ринкових цін;

в) враховує вартість поновлення аналогічних активів;

г) дозволяє визначити приблизну мінімальну вартість активів.

19. Додаткова вартість сукупних активів, що виникає вна- слідок ефективного використання загального фінансового потенціалу об’єднань підприємств (після злиття або погли- нання), має назву:

а) гудвіл;

б) синергізм.

20. Різниця між ціною придбання та балансовою вартістю чистих активів підприємства, що дозволяє одержати додат- ковий прибуток від використання домінуючого стану на рин- ку, нових технологій, тощо, має назву:

а) гудвіл;

б) синергізм.

              ЗРАЗКИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

Завдання 5.1

Підприємство харчової промисловості планує збільшити обся- ги виробництва та реалізації продукції за рахунок випуску нових виробів, що користуються попитом населення. Для цього перед- бачено будівництво нового цеху, виробнича потужність якого за обсягом сировини, що переробляється, становитиме 1250,0 тис.

грн на рік. Визначте потребу в активах для нового цеху за насту- пних умов: а) об’єм будівлі — 1800 м3, питомі витрати при буді- вництві — 150 грн/м3; б) вартість нового обладнання становить

70,0 тис. грн, в) додаткові витрати, що пов’язані з придбанням ін- струментів, приладів, інвентаря, оплати транспортних витрат та монтажу обладнання — 60,0\% вартості обладнання; г) вартість

придбаних прав на об’єкти промислової власності — 6,0 тис. грн; д) норма запасів сировини та матеріалів — 70 днів, готової про- дукції — 25 днів; є) потреба в інших оборотних активах — 35,0\% від визначеного розміру товарно-матеріальних цінностей.

Розв’язання

Визначимо потребу в необоротних активах. Вартість будівни-

цтва становитиме 270,0 тис. грн.

1800 ⋅150 = 270,0 тис. грн.

1000

Додаткові витрати при цьому складуть 42,0 тис. грн.

70,0 ⋅ 60,0 = 42,0

100,0

тис. грн.

Загальна потреба в основних засобах становитиме 382,0 тис.

грн, а в необоротних активах у цілому — 3880,0 тис. грн.

270,0 + 70,0 + 42,0 = 382,0 тис. грн.

382,0 + 6,0 = 388,0 тис. грн.

Визначимо потребу в оборотних активах. За розрахунками по- треба в капіталі, що авансується в запаси сировини та матеріалів, складатиме 243,1 тис. грн,

а в запаси готової продукції — 86,8 тис. грн.

1250 ⋅ 70 = 243,1 тис. грн.

360

1250 ⋅ 25 = 86,8 тис. грн.

360

Потреба  в  капіталі,  що  авансується  в  запаси  товарно-мате-

ріальних цінностей, становитиме 329,9 тис. грн.

243,1 + 86,8 = 329,9 тис. грн.

За вихідних умов потреба в коштах для формування інших оборотних активів оцінена на рівні 115,5 тис. грн.

329,9 ⋅ 0,35 = 115,5 тис. грн.

Загальна потреба в коштах для формування оборотних активів становитиме 445,4 тис. грн.

329,9 + 115,5 = 445,4 тис. грн.

Таким чином, загальна потреба підприємства в активах скла-

датиме 833,4 тис. грн.

388,0 + 445,4 = 833,4 тис. грн.

Висновок: за розрахунками потреба в активах для нового це-

ху становитиме 833,4 тис. грн.

Завдання 5.2

Поточна вартість цілісного майнового комплексу визначена на рівні 1500 тис. грн. На підставі вихідних даних перевірте, чи від-

повідає це дійсності.

За попередніми розрахунками період експлуатації майнового

комплексу — 5 років. Чистий грошовий потік, що очікується в

період експлуатації цілісного майнового комплексу, наведено у

таблиці 5.2. Ліквідаційна вартість комплексу наприкінці експлуа-

тації — 120,0 тис. грн. Середньорічна ставка дисконтування чис-

того грошового потоку — 17,0\%.

Таблиця 5.2

ЧИСТИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК В ПЕРІОД ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ, тис. грн

Розв’язання

Для визначення сукупної вартості активів підприємства ско- ристаємось методом, що заснований на дисконтуванні грошового потоку.

Поточна вартість цілісного майнового комплексу становитиме

1060,7 тис. грн.

330,0  +

1 + 0,17

410,0

(1 + 0,17)2

+          350,0

(1 + 0,17)3

+          270,0

(1 + 0,17)4

+ 190,0 + 120,0 = 1060,7 (1 + 0,17)5

ттисгрн.

Висновок: за розрахунками поточна вартість цілісного май- нового комплексу становить 1060,7 тис. грн, що (за інших рівних умов) є меншою, ніж та, що пропонується.

                      ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ

Завдання 5.3

За вихідними даними (додатки А, Б) визначте стан та динамі-

ку активів підприємств № 1 та № 2. Порівняйте структури акти-

вів господарюючих суб’єктів та надайте пояснення результатам,

що одержані.

Завдання 5.4

Визначте (у вартісному вимірі) потребу підприємства в меха-

нічному обладнанні «А» для цеху з виробництва овочевих напів-

фабрикатів за таких умов: а) проектна потужність цеху становить

1271,0 т сировини на рік; б) режим роботи цеху — двозмінний,

353 дні на рік; в) експлуатаційна продуктивність одиниці облад-

нання — 50 кг сировини/годину; г) ринкова вартість одиниці об-

ладнання — 7,0 тис. грн; д) витрати з транспортування та устано-

вки — 10\% загальної вартості обладнання.

Завдання 5.5

Річний випуск продукції промислового підприємства, що про- ектується, визначено на рівні 10 млн. грн. Визначте потребу під- приємства в основних засобах на підставі показника фондоміст-

кості (середнього по галузі). Вихідна інформація для розрахунків наведена у таблицях 5.3 та 5.4 (Цифри умовні).

Таблиця 5.3

ВИХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО РОЗМІРУ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПО ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ

(за даними управління статистики), млн. грн

Показники	Значення
Основні фонди виробничих галузей:	5213,8
промисловості	2554,9
сільського господарства	1259,2
будівництва	155,4
транспорту та зв’язку	982,7
інші галузі	261,6
Основні фонди невиробничих галузей:	3220,9
<\/a>") //-->