Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах - Збірник (Клочко А.М.)

Фінансовий моніторинг у контексті зміцнення безпекової діяльності банків

Банківська система є основою основ, без якої неможливий розвиток жодної галузі економіки, а також неможливе вирішення соціальних завдань держави. Велика кількість провідних країн світу успішно розвивається, навіть не маючи якоїсь окремо взятої галузі, але немає в світі жодної впливової держави без потужної національної банківської системи.

Національна банківська система – це атрибут державності, необхідний елемент економічної незалежності, політичного суверенітету.

На сьогодні вітчизняні банки проходять серйозну перевірку часом в умовах економічних перетворень. Постійні швидкі зміни умов функціонування, відкритість зовнішньому середовищу, схильність до внутрішніх перетворень спонукають банківську систему до постійного удосконалення. Рівень розвитку економіки значною мірою залежить від стану банківської системи.

Одночасно, з розвитком ринкових відносин, банківська система залишається недостатньо захищеною від злочинних посягань. Вона продовжує використовуватись для «відмивання» коштів, здобутих злочинним шляхом. До економічних злочинів. які набули поширення у банківській сфері відносяться: розкрадання грошових коштів, зловживання посадовим становищем, хабарництво, незаконне переведення безготівкових коштів у готівку, безпідставне надання та пролонгація кредитів, які не повертаються до банку. Криміногенного впливу також зазнають і традиційні банківські операції. Одним із важливих методів відмивання злочинних доходів на сьогодні є електронний переказ коштів, які можна здійснювати анонімно і на будь-які відстані, що створює ідеальні умови для уникнення сплати податків, відмивання брудних грошей та іншої злочинної діяльності. Тому проблема протистояння криміналізації банківського сектора економіки та усунення негативних проявів легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, є надзвичайно актуальною, адже проникнення в легальний бізнес кримінальних доходів становить серйозну небезпеку для законної економічної діяльності, дестабілізації існуючих фінансової та валютної систем, зниження добробуту населення. Для її вирішення потрібні ефективні заходи, направлені на упередження зазначених правопорушень, якими є здійснення фінансового моніторингу та розробка, у цьому контексті, дієвих механізмів забезпечення фінансової безпеки банківської системи України.

Що стосується поняття фінансової безпеки банків, то за узагальненими науковими дослідженнями його сутність трактується двояко. З одного боку, це сукупність умов, за яких потенційно небезпечні для фінансового стану банку дії чи обставини, попереджені чи зведені до такого рівня, за якого вони не здатні завдати шкоди встановленому порядку функціонування банку, збереженню й відтворенню його майна та інфраструктури і перешкодити досягненню банком статутних цілей. З іншого боку, фінансова безпека – це стан захищеності фінансових інтересів комерційного банку, його фінансової стійкості, а також середовища, в якому він функціонує.

До проблем захисту банківської діяльності від зовнішніх та внутрішніх загроз слід віднести: забезпечення збереження фінансових ресурсів; убезпечення інформації, майна та персоналу банку; створення дієвих механізмів захисту банківської системи. Іншими словами, враховуючи специфіку банківського бізнесу, ефективними умовами для безпекової діяльності банків є такі, які б забезпечили оптимальне вирішення триєдиної задачі – максимум прибутків, мінімум ризиків, достатній рівень ліквідності. При цьому, зазначений механізм має забезпечувати як статичну, так і динамічну фінансову стійкість кожного окремого банку і банківської системи в цілому.

Як визначено вітчизняними науковцями, протидія легалізації злочинних доходів відбувається на чотирьох рівнях: банківському (коли юридичні та фізичні особи вступають до фінансових відносин та здійснюють відповідну діяльність); наглядовому (отримання і аналіз фінансової інформації уповноваженими державними органами – підрозділами фінансового моніторингу або фінансової розвідки); поліцейському (при здійсненні оперативно-розшукових заходів та розслідуванні викритих злочинів); та міжнародному (взаємодія між банками та правоохоронними органами різних країн шляхом обміну інформацією, включаючи оперативно-розшукову).

Проте боротьба з «відмиванням» грошей у банківському секторі економіки проводиться до поки що не зовсім ефективно. Поліпшення зазначеної ситуації можливе лише за умови вирішення цілого ряду як поточних, так і перспективних завдань, зокрема:

– розробка сучасної національної стратегії (концепції чи програми) боротьби з «відмиванням» грошей;

– створення досконалої правової бази;

– зміцнення і вдосконалення нагляду за фінансовими установами, який забезпечить можливість виявлення і попередження незаконних або сумнівних операцій;

– розширення співробітництва України з міжнародною спільнотою з метою запобігання практиці «відмивання» грошей;

– взяття під контроль незаконних фінансових потоків з наступною конфіскацією доходів, одержаних незаконним шляхом;

– визначення вимог до формування спеціалізованих баз даних про сумнівні фінансові угоди і операції та встановлення квот доступу різних структур до подібної інформації, способів розповсюдження одержаних даних;

– забезпечення гнучкості національної системи боротьби з «відмиванням» грошей, спроможності виявляти і реагувати на нові схеми «відмивання» грошей, можливості поширення дії контрзаходів на нові сфери економічного життя країни;

– розширення та систематизацію інформації, якою обмінюються фінансові розвідки;

– розвиток каналів зв’язку фінансових розвідок шляхом впровадження нових технологій досконалення процесів розслідування;

– підвищення кваліфікації співробітників та обмін досвідом тощо.