Валеологія з методикою викладання - Конспект лекцій (Г. І. Мардар)

4. основні правила, заповіді та заборони  

Заборони

Не попереджайте подій. В перші дні не робіть висновків.

Уникайте впливу песимістів.

Не розмовляйте і не відволікайтесь під час занять.

Не перенапружуйтесь.

Не дрімайте під час занять.

Не піддавайтеся вашій ліні й пасивності.

Головне – не розтягуйте час на видужання. 

Заповіді:

Починайте день з почуття радості життя, щастя, душевного польоту і підтримуйте цей стан цілий день.

Під час тренувань  добивайтеся “бездумності” мозку.

Внутрішньо зберіться й налаштуйтеся на повне оздоровлення й омоложення.

Виключте слово “хвороба” із своєї свідомості. Як можна частіше подумки повторюйте про себе: «Я здоровий, я щасливий, я молодий, я невразимий, я все можу».

Уявляйте себе таким, яким вам хочеться себе відчувати внутрішньо й виглядати зовнішньо.

Відносьтеся до себе з любов’ю і повагою.

Отже, наша мета – набуття молодості душі і тіла, реалізація духовних сил, закладених у нас природою. Набуття втраченого здоров’я – задаток молодості, це досягається побіжно незалежно від нас.

       Пам’ятайте, що спершу буде невелике загострення хвороби – це початок оздоровлення.

  4. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови).

         1. Аутомануальний комплекс (масаж біологічно активних точок голови) поліпшує роботу органів чуття, кровообіг в головному мозку, посилює відтік лімфи від голови і, таким чином, регулює тиск крові, активізує структури підкірки, які впливають на все і навіть на поведінку та емоційний стан. У даних точках набагато більше рецепторів, які утворюють біологічно активні речовини, що впливають на внутрішні органи.  

                                      Аутомануальний комплекс

  Отже, починаємо із точкового масажу тіла й голови. Як правильно масажувати біологічно активні точки?

  При масажі голови, й насамперед обличчя, застосовуємо три пальці — вказівний, середній і безіменний.  Не «устромляйте» пальці в тіло. Потрібно масажувати подушечками,  напрямок впливу повинен бути  вертикальним відносно поверхні шкіри, без розтиральних рухів.

 Сила впливу має бути такою, щоб виникло відчуття, середнє між приємним і больовим.

Активна  участь рук стимулює кровообіг у кінчиках пальців  і запобігає  застою крові в інших частинах тіла, томущо нервові закінчення подушечок пальців безпосередньо пов’язані  з  мозком,   робота   рук   сприяє  заспокоєнню й навіть запобігає явищам мозкового склерозу. Не випадково в деяких країнах є звичка перебирати в руках чотки, а в Китаї — вертіти грецькі горіхи, потирати руки. Ось чому масаж кожної точки слід робити  обома руками одночасно, тренуючи, підключаючи до роботи  обидві півкулі мозку. Якщо точка несиметрична, пальці повинні бути розташовані впритул. Масаж проводимо, як показано на малюнку. Подушечки ніби приклеюємо до потрібної точки й робимо обертальні рухи в одному напрямку до 8—12 разів і в протилежному — також до 8—12 разів, концентрація уваги повинна бути під пальцями, там, де масажуємо, зосередившись на внутрішніх відчуттях.

  У такий спосіб масажуємо кожну точку до появи відчуття «досить, вистачить, я добре це зробив».

Масажувати точки бажано в наступному порядку:

— точка на чолі між бровами («третє око»);

— точка по краях крил носа (масаж цієї парної точки дозволяє відновити нюх);

— точка по серединній лінії обличчя на верхній щелепі,  посередині між основою носа й краєм верхньої губи;

— точка по серединній лінії обличчя  на нижній щелепі,  між нижньою губою й верхнім краєм підборіддя;

(Точки 3 і 4 масажуємо так, щоб відчути «відповідь» ясен — до появи легкої приємної сверблячки й невеликого збільшення слиновиділення).

— точка в скроневій ямці — парна;         I

— точка трошки вище лінії росту волосся в ямці в зовнішнього  краю трапецієподібного м'язу, де визначається поглиблення (симетрична), і центральна (несиметрична); точку зручніше масажувати великими пальцями;

       7 —  точка між зовнішнім слуховим проходом і точкою нижнбощелепного  зчленування перед  козелком вуха. Перейдемо до масажу вушних раковин.

      Вправи для масажу вушних раковин

     Добре відомо, що на вушну  раковину проектуються точки різних органів. Зараз відомо 170 біологічно активних точок.  Щоб правильно промажувати вуха, треба добре захватити вушні раковини (а не тільки мочки вух!) біля самої основи.  Для цього розташовуємо великий палець позаду, інші спереду ніби допомагають вказівному пальцю. Смикаємо свої вуха не жаліючи (згадаємо дитинство!), щоб вони почали «горіти», щоб при цьому й зовнішній слуховий прохід був залучений до  процесу, тобто теж зміщався б слідом за вушною раковиною.

Промасажуємо  вушні раковини так по 10—15 разів до виникнення почуття «досить, вистачить, я добре це зробив» у наступних напрямках: 1. У сторони й назад. 2. У сторони й нагору. 3. Кругові рухи вушної раковини проти часової стрілки.

Якщо все зроблено правильно, вушні мушлі  починають «горіти», і приємне тепло розповсюджується буквально по всьому тілу зверху (голова, шия, груди) вниз  (живіт і ноги). Отже, можна сказати, що промасажували весь організм.

      Тепер притисніть    долоні до вух і дуже швидко заберіть  їх у  сторони. Повторимо це кілька разів. При  цьому бажано  робити такі рухи, які звичайно робимо, коли  закладає вуха в літаку (ніби позіхаючи, напружуємо вуха зсередини або ковтаємо  слину), щоб краще промасажувати і євстахієві труби.

 Остання,  заспокійлива вправа:  щільно притискаємо долоні до вух і робимо  кругові рухи в одну сторону, потім — в іншу, зосередивши всю увагу  на приємному відчутті тепла, що розливається  по всьому тілу.

 Після цього можна зробити легкий, заспокійливий  масаж рук так, як іноді ми це робимо при втомі.

Нагадуємо, що на підошвах також дуже багато біологічно активних точок і зон, що відображають внутрішні органи й  частини тіла. Намагайтеся по можливості частіше ходити  босоніж, а при необхідності також масажувати  відповідні точки на стопах.

                                     Вправи для  очей

Мудрість говорить: очі — дзеркало душі. Що це означає? Уважній, небайдужій людині досить глянути в очі співрозмовнику, щоб багато чого з’ясувалося.

Очі можуть сказати набагато більше й краще про свого хазяїна, ніж він сам про себе словами — це відомо. Через орган зору — очі  — ми одержуємо приблизно 90 \% життєво важливої для нас інформації.

   Існують певні ознаки, особливості в будові й стані ока, за яких можна дуже точно здійснювати діагностику й говорити про стан здоров'я людини. З іншого боку, використовуючи деякі прийоми, виправляючи й тренуючи рухи очей, можна вилікувати деякі захворювання. За роки роботи за даною системою автори переконалася в дієвості  запропонованих вправ при неврозах, гіпертонії, при підвищеному внутрішньочерепному тиску, а також практично при будь-яких захворюваннях очей і, звичайно, при зниженні гостроти зору.

 Ось чому важливо поставитися до цих вправ з належною повагою при всій їхній  простоті.

  Виконуючи ці вправи, пам’ятаємо, що все тіло, насамперед голова й шия нерухливі; рухи робимо тільки очами. Найкраще це робити в положенні сидячи, повністю розслабившись. Голову тримаємо прямо, погляд ні на чому не фіксуємо.

   Пам’ятаємо, що всі вправи для очей виконуємо без напруги, вільно, не мружачись, кожний рух повторюємо 8-10 разів так, щоб відчути напругу м'язів, які це виконують, і виникнення почуття «досить, вистачить, я добре це зробив». При цьому не забуваємо моргати так, як хочеться.

Отже, починаємо вправи.

 Горизонтальні рухи («тік-так»). Рух  очима  вправо і  вліво, ніби бажаючи побачити, що там позаду,— «закидаємо» погляд (як зозуля в годиннику). При цьому аналізуємо, що відчуваємо. Часто при цьому виникає відчуття «мурашок»  у волосистій частині голови, особливо в ділянці потилиці.

 Вертикальні рухи.. Рух очами нагору, «за­кидаючи» погляд, щоб «побачити» свою маківку зсередини, і долілиць, щоб «побачити» свою гортань.

 Руху очими по колу. Уявімо, що наше обличчя — циферблат, кінчик носа — центр цього цифербла­та; поглядом «переглядаємо» циферблат за часовою стрілкою, а потім проти часової стрілки. Намагаємося робити це плавно, не забуваючи кліпати, як тільки хочеться. 

Бантик. Уявімо, що наше обличчя — квадратний циферблат, ніс — центр цього циферблата. Поглядом «проглядаємо» кути цього циферблата, «закидаючи» погляд:  верхній правий кут, нижній правий, через ніс перехо­димо — верхній лівий,  нижній лівий; далі через ніс знову перехід на праву сторону — знову верхній правий і т.д.; у такий спосіб робимо 3 - 4 повтори; потім все це  в  протилежному   напрямку  також 3 — 4  рази.

«Вісімки».  У площині обличчя подумки малюємо очима  горизонтальну  вісімку, що  проходить через ніс 2-3 рази в одному, потім у протилежному напрямку,  потім — вертикальну — аналогічно, повторюємо також 2-3 рази в кожному напрямку, зосередившись на внутрішніх відчуттях. Намагаємося робити вправу плавно, не напружуючись, але відчуваючи напругу м'язів, які його виконують. Не забуваємо при цьому моргати, коли виникає бажання.

  Злегка закидаємо голову назад, ніби дивлячись  у кут стелі прямо перед собою й у такому положенні  робимо  вправу  4  («бантик»),  потім  вправу  5 («вісімки»). Виконавши ці вправи, даємо очам відпочинок, прикривши їх долонями.

 Тепер продовжимо. Для закріплення ефекту повторимо рухи очами по колу (вправа  3) і «вісімки» (вправа 5) із закритими очами. Уявляємо, що очі ніби висуваються злегка вперед, і з легкою напругою масажуємо повіки  очними яблуками зсередини.  При цьому можна голову злегка закинути назад. Намагаємося цими рухами забрати всю напругу від раніше   виконаних вправ, щоб з’явилося бажання знову відкрити очі й подивитися. Зверніть увагу, що, як тільки ви відкриєте очі й кілька разів поморгаєте, ви дійсно буде краще бачити. Переконаєтеся в цьому!

І нарешті, вправи на косоокість.

8.  Збіжна косоокість: фіксуємо погляд на кінчику вказівного пальця, який розташовуємо прямо перед очима на відстані 20-25 см і починаємо повільно наближати палець до кінчика носа, намагаючись зберегти погляд фіксованим якомога довше. Повторюємо ці вправи 3-5 разів, не забуваючи кліпати.

9. Розбіжна косоокість: фіксуємо погляд на кінчику обох вказівних пальців, щільно притиснутих один до одного, прямо перед очами на відстані 20-25 см і повільно розводитмо їх у різні сторони. При цьому намагаємося встежити правим оком за правим пальцем, а лівим — за лівим пальцем. Повторюємо 3—5 разів. Виконуючи це, також не забуваємо кліпати.

Завершуємо всі вправи для очей пальмінгом. Робим це із задоволенням, до виникнення знайомого вже  «досить», до появи бажання відкрити очі й подивитися.

Якщо ви правильно виконали всі рекомендації й зробили запропоновані вправи, цього досить, щоб відзначити деяке поліпшення гостроти зору. За еталон можна взяти що завгодно, на що вам приємно дивитися й порівняти: як ви це бачили до початку виконання і відразу після їхнього закінчення.